Рішення № 11244626, 17.09.2010, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
17.09.2010
Номер справи
50/409
Номер документу
11244626
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/40917.09.10 За позовом військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі військової частини А4245

до корпорації "Науково-виробниче об"єднання "Небо України"

про стягнення 41 097,91 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від прокуратури Лесько Г.Є. (дов. від 11.01.2010 № 20)

Від позивача Маркович А.Ю.(дов. від 11.05.2010)

Від відповідача Працюк В.Л.(дов. від 16.07.2010)

Іванчук Л.Л.(дов. від 16.07.2010)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Військовий прокурор Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі військової частини А4245 звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача штрафних санкцій, що виникли у зв"язку з невчасним виконанням умов договору виробництва тари для зберігання авіаційних засобів ураження № 9 від 05.05.2009 у розмірі 41 097, 91 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.07.2010 порушено провадження у справі №50/409 та призначено до розгляду на 19.07.2010.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 19.07.2010 не зявилися, витребувані судом докази не подали, але через канцелярію суду надіслали відповідні клопотання, щодо відкладення розгляду справи на іншу дату. Суд дані клопотання задовольнив.

У судове засідання 19.07.2010 з"явився представник прокуратури, надав пояснення по справі та подав клопотання про продовження строку розгляду справи на більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив дане клопотання.

Розгляд справи було відкладено на 01.09.2010.

Представник прокуратури в судове засідання 01.09.2010 не зявився, причин неявки суд не повідомив.

У судове засідання з"явилися представники позивача та відповідача, надали пояснення по справі та подали докази.

В судовому засіданні було оголошено перерву на 10.09.2010 для подання додаткових доказів по справі.

У судове засідання 10.09.2010 з"явилися представники прокуратури, позивача та відповідача, надали пояснення по справі та подали додаткові докази.

Представник відповідача подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просить відхилити позовні вимоги прокуратури до відповідача в повному обсязі, хоча факт прострочення виконання своїх зобовязань за договором виробництва тари для зберігання авіаційних засобів ураження № 9 від 05.05.2009 визнав.

Представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Судом була оголошена перерва в судовому засіданні на 17.10.2010 для оголошення повного тексту рішення по справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Формами представництва інтересів держави в суді згідно з ч. 3 ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру", зокрема є звернення до суду з позовами про захист прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 36-1 вказаного Закону прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво у будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні від імені держави процесуальних та інших дій спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва прокуратурою у суді інтересів держави відповідно до ч. 2 ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Військова частина А4245 - це один із структурних підрозділів Збройних Сил України, який також утримується за рахунок бюджетних коштів. Додаткові, не передбачені кошторисом видатки, які по своїй суті є збитками та спричинені їй, це безпосередня шкода економічним інтересам держави. Військова частина А4245 є піднаглядним об'єктом військової прокуратури Чернігівського гарнізону, у зв'язку з чим, здійснюється захист її інтересів в суді шляхом використання наданих прокуратурі представницьких повноважень.

05.05.2009 між військовою частиною А4245(далі позивач, замовник за договором) та корпорацією "Науково виробниче об'єднання" "Небо України"(далі відповідач, виконавець за договором) був укладений договір № 9 щодо виробництва тари для зберігання авіаційних засобів ураження для військової частини А4245 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобовязався за завданням замовника на свій ризик виготовити та здати йому в установлений договором строк роботи щодо виробництва тари в кількості, що вказано в додатку № 1 до договору, а замовник зобовязався прийняти від виконавця закінчені роботи та оплатити їх.

Згідно 3.1. договору строк дії даного договору встановлено до 25.10.2009, а згідно п. 3.5. договору доставка виробів має бути проведена за рахунок виконавця. Отже тара повинна була бути поставлена за адресою військової частини А4245 у строк до 25.10.2009.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що передача замовнику виготовленої тари здійснюється разом з підписаним виконавцем актом здачі-приймання товару.

Свої зобов'язання щодо оплати послуг по виготовленню тари позивач виконав в повному обсязі, що підтверджується перерахуванням коштів на рахунок відповідача згідно платіжних доручень №128 від 14.12.2009 та №129 від 18.12.2009(в матеріалах справи).

Однак, в порушення умов договору тара до військової частини А4245 поставлена 11.12.2009 та 18.12.2009, що підтверджується актами здачі-приймання тари № 10 від 11.12.2009 та № 11 від 18.12.2009( в матеріалах справи).

До закінчення строку договору позивач неодноразово в листах від 08.09.2009 та від 23.10.2009 звертався до відповідача з нагадуванням про необхідність виконання договору у строк до 25.10.2009.

Також в листах від 24.11.2009 та від 09.12.2009 позивач повідомляв відповідача про прострочення останнім виконання умов договору.

Однак, відповідач несвоєчасно виконав взяті на себе зобовязання за договором, що мало своїм наслідком зірвання ходу пересистематизації авіаційних засобів ураження у в/ч А4245 у осінній період, яка була потрібна відповідачу для приведення зберігання до вимог керівних документів, з метою недопущення виникнення надзвичайних ситуацій.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що він вважає, що позивач не має належних підстав для задоволення заявлених позовних вимог, по наступних підставах:

Відповідач 16.04.2009 та 29.07.2009 перерахував позивачу по справі кошти в розмірі 35 501,17 грн. в якості тендерного забезпечення. Вказані кошти перебувають в розпорядженні позивача по справі і повинні були повернутись відповідачу після поставки продукції по договору.

Однак як зазначає відповідач після поставки продукції кошти в розмірі 35 501,17 грн. йому не були повернути позивачем, а тому відповідач вважає, що цю суму необхідно врахувати як фактично сплачені (відшкодовані) кошти в рахунок загальної заборгованості по договору.

Суд не погоджується із вищевказаним твердженням відповідача, оскільки стягнення коштів в розмірі 35 501,17 грн. в якості тендерного забезпечення не є предметом даного розгляду справи. Відповідач вправі звернутися з відповідним позовом до суду в загальному порядку.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обовязки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно умов ч.1 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати всій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов”язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Укладений між сторонами договір має ознаки договору підряду, а отже до нього повинні застосовуватися норми законодавств, що регулюють даний вид договорів.

Відповідно до п. 1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Пунктом 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Пункт 6 цієї статті встановлює, що замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

В матеріалах справи відсутні докази наявності недоліків у виконаних відповідачем роботах, що підтверджується підписаними сторонами актами прийому-передачі робіт, в яких відсутні зауваження щодо якості робіт чи повноти їх виконання.

Відповідно до п.99 "Загальних умов укладення та виконання договорів підряду" затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005(далі - Загальні умови) - розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 96 Загальних умов підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Стаття 627 ЦК України вказує, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно п. 6.1. договору за порушення терміну надання послуг по виготовленню тари виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з якої допущено прострочення виконання за кожну добу прострочення, а за прострочення понад 30 діб з виконавця стягується штраф у розмірі 7 відсотків вартості послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно ч.6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами.

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Дії відповідача є порушенням вимог договору і це є підставою для застосування відповідальності згідно чинного законодавства, а саме стягнення пені в розмірі 16246,68 грн. та штрафу в розмірі 24851,23 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені прокуратурою та позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача в дохід державного бюджету України стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з корпорації "Науково-виробниче об"єднання "Небо України"(вул. Андрющенка, 4, літера «Б», м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 31747539, р/р 260070357100 в АБ «Брокбізнесбанк»м. Київ, МФО 300249) на користь військової частини А4245(м. Прилуки, Чернігівська обл., військове містечко № 12, 17504, код ЄДРПОУ 08302611, р/р 35217007000559 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592) 16 246(шістнадцять тисяч двісті сорок шість) грн. 68 коп. пені, 24 851(двадцять чотири тисячі вісімсот пятдесят одна) грн. 23 коп. штрафу.

3. Стягнути з корпорації "Науково-виробниче об"єднання "Небо України"(вул. Андрющенка, 4, літера «Б», м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 31747539, р/р 260070357100 в АБ «Брокбізнесбанк»м. Київ, МФО 300249) в дохід державного бюджету України державне мито в сумі 410 (чотириста десять) грн. 98 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Часті запитання

Який тип судового документу № 11244626 ?

Документ № 11244626 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 11244626 ?

Дата ухвалення - 17.09.2010

Яка форма судочинства по судовому документу № 11244626 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 11244626 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 11244626, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 11244626, Господарський суд м. Києва було прийнято 17.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 11244626 відноситься до справи № 50/409

Це рішення відноситься до справи № 50/409. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 11244605
Наступний документ : 11244629