Рішення № 11244092, 10.09.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.09.2010 Справа № 4/16

Розглянувши матеріали за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, с. Сасово Виноградівського району

До відповідача Сасівської сільської ради, с. Сасово Виноградівського району

Про відшкодування збитків на суму 93386,64 грн.

Та за участі третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Підприємця ОСОБА_3, с. Теково Виноградівського району

До відповідача Сасівської сільської ради, с. Сасово Виноградівського району

Про відшкодування збитків на суму 62233,36 грн., в тому числі 20088,36 грн. сплаченої орендної плати та 42145 грн. за проведений ремонт нежитлового приміщення (позовні вимоги викладені згідно з заявою від 20.05.2010 року)

Суддя Л. С. Журавчак

За участю представників сторін:

Від позивача ОСОБА_4, представник по дов. від 12.03.2010 року, ОСОБА_5, представник по дов. від 12.03.2010 року;;

Від 3-ї особи - ОСОБА_6, представник по дов. від 22.07.2010 року

Від відповідача - не зявився;

Участь Корчинський Б.М., судовий експерт.

Суть спору: про відшкодування збитків на суму 93386,64 грн. на користь позивача

про відшкодування збитків на суму 62233,36 грн., в тому числі 20088,36 грн. сплаченої орендної плати та 42145 грн. за проведений ремонт нежитлового приміщення (позовні вимоги викладені згідно з заявою від 20.05.2010 року) на користь третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору

В судовому засіданні оголошувалася перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України з 03.09.2010 року до 10.09.2010 року (14 год. 30 хв.) з метою отримання від сторін додаткових доказів.

Представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві та доповненні до неї.

Вказують на те, що укладений позивачем з Сасівською сільською радою договір оренди нерухомого майна визнаний недійсним у судовому порядку, в звязку з чим просять повернути сплачену позивачем орендну плату в розмірі 9096,64 грн. та відшкодувати вартість невідокремлених поліпшень орендованого майна на суму 84290 грн. на підставі ст.ст. 216, 236 Цивільного кодексу України та ст. 181 Закону України „Про оренду державного і комунального майна”.

Заявили, що погоджуються з висновком судової експертизи у справі з врахуванням їхнього зауваження щодо застосування коефіцієнтів при розрахунках.

Представник третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору підтримав заявлені позовні вимоги на суму 62233,36 грн., в т.ч. щодо відшкодування за рахунок ради 20088,36 грн. сплаченої орендної плати за недійсним договором та 42145 грн. вартості невідємних поліпшень орендованого майна на підставі п.1 ст.216, ст. 236 Цивільного кодексу України.

Зазначив, що погоджується з висновком судової експертизи у справі з врахуванням його зауваження щодо застосування коефіцієнтів при розрахунках.

Сасівська сільська рада подала письмове клопотання про розгляд справи за відсутності її представника з поважних причин, вказавши, що її позиція з приводу заявленого позову висловлена в попередніх засіданнях та письмових поясненнях.

ВСТАНОВИВ:

25.05.2007 року між Сасівською сільською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір оренди приміщення в АДРЕСА_1 загальною площею 812,20 кв.м. з метою створення гуртової бази будівельних матеріалів та промислового виробництва.

На підставі рішення 14 сесії 5 скликання Сасівської сільської ради від 28.08.2007 року №139 внесено зміни в умови договору оренди від 25.05.2007 року шляхом укладення додатку до даної угоди від 29.08.2007 року №1, згідно з яким змінено субєктний склад сторін за договором оренди у звязку з веденням спільної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

Відповідно до пункту 1.3 договору приміщення потребує здійснення ремонту.

17 червня 2008 року орендарі узгодили з орендодавцем локальний кошторис 3-1-1 на ремонтні роботи орендованих складських приміщень вартістю 94113 грн.

21 червня 2008 року між замовниками підприємцями ОСОБА_1 і ОСОБА_3 та підрядником підприємцем ОСОБА_8 було укладено договір на виконання підрядних робіт по ремонту нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 (від замовників договір підписано підприємцем ОСОБА_1 і скріплено його печаткою).

Згідно з актом приймання виконаних робіт №10 за серпень 2008 року, підписаним підприємцями ОСОБА_1 і ОСОБА_8 і скріпленим їхніми печатками, останнім виконано ремонтних робіт на обєкті оренди на суму 84290 грн.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 29.09.2008 року у справі №2/93 визнано недійсними укладений між Сасівською сільською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договір оренди від 25.05.2007 року приміщення на АДРЕСА_1 Виноградівського району, а також додаток №1 до вказаного договору, укладений між Сасівською сільською радою та підприємцями ОСОБА_3 і ОСОБА_1

В акті прийому-передачі (повернення) нежитлових приміщень з орендного користування від 23.04.2009 року орендодавець Сасівська сільська рада та орендарі-підприємці ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зазначили про проведення ремонтних робіт по укладенню бетонної підлоги всередині приміщень, ремонт штукатурки всередині приміщень, установку дверних полотен та інших ремонтних робіт, передбачених кошторисом.

В звязку з визнанням недійсним договору оренди нежитлових приміщень фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Сасівської сільської ради з претензією від 26.08.2009 року про добровільне відшкодування збитків у вигляді витрат на проведення ремонту та сплату орендної плати, однак, отримавши відмову у задоволенні претензії, звернувся з позовом до господарського суду про примусове відшкодування збитків.

Правовою підставою для відшкодування збитків зазначає вимоги статей 216 і 236 Цивільного кодексу України про обовязок сторін визнаного недійсним договору повернути все одержане в натурі, або відшкодувати його вартість, а також завдані збитки і моральну шкоду.

Крім того, посилається на вимоги ст. 181 Закону України „Про оренду державного і комунального майна”, яка передбачає, що у випадку, якщо орендодавець не здійснив капітального ремонту і це перешкоджає його використанню, то в орендаря є право відремонтувати майно та/або зарахувати вартість в рахунок орендної плати або вимагати відшкодування вартості ремонту.

Позивач подав суду докази про сплату (квитанції до прибуткових касових ордерів №№14,17) ним підприємцю ОСОБА_8 84290 грн. за виконані підрядні роботи за договором №21 від 21.06.2008 року.

На підтвердження сплати орендних платежів позивач подав суду копії квитанцій до прибуткових касових ордерів №70 і №71 від 21 грудня 2007 року, виданих Сасівською сільською радою на загальну суму 9096,64 грн.

В доповненні до позовної заяви (а.с.121, т.1) зазначає, що саме квитанції до прибуткових касових ордерів, а не самі копії цих ордерів, є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України сплати орендних платежів відповідно до наказу Мінстату України від 15.02.1996 року №51 „Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій” і Порядку ведення касових операцій у народному господарстві”, затвердженого Постановою правління НБУ від 11.11.1998 року №473.

Виключно своє право, а не третьої особи підприємця ОСОБА_3 на відшкодування вартості невіддільних поліпшень, позивач обґрунтовує тим, що лише підприємцем ОСОБА_1 понесені затрати на проведення ремонту обєкта оренди: всі документи з підрядником ОСОБА_8 підписані лише ним, внесення коштів за виконані ремонтні роботи проведено також лише позивачем, на підтвердження чого подав, зокрема, і письмові пояснення підрядника фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 (а.с. 126, т.1).

Зазначає, що всі претензії матеріального характеру підприємця ОСОБА_3 до підприємця ОСОБА_1 за договором про спільну діяльність були предметом розгляду в цивільній справі №2-65/2010 року Виноградівського районного суду Закарпатської області від 08.07.2010 року, рішення по якій та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області про залишення його без змін подав господарському суду.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 вступив у справу як третя особа з самостійними вимогами на предмет спору і просить на підставі п.1 ст.216, ст. 236 Цивільного кодексу України відшкодувати йому за рахунок орендодавця збитки у вигляді 20088,36 грн. сплаченої орендної плати за недійсним договором і 42145 вартості витрат на ремонт обєкта оренди.

На підтвердження позовних вимог подав суду копії прибуткових касових ордерів №31 від 29.03.2008 року, №71 від 21.12.2007 року, №33 від 16.07.2007 року, №38 від 13.09.2007 року та квитанції до прибуткових касових ордерів №33 від 16.07.2007 року, №38 від 13.09.2007 року про сплату Сасівській сільській раді орендної плати за визнаним недійсним договором оренди на загальну суму 20088,36 грн.

Вимогу про відшкодування витрат на проведення ремонтних робіт на суму 42145 грн. третя особа обґрунтувала в судовому засіданні тим, що є орендарем за договором оренди від 25.05.2007 року, як і підприємець ОСОБА_1, тому як сторона за договором оренди має право на відшкодування половини затрат на проведення ремонту обєкта оренди.

Стосовно рішення Виноградівського районного суду від 12.05.2010 року третя особа пояснила суду, що витрати підприємців на орендну плату і ремонт обєкта оренди не були предметом судового розгляду.

Відповідач Сасівська сільська рада підтвердила, що нею як орендодавцем було погоджено кошторис на проведення ремонтних робіт на обєкті оренди на суму 94113 грн., однак подані позивачем документи не є належним доказом розміру понесених ним затрат на ремонт, а тому потрібен незалежний аудиторський висновок, в звязку з чим судом відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, Закону України „Про судову експертизу” було призначено у справі будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Корчинському Б.С. (м. Ужгород, вул. Загорська, 26), якому присвоєна кваліфікація судового експерта з правом проведення будівельно-технічних експертиз за спеціальністю: 10.6 „Дослідження обєктів нерухомості , будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів”; 10.7 „Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками”; 10.10 „Визначення оціночної вартості будівельних обєктів та споруд” згідно з свідоцтвом №1051 від 27.11.2006 року з терміном дії до 27.11.2012 року, виданого Міністерством юстиції України.

На вирішення експертизи було поставлено наступне питання:

чи відповідають обсяги і вартість виконаних за договором оренди нерухомого майна від 25 травня 2007 року ремонтних робіт обєкта оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 обсягам і вартості робіт, вказаним в акті №10 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 20087 року (типова форма №КБ-3).

Згідно з висновком судово-будівельної експертизи у справі від 30.07.2010 року вартість фактично виконаних ремонтно-будівельних робіт по ремонту нежитлових приміщень буд. АДРЕСА_1 Виноградівського району складає 41552 грн.; крім того, на обєкті виконані ремонтно-будівельні роботи, які не враховані в акті виконаних робіт, вартість яких складає 14774 грн., а тому загальна вартість фактично виконаних робіт по ремонту вказаних нежитлових приміщень складає 56326 грн.

На підставі висновку судової будівельно-технічної експертизи сторонами у спорі було погоджено остаточну суму вартості невіддільних поліпшень обєкта оренди з застосуванням відповідних коефіцієнтів, правильність яких перевірена судовим експертом в судовому засіданні, в звязку з чим за актом виконаних робіт їх вартість складає 48460 грн., вартість же неврахованих, але виконаних робіт 17185 грн., всього 65645 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, судового експерта, оцінивши зібрані у справі письмові докази, в тому числі і висновок судової будівельно-технічної експертизи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача і третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору в частині стягнення 32822,50 грн. збитків на відшкодування вартості невідокремлених поліпшень орендованого майна і відмову в іншій частині позовних вимог з огляду на наступне.

25 травня 2007 року між Сасівською сільською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено договір оренди нерухомого майна нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 з метою створення гуртової бази будівельних матеріалів зі строком дії до 15 квітня 2010 року.

Згідно з додатком №1 до вказаного договору в звязку з веденням спільної діяльності з 29 серпня 2007 року орендарем вказаного приміщення став і фізична особа-підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_2).

В пункті 1.3 договору зазначено, що приміщення потребує здійснення ремонту.

Пунктом 4.2 договору передбачено право орендаря з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості.

Відповідно до пункту 7.5 договору орендодавець зобовязаний відшкодувати здійснені за його згодою невідокремлювані поліпшення майна у тому випадку, якщо орендар відмовляється від викупу даного майна та в інших випадках, передбачених законом.

Орендарем дано згоду на проведення ремонту обєкта оренди, 17.06.2008 року погоджено локальний кошторис 3-1-1 на його проведення вартістю 94113 грн.

Згідно з контрактом №21 від 21.06.2008 року, актом №10 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року такий ремонт на обєкті оренди проведено підрядником підприємцем ОСОБА_8, за що йому сплачено підприємцем ОСОБА_1 84290 грн. згідно з наявними в матеріалах справи квитанціями до прибуткових касових ордерів №№14,17.

Висновком судового експерта від 30.07.2010 року, що прийнятий судом як доказ і оцінений відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підтверджено виконання робіт орендованого за договором від 25.05.2007 року нежитлового приміщення на загальну суму 65645 грн.

Згідно з рішенням господарського суду від 29.09.2008 року у справі №2/93 визнано недійсним укладений між Сасівською сільською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 25.05.2007 року договір оренди нерухомого майна на вул. Залізничній, 13 площею 812,20 кв.м., а також додаток №1 до вказаного договору, укладений між Сасівською сільською радою і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 1 ст. 236 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Заявлені на підставі згаданих норм вимоги позивача та третьої особи про відшкодування їм за рахунок відповідача збитків у вигляді сплаченої орендної плати за недійсним договором задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В даному випадку як позивач, так і третя особа вимагають від відповідача відшкодування реальних збитків у вигляді сплаченої орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У спеціальному для даного виду правовідносин законі „Про оренду державного та комунального майна” (ч. 1 ст. 2) теж міститься визначення, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Оскільки як позивач, так і третя особа здійснили на момент визнання недійсним в судовому порядку договору оренди від 25.05.2007 року фактичне користування майном, то їхнє цивільне право в частині відшкодування збитків у вигляді сплаченої орендної плати не порушено, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 778 Цивільного кодексу України

-Наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

-Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення.

-Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Статтею 181 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що якщо орендодавець або інший балансоутримувач майна, переданого в оренду, не здійснив капітального ремонту майна і це перешкоджає його використанню відповідно до призначення та умов договору, орендар має право відремонтувати майно, зарахувавши вартість ремонту в рахунок орендної плати, або вимагати відшкодування вартості ремонту, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Матеріалами справи, зокрема висновком судового експерта від 30.07.2010 року підтверджуються невідокремлювані поліпшення обєкта оренди, здійснені за договором від 25.05.2007 року, на загальну суму 65645 грн.

Суд прийшов до висновку, що на підставі ст.ст. 236, 778 Цивільного кодексу України, ст. 181 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, вартість поліпшень підлягає відшкодуванню за рахунок орендодавця відповідача на користь орендарів позивача та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору в рівних долях по 32822,50 грн. з наступних підстав.

Відповідно до згаданого законодавства право на відшкодування таких поліпшень виникає у орендаря. Як позивач, так і третя особа є орендарями за договором оренди від 25.05.2007 року з однаковими правами і обовязками перед орендодавцем.

Правові наслідки недійсності договору застосовуються до них як сторін (орендарів) за недійсним договором теж однаково.

Договором про спільну діяльність від 20.09.2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з метою організації торговельної діяльності з продажу будматеріалів передбачено:

1)їхні частки у спільній діяльності складають 50% (пункти 6.1, 6.2 договору)

2)несення витрат і збитків, повязаних із спільною діяльністю, рівними частинами (п.2.1 договору)

3)ведення спільних справ за договором, а також бухгалтерського обліку загального майна доручено ОСОБА_1, який керує всією спільною діяльністю і чинить всі необхідні юридичні дії для досягнення поставленої договором мети (пункти 5.1, 5.2, 5.3 договору).

Відповідно до рішення Виноградівського районного суду від 12.05.2010 року у справі №2-65/2010 року, що набуло законної сили згідно з ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 08.07.2010 року, вимоги про поділ майна, що є у спільній власності учасників, сторонами не заявлялося, тобто остаточні розрахунки по спільній діяльності між ними ще не проведені.

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обовязковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору (ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, господарським судом не взяті до уваги доводи позивача, що заявлені до відшкодування витрати понесені ним одноособово, оскільки він сам підписував договір на виконання підрядних робіт, документи про його виконання, здійснював оплату цих робіт.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 22, 216, 236, 759, 778 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 181 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. ст. 35, 42, 43, 49, 82 85, 115 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1.Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.Стягнути з Сасівської сільської ради (код ЄДРПОУ: 04349188, Закарпатська область, Виноградівський район, с. Сасово, вул. Головна, 144) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідент. код: НОМЕР_1, АДРЕСА_2) суму 32822,50 грн. (тридцять дві тисячі вісімсот двадцять дві грн. 50 коп.) на відшкодування вартості поліпшень, а також 328,27 грн. (триста двадцять вісім грн. 27 коп.) на відшкодування витрат на держмито і 82,95 грн. (вісімдесят дві грн. 95 коп.) на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

4. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.

5.Стягнути з Сасівської сільської ради (код ЄДРПОУ: 04349188, Закарпатська область, Виноградівський район, с. Сасово, вул. Головна, 144) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідент. код: НОМЕР_2, АДРЕСА_3) суму 32822,50 грн. (тридцять дві тисячі вісімсот двадцять дві грн. 50 коп.) на відшкодування вартості поліпшень, а також 328,20 грн. (триста двадцять вісім грн. 20 коп.) на відшкодування витрат на держмито, 124,47 грн. (сто двадцять чотири грн. 47 коп.) на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1323,96 грн. (одну тисячу триста двадцять три грн. 96 коп.) на відшкодування витрат на судову експертизу.

Видати наказ.

6.В іншій частині позову відмовити.

7.Видати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (ідент. код: НОМЕР_2, АДРЕСА_3) довідку відповідно до пункту 3 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 “Про державне мито” для часткового повернення з державного бюджету державного мита в сумі 0 грн. 70 коп. (нуль грн. 70 коп.).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя Л. С. Журавчак

Повний текст рішення виготовлено і підписано 17.09.2010 року