Рішення № 11243738, 14.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.09.10 р.                     Справа № 17/173                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Державного підприємства „Сніжневуглезбут”, м. Сніжне

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Союзпромінвестдонбас”, м. Донецьк

про стягнення 131’300,10 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Косякова Д.І. - довіреність

від відповідача: Нетіменко І.В. - довіреність

у судовому засіданні була оголошена перерва з 01.09.2010р. до 1330 14.09.2010р.

Державне підприємство „Сніжневуглезбут” звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Союзпромінвестдонбас”, м. Донецьк про стягнення 131300,10 грн., з яких: 114174,00грн. – плата за перевезення, 17126,10 грн. – штрафні санкція.

В обґрунтування позову позивач посилається на договір постачання №297-09/П від 28.09.2009р., накладні, акти приймання вугілля за якістю, акти відбору проб, висновки про результат випробування вугілля, телеграми, протокол про залік зустрічних однорідних вимог та інше.

В якості правової підстави позову посилається на ст.712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 231 Господарського кодексу України.

Відповідач надав відзив (а.с. 72-73), у якому пояснив, що 14.05.2010р. між сторонами було укладено протокол про залік зустрічних однорідних вимог, згідно якого сторони прийшли до взаємної згоди щодо розрахунку, шляхом заліку взаємних однорідних вимог у сумі 248’153,64грн., до якої увійшла сума у розмірі 114’174,00грн., у зв’язку з чим у позивача взагалі не було підстав для подання позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:

28.09.2010р. між сторонами був укладений договір № 297-09-П (далі – договір) (а.с. 14-19). Предметом даного договору – є взаємовідносини сторін у процесі постачання вугільної продукції в асортименті, по реквізитам та за якісними характеристиками, приведеними у цьому Договорі.

Відповідно до п.п.2.4 п.2 Договору, право власності на вугілля від Постачальна - Товариства з обмеженою відповідальністю „Союзпромінвестдонбас” до Покупця - Державного підприємства „Сніжневуглезбут” переходить після підписання між Сторонами акту приймання-передачі вугілля.

Згідно п.п.8.7 п.8 Договору, Постачальник, у випадку не передання Покупцеві у власність вугілля, відвантаженого на умовах цього Договору, в 60-ти денний термін від дати його відвантаження, по закінченні цього терміну, зобов’язується відшкодувати Покупцеві всі його витрати по оплаті вартості по перевезенню даної вугільної продукції та несе грошову відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 15% від вартості її перевезення.

У листопаді та у грудні 2009року, на виконання умов Договору, на адресу Вантажоодержувача Бурштинської ТЕС ВАТ „Західенерго” було відвантажено вугілля, яке не було прийнято з приводу того, що якісні показники перевищили гранично допустимий рівень.

На підставі наведено, позивачем не було підписано акти приймання-передачі вугілля.

14.05.2010р. між сторонами був підписаний протокол про залік зустрічних однорідних вимог (а.с. 71), з якого вбачається та сторонами не спростовується, що сума у розмірі 114’174,00грн. – плата за перевезення є заліковою, тобто увійшла до суми зустрічних однорідних вимог, що згодом було підтверджено сторонами укладанням додатку до цього протоколу від 30.08.2010р.(а.с. 78). Тобто, заборгованість відповідача перед позивачем у цій частині була погашена ще до звернення останнім з позовом.

Відповідно до п. 8 договору та ст.549 Цивільного кодексу України позивачем було нараховано додатково суму штрафу.

Зважаючи на те, що:

-          зобов'язанням – є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

-          згідно ст. 193 Господарського Кодексу («ГК») України зобов’язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не припустима;

-          відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

-          боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст..625 ЦК України);

-          відповідач прийняті на себе зобов’язання належним чином не виконав;

-          стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);

-          у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України);

-          приписи ч.1ст. 230 Господарського кодексу України встановлюють, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання;

-          частина 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг);

-          стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом – є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання;

-          згідно п.п.8.7 п.8 Договору, Постачальник, у випадку не передання Покупцеві у власність вугілля, відвантаженого на умовах цього Договору, в 60-ти денний термін від дати його відвантаження, по закінченні цього терміну, зобов’язується відшкодувати Покупцеві всі його витрати по оплаті вартості по перевезенню даної вугільної продукції та несе грошову відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 15% від вартості її перевезення;

-          вартість перевезення складає 114’174,00грн., сума штрафних санкцій – 17’126,10грн. (114’174,00 – 15%);

-          суми штрафу, нарахована позивачем у відповідності до норм діючого законодавства та умов договору;

-          за ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;

-          14.05.2010р. між сторонами був підписаний протокол про залік зустрічних однорідних вимог (а.с. 71), з якого вбачається та сторонами не спростовується, що сума у розмірі 114’174,00грн. – плата за перевезення є заліковою, тобто увійшла до суми зустрічних однорідних вимог, що згодом було підтверджено сторонами укладанням додатку до цього протоколу від 30.08.2010р.(а.с. 78). Тобто, заборгованість відповідача перед позивачем у цій частині була погашена ще до звернення останнім з позовом,

господарський суд вважає позовні вимоги та такими, що підлягають задоволенню лише в частині стягнення штрафних санкцій – 17’126,00 грн.

Судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 80, 82-84 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Союзпромінвестдонбас” (83049, м. Донецьк, вул. Хірургічна, б.22 „А”; ЄДРПОУ 31226834) на користь Державного підприємства „Сніжневуглезбут” (86500, м. Сніжне Донецької області, вул. Леніна, 32; ЄДРПОУ 32541267) штраф у розмірі 17’126,10грн.; 171,26 грн. – на відшкодування витрат по сплаті державного мита; 30,78 грн. – на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Суддя                               

(Повний текст рішення оформлений та підписаний 16.09.2010р.)