Рішення № 112437035, 26.07.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2023 року м.Київ № 855/134/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного суду м. Києва, треті особи - в.о. Голови Дарницького районного суду м. Києва Щасна Т.В., керівник апарату Дарницького районного суду м. Києва Реверук В.С., про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

До Шостого апеляційного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі позивачка) з позовною заявою до Дарницького районного суду м.Києва (далі відповідач), заявлені треті особи: в.о. Голови Дарницького районного суду м. Києва Щасна Т.В., керівник апарату Дарницького районного суду м. Києва Реверук В.С., - про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Зміст позову складають наступні позовні вимоги: 1) визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Дарницького районного суду м. Києва Реверук В.С. №32-ОС/К від 15.04.2019 про звільнення позивачки з посади (далі оскаржуваний наказ); 2) поновити на посаді помічника судді Дарницького районного суду м. Києва; 3) стягнути з відповідача на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу; 4) стягнути з відповідача на користь позивачки 20000 моральної шкоди.

Ухвалою від 24.12.2020 на підставі п.2 ч.1 ст.29 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд дану позовну заяву передав Київському окружному адміністративному суду.

Ухвалою від 19.01.2020 Київським окружним адміністративним судом було відкрито провадження, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження та залучено до участі у справі заявлених позивачкою третіх осіб: в.о. Голови Дарницького районного суду м. Києва Щасну Т.В., керівника апарату Дарницького районного суду м. Києва Реверук В.С.

Рішенням від 07.10.2021 Київським окружним адміністративним судом позов було задоволено частково: визнано протиправним та скасовано оскаржуваний наказ, поновлено на роботі помічника судді Дарницького районного суду м. Києва, стягнуто з відповідача на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою від 03.11.2021 Шостим апеляційним адміністративним судом було відкрито апеляційне провадження за скаргою відповідача та зупинено виконання оскарженого рішення суду першої інстанції.

24.11.2021 позивачка подала до Вищої ради правосуддя скаргу на весь склад суду колегії Шостого апеляційного адміністративного суду щодо винесення зазначеної ухвали.

18.01.2022 Шостий апеляційний адміністративний суд виніс постанову якою залишив в силі рішення суду першої інстанції від 07.10.2021.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що законодавством передбачено гарантії права на працю помічника судді в разі звільнення судді, за поданням якого він був призначений на таку посаду, а саме: переведення на іншу посаду працівника апарату суду чи виконання повноважень додаткового помічника іншого судді. І лише за умови неможливості застосування такого переведення або відсутності згоди помічника на це, він підлягає звільненню з посади на підставі пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

19.05.2022 Верховний Суд задовольнив клопотання відповідача про поновлення строку на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій у цій справі та відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.

28.11.2022 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виніс постанову, якою задовольнив частково касаційну скаргу відповідача: скасував рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022, направив справу на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції слідує, що при новому розгляді даної справи суду першої інстанції слід з`ясувати, чи відповідно до штатного розпису Дарницького районного суду міста Києва станом на час виникнення спірних правовідносин були наявні вакантні посади в апараті суду, які могли бути запропоновані позивачу. При цьому суд касаційної інстанції звернув увагу на необхідність оцінки як доказу у справі службової записки про відсутність станом на 15 квітня 2019 року вакантних посад, які не належать до посад державної служби (п.66 Постанови ВС від 28.11.2022). Також суд касаційної інстанції вказав на необхідність проведення судом першої інстанції при новому розгляду даної справи правової оцінки обставинам щодо пропуску строку звернення позивача в суд, із посиланням на конкретні дати всіх фактичних обставин звернення позивача за захистом своїх порушених прав та їх хронологію.

Зі змісту позовної заяви слідує, що обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка вказала, що вважає відмову відповідача у задоволенні подання на призначення її додатковим помічником судді цього суду протиправною, оскільки: 1) п.11 Положення про помічника не передбачена відмова керівника апарату, голови суду чи в.о. голови суду у задоволенні подання судді у якого найбільше навантаження; 2) відмова у поданні судді передбачена п.9 Положенням про помічника лише при призначенні помічника, а не додаткового помічника судді. Позивачка також вважає, що відмова у задоволенні подання на призначення її додатковим помічником прийнята з перевищенням повноважень в.о. Голови Дарницького районного суду м. Києва Щасна Т.В.

20.02.2023 Ухвалою Київського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

13.03.2023 представник позивачки подав заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині збільшення періоду за який позивачка просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та в частині стягнення з відповідача на користь позивачки судових витрат на професійну правничу допомогу. Разом з заявою суду були надані доказі направлення цієї заяви відповідачу, що дає процесуальні підстави суду для прийняття заяви до розгляду.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача, викладені у запереченні на заяву про збільшення позовних вимог, про те, що заявлені збільшені вимоги не можуть бути прийняті при новому розгляді. Так заявлені позовні вимоги є по суті лише уточненими відносно первісних позовними вимогами, а не новим способом захисту, - тому не змінюють предмет спору і можуть бути прийняті судом.

Також 13.03.2023 відповідач звернувся до суду з клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду, обґрунтована порушенням позивачкою місячного терміну на звернення до адміністративного суду відповідно до ч.5 ст.122 КАС України. Так в клопотанні відповідач вказав, що позивачка самостійно вказала, що ознайомилась з оскаржуваним наказом 25.04.2019, однак звернулась до Шостого апеляційного адміністративного суду з первісним позовом лише 09.12.2020, - тобто зі значним порушенням строку, визначеного ч.5 ст.122 КАС України.

14.03.2023 від представника позивачки до суду надійшли пояснення з обґрунтуванням окремих фактів, встановлених постановою Верховного Суду від 28.11.2022 у даній справі. В цих поясненнях представник позивачки вказав на те, що заявлена третя особа в.о. Голови Дарницького районного суду м. Києва Щасна Т.В. перевищила повноваження відмовивши судді Колеснику О.М. у поданні на призначення додаткового помічника по на підставі п.9 Положення про помічника. Також представник позивача вказав, що вважає, що трудові відносини позивачки і відповідача тривали з 11.04.2019 по 08.05.2019 і жодна сторона не ставила питання про їх припинення у цей період. З пояснень також слідує, що позивачка не вважає службову записку від 15.04.2019, складену за підписом ОСОБА_2 належним доказом щодо доведення факту відповідачем відсутності вакантних посад, які могла обійняти позивачка. В поясненнях представник позивачки також вказує на те, що остання не порушила строк на звернення до суду, оскільки первісно позовна заява була подана ще 10.05.2019 до Кагарлицького районного суду Київської області.

Обставини звернення позивачки з первісним позовом до Кагарлицького районного суду Київської області 10.05.2019 підтверджуються матеріалами справи та в подальшому не спростовані відповідачем, тому суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви без розгляду за заявою відповідача від 13.03.2023 та відхиляє її, вирішуючи в подальшому справу по суті заявленого позову.

29.03.2023 канцелярією Київського окружного адміністративного суду було зареєстровано відзив відповідача, в якому останній вказує на особливу правову природу оформлення трудових відносин патронатної служби помічників суддів, а також вказує на те, що відповідно до змісту подань від судді Колесник О.М. вбачається що такі подання судді стосуються не переведення позивачки, а призначення другого помічника, що регламентується п.8 Положення про помічника.

До суду також надійшла відповідь представника позивачки на зазначений вище відзив в якому вказує на обставини не обізнаності на момент винесення оскаржуваного наказу з існуванням і змістом службової записки від 15.04.2019, складеної за підписом ОСОБА_2 та відсутності посад, на які б позивачка могла бути переведена.

Дослідивши матеріали судової справи, суд встановив наступні обставини.

Позивачка з 08.05.2015 за поданням судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_3 була призначена тимчасово (на час відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_4 ) його помічником, про що було винесено наказ Голови Дарницького районного суду м.Києва Медведєва О.М. від 12.05.2015 №51-ОС/К.

Наказом в.о. начальника апарату Дарницького районного суду м.Києва Реверук В.С. від 28.09.2018 №97-ОС/К позивачку було переведено з тимчасової посади помічника судді ОСОБА_3 на постійну посаду.

Згідно наказу в.о. Голови Дарницького районного суду м. Києва Щасної Т.В. від 25.03.2019 №30-В суддя Вовк Є.І., за яким я була закріплена, з 02.04.2019 по 24.04.2019 перебував у відпустці.

11.04.2019 Вищою Радою Правосуддя було прийнято рішення №1124/0/15-19 про звільнення судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_3 із займаної посади.

Позивачка зазначає, що 11.04.2019, 12.04.2019 та 15.04.2019 вона перебувала на робочому місці та відпрацювала повний робочий час.

Позивачка зазначає, що15.04.2019 за взаємною згодою з суддею Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_5 у загальній канцелярії цього суду було зареєстровано заяву позивачки за вх.№22594/19 щодо покладення на неї обов`язків додаткового помічника зазначеного судді.

Листом в.о. Голови Дарницького районного суду м. Києва Щасної Т.В. від 15.04.2019 №1/166/2019, було надано відповідь судді Дарницького районного суду м. Києва Колеснику О.М., з якого слідує відхилення подання ОСОБА_5 від 15.04.2019 про покладення на позивачку повноважень додаткового помічника судді.

Таким чином суд матеріалами справи спростовується твердження позивачки щодо перевищення в.о. Голови Дарницького районного суду м. Києва Щасної Т.В. повноважень при складенні відмови зазначеним листом у задоволенні подання щодо призначення позивачки додатковим помічником. Адже відносини щодо призначення додаткового помічника та розгляду власне подання виникли та мали місце винятково між суддею Колесниковим Є.І. та в.о. Голови Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_6 та з приводу виняткового права судді у передбаченому законодавством порядку звернутись щодо призначення йому додаткового помічника. При цьому реалізація такого права судді передбачає не є безумовним правом судді, а передбачає дискреційні повноваження керівника та врахування відповідних прав інших працюючих суддів суду, умови та організацію праці суддів даного суду.

Окрім того суд враховує, що у трудових правовідносинах, які виникають при проходженні патронатної служби помічниками суддів, звільнення і призначення помічників відбувається, зокрема, з підстав, передбачених спеціальним законом - Законом № 1402-VIII (тобто Законом «Про судоустрій і статус суддів»). У даному випадку такою підставою є подання судді.

Механізм звільнення помічника судді за приписами статті 157 Закону №1402-VIII передбачає відсутність вираженої волі з боку власника або уповноваженого органу, та наявність волі відповідного судді, яка оформлена поданням про звільнення помічника.

З зазначеного листа №1/166/2019 слідує, що подання саме судді Колесника О.М., а не заява позивачки відхилене, беручи до уваги рішення Вищої ради правосуддя від 11.04.2019 №1124/0/15-19 «Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Дарницького районного суду м. Києва за власним бажанням» та наказ в.о. Голови Дарницького районного суду м. Києва Щасної Т.В. від 12.04.2019 №11-ОС «Про відрахування зі штату ОСОБА_3 », - трудові відносини з помічником судді припиняються у день припинення повноважень безпосередньо керівника та /або в день відрахування безпосереднього керівника зі штату суду. Також в листі зазначено, що оскільки інститут патронатної служби не передбачає переведення, то позивачка перед вирішенням питання щодо її нового призначення на посаду додаткового помічника повинна припинити трудові відносини з безпосереднім керівником ОСОБА_3 .

Заява позивачки щодо призначення її додатковим помічником, як волевиявлення на працевлаштування, не була додана позивачкою до матеріалів позовної заяви. Однак юридично така заява не може розглядатись судом самостійною та достатньою правовою підставою для встановлення правовідносин між позивачкою та заявленим відповідачем. Патронатні правовідносини можуть виникати лише після та у зв`язку з задоволенням та реалізацією права судді на призначення йому помічника чи додаткового помічника. Оскільки таке право не було визнано та реалізовано щодо судді ОСОБА_5 , - у позивачки не виникло права на працевлаштування помічником до цього судді і відповідно воно не може бути захищене судом.

Окрім того, позивачка не вказала обставин, чи зверталась вона до судді ОСОБА_3 щодо подачі останнім подання про увільнення її від посади помічника, як це визначено ст.157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

15.04.2019 Керівником апарату Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_7 було видано наказ №32-ОС/К про звільнення позивачки відповідно до п.2 ч.1 ст.36 Кодексу Законів про працю України (далі КЗпП України) та про проведення виплат у зв`язку з таким звільненням відповідно до ст.83 КЗпП України. Підставою цього наказу визначено рішення Вищою Радою Правосуддя від 11.04.2019 №1124/0/15-19 про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Дарницького районного суду м. Києва за власним бажанням» та наказ голови суду №11-ОС від 12.04.2019.

Позивачка зазначає в позовній заяві, що 15.04.2019 їй було запропоновано ознайомитись з наказом про звільнення, однак вона відмовилась від цього, як і відмовилась ставити підпис про ознайомлення з наказом.

В матеріалах справи наявна копія акту про відмову позивачки у підписанні про ознайомлення з наказом №32-ОС/К «Про звільнення ОСОБА_1 », підписаного в.о. Голови Дарницького районного суду м. Києва Щасною Т.В., керівником апарату Дарницького районного суду м. Києва Реверук В.С. та заступником керівника апарату Дарницького районного суду м. Києва Слівінським Д.О. Позивачка не заперечувала щодо дійсності та змісту цього документу.

В позовній заяві позивачка вказує на те, що у зв`язку з зазначеними обставинами її було госпіталізовано до Київської міської клінічної лікарні №18, та спричинено моральну шкоду, яку вона просить суд зобов`язати відповідача відшкодувати.

17.04.2019 Керівником апарату Дарницького районного суду м. Києва Реверук В.С. поштою було направлено повідомлення для позивачки про наявність і зміст наказу про звільнення та повідомлення про право отримати трудову книжку у відповідача. Це ж повідомлення було також опубліковано на офіційній електронній сторінці Дарницького районного суду м. Києва сайту http://court.gov.ua/.

17.04.2019 листом в.о. Голови Дарницького районного суду м. Києва Щасної Т.В. було надано відповідь судді Дарницького районного суду м. Києва Колеснику О.М. щодо його повторного подання від 16.04.2019, з якого слідує відхилення подання ОСОБА_5 від 16.04.2019 про покладення на позивачку повноважень додаткового помічника судді.

З цього листа слідує, що відповідачем було розглянуто подання судді з врахуванням балансу прав інших працюючих суддів, умов та обставин праці. Суд в цій справі не розглядає правомірність дій відповідача та/чи третіх осіб щодо відмови судді Колеснику О.М. у призначенні додаткового помічника з огляду на предмет спору та зміст принципу диспозитивності, викладений в ч.2 ст.9 КАС України. З цих же підстав суд не досліджує як належні та допустимі докази в справі документи, які не стосуються безпосередньо проходження позивачкою патронатної служби в Дарницькому районному суді м.Києва та звільнення з такої служби.

В листі було зазначено, що позивачка була відрахована 15.04.2019 зі штату суду відповідно до ст.92 Закону України «Про державну службу». Як наслідок, з листа слідує, що оскільки до виконання повноважень додаткового помічника можуть бути залучені виключно працівники патронатної служби, - позивачка не може бути призначена додатковим помічником.

В матеріалах справи є також копії заяви позивачки до Керівника апарату Дарницького районного суду м. Києва Реверук В.С. від 25.04.2019 про покладення на неї повноважень додаткового помічника судді Колесника О.М. Однак обставини розгляду цієї заяви відбувались після оскаржуваного наказу про звільнення і не охоплені предметом позову (обставинами, викладеними в порядку пунктів 4 та 5 частини 5 статті 160 КАС України), тому суд не бере їх до уваги в силу ч.2 ст.9 КАС України при вирішенні спору по суті.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.09.2020 у справі №368/561/19 роз`яснила що спори про призначення на посаду помічника судді, перебування на цій посаді та звільнення з неї, розгляд яких ініційований з 15 грудня 2017 року, слід розглядати відповідно до пункту 17 частини першої статті 4, пункту 2 частини першої статті 19 КАС України у редакції, чинній з вказаної дати, за правилами адміністративного судочинства.

Аналіз норм законодавства, які визначають статус і умови діяльності помічника судді, дає підстав для висновку, що помічник судді - це працівник патронатної служби у суді, який забезпечує виконання суддею повноважень щодо здійснення правосуддя. Особливістю патронатної служби є те, що працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений. Трудові відносини з працівником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений.

У спірних правовідносинах правовою підставою для звільнення помічника судді та водночас підставою для прийняття відповідного наказу про таке звільнення є припинення повноважень безпосереднього керівника (судді) та відрахування його зі штату суду.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1402-VIII), Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року (далі - Закон № 889-VIII), Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України № 21 від 18 травня 2018 року (далі - Положення).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Відповідно до статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Відповідно до частини першої статті 92 Закону №889-VІІІ до посад патронатної служби належать, зокрема, посади помічників суддів.

На підставі частин другої - четвертої статті 92 Закону №889-VIII судом встановлено, що працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений.

Трудові відносини з працівником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений. Акт про звільнення приймається керівником державної служби.

Працівник патронатної служби може бути достроково звільнений з посади за ініціативою особи, працівником патронатної служби якої він призначений, або керівника патронатної служби.

На працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім статей 391, 41-431, 492 Кодексу законів про працю України.

Особливості патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.

Відповідно до частини першої статті 157 Закону №1402-VІІІ кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника (помічників) судді, затвердженим Радою суддів України.

На підставі частини третьої статті 157 Закону №1402-VІІІ судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Відповідно до вимог Законів №1402-VІІІ та №889-VІІІ розроблено Положення про помічника судді, яке визначає єдині засади й умови діяльності, правовий статус особи, яка займає посаду помічника судді.

Пунктом 1 Положення визначено, що відповідно до частини першої статті 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України. Правовий статус, умови діяльності помічників судді визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 92 Закону України «Про державну службу», нормативно-правовими актами з питань оплати праці працівників патронатних служб і цим Положенням.

Посади помічників судді належать до посад патронатної служби, на які не поширюється дія Закону України «Про державну службу», крім статті 92 Закону України «Про державну службу».

Згідно пункту 2 Положення, - помічник судді - це працівник патронатної служби у суді, який забезпечує виконання суддею повноважень щодо здійснення правосуддя.

Згідно пункту 4 Положення помічник судді з питань підготовки та організаційного забезпечення судового процесу підзвітний лише відповідному судді. Суддя є його безпосереднім керівником.

Відповідно до пункту 7 Положення, - судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

У пункті 8 Положення зазначено, що помічник судді призначається на посаду на строк повноважень безпосереднього керівника та не довше ніж на період перебування безпосереднього керівника у штаті суду. Призначення на посаду помічника судді здійснюється на підставі письмового подання судді без конкурсного відбору наказом керівника апарату відповідного суду.

Обгрунтовуючи своє право на переведення на посаду додаткового помічника позивачка звертала увагу суду на п.11 Положення про помічника як на гарантоване їй законодавством право та обов`язкову передумову винесення оскаржуваного наказу про звільнення. Однак суд звертає увагу, що правовий аналіз зазначеної норми Положення про помічника дає підстави суду висновувати, що така норма є частиною механізму реалізації права судді на призначення додаткового помічника, оскільки норма сформульована як не імперативний обов`язок керівника апарату суду, а як дискреційне повноваження, яке передбачає можливість переведення при дотриманні законодавства, а не обов`язкову трудову гарантію (право) позивачки, забезпечену відповідним повноваженням керівника апарату суду.

Так, згідно з пунктом 11 Положення у разі тривалої (понад два місяці) відсутності судді (соціальна відпустка, відрядження, відсторонення від посади тощо), а також з моменту закінчення (припинення) повноважень судді з відправлення правосуддя з визначених законом підстав або звільнення судді з займаної посади, припинення повноважень члена Ради суддів України у встановленому законом порядку, помічника (помічників) судді за його (їх) згодою за наказом керівника апарату суду може бути переведено на іншу посаду працівника апарату суду, яка не належить до посад державної служби. Крім того, у зазначених випадках на такого (таких) помічника (помічників) судді може на певний строк у встановленому законом порядку покладатися виконання повноважень додаткового помічника іншого судді (суддів), у якого (яких) найбільше судове навантаження, про що на підставі подання відповідного судді та особистої заяви помічника судді видається наказ керівника апарату суду.

Така норма п.11 Положення про помічника на переконання суду повинна застосовуватись саме як дискреційне повноваження відповідних посадових осіб суду в системі механізму забезпечення права судді на додаткового помічника. І такий механізм повинен враховувати баланс прав інших працюючих суддів суду, умови праці суддів цього суду та обставини формування навантаження щодо всіх працюючих суддів.

Про те, що положення п.11 Положення про помічника слід застосовувати у спосіб зазначений вище, а не як гарантію працевлаштування помічника, також свідчить висновок суду касаційної інстанції в постанові від 28.11.2022. Так в пунктах 61, 62 та 63 постанови суду касаційної інстанції, якою дану справу було направлено на новий розгляд, було зазначено: «Вжите у пункту 11 Положення слово «може» означає, що на суб`єкта призначення - керівника апарату суду не покладається обов`язок з працевлаштування помічника у разі припинення повноважень судді (на строк повноважень якого він призначений) та/або відрахування його зі штату суду. Вирішення питання пропонувати такому працівнику (іншу посаду працівника апарату суду чи виконання повноважень додаткового помічника) чи ні законодавець залишив на розсуд суб`єкта призначення.

Патронатна служба це виняток, на який не поширюються окремі гарантії передбачені Законом № 889-VІІІ та КЗпП України, в тому числі щодо обов`язкового забезпечення роботою у разі звільнення судді, на строк виконання повноважень якого позивачка була призначена.

Натомість варто зазначити, що необхідність у призначенні помічника як додаткового помічника іншого судді чи залишення помічника на посаді визначається керівництвом суду з урахуванням обсягів видатків державного бюджету та виходячи з обов`язку кожної судової установи забезпечити розгляд справ у визначені законодавством строки, обов`язку кожного судді прийняти у справі вмотивоване рішення та надати його учасникам справи у строки, встановлені законом».

Як було зазначено вище у рішенні, предметом даної справи не є реалізація права судді на додаткового помічника, а відтак обставини забезпечення цього права відповідачем зокрема судді Колеснику О.М. в силу приписів ст.9 КАС України та закріпленому там принципу диспозитивності не можуть бути предметом дослідження у даній справі. Суд також бере до уваги, що суддя Колесник О.М. не учасником даної справи і в матеріалах справи відсутні відомості щодо оскарження цим суддею діяльності відповідача по забезпеченню права на додаткового помічника.

Особливість патронатної служби, в тому числі і з приводу призначення на посаду додаткового помічника передбачає виникнення трудових правовідносин з моменту завершення та легалізації волевиявлення судді поданням про таке призначення та затвердження такого подання керівником суду. Оскільки подання судді Колесника О.М. не було затверджене його волевиявлення не було легалізоване і відповідно у позивачки не виникло право на працевлаштування додатковим помічником до цього судді.

Зазначене вище дає підстави суду висновувати, що п.11 Положення про помічника не передбачає гарантії працевлаштування позивачки та не є належною нормою для захисту заявленого права позивачки на працевлаштування.

Окрім того суд бере до уваги лист-відповідь начальника відділу кадрової роботи та управління персоналом ОСОБА_2 , адресований керівнику апарату Дарницького районного суду м.Києва Реверук В.С. від 15.04.2019 та як відповідь на запит останнього, з якого слідує, що станом на 15.04.2019 були відсутні вакантні посади, які не належать до посад державної служби. Відповідно, - у відповідача була відсутня можливість запропонувати позивачці перейти на іншу посаду в складі апарату Дарницького районного суду.

В той же час суд відхиляє як докази по справі документи щодо штатного розпису Дарницького районного суду м.Києва, оскільки такі документи були зібрані позивачкою вже після виникнення спірних правовідносин, не враховувались відповідачем при винесені оскаржуваного наказу, а відтак не відповідають поняттю належного доказу відповідно до визначення наданого ст.73 КАС України.

Суд також при визначенні правового регулювання в даній справі бере до уваги висновок Верховного Суду у даній справі, який зроблений в п.68 постанови від 28.11.2022, а саме: « Колегія суддів вважає неприйнятним посилання суду першої інстанції на позицію Ради суддів України щодо необхідності збереження посад помічників суддів висловлену у рішенні від 15 вересня 2016 року № 56 «Про внесення зміни до Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції», затвердженого рішенням Ради суддів України від 25 березня 2011 року №14 (зі змінами), оскільки із затвердженням Положення про помічника, указане рішення Ради суддів України визнано такими, що втратило чинність.

Верховний Суд звертає увагу, що лист Державної судової адміністрації України від 23 вересня 2016 року № 16-6871/16 адресований місцевим та апеляційним судам за яким, в якості тимчасового заходу, до моменту зайняття у встановленому чинним законодавством порядку вакантної посади судді, помічникам, які були підзвітні звільненим суддям, тимчасово виконувати обов`язки помічника або додаткового помічника іншого судді в цьому ж суді, має рекомендаційний характер. Це питання має вирішуватися відповідною судовою установою індивідуально, з урахуванням наявних у нього можливостей і вакантних посад.»

Дані висновки суду касаційної інстанції у цій справі вказують на належність як джерел права для вирішення спору у даній справі документів, на які позивачка посилається як на нормативні акти: рішення Ради суддів України від 15 вересня 2016 року №56 «Про внесення зміни до Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції», затвердженого рішенням Ради суддів України від 25 березня 2011 року №14 та листа Державної судової адміністрації України від 23 вересня 2016 року № 16-6871/16.

Пунктом 12 Положення про помічника передбачено, що трудові відносини з помічником (помічниками) судді припиняються в день припинення повноважень безпосереднього керівника та/або в день відрахування безпосереднього керівника зі штату суду або в день ухвалення з`їздом суддів України рішення про обрання Ради суддів України в новому складі. Наказ про звільнення видається керівником апарату відповідного суду на підставі подання безпосереднього керівника та/або на підставі наказу про відрахування безпосереднього керівника зі штату суду.

Помічник судді може бути звільнений з посади за наказом керівника апарату суду в порядку, визначеному законодавством про працю, на підставі або заяви про звільнення за власним бажанням, або за поданням судді, в тому числі в зв`язку з дискредитацією помічника судді (вчинення такого проступку помічником, що підриває довіру та авторитет судової влади, суду та/або конкретного судді в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби в якості помічника судді), або у випадках, визначених пунктом 11 цього Положення чи в порядку врегулювання конфлікту інтересів згідно із законодавством.

У разі припинення повноважень судді відповідного суду та звільнення судді з займаної посади у встановленому законом порядку, помічник судді звільняється із займаної посади з дотриманням гарантій, передбачених законодавством.

Аналіз вищенаведених норм законодавства, які визначають статус і умови діяльності помічника судді, дає підстав для висновку, що помічник судді - це працівник патронатної служби у суді, який забезпечує виконання суддею повноважень щодо здійснення правосуддя. Особливістю патронатної служби є те, що працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений. Трудові відносини з працівником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений.

У спірних правовідносинах правовою підставою для звільнення помічника судді та водночас підставою для прийняття відповідного наказу про таке звільнення є припинення повноважень безпосереднього керівника (судді) та відрахування його зі штату суду.

Враховуючи те, що доводи позивачки при оскарженні наказу про звільнення фактично зводяться до доведення в суді її права на переведення на посаду додаткового помічника судді Колесника О.М. як правової передумови до винесення оскаржуваного наказу та на спростування судом такого права доводами вище, - суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваного наказу про звільнення позивачки відповідач діяв правовомірно, а тому позовні вимоги в частині скасування наказу про звільнення позивачки не підлягають задоволенню.

Вимоги ж щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди є похідними від вимоги скасувати наказ керівника апарату Дарницького районного суду м. Києва Реверук В.С. №32-ОС/К від 15.04.2019 про звільнення позивачки з посади, а тому теж підлягають відхиленню судом.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, в тому числі і з приводу заявленої професійної правничої допомоги, - суд бере до уваги приписи статей 134 та 139 КАС України, звільнення позивачки від сплати судового збору та відмову суду у задоволенні позову в повному обсязі як результат розгляду справи. За результатами такого вирішення приходить до висновку про відмову у стягненні з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог.

2. Копію рішення направити особам, що беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.