Ухвала суду № 112437029, 26.07.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

26 липня 2023 року 320/25785/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши подану представником Пустовойта К.Ю. заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

25.07.2023р. до Київського окружного адміністративного суду звернувся представник ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 30.06.2023р. про відкриття виконавчого провадження за №72145102.

26.07.2023р. канцелярією суду зареєстровано заяву представника позивача про забезпечення наведеного позову, згідно якої він просить зупинити стягнення на підставі спірної постанови. Мотивуючи подану заяву, представник вказує на видання відповідачем постанов про арешт коштів та майна боржника (позивача) від 30.06.2023р. та постанови про звернення стягнення на заробітку плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (позивача) від 05.07.2023р., винесених в рамках ВП №72145102. Представник стверджує, що виконання наведених постанов призведе до майнових збитків позивача, водночас задоволення заявлених позовних вимог не призведе до відновлення порушених прав його порушених прав, як боржника у виконавчому провадженні.

Згідно частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши у порядку письмового провадження подане клопотання, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частин першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої, третьої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Не допускається забезпечення позову, зокрема шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (пункт 5 частини 3).

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені ч. 1 ст. 151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені ч. 2 ст. 150 КАС України. При цьому, не допускається застосування заходів забезпечення позову, передбачених приписами ч. 3 ст. 150 КАС України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із вищенаведеного слідує, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Як встановлено судом, необхідність вжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови від 30.06.2023р. про відкриття виконавчого провадження №72145102, обґрунтовано її очевидною протиправністю та посиланням на ініціювання з боку відповідача примусового стягнення заборгованості в рамках наведеного ВП шляхом винесення постанов про арешт коштів і майна боржника (позивача) від 30.06.2023р. та постанови про звернення стягнення на заробітку плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (позивача) від 05.07.2023р. При цьому, представник позивача стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до безпідставного стягнення з останнього коштів на виконання оскаржуваної постанови, а тому неефективності захисту його прав та інтересів у випадку задоволення позову, що завдасть позивачу значної матеріальної шкоди.

Водночас, суд зауважує на тому, що стягнення з відповідача заборгованості забезпечується винесенням приватним виконавцем двох постанов від 30.06.2023р. про арешт коштів і майна боржника (позивача) та постанови від 05.07.2023р. про звернення стягнення на заробітку плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесених в рамках ВП №72145102, які у свою чергу не є предметом оскарження у справі, тому згідно приписів пункту 5 частини 3 статті 151 КАС України, дія цих постанов не можу бути зупинена у межах розгляду даної справи.

Відтак, аналіз наведених норм та встановлених судом обставин свідчить на користь висновку про те, що запропонований представником позивача захід забезпечення позову не відповідає вимогам приписів п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача без вжиття заходів забезпечення позову, про які він просить, як і докази, які б вказували на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наразі відсутні підстави для задоволення заяви представника позивача про забезпечення адміністративного позову.

Керуючись ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 щодо вжиття заходів забезпечення позову, - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.

3. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

4. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Марич Є.В.