Ухвала суду № 112436016, 26.07.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

26 липня 2023 року Справа №200/6521/21

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1

про зміну способу та порядку виконання рішення Донецького окружного

адміністративного суду від 28.09.2021 року в адміністративній справі № 200/6521/21

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Краматорської

міської ради

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2021 року в адміністративній справі № 200/6521/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня за 2017, 2018, 2019, 2020 роки, як учаснику бойових дій, в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, зобов`язання здійснити перерахунок та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2017, 2018, 2019, 2020 роки, як учаснику бойових дій, в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум задоволений частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради зобов`язане нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, в сумі 6800 грн.

В задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2021 року в адміністративній справі № 200/6521/21 набрало законної сили 29.10.2021 року.

20.06.2023 року позивачем надано до суду заявупро зміну способу та порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2021 року в адміністративній справі № 200/6521/21.

Позивач в обґрунтування заяви зазначає, що на даний час судове рішення, яким зобов`язано відповідача виплатити грошову допомогу до 5 травня не виконується у визначений судом спосіб. Для забезпечення гарантованого законом права стягувача на виконання судового рішення, ухваленого на його користь, позивач вважає за необхідне здійснити зміну способу виконання рішення суду у справі на стягнення з відповідача на користь позивача разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 6800,00 гривень.

Розглянувши заяву позивача про зміну способу виконання рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьоїстатті 33 Закону України "Про виконавче провадження"за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченомуЗаконом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно частини 1 статті 378 КАС Україниза заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина третя статті 378 КАС України).

Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.

При цьому, суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.

Аналізуючи вищенаведені норми права, суд зазначає, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 12.04.2018 (справа №759/1928/13-а).

Суд зазначає, що не є підставою для зміни чи встановлення способу або порядку виконання рішення обставини, які зумовлені неправомірною поведінкою з боку сторін.

Саме по собі невиконання рішення суду боржником у добровільному порядку не свідчить про наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.

Так, згідно частини 1статті 5 Закону України "Про виконавче провадження"примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Крім того, суд зазначає, що під час розгляду справи не розглядались та не вирішувались вимоги щодо стягнення певної суми коштів з відповідача.

Верховний Суд у постанові від 21 серпня 2018 року у справі №803/3805/15 зазначив, що системний аналізстатті 378 КАС Українидає підстави дійти висновку про те, що підставою для встановлення порядку і способу виконання судового рішення є обставини, що перешкоджають належному його виконанню: ускладнюють його виконання або роблять неможливим, при цьому судове рішення не може бути змінено по суті.

Суд зазначає, що визначені позивачем обставини, якими обґрунтовуються необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.

Зміна на підставістатті 378 Кодексу адміністративного судочинства Україниспособу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні судового рішення способу відновлення порушеного права.

Враховуючи наведене, заява про зміну способу та порядку виконання рішення суду не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2021 року в адміністративній справі № 200/6521/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Давиденко