Ухвала суду № 112435180, 26.07.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

26 липня 2023 р.Справа № 120/11153/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Юлія Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )

до: ОСОБА_1

про: стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, суд дійшов висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Загальні вимоги до позовної заяви визначені у статті 160 КАС України. Так, згідно ч. 2 цієї статті позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право на звернення до суду в інтересах інших осіб.

За визначенням, що міститься в п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Як слідує із матеріалів справи даний позов заявлено позивачем як суб`єктом владних повноважень. Однак, позивачем не зазначено правової підстави для звернення до суду, зокрема не вказано норми закону, якою суб`єкт владних повноважень наділяється правом на звернення до суду з позовом до особи про стягнення коштів, набутих такою особою під час проходження публічної (військової) служби.

Таким чином позивачу в якості викладу обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, необхідно навести законодавчо визначені підстави, які надають чи передбачають можливість звернення позивача з даним позовом до суду.

За змістом позовних вимог позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду зазначено, що позивач не мав можливості подати даний позов до 30.04.2023, у зв`язку з участю в активних бойових діях в межах операційного району Оперативно тактичного угруповання «Лиман». Представник позивача зазначає, що Третій прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса (в/ч НОМЕР_1 ) перебував в м. Краматорськ Донецької області та лише з 30.04.2023 передислокований до м. Черкаси.

Окрім того, сторона позивача вказує, що право на звернення до суду з цим позовом виникло з моменту отримання листа про проведення претензійної роботи від 08.03.2023 вх. №1378. Враховуючи те, що з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на звернення до суду діяв карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, тому, на переконання позивача, застосування тримісячного строку, визначеного абз. 2 ч. 2 ст.122 КАС України, слід обраховувати з 30.04.2023.

З приводу дотримання ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) строків звернення до суду з цим адміністративним позовом суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За приписами частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Отже, при зверненні суб`єктом владних повноважень до суду з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_2 безпідставно набутих коштів у розмірі 77886,78 грн. необхідно застосовувати тримісячний строк, визначений абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України.

Як зазначає представник позивача, про наявність спірних правовідносин йому стало відомо з листа Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 08.03.2023 №1378, у якому позивача повідомлено про скасування висновку службового розслідування за фактом виявлення фінансових порушень за результатами внутрішнього аудиту на загальну суму 1485660,14 грн. затвердженого 06.11.2022, та визначено організувати позовну роботу по стягненню грошових коштів.

ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) звернувся до суду з цим адміністративним позовом лише 21.07.2023, тобто з пропуском тримісячного строку.

Водночас, мотивуючи клопотання про поновлення строку, позивач зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 № 1423 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236» дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 квітня 2023 року. У зв`язку з цим позивач вважає, що застосування трьохмісячного строку звернення до суду необхідно обраховувати саме з 30.04.2023.

Також позивач вказує, що подати в межах строку звернення до суду позовну заяву не було можливості через участь військової частини НОМЕР_1 в активних бойових діях в межах операційного району Оперативно тактичного угруповання «Лиман».

Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом та поновити такий строк.

Оцінюючи наведені позивачем причини пропуску зазначеного строку, суд зазначає наступне.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

В розумінні положень статей 121, 122 КАС України поважними причинами, що зумовлюють пропуск строку звернення до суду, визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. При цьому, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Неналежна організація процесу щодо зверненням з позовною заявою до суду з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання позовної заяви є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Позивач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 26.09.2022 у справі №560/403/22, від 03.11.2022 у справі №560/15534/21, від 22.12.2022 у справі №380/19423/21 та від 18.01.2023 у справі №200/7384/19-а.

Суд зазначає, що позивачем не надано доказів того, що військова частина НОМЕР_1 , як юридична особа, перестала виконувати покладені на неї організаційно-правові функції та обов`язки у відповідності до діючого законодавства в період дії воєнного стану. Більше того позивачем не надано жодних доказів про те, що уповноважені представники військової частини (керівник, юрист, спеціаліст з правових питань чи інші відповідальні особи за подання позовної заяви до суду) не здійснювали свої повноваження, або здійснювали їх обмежено, або існували якісь інші перешкоди для дотримання строку, які пов`язані із запровадженням воєнного стану чи залученням військової частини до ведення бойових дій.

В даному випадку сам факт прийняття позивачем (військовою частиною) наказу №677-ОС від 06.05.2022 про виключення відповідача зі списків особового складу військової частини та наступна реалізація такого наказу, в тому числі і проведення з ОСОБА_1 усіх розрахунків при його звільненні з військової служби свідчить про те, що організаційно, -кадрова, - фінансова діяльність військової частини НОМЕР_1 в період воєнного стану здійснювалась та здійснюється і надалі, а отже позивач в повній мірі мав можливість та, власне, зобов`язаний був належним чином перевіряти свою фінансову дисципліну та вживати заходи з метою своєчасного виправлення допущених помилок, в тому числі і шляхом звернення до суду з відповідними позовами.

Тобто, у спірному випадку позивачем не наведено переконливих аргументів, що запровадження воєнного стану перебуває у безпосередньому взаємозв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

Щодо доводів позивача на введення на усій території карантину та продовження усіх основних процесуальних строків, встановлених для учасників справи, як на підставу пропуску строку, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 17.07.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Таким чином, строк звернення до суду, який закінчився у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України та під час дії пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України підлягає поновленню лише за наявності одночасно двох умов: 1) якщо причини його пропуску є поважними; 2) вказані причини є такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Отже, виходячи з наведених законодавчих приписів, сам факт встановлення карантину не може слугувати причиною для поновлення процесуального строку звернення до суду, а можливість поновлення процесуального строку визначається у взаємозв`язку зі встановленням поважності причин пропуску строку та їх зумовленості обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суд зазначає, що свої доводи з приводу неспроможності своєчасно звернутися до суду з цим позовом позивач не доводить жодними належними та допустимими доказами, посилаючись виключно на загальні факти та події, без пояснення того, яким чином ці факти і події об`єктивно перешкодило йому вчасно звернутися до суду.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вказані позивачем обставини не можуть бути підставами для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлення такого строку, оскільки вони є необґрунтованими та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено. Відтак, суд визнає причини пропущення строку звернення до суду з даним позовом неповажними.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Водночас поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій, та підтверджені належними доказами.

Враховуючи вищезазначене в порядку усунення вказаного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших (додаткових) підстав, що можуть свідчити про поважність пропуску такого строку з підтверджуючими відповідні обставини доказами.

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011.

Так, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову майнового характеру встановлено ставку судового збору для суб`єкта владних повноважень у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2021 встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2684 гривні.

Так, відповідно до змісту (прохальної частини) адміністративного позову позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) безпідставно набуті кошти в розмірі 77886,78 грн.

Оскільки така вимога є вимогою майнового характеру, сума судового збору за подання даного адміністративного позову для суб`єкта владних повноважень становить 2684 грн. (77886,78 грн. х 1,5% = 1168,30 грн., що є менше за 1 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому розмір судового збору має становити мінімальну ставку - 2684,00 грн.).

Водночас, позивачем не надано доказів сплати судового збору в належному розмірі. Водночас, за змістом позовних вимоги позивач просить розстрочити сплату судового збору.

З цього приводу, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз змісту названої вище норми дає підстави для висновку, що підстави для відстрочки, розстрочення, зменшення судового збору або звільнення від його сплати притаманні лише фізичній особи, так як пов`язанні з особистими правами і особистим станом, що виключає таке саме для суб`єктів владних повноважень.

При цьому, обґрунтовуючи необхідність відстрочення сплати судового збору, позивач вказує на відсутність коштів для сплати судового збору за даним позовом та долучає лист про замовлення коштів від 06.07.2023 №14/1881.

Водночас, неналежне фінансування суб`єкта владних повноважень не може визнаватися обґрунтованою підставою для розстрочення сплати судового збору. При цьому, відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Більш того, при вирішені питання про відстрочення сплати судового збору слід зважати на рішення Великої Пала Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, де вказано, що звільнення від сплати судового збору, разом як і відстрочення сплати судового збору, є правом суду а не обов`язком, навіть при наявності у особи умов.

Отже, клопотання позивача про розстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Тому, Третьому прикордонному загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса (військова частина НОМЕР_1 ), з метою усунення недоліків позовної заяви, необхідно надати суду докази сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків, зазначених у цій ухвалі.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 172, 256, 293 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 про стягнення коштів залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, визначених у мотивувальній частині ухвали, а саме:

- навести законодавчо визначені підстави, які надають чи передбачають можливість звернення позивача з даним позовом до суду;

- подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, у якому навести інші підстави для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, ніж ті, що відхилені судом в межах цієї ухвали;

- надання документу, який підтверджує сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн. за такими реквізитами: ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ: 37979858; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA028999980313181206084002856; призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяБошкова Юлія Миколаївна