Ухвала суду № 112434738, 10.07.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24038/23

Провадження № 1-кс/761/15594/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_8 , погодженого з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рені Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, директора ТОВ «Дунай-Транзитсервіс, не одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, у кримінальному провадженні №22022000000000509 від 21.09.2022 року,-

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_8 , погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022000000000509 від 21.09.2022 року.

Вказане клопотання, обґрунтоване тим, що Головним слідчим управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000509 від 21.09.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

07.07.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, та доводять, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження: протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 в ході якого останні повідомили про обставини вчинення вищевказаного кримінального правопорушення ОСОБА_4 ; протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіоконтроль особи від 25.11.2022, в ході якої отримано докази злочинних дій ОСОБА_4 , направлених на за пропозицію, обіцянку надати службовим особам неправомірну вигоду за невчинення службовими особами, в тому числі які займають відповідальне становище, в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їм влади та службового становища; висновком експерта №42/4 від 19.04.2023, відповідно до якого ОСОБА_4 бере участь у розмові, що зафіксована у файлі «AUD-20220916-WAV000», який знаходиться на оптичному диску з написом «5/6-139/9 від 17.09.2022»; висновком експерта № 292/1 від 05.05.2023, відповідно до якого у наданих на дослідження матеріалах у висловлюваннях особи, що позначена як ОСОБА_4 , зміст яких відображено у протоколі за результатами проведення НСРД - аудіо-контроль особи від 25.11.2022 (розсекречено акт № 5/6-19464), з лінгвістичної точки зору, міститься пропозиція неправомірної винагороди; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 22.03.2023 з додатками, зокрема протоколами обшуків від 16.09.2022 за місцем мешкання ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , а також транспортного засобу, яким користувався ОСОБА_4 , а саме автомобіля TOYOTA LAND CRUISER 200 номерний знак НОМЕР_1 .

У ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Під час досудового розслідування, в тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що з високим ступенем ймовірності підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити дії, які містять ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане слідчим клопотання та просив задовольнити його у повному обсязі, зазначивши про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначених у ст. 177 КПК України, тому щодо ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що зумовлено виконанням передбаченого ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження.

Захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечували з приводу клопотання слідчого, вказали, що ризики необґрунтовані, оскільки ОСОБА_4 не ухилявся від органу досудового розслідування, має міцні соціальні зв`язки. Просили врахувати дані про особу ОСОБА_4 , який працює, має на утриманні неповнолітню дитину, має постійне місце проживання, позитивно характеризується. Вважають достатнім та можливим запобіжним заходом, який у повній мірі забезпечить виконання покладених на підозрюваного обов`язків, не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію захисників. При цьому, зазначив, що ризики неправомірної поведінки відсутні.

Заслухавши позицію прокурора, підозрюваного та його захисників, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.

У судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000509 від 21.09.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

07.07.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

Одночасно суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного від суду як цілком ймовірний з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, обсяг підозри, наявніть громадянства іноземної держави Болгарії, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися від суду. Ризик переховування від правосуддя обумовлюється можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками та обмеженнями і, зокрема, суворістю передбаченого покарання у виді позбавлення волі.

У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Враховуючи викладене, дані про особу підозрюваного, який соціальні зв`язки поза межами території України, слідчий суддя, приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.

Крім того, існує ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей та документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з огляду на посаду, яку він займає, та оскільки на даний час не встановлені всі вказані обставини, досудове розслідування триває, в ході якого проводяться слідчі дії.

Також існує ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків, інших причетних осіб, з урахуванням його статусу, обсягу підозри.

При цьому слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Як вбачається з матеріалів справи, підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з огляду на ті обставини, що досудове розслідування триває, взаємовідносини цих осіб.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що ОСОБА_4 володіє контактними даними свідків, даними щодо перебування свідків, наявні достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 матиме можливість впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від наданих показань.

Слідчий суддя враховує, що показання свідків у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя враховує і те, що обставини вчинення кримінального правопорушення на теперішній час у повному обсязі не встановлені.

Слідчий суддя зазначає, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

За таких обставин, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, який може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому слідчий суддя вважає що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Крім того, слідчий суддя вважає доведеним прокурором те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов`язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків, тяжкості кримінального правопорушення.

Доводи захисників про недоречність тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, а саме те, що жоден з наведених стороною обвинувачення ризиків не доведений, є безпідставними, крім того, не лише наявність ризиків неправомірної поведінки, але й дані про особу підозрюваного, обставини підозри враховуються при обранні найсуворішого запобіжного заходу.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вік підозрюваного, майновий стан, сімейний стан, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя, обставини вчинення кримінального правопорушення, наслідки вчинення кримінального правопорушення, а також потенційну можливість вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому слідчий суддя вважає, що в даному випадку у межах даного кримінального провадження саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Частина 3 статті 183 КПК України зобов`язує слідчого суддю під час застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначати розмір застави, за виключенням злочинів, вчинених із застосуванням насильства або погрозою його застосування; злочинів, які спричинили загибель людини; або якщо у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений особою.

Вирішуючи питання про визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, необхідно врахувати, що орієнтиром визначення запобіжного заходу, зокрема й розміру застави, виступає критерій його достатності, який буде виступати належним стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання або неналежного виконання покладених процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя враховує обставини підозри, високий ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення та кримінальне покарання, що загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винним, особу ОСОБА_4 , його майновий стан, які свідчать про виключність випадку, у зв`язку з чим вважає, що застава у визначених ч.5 ст.182 КПК України розмірах не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, і повинна бути призначена в розмірах, що перевищує визначений ч.5 ст.182 КПК України.

З урахуванням вимог частин 3 та 5 статті 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 у межах строку досудового розслідування до 07 вересня 2023 року.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_8 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою встановити в межах терміну досудового розслідування, тобто до 07 вересня 2023 року включно.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 550 (п`ятсот п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 476 200 грн. 00 коп. (один мільйон чотириста сімдесят шість тисяч двісті) грн. 00 коп, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:

Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,

ЄДРПОУ: 26268059,

МФО: 820172,

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,

р/р: № UA128201720355259002001012089,

призначення платежу: застава за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 10.07.2023 у справі № 761/24038/23.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов`язків - 60 днів з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави у розмірі, визначеному судом.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1