Постанова № 11243352, 14.09.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 вересня 2010 р.Справа №2а-6537/10/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді

Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягіні В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація»

про стягнення 18283,00 грн. адміністративно господарських санкцій,

за участю представників:

від позивача Бахарева Н.Ю. представник, довіреність № 311 від 13.04.2010 р.

від відповідача Бородько І.О. представник, довіреність № 04-5/04 від 04.01.2010р.

Суть спору: Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом, у якому просить стягнути з Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація» 18283,00 грн. адміністративно-господарських санкцій.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 14.09.2010 року, підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у адміністративному позові та пояснив, що відповідач не забезпечив працевлаштування інваліда на підприємстві, у звязку з чим зобовязаний сплатити позивачу адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував посилаючись на те, що відповідачем у 2009 році до Ялтинського міського центру зайнятості направлялись звіти «про наявність вакансій» по формі 3-ПН, а саме про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів, проте останнім інваліди на підприємство не направлялись. Таким чином, на думку представника відповідача, у позові повинно бути відмовлено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим Комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційна організація» 07.04.2005 року зареєстровано в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 33386022).

Порядок, підстави та умови участі субєктів господарювання в реалізації державний гарантій для забезпечення інвалідів рівними правами з іншими громадянами регулюється Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року № 875.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року № 875 (далі Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до частини 9 статті 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч.1 ст.20 Закону роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі чи організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону та Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07р. №70 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону. На підприємствах, де працює більш як 15 чоловік, суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а на підприємствах, де працює від 8 до 15 чоловік, - у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Відповідно до п.4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005р. № 420, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2005р. за №1534/11814 затверджена Інструкція щодо заповнення форми звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій» (далі Інструкція № 420). У абзаці 1 Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій», зазначено, що відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Судом встановлено, що відповідач використовує найману працю, та відповідно до Закону подає Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача становить 99 осіб. У 2009 році в організації працювало три особи, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» складає 4 особи. Середньорічна заробітна плата на підприємстві у 2009 році складала 18283,00 грн., у звязку чим сума адміністративно-господарських санкцій складає 18283,00 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Надані відповідачем документи свідчать про те, що у 2009 році він був готовий у повному обсязі виконати вимоги ст. 19 Закону України «Про зайнятість населення», надсилав до Ялтинського міського центру зайнятості звіти про наявність на підприємстві вакансій, на яких може використовуватись праця інвалідів (форма 3-ПН).

До матеріалів справи залучена відповідь Ялтинського міського центру зайнятості № 05/01-1901 від 28.07.2010 р., яким підтверджено направлення відповідачем у 2009 р. звітів по формі № 3-ПН «Про наявність вакансій», про можливість працевлаштування інвалідів, про що також свідчать надані відповідачем копії таких звітів станом на 01.04.2009 р., 01.05.2009 р., 01.06.2009 р., 01.07.2009 р., 01.08.2009 р., 01.09.2009 р., 01.10.2009 р., 01.11.2009 р. та 01.12.2009 р., з відмітками Ялтинського міського центру зайнятості про їх отримання.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, позивачем не надано доказів того, що за період з 01.01.2009 року по 01.03.2009 року, тобто за час ненадання відповідачем звітів по формі 3-ПН, були наявні інваліди для працевлаштування їх на підприємстві відповідача, а також того, що ненадання таких звітів призвело до порушення відповідачем порядку працевлаштування інвалідів. Більш того, позивачем не надані докази того, що при наявності у відповідача зобовязання щодо працевлаштування інваліда ним було відмовлено особі з обмеженими фізичними можливостями в прийомі на роботу.

Під час судового засідання представник позивача також пояснив, що адміністративно-господарські санкції були розраховані, виходячи з різниці між кількістю працюючих у 2009р. у відповідача інвалідів та кількістю інвалідів, яких він мав прийняти на роботу відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» без урахування вчинених їм дій та звернень до органів зайнятості.

Вивчивши надані сторонами документи, матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідач у 2009 р. виконав у повному обсязі вимоги щодо створення робочого місця для працевлаштування інваліда, згідно із Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», надсилав звіти за формою № 3ПН до Ялтинського міського центру зайнятості, намагаючись виконати вимоги Закону щодо працевлаштування інваліда. Проте не працевлаштування інваліда на створеному ним робочому місці сталося з незалежних від нього підстав.

В силу викладеного суд вважає, що позивачем нараховані адміністративно-господарські санкції без фактичного вивчення обставин справи, без урахування факту відсутності інваліда, якого мав можливість та намагався працевлаштувати відповідач.

Враховуючи надання відповідачем доказів вчинення ним необхідних заходів для працевлаштування у 2009 р. інваліда, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог повинно бути відмовлено.

Під час судового засідання, яке відбулось 14.09.2010 р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 15.09.2010 р.

Керуючись ст.ст.160-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.