Постанова № 112431718, 25.07.2023, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/861/23

Провадження №3/155/412/23

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.07.2023 м. Горохів

Суддя Горохівського районного суду Волинської області Санакоєв Д.Т., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 14.06.2023 року о 19 годині 58 хвилин на Мар`янівське окружне шосе ОСОБА_1 керував мопедом марки «SENSOR-50», перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія із застосуванням приладу алкотестер «Драгер». Дане порушення вчинене повторно протягом року та двічі піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 в судові засіданні призначені на 27.06.2023, 11.07.2023 та 25.07.21023 повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від нього на адресу суду не надходили, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомленим про що в матеріалах справи наявні відповідні докази.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

ОСОБА_1 достовірно знаючи про наявність судового провадження відносно нього, судові засідання не з`являвся і не вжив жодних заходів для належної реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, а також положення ст.268 КУпАП, якою визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, з урахуванням того, що під час розгляду справи про адміністративні правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП не передбачається обов`язкова присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, приходжу до наступного висновку.

Вина ОСОБА_1 вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №060517 від 14.06.2023 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 14.06.2023 року, результатом на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Alcotester 6810», за результатами якого встановлено позитивну пробу, що становить 2,69‰; відеозаписом на оптичному носії із нагрудної камери працівника поліції, постановами про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 та ч.2 ст.130 КУпАП та іншими наявним в матеріалах справи доказами.

Згідно п.2.9«а» ПДРУкраїни водієвізабороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.3 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП доведена поза розумним сумнівом.

Відповідно до довідки ВП №2 (м. Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області №7356/50/2/01-23 від 16.06.2023 року посвідчення водія ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 не отримував.

При визначенні виду та розміру стягнення, судом враховується особа порушника, який не вперше притягається до адміністративної відповідальності у тому числі й за вчинення аналогічних правопорушень, характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності у сфері безпеки дорожнього руху, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки посвідчення водія правопорушнику не видавалось, а тому, в даному випадку, суд позбавлений можливості накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, як і конфіскацію транспортного засобу, так як в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження приватної власності транспортного засобу порушнику.

Дана міра адміністративного стягнення, на думку суду, буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 536 грн. 80 коп.

Керуючись ст.283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3000 (три тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова суддінабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Д.Т.Санакоєв