Постанова № 11243166, 13.07.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.07.10Справа №2а-7064/10/11/0170 о12 годині 19 хвилин Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Бурдейній Г.Ю., розглянувши за участю

представників позивача, Вайс М. Ф., довіреність б/н від 13.07.10р., Гафарової Г. Н., довіреність б/н від 13.07.10р.;

представника відповідача Абсеметова З. Н., довіреність № 1/9/10-00 від 11.01.10р.;

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства с. Геройське

до Сакської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство с. Геройське звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Сакської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001841503/0 від 27.05.2010р.

Позовні вимоги мотивовані необґрунтованістю висновків, викладених у акті перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване рішення, а відтак, неправомірністю застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків погашення погодженого податкового зобовязання по збору за геологорозвідувальні роботи, передбачених пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ХІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон №2181) та п.6 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету», затвердженої наказом Комітету з питань геології та використання надр ДПА України 23.06.1999р. №105/309, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.07.1999р. за № 474/3767.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.25), в яких зазначив, що суми, сплачені позивачем в хронологічному порядку, погашали суму податкового боргу, що виник у попередніх періодах згідно Закону №2181, у звязку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 30688897, державну реєстрацію якої проведено Сакською районною державною адміністрацією АР Крим 22.05.2003 року (а.с. 12), взятий на облік платника податків 26.01.2000 за №45 (а.с.26).

27.05.2010р. посадовою особою Сакської ОДПІ в АР Крим проведено невиїзну документальну перевірку позивача своєчасності сплати погодженої суми податкового зобовязання по збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету по терміну сплати 20.05.2009р., за результатами якої складено акт №866/1503/30688897 (а.с.8).

Актом перевірки від 27.05.2010р. встановлено несвоєчасне погашення погодженого податкового зобовязання по збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, у звязку із чим відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України №2181 та п.6 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету».

Відповідно до акту перевірки від 27.05.2010р. та на підставі п.п.17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону №2181, 27.05.2010р. відповідачем винесено податкове повідомлення рішення №0001841503/0 за затримку на 352 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 1039,24грн. (згідно розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за 1-й квартал 2009р. (а.с.27)), про сплату штрафу у розмірі 519,62грн. (а.с.9).

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням рішенням позивач звернувся до суду.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Критерії правомірності рішення субєкта владних повноважень визначені ст.2 КАС України, частиною 3 якої встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності субєктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи із змісту пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, та зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Згідно із пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за 1 квартал 2009року позивачем визначено податкове зобовязання з цього збору у розмірі 1039,24грн.(а.с.11).

Згідно платіжного доручення №48 від 29.04.2009р. позивачем перераховано 1039,24грн. із зазначенням призначення платежу «відрахування на збір геологорозвідувальні роботи за 1-й квартал 2009р.» (а.с.10), у звязку із чим, суд дійшов висновку, що позивачем не порушено граничний строк сплати податкового зобовязання зі збору на геологорозвідувальні роботи.

Таким чино, обовязок позивача щодо сплати збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за 1 квартал 2009року, припинився у звязку із сплатою збору у повному обсязі.

Щодо посилання відповідача на ст.7 Закону №2181 суд зазначає наступне.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону №2181визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) - у рівних пропорціях.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом № 2181, який відповідно до преамбули є спеціальним законом з питань оподаткування і встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону № 2181року, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовній заяві позивач просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0001841503/0 від 27.05.2010р.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Під час судового засідання, яке відбулось 13.07.2010р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 19.07.2010р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158-161, ч.1 ст. 162, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Сакської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0001841503/0 від 27.05.2010р.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства с. Геройське витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Москаленко С.А.