Рішення № 112431012, 24.07.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2023 Справа № 914/1830/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б., за участю секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство безпеки «Легіон-Київ», м. Київ

до відповідача: Західно-Української геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика», м. Львів

про: стягнення 213 370,73 грн

Представники сторін:

від позивача: Яковлєв А.В. - адвокат;

від відповідача: не з`явився.

Обставини розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенство безпеки «Легіон-Київ», м. Київ звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Західно-Української геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика», м. Львів про стягнення 213 370,73 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 17.07.2023 (з урахуванням ухвали суду від 07.07.2023 про виправлення описки).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.07.2023 судове засідання відкладено на 24.07.2023.

Представник позивача взяв участь в судовому засіданні 24.07.2023 в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримав.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 24.07.2023 не забезпечив.

На електронну адресу суду 24.07.2023 від представника відповідача надійшла заява про вступ у справу як представника, а також клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання часу на проведення переговорів з позивачем щодо мирного врегулювання спору.

В судовому засіданні представник позивача повідомив суду, що наміри відповідача про мирне врегулювання спору позивачу не відомі та заперечив щодо задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні, враховуючи таке.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Статтею 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).

З огляду на наведене, суд зазначає, що сторонам спору надано значний термін для мирного врегулювання спору, проте, зважаючи на розумність строків, суд не вбачає підстав для подальшого відкладення розгляду справи. Разом з тим, суд звертає увагу, що сторони мають право укласти мирову угоду в процесі виконання рішення суду, відповідно до ст. 330 ГПК України.

Заяви про відвід суду не поступали.

Суть спору та правова позиція учасників справи.

Позиція позивача.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач у порушення умов договору з охорони №01-06-21 від 01.06.2021 не виконав грошового зобов`язання в частині своєчасного та повного розрахунку за надані позивачем послуги з охорони території та об`єктів. Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 144 540,67 грн. Позивачем також нараховано відповідачу 21 345,38 грн інфляційних втрат, 4 419,38 грн 3% річних та 7 425,04 грн пені.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 35 640,17 грн пені, нарахованої за період з 12 09.2022 по 10.03.2023 (за послуги надані відповідачу згідно договору у серпні 2021 року та у вересні 2021 року, оскільки за означений період позивач звертався до суду про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат).

Позиція відповідача.

В судові засідання з розгляду даної справи відповідач явки свого представника не забезпечив, вимог ухвали суду від 14.06.2023 не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Відповідно до відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ «Укрпошта» щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора №7901414903013, ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.06.2023 відповідачем отримано 21.06.2023 (докази містяться в матеріалах справи).

Відтак, відповідач обізнаний про розгляд справи № 914/1830/23 в Господарському суді Львівської області.

Таким чином, відповідач повідомлявся судом завчасно та належним чином про дату, час і місце розгляду даної справи в розумінні ст.ст. 120, 122, 242 ГПК України. Однак, відповідач у визначеному законом порядку не заперечив проти позову, не скористався своїми процесуальними правами, визначеними ГПК України, як відповідач у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши пояснення представника позивача, здійснивши огляд документів, суд встановив наступне.

01.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенство безпеки «Легіон-Київ» (виконавець, позивач у справі) та Західно-Українською геофізичною розвідувальною експедицією Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» (замовник, відповідач у справі) укладено договір з охорони №01-06-21, відповідно до п.1.1 якого позивач зобов`язався надавати послуги з охорони території та об`єктів: м. Львів, вул. Данила Апостола, 9А; Львівська область, м. Самбір, вул. Клинівка, 23а; Львівська область, м. Рудки, вул. Зелена, 49; Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. В.Великого, 109; Чернівецька область, Вижницький район, с. Чорногузи; Одеська область, смт. Затока, вул. Лазурна,47, а відповідач зобов`язався їх прийняти та оплатити.

Відповідно до п.3.1 договору, вартість послуг охорони території та об`єктів за місяць становить 144 540,67 грн, в тому числі ПДВ (20%) 24 090,11 грн.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.05.2022, у частині розрахунків до повного виконання зобов`язань сторонами (п. 10.1 договору).

В листопаді 2021 року позивач надав послуги згідно договору на суму 144 540,67 грн, які не оплачені відповідачем.

На підтвердження факту належного надання послуг в листопаді 2021 року на суму 144 540,67 грн до матеріалів справи долучено копії акту надання послуг №229 від 30 листопада 2021 року, рахунок №241 від 30.11.2021, податкову накладну №17 від 30.11.2021 року (зареєстровану ДПС України 20.03.2023).

У п.п. 4.1, 4.2 договору сторони погодили, що оплата здійснюється за фактично надані послуги, що підтверджується актом наданих послуг, в якому вказуються обсяги наданих послуг. Оплата за надані послуги проводиться замовником не пізніше 120 банківських днів з дня підписання акту наданих послуг, але не пізніше реєстрації податкової накладної.

Строк розрахунку за надані послуги в листопаді 2021 року на суму 144 540,67 грн наступив 20.03.2023, з моменту реєстрації податкової накладної, після спливу 120 банківських днів.

Спір виник внаслідок того, що відповідач, в порушення умов договору, не оплатив позивачу наданих послуг. Відтак, позивач звернувся з позовом до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 144 540,67 грн основного боргу.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 7.6 договору позивач нарахував відповідачу 21 345,38 грн інфляційних втрат, 4 419,38 грн 3% річних та 7 425,04 грн пені.

Разом з тим позивач зазначив, що звертався до Господарського суду Львівської області з позовом щодо стягнення з відповідача заборгованості за послуги, що були надані за спірним договором в серпні 2021 року та у вересні 2021 року на загальну суму 289 081,34 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.12.2022 у справі №914/2190/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство безпеки «Легіон-Київ» задоволено, вирішено стягнути зі Західно-Української геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство безпеки «Легіон-Київ» 289 081,34 грн основного боргу, 35 856,75 грн інфляційних втрат, 4 324,34 грн 3% річних та 4 938,94 грн судового збору.

Відповідно до п. 7.6 договору, у разі прострочення розрахунків за надані виконавцем послуги, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідачем оплачена заборгованість в розмірі 289 081,34 грн на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 08.12.2022 у справі №914/2190/22.

На підставі наведеного, позивач просив суд стягнути з відповідача 35 640,17 грн пені за період з 12.09.2022 по 10.03.2023 (за послуги надані у серпні 2021 року та у вересні 2021 року за спірним договором).

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір з охорони №01-06-21 від 01.06.2021, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

За договором про надання послуг, відповідно до вимог ч. 1 ст. 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто (ч. 1 ст. 902 ЦК України).

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання спірного договору.

Укладений між сторонами спірний договір є дійсним і обов`язковим для виконання сторонами, а отже, в силу положень статті 179 ГК України, статей 204, 629 ЦК України, породжує для його сторін відповідні права та обов`язки, зокрема право ТзОВ «Агенство безпеки «Легіон-Київ», як виконавця, отримати плату за надані послуги, та обов`язок Західно-Української геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» оплатити вартість отриманих послуг у визначені договором розмірі та строки.

Позивач свої зобов`язання за листопад 2021 року на суму 144 540,67 грн виконав, що підтверджується актом надання послуг №229 від 30 листопада 2021 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідач проти наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів існування інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Отже, відповідач своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані в листопаді 2021 року послуги є такою, що підлягає до задоволення в розмірі 144 540,67 грн.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 7.6 договору, у разі прострочення розрахунків за надані виконавцем послуги, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання своїх зобов`язань за цим договором.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок позовних вимог, підстави та правильність нарахування суми інфляційних втрат, 3% річних та пені, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що вимоги про стягнення 21 345,47 грн інфляційних втрат, 4 419,38 грн 3% річних та 7 425,04 грн пені є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 35 640,17 грн пені за період з 12.09.2022 по 10.03.2023 (за послуги, надані за спірним договором у серпні 2021 року та у вересні 2021 року).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач звертався до Господарського суду Львівської області з позовом щодо стягнення з відповідача заборгованості за послуги, що були надані за спірним договором в серпні 2021 року та у вересні 2021 року на загальну суму 289 081,34 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.12.2022 у справі №914/2190/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство безпеки «Легіон-Київ» задоволено, вирішено стягнути з Західно-Української геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство безпеки «Легіон-Київ» 289 081,34 грн основного боргу, 35 856,75 грн інфляційних втрат, 4 324,34 грн 3% річних та 4 938,94 грн судового збору. Рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 05.01.2023.

Відповідачем оплачено заборгованість в розмірі 289 081,34 грн на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 08.12.2022 у справі №914/2190/22 лише 13.03.2023.

Таким чином, відповідно до п. 7.6. договору, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 35 640,17 грн пені за період з 12.09.2022 по 10.03.2023 за послуги з охорони території та її об`єктів, надані у серпні 2021 року та у вересні 2021 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 86 ГПК України).

З огляду на викладене, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

У позовній заяві у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат позивачем зазначено, що витратами, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи є судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн. До матеріалів справи долучено заяву щодо понесення витрат на правничу допомогу в суді у розмірі 20 800,00 грн.

Відповідно до частини 8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представником позивача в судовому засіданні зазначено, що ним будуть подані докази понесення судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Західно-Української геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика», 79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, буд. 9-а (ідентифікаційний код 01432799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство безпеки «Легіон-Київ», 02230, м. Київ, вул. Гійома Де Боплана, буд. 2 (ідентифікаційний код 34604145) 144 540,67 грн основного боргу, 21 345,47 грн інфляційних втрат, 4 419,38 грн 3% річних, 7 425,04 грн пені за період з 20.03.2023 по 02.06.2023, 35 640,17 грн пені за період з 12.09.2022 по 10.03.2023 та 3 200,57 грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 24.07.2023 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 26.07.2023.

Суддя Мазовіта А.Б.