YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Київська область

/

Господарський суд Київської області

Рішення № 112430911, 25.05.2023, Господарський суд Київської області

Дата ухвалення

25.05.2023

Номер справи

911/654/21

Номер документу

112430911

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2023 р. Справа № 911/654/21

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Михайлішині В. В.

за участю представників учасників справи:

від позивача (за первісним позовом) відповідача (за зустрічним позовом): Дзюбенко С. М. (адвокат - довіреність б/н від 28.12.2022 р.);

від відповідача-1 (за первісним позовом) третьої особи (за зустрічним позовом): Амельченко Ю. В. (самопредставництво наказ № 19-к-вс від 01.02.2023 р.; посадова інструкція начальника юридичного управління, затверджена від 01.02.2023 р.);

від відповідача-2 (за первісним позовом) позивача (за зустрічним позовом): Рабченюк Л. П. (адвокат - довіреність № 01-22/7-60 від 06.01.2023 р.);

розглянувши матеріали справи

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Преміум Авіа Солюшнз, м. Київ

до:

1)Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, м. Київ;

2)Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль, с. Гора, Бориспільський район;

про визнання права на звільнення від орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди, зобов?язання провести перерахунок нарахованої орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди, зобов?язання провести зарахування (залік) надміру сплаченої орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди

та

за зустрічним позовом Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль, с. Гора, Бориспільський район

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Преміум Авіа Солюшнз, м. Київ

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, м. Київ

про стягнення 9 077 232, 49 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Преміум Авіа Солюшнз звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до РВ ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль про визнання у права на звільнення від орендної плати (право на несплату орендної плати), нарахованої за період з 17.03.2020 р. по 21.06.2020 р. включно в сумі 6 653 936, 15 грн згідно з Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та ТОВ „Преміум Авіа Солюшнз, який посвідчено Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С. та зареєстровано в реєстрі за № 102; зобов?язання Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль провести перерахунок нарахованої орендної плати за Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та ТОВ „Преміум Авіа Солюшнз, який посвідчено Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С. та зареєстрованого в реєстрі за № 102, за період з 12.03.2020 року по 31.01.2021 року, зменшивши її на 18 523 025, 31 грн; зобов?язання Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль провести зарахування (залік) надміру сплаченої орендної плати у загальному розмірі 1 135 189, 67 грн в рахунок майбутніх платежів за Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та ТОВ „Преміум Авіа Солюшнз, який посвідчено Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С. та зареєстрованого в реєстрі за № 102.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем (за первісним позовом) наявністю підстав для звільнення від сплати орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди № 2216 від 31.01.2019 р. індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ „Преміум Авіа Солюшнз, у період з 17.03.2020 р. по 21.06.2020 р. у зв?язку із неможливістю використання нерухомого майна за призначенням через обставини, за які він не відповідає, та наявністю підстав для застосування знижки щодо нарахування орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди № 2216 від 31.01.2019 р. індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ „Преміум Авіа Солюшнз, у періоди з 12.03.2020 р. по 16.03.2020 р. та з 22.06.2020 р. по 31.01.2021 р. на підставі та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 р. „Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.03.2021 р. відкрито провадження у справі № 911/654/21 за позовом ТОВ „Преміум Авіа Солюшнз до РВ ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль про визнання права на звільнення від орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди, зобов?язання провести перерахунок нарахованої орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди, зобов?язання провести зарахування (залік) надміру сплаченої орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, тощо.

У процесі розгляду справи ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль (відповідач-2 за первісним позовом) у встановлений строк у справі № 911/654/21 звернулось в Господарський суд Київської області із зустрічним позовом до ТОВ „Преміум Авіа Солюшнз (позивач за первісним позовом) про стягнення 7 504 297, 52 грн основної заборгованості, 432 606, 47 грн пені, 750 429, 75 грн штрафу, 283 882, 18 грн інфляційних збитків, 106 016, 57 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем (за зустрічним позовом) неналежним виконанням відповідачем (за зустрічним позовом) свого обов`язку щодо сплати у повному обсязі орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди № 2216 від 31.01.2019 р. індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ „Преміум Авіа Солюшнз.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.04.2021 р. прийнято зустрічний позов ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль для спільного розгляду з первісним позовом ТОВ „Преміум Авіа Солюшнз у справі № 911/654/21 та об?єднано їх в одне провадження, тощо.

У процесі розгляду справи представник позивача (за зустрічним позовом) заявив про зміну предмету позову та надав суду відповідну заяву № 35-22/1-243 від 11.05.2021 р. про зміну предмету позову, у якій просив суд стягнути з відповідача (за зустрічним позовом) на свою користь 7 746 144, 40 грн основної заборгованості, 568 438, 01 грн пені, 774 614, 44 грн штрафу, 283 882, 18 грн інфляційних збитків, 135 403, 33 грн 3 % річних.

Заява № 35-22/1-243 від 11.05.2021 р. позивача (за зустрічним позовом) про зміну предмету позову прийнята судом до розгляду.

У процесі розгляду справи представник позивача (за первісним позовом) заявив про зміну предмету позову та надав суду відповідну заяву б/н від 18.06.2021 р. про зміну предмету позову, у якій просив суд визнати право на звільнення від орендної плати (право на несплату орендної плати), нарахованої за період з 17.03.2020 р. по 21.06.2020 р. включно в сумі 6 653 936, 15 грн згідно з договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Преміум Авіа Солюшнз, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С. та зареєстровано в реєстрі за № 102; зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та Державне підприємство „Міжнародний аеропорт „Бориспіль провести перерахунок нарахованої орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Преміум Авіа Солюшнз, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С. та зареєстрованого в реєстрі за № 102, за період з 12.03.2020 року по 31.05.2021 року, зменшивши її на 20 889 586, 88 грн, з яких 6 266 876, 07 грн є орендною платою нарахованою на користь та Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль, а 14 622 710, 82 грн - на користь Державного бюджету; зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та Державне підприємство „Міжнародний аеропорт „Бориспіль провести зарахування (залік) надміру сплаченої орендної плати у загальному розмірі 1 135 189, 67 грн в рахунок майбутніх платежів за Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Преміум Авіа Солюшнз, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С. та зареєстрованого в реєстрі за № 102.

Заява б/н від 18.06.2021 р. позивача (за первісним позовом) про зміну предмету позову прийнята судом до розгляду.

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.11.2021 р. (суддя Заєць Д. Г.) у справі № 911/654/21 за первісним позовом ТОВ „Преміум Авіа Солюшнз до РВ ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль про визнання права на звільнення від орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди, зобов?язання провести перерахунок нарахованої орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди, зобов?язання провести зарахування (залік) надміру сплаченої орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди та за зустрічним позовом ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль до ТОВ „Преміум Авіа Солюшнз за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - РВ ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про стягнення 9 077 232, 49 грн відмовлено у задоволенні первісного позову повністю; зустрічний позов задоволено частково та вирішено стягнути з ТОВ „Преміум Авіа Солюшнз на користь ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль 7 746 144, 40 грн основного боргу, 568 326, 97 грн пені, 135 403, 33 грн 3% річних, 283 882, 18 грн інфляційних втрат, 774 614, 44 грн штрафу, 142 625, 57 грн витрат по сплаті судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 р. рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2021 р. у справі № 911/654/21 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 22.11.2022 р. скасовано рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2021 р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 р. у справі № 911/654/21, а справу № 911/654/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

При цьому, скасовуючи рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2021 р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 р. у справі № 911/654/21, Верховний Суд у своїй постанові від 22.11.2022 р. зазначив, що ухвалюючи рішення у справі, місцевий господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог первісного позову та наявність правових підстав для часткового задоволення вимог зустрічного позову, стягнувши з ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" на користь ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 7 746 144, 40 грн основного боргу, 568 326, 97 грн пені, 135 403, 33 грн 3 % річних, 283 882, 18 грн інфляційних втрат, 774 614, 44 грн штрафу.

Проте колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2020 № 377) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 установлено з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України карантин.

Відповідно до приписів частин 4, 6 статті 762 Цивільного кодексу України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 14 такого змісту: "14. З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини 6 статті 762 цього Кодексу".

Законом України "Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 № 553-IX, який набрав чинності 18.04.2020, пункт 14 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України викладено в такій редакції: "14. Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини 2 статті 286 Господарського кодексу України, частин 4 та 6 статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб`єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб".

У пункті 6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 зазначено, що підставою для застосування норми частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Отже, для застосування частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.

Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї норми Закону він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати.

Аналогічна правова позиція щодо застосування положень статті 762 Цивільного кодексу України викладена у постановах Верховного Суду у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/13158/20, № 911/3067/20.

З огляду на викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що питання щодо застосування положень пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 № 553-ІХ) та частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України вже було предметом розгляду Верховного Суду, зокрема у постанові від 30.05.2018 у справі № 910/9373/17 у подібних правовідносинах, в якій розглядалося питання можливості на період дії карантину звільнення орендаря від сплати орендної плати (зменшення її розміру), що, у свою чергу, спростовує доводи скаржника про зворотне.

Разом із тим, питання щодо звільнення орендарів від орендної плати, а також нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном врегульовані Постановою № 611. Так, зокрема у пункті 1 цієї Постанови передбачено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:

1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1;

2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, здійснюється у розмірі:

50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2;

25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.

У пункті 3 Постанови № 611 зазначено, що орендодавці мають забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї Постанови, починаючи з дати встановлення карантину.

Відповідно до пункту 2 додатку 2 до Постанови № 611 до переліку орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 %, включені вітчизняні юридичні і фізичні особи, що є суб`єктами малого підприємництва, фізичні особи, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (зокрема в аеропортах).

Як свідчать матеріали справи та це установили суди, ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" на обґрунтування вимог первісного позову, посилалося, зокрема, на наявність у нього у заявленому періоді права на застосування знижки зі сплати орендної плати, що запроваджено Постановою № 611, а саме щодо нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном у розмірі 50 % суми нарахованої орендної плати, оскільки орендар є вітчизняною юридичною особою та суб`єктом малого підприємництва, що здійснює виробничу діяльність безпосередньо на орендованих приміщеннях аеропорту, натомість ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" виставив йому рахунки на оплату орендної плати за спірним договором без урахування вимог Постанови № 611. При цьому, товариство, серед іншого, наголошувало, що державне нерухоме майно приміщення, розташовані в будівлі аеропорту "Бориспіль", передавалися йому в оренду за договором оренди від 31.01.2019 з метою розміщення зали очікування пасажирів бізнес-класу та зали очкування підвищеної комфортності для пасажирів категорії VIP та бізнес-класу; зміст послуг з обслуговування пасажирів в бізнес-залах, яку надає позивач за первісним позовом, полягає, зокрема, у забезпеченні споживачів (пасажирів міжнародних рейсів) можливістю очікування відправлення міжнародних рейсів у комфортних умовах високим рівнем обслуговування у поєднанні з організуванням харчування, забезпечення напоями (холодними, гарячими, слабоалкогольними, алкогольними), відпочинку і дозвілля споживачів; до складу послуг бізнес-зали очікування віднесено послуги з організації харчування та забезпечення напоями, а також користування: зоною відпочинку із сучасними меблями, спеціальними кріслами Flat-bed та пледами; кімнатою для паління з витяжкою; душовою кімнатою та аксесуарами; кімнатою для людей з інвалідністю та сповивання немовлят; кімнатою для переговорів; українською та закордонної пресою; wi-fi; принтерами і копіювальним апаратом; широкоформатними телевізорами. Отже, надання товариством послуг з обслуговування пасажирів категорії VIP та бізнес-класу в залах очікування аеропорту за своїм змістом підпадає під положення пункту 2 додатку 2 до Постанови № 611 та, відповідно, надає йому право на зниження орендної плати на 50 %.

В основу оскаржених судових рішень у цій справі покладено висновок судів, зокрема, про те, що позивач за первісним позовом не належить до суб`єктів, перерахованих у додатках до Постанови № 611, зокрема і у додатку 2, а тому він не має права на зниження орендної плати.

Однак, такі висновки судів попередніх інстанцій колегія суддів визнає передчасними, оскільки суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки та достеменно не дослідили фактичного змісту послуги з обслуговування пасажирів в бізнес-залах аеропорту, яку надає позивач за первісним позовом за договором оренди від 31.01.2019, зважаючи на діяльність самого аеропорту "Бориспіль" (наземне обслуговування пасажирів), та з огляду на визначену у спірному договорі мету надання в оренду державного нерухомого майна та цілі використання його орендарем, що у наведеному випадку має значення для правильного вирішення спору у цій справі, зважаючи на предмет і підстави первісного позову, наявність чи відсутність підстав для задоволення якого безпосередньо впливає на вирішення зустрічного позову.

При цьому, відхиляючи відповідні доводи позивача за первісним позовом, суд апеляційної інстанції обмежився виключно посиланням на статтю 261 Господарського кодексу України, а місцевий господарський суд навів лише застереження про недоведеність та необґрунтованість таких доводів.

Разом із цим, колегія суддів суду касаційної інстанції, зазначає, що згідно з положеннями частини 1 статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до Національного класифікатора України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, класифікація видів економічної діяльності (далі КВЕД) установлює основи для підготовлення та поширення статистичної інформації за видами економічної діяльності. Основний принцип КВЕД полягає в об`єднанні підприємств, що виробляють подібні товари чи послуги або використовують подібні процеси для створення товарів чи послуг (тобто сировину, виробничий процес, методи або технології), у групи.

За змістом розділу 4 вказаного Наказу виробництво це економічна діяльність, результатом якої є продукція. Це поняття використовують для позначення всіх видів економічної діяльності.

Термін "виробництво" призначено не тільки стосовно сільського господарства, добувної або переробної промисловості. Його використовують також стосовно сфери послуг. Для позначення виробництва можуть використовувати і точніші терміни: надання послуг, оброблення, перероблення тощо залежно від сфери діяльності. Обсяг виробництва вимірюють за допомогою різних методів у натуральному чи вартісному вираженні.

Економічна діяльність процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устатковання, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Послуги це результат економічної діяльності, відносно якого не можна встановити права власності. Послуги не підлягають продажу окремо від процесу їх виробництва. Момент завершення виробництва послуги збігається з моментом надання її споживачеві.

Однак, наведене залишилося поза увагою судів попередніх інстанцій.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що питання звільнення орендаря від орендної плати/нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном у розмірі 50 % відповідно до додатку 2 до Постанови № 611 було предметом розгляду Верховного Суду, зокрема, у постановах від 21.12.2021 у справі № 911/354/21, від 07.06.2022 у справі № 922/1010/21 (в останній справі, між іншим, майно аеропорту передавалося в оренду з метою розміщення зони відпочинку пасажирів без права розміщення торгівельних об`єктів і закладів харчування), які не були враховані судами.

Поза тим, попередні судові інстанції залишили поза увагою питання можливості застосування у наведеному випадку правила пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням.

Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

З огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві національне законодавство має забезпечувати достатній рівень доступу до суду в аспекті права на суд. Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати зрозумілу та реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права (рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі "Белле проти Франції" від 04.12.1995 (див., mutatis mutandis, рішення ЄСПЛ "Bellet v. France", заява № 23805/94, 4 December 1995, § 36).

Невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права є принцип правової визначеності є. Правова визначеність вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість ситуацій правовідносин, що виникають.

Принцип правової визначеності має широке застосування у практиці ЄСПЛ. Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначено, що відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу "якості закону". У разі коли законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 24.04.2008 у справі "C. G. та інші проти Болгарії" (C. G. and Others v. Bulgaria)).

ЄСПЛ у справі "Новік проти України" (заява № 48068/06, рішення від 18.12.2008) зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога "якості закону" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.

Відповідно до вимог принципу правової визначеності правозастосовчий орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб`єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування), адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки. Це так зване правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням.

Наведене відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 21.01.2022 у справі № 910/15737/20, від 07.10.2021 у справі № 903/834/20, від 03.07.2019, у справі № 911/1521/18, від 09.11.2020 у справі № 904/2404/18.

Колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу на те, що Постанова № 611 була розроблена саме з метою надання державою підтримки орендарям державного майна під час дії карантину, а будь-яка державна підтримка, у тому числі і державна підтримка орендарів державного майна, має ґрунтуватися, зокрема, на принципах справедливості, розумності, передбачуваності, та, відповідно, суб`єкти, яким вона надається, повинні мати рівні можливості для її отримання та не піддаватися невиправданим обмеженням у отриманні такої державної підтримки.

Безумовно, в умовах триваючого карантину та суттєвого зниження пасажиропотоку в аеропортах, існуючі обмеження, ставлять орендарів у складне фінансове становище, тож цілком виправданим є встановлення на час дії карантину знижки зі сплати орендної плати за державне майно, зокрема для орендарів, що орендують приміщення в аеропортах.

Постанова № 611, зважаючи на мету, яку вона переслідувала, не може бути направлена на позбавлення суб`єктів, які отримали в оренду приміщення з метою розміщення зали очікування в аеропорту права отримати державну підтримку на період встановленого в країні карантину, поряд із орендарями, що розміщують в аеропортах кафе, бари, чи торгівельні об`єкти, зважаючи, зокрема на те, що діяльність позивача за первісним позовом спрямована на надання послуг з обслуговування пасажирів в бізнес-залах, яка, у тому числі, включала в себе, і організацію харчування та забезпечення напоями.

Звідси надання Постановою № 611 знижки зі сплати орендної плати за державне майно іншим орендарям, зокрема, тим, що орендують приміщення в аеропортах, з метою розміщення кафе, барів, ресторанів, кафетеріїв та торгівельних об`єктів, та відмова у зменшенні розміру орендної плати позивачеві за первісним позовом у наведеному випадку свідчила би про невиправдане та немотивоване обмеження останнього в його правах та охоронюваних законом інтересах, адже він також здійснює свою діяльність на території аеропорту "Бориспіль" та його діяльність теж залежить від пасажиропотоку цього аеропорту, тобто позивач за первісним позовом перебуває у схожому становищі порівняно із орендарями, що орендують приміщення з метою розміщення в аеропортах барів, кафе, ресторанів та торгівельних об`єктів.

Зважаючи на викладене, а також те, що предметом спірних орендних правовідносин є державне майно, та беручи до уваги те, що Постанова № 611 приймалася саме з метою надання підтримки суб`єктам, що є орендарями державного майна, сама по собі відсутність у переліку орендарів, яким надається знижка зі сплати орендної плати, які отримали в оренду державне майно з метою розміщення зали очікування в аеропорту, не може позбавляти таку особу права на державну підтримку, закріпленого у Постанові № 611.

Колегія суддів зазначає, що обов`язком суду під час розгляду справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, обов`язок щодо надання правового аналізу заявленим вимогам та запереченням на них, дослідження та оцінки доказів на їх підтвердження чи спростування, а також оцінки доводів учасників справи, покладений на суд.

Таким чином, з огляду на зазначене, висновки судів попередніх інстанцій у цій справі про необґрунтованість вимог первісного позову та наявність підстав для часткового задоволення зустрічного позову є передчасними.

Водночас, враховуючи викладене, підстав для формування правового висновку щодо застосування вказаних скаржником норм права у наведеному випадку немає, проте оскільки допущені попередніми судовими інстанціями порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж розгляду справи в суді касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України), то оскаржені судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а касаційна скарга частковому задоволенню.

Зважаючи на те, що висновки судів попередніх інстанцій про необґрунтованість первісного позову та наявність підстав для часткового задоволення зустрічного позову не можна вважати такими, що відповідають приписам статей 86, 236, 269 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного, об`єктивного і безпосереднього розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, та беручи до уваги, межі повноважень суду касаційної інстанції, який не здійснює дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінки, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваних у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції і часткового задоволення касаційної скарги.

Під час нового розгляду справи суду слід установити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, надати їм належну правову оцінку з урахуванням викладеного в цій постанові та на підставі вказаних норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

У відповідності до ст. ст. 6, 32 Господарського процесуального кодексу України справу № 911/654/21 передано для розгляду судді Бацуці В. М.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.12.2022 р. прийнято до провадження судді Бацуци В. М. справу № 911/654/21 за первісним позовом ТОВ „Преміум Авіа Солюшнз до РВ ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль про визнання права на звільнення від орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди, зобов?язання провести перерахунок нарахованої орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди, зобов?язання провести зарахування (залік) надміру сплаченої орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди та за зустрічним позовом ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль до ТОВ „Преміум Авіа Солюшнз за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - РВ ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про стягнення 9 077 232, 49 грн, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 18.01.2023 р.

05.01.2023 р. через систему „Електронний суд від відповідача-2 (за первісним позовом) позивача (за зустрічним позовом) надійшов відзив б/н від 05.01.2023 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити у задоволенні первісного позову повністю та задовольнити зустрічний позов і стягнути ТОВ „Преміум Авіа Солюшнз на користь ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль 7 746 144, 40 грн основного боргу, 568 438, 01 грн пені, 135 403, 33 грн 3% річних, 283 882, 18 грн інфляційних втрат, 774 614, 44 грн штрафу.

16.01.2023 р. до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) відповідача (за зустрічним позовом) надійшли пояснення б/н від 11.01.2023 р., у яких він просить суд визнати право на звільнення від орендної плати (право на несплату орендної плати), нарахованої за період з 17.03.2020 р. по 21.06.2020 р. включно в сумі 6 653 936, 15 грн згідно з договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Преміум Авіа Солюшнз, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С. та зареєстровано в реєстрі за № 102; зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та Державне підприємство „Міжнародний аеропорт „Бориспіль провести перерахунок нарахованої орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Преміум Авіа Солюшнз, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С. та зареєстрованого в реєстрі за № 102, за період з 12.03.2020 року по 31.05.2021 року, зменшивши її на 20 889 586, 88 грн; зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та Державне підприємство „Міжнародний аеропорт „Бориспіль провести зарахування (залік) надміру сплаченої орендної плати у загальному розмірі 1 135 189, 67 грн в рахунок майбутніх платежів за Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Преміум Авіа Солюшнз, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С. та зареєстрованого в реєстрі за № 102.

18.01.2023 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 08.02.2023 р.

07.02.2023 р. до канцелярії суду від відповідача-1 (за первісним позовом) третьої особи (за зустрічним позовом) надійшли додаткові пояснення № 52-04.01-563 від 07.02.2023 р., що долучені судом до матеріалів справи.

08.02.2023 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 01.03.2023 р.

01.03.2023 р. перед підготовчим засіданням до канцелярії суду від відповідача-1 (за первісним позовом) третьої особи (за зустрічним позовом) надійшли додаткові пояснення № 52-04.01 від 28.02.2023 р., що долучені судом до матеріалів справи.

01.03.2023 р. перед підготовчим засіданням на електронну пошту суду від позивача (за первісним позовом) відповідача (за зустрічним позовом) надійшли пояснення б/н від 01.03.2023 р., що долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.03.2023 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 15.03.2023 р.

15.03.2023 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 05.04.2023 р.

05.04.2023 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 12.04.2023 р.

12.04.2023 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 26.04.2023 р.

21.04.2023 р. через систему „Електронний суд від відповідача-2 (за первісним позовом) позивача (за зустрічним позовом) надійшло клопотання № 35-22/1-203 від 20.04.2023 р. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у якому він просив суд провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.04.2023 р. відмовлено у задоволенні клопотання № 35-22/1-203 від 20.04.2023 р. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

26.04.2023 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 10.05.2023 р.

10.05.2023 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 25.05.2023 р.

22.05.2023 р. через систему „Електронний суд від позивача (за первісним позовом) відповідача (за зустрічним позовом) надійшли пояснення б/н від 19.05.2023 р., що долучені судом до матеріалів справи.

25.05.2023 р. у судовому засіданні представник позивача (за первісним позовом) відповідача (за зустрічним позовом) надав усні пояснення щодо своїх первісних позовних вимог, первісні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в первісній позовній заяві. Також, представник позивача (за первісним позовом) відповідача (за зустрічним позовом) надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти зустрічного позову, просив суд відмовити в задоволенні зустрічного позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на зустрічний позов.

Представник відповідача-1 (за первісним позовом) третьої особи (за зустрічним позовом) у судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, а також надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти первісного позову, просив суд відмовити в задоволенні первісного позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на первісний позов, та підтримав зустрічні позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в зустрічній позовній заяві.

Представник відповідача-2 (за первісним позовом) позивача (за зустрічним позовом) у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти первісного позову, просив суд відмовити в задоволенні первісного позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на первісний позов. Також, представник відповідача-2 (за первісним позовом) позивача (за зустрічним позовом) надав усні пояснення щодо своїх зустрічних позовних вимог, зустрічні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в зустрічній позовній заяві.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2019 р. між РВ ФДМУ по Київській області (орендодавець) і ТОВ „Преміум Авіа Солюшнз (орендар) укладено договір оренди № 2216 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно приміщення № 54 на четвертому поверсі пасажирського терміналу „D (інв. 47578) загальною площею 776, 0 м2, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.09.2018 р. і становить за незалежною оцінкою 43 662 922, 00 грн без ПДВ, приміщення № 1-58 на першому поверсі та приміщення № 59-83 на другому поверсі будівлі терміналу „С, загальною площею 1226, 7 м2, вартість яких визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.09.2018 р. і становить за незалежною оцінкою 83 133 697, 00 грн без ПДВ, що розміщені за адресою: Київська область, м. Бориспіль, аеропорт та перебувають на балансі ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль (балансоутримувач).

Згідно з пунктом 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення приміщення № 54 на четвертому поверсі пасажирського терміналу „D (інв. 47578) загальною площею 776, 0 м2 розміщення зали очікування пасажирів бізнес-класу; приміщення № 1-58 на першому поверсі та приміщення № 59-83 на другому поверсі будівлі терміналу „С, загальною площею 1226, 7 м2 розміщення зали очікування підвищеної комфортності для пасажирів категорії VIP та бізнес-класу.

Відповідно до пункту 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку вересень 2018 року 1 584 957, 74 грн (пункт 3.1. договору).

У пункті 3.3. договору встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на офіційному веб-сайті ФДМУ.

Згідно з пунктами 3.6, 3.7 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати, за весь період невиконання зобов`язання включно.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становитиме загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості (пункт 3.8 договору).

У пункті 5.3 договору сторони передбачили, що орендар зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює відповідач, вказується "призначення платежу" за зразком, наведеним у розділі 11 договору).

Цей договір укладено строком на 10 років, що діє з 31.01.2019 р. до 30.01.2029 р. включно (пункт 10.1 договору).

За актом приймання-передачі орендованого майна від 02.08.2019 р. орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно приміщення № 54 на четвертому поверсі пасажирського терміналу „D (інв. 47578) загальною площею 776, 0 м2, приміщення № 1-58 на першому поверсі та приміщення № 59-83 на другому поверсі будівлі терміналу "С", загальною площею 1226, 7 м2, що розміщені за адресою: Київська область, м. Бориспіль, аеропорт та перебувають на балансі ДП "Міжнародний аеропорт „Бориспіль.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачеві (за первісним позовом) за період із 01.03.2020 р. по 31.01.2021 р. було нараховано орендну плату за спірним договором на підставі рахунків-фактур ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль, а саме від 31.03.2020 № 76/538, від 30.04.2020 № 76/825, від 31.05.2020 № 76/1027, від 30.06.2020 № 76/1239, від 31.07.2020 № 76/1439, від 31.08.2020 № 76/1604, від 30.09.2020 № 76/1864, від 31.10.2020 № 76/2059, від 30.11.2020 № 76/2194, від 31.12.2020 № 76/2381, від 31.01.2021 № 76/390, від 28.02.2021 № 76/587, від 31.03.2021 № 76/914, від 30.04.2021 № 76/1135, від 31.05.2021 № 76/1474.

ТОВ „Преміум Авіа Солюшнз зверталося до РВ ФДМУ та ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль з листами від 16.03.2020 р. № 16032020-1, від 28.09.2020 р. № 28-09-2020-1 щодо звільнення його від орендної плати та здійснення її перерахунку, посилаючись, зокрема, на неможливість використання з 17.03.2020 орендованого майна у господарській діяльності позивача у зв`язку із запровадженням карантину та закриття пунктів пропуску через державний кордон і фактичне припинення авіаційного сполучення, а також, через заборону роботи суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, що підтверджується зокрема сертифікатом Торгово-промислової палати України від 24.06.2020 р. № 3100-20-1109, що є підставою для орендаря від сплати орендної плати, та зазначаючи про те, що з 22.06.2020 та до закінчення карантину, на думку позивача, орендна плата має нараховуватись з урахуванням положень Постанови № 611, а саме у розмірі 25 % від нарахованої орендної плати, оскільки приміщення № 54 та № 1 83 орендовані позивачем за первісним позовом для розміщення ресторану.

За актом б/н від 01.02.2021 р. повернення з оренди частини нерухомого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, орендар передав, а балансоутримувач прийняв із строкового платного користування частину нерухомого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, а саме приміщення № 1-58 на першому поверсі та приміщення № 59-83 на другому поверсі будівлі терміналу "С", загальною площею 1226, 7 м2, що розміщені за адресою: Київська область, м. Бориспіль, аеропорт.

Як було зазначено вище, позивач (за первісним позовом) у своїй позовній заяві, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить суд визнати право на звільнення від орендної плати (право на несплату орендної плати), нарахованої за період з 17.03.2020 р. по 21.06.2020 р. включно в сумі 6 653 936, 15 грн згідно з договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Преміум Авіа Солюшнз, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С. та зареєстровано в реєстрі за № 102; зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та Державне підприємство „Міжнародний аеропорт „Бориспіль провести перерахунок нарахованої орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Преміум Авіа Солюшнз, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С. та зареєстрованого в реєстрі за № 102, за період з 12.03.2020 року по 31.05.2021 року, зменшивши її на 20 889 586, 88 грн; зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та Державне підприємство „Міжнародний аеропорт „Бориспіль провести зарахування (залік) надміру сплаченої орендної плати у загальному розмірі 1 135 189, 67 грн в рахунок майбутніх платежів за Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Преміум Авіа Солюшнз, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С. та зареєстрованого в реєстрі за № 102, а позивач (за зустрічним позовом) у своїй позовній заяві, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить суд стягнути з відповідача (за зустрічним позовом) на свою користь 7 746 144, 40 грн основної заборгованості за період з березня 2020 року по березень 2021 року, 568 438, 01 грн пені, 774 614, 44 грн штрафу, 283 882, 18 грн інфляційних збитків, 135 403, 33 грн 3 % річних.

З приводу вказаних позовних вимог позивача (за первісним позовом) та позовних вимог позивача (за зустрічним позовом) суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із орендою державного майна здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про оренду державного та комунального майна, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 ст. 283 цього ж кодексу передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 284 цього ж кодексу істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

2. Оцінка об`єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об`єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

3. Реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди.

4. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 286 цього ж кодексу передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

2. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об`єкта оренди.

3. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі.

4. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 цього ж кодексу за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

2. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.

3. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

4. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

5. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

6. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно з ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

2. Орендна плата визначається за результатами аукціону.

У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна.

У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України.

3. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.

4. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

5. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду.

Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим.

Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування.

6. Стягнення заборгованості з оплати орендної плати може здійснюватися в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Згідно з ч. 14 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин в редакції згідно з Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 р.) з моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року N 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу.

Пунктом 6) ч. 2 Прикінцевих положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) передбачено, що установити, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19): суб`єктам господарювання, діяльність яких була заборонена у цей період, не нараховується та ними не сплачується орендна плата за договорами оренди державного або комунального майна.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 р. „Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину установити, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:

1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1;

2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. N 786 (ЗП України, 1996 р., N 2, ст. 57; Офіційний вісник України, 2011 р., N 71, ст. 2677), здійснюється у розмірі:

50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2;

25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.

2. Орендодавцям державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину.

Відповідно до Переліку орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків* - додатку № 2 до постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 р. „Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину орендарі, які використовують нерухоме державне майно для розміщення:

кафе, барів, кафе-барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи;

кафе, барів, кафе-барів, закусочних, кафетеріїв, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи;

ресторанів, ресторанів з нічним режимом роботи;

їдалень, буфетів, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи;

ксерокопіювальної техніки для надання населенню послуг із ксерокопіювання документів;

комп`ютерних клубів та інтернет-кафе;

торговельних об`єктів з продажу промислових товарів (крім таких, що здійснюють роздрібну торгівлю засобами гігієни);

торговельних об`єктів з продажу непродовольчих товарів, що були у використанні;

проведення виставок образотворчої та книжкової продукції, виробленої в Україні;

виставок непродовольчих товарів без здійснення торгівлі;

готелів;

транспортних підприємств з перевезення пасажирів;

офісних приміщень (зокрема в аеропортах).

2. Вітчизняні юридичні і фізичні особи, що є суб`єктами малого підприємництва, фізичні особи, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (зокрема в аеропортах).

3. Суб`єкти кінематографії, основною діяльністю яких є кіновиробництво або технічне забезпечення і обслуговування кіновиробництва, за умови, що вони внесені до Державного реєстру виробників, розповсюджувачів і демонстраторів фільмів.

* Нарахування орендної плати у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати не застосовується до тих орендарів, які отримали згоду на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна і не завершили таких поліпшень станом на дату початку карантину, крім орендарів, які здійснюють невід`ємні поліпшення в закладах освіти державної форми власності.

Відповідно до Переліку орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 25 відсотків* - додатку № 3 до постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 р. „Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину орендарі, які використовують нерухоме державне майно для розміщення на території аеропортів:

кафе, барів, кафе-барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи;

кафе, барів, кафе-барів, закусочних, кафетеріїв, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи;

ресторанів, ресторанів з нічним режимом роботи;

їдалень, буфетів, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи;

торговельних об`єктів.

* Нарахування орендної плати у розмірі 25 відсотків суми нарахованої орендної плати не застосовується до тих орендарів, які отримали згоду на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна і не завершили таких поліпшень станом на дату початку карантину.

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. „Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установити з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 20.05.2020 р. „Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 23, ст. 896, N 30, ст. 1061).

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 р. „Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 19 грудня 2020 р. на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 23, ст. 896, N 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. N 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 43, ст. 1394, N 52, ст. 1626).

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 р. „Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 23, ст. 896, N 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. N 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 43, ст. 1394, N 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. N 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 63, ст. 2029).

Як було зазначено вище, скасовуючи рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2021 р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 р. у справі № 911/654/21, Верховний Суд у своїй постанові від 22.11.2022 р. зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2020 № 377) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 установлено з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України карантин.