Постанова № 11243071, 03.08.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.08.10Справа №2а-8154/10/10/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Лєбєдєвій О.М.,

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виноробне підприємство «Діоніс» ЛТД

про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та фінансовим (штрафним) санкціям,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виноробне підприємство «Діоніс» ЛТД на користь позивача по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з січня 2010 року по квітень 2010 року у сумі 65504,84 гривень та фінансовим (штрафним) санкціям у сумі 341,12 гривень, а в загалі 65845,96 гривень.

Позивач та відповідач у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином: позивач під розписку (а.с.22), відповідач за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.21); відповідач клопотання про неможливість розгляду справи без участі представника відповідача не надав, про причини неприбуття не повідомив; позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що сума заборгованості на час розгляду справи не сплачена, тому позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Суд, враховуючі клопотання позивача про розгляд справи за їх відсутністю, приймаючи до уваги, ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі представника відповідача, з урахуванням того, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, керуючись ч.3 ст. 122, ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представників позивача та відповідача.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, а також забезпечує збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Отже, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до п. 7 частини 1 статті 64, абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як суб’єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.

Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з пунктом 4 частини 1 якої компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

З зазначених підстав, спір, що виникає між фізичним, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України, у тому числі стосовно стягнення заборгованості з фінансових (штрафних) санкції та пені.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі - Закон) всі відносини, які виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 64, абзацу 8 частини 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками визнаються роботодавці - підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виноробне підприємство «Діоніс» ЛТД (код ЄДРПОУ 30848549, юридична адреса: 95017, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Грибоєдова, буд. 7) зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим 06.03.2000 року, про що в журналі обліку реєстраційних справ зроблено запис № 18821200000008169 та дані внесені до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 438362 (а.с.7) та Довідкою Державного комітету статистики в АР Крим № 23/5-481 від 07.03.2000 року (а.с.9); відомості про зміну юридичної адреси відсутні.

Судом встановлено, що ТОВ «Виноробне підприємство «Діоніс» ЛТД зареєстровано як платник в Управлінні ПФУ в Київському районі м. Сімферополя АР Крим за реєстраційним номером 14-04-7220 (а.с.10), у зв'язку з чим відповідач є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з пунктами 4, 6 частини 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески. Частиною 6 статті 20 даного Закону встановлено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься відповідач, встановлений зазначеною нормою закону - один календарний місяць.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунків суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, за січень 2010 року, відповідач зобов’язався сплатити 15304,21 гривень (а.с.11), за лютий 2010 року – 16329,93 гривень (а.с.12), за березень 2010 року – 17150,89 гривень (а.с.13), за квітень 2010 року – 16719,81 гривень, а взагалі – 65504,84 гривень.

Згідно з розрахунком суми позовних вимог, довідкою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі АР Крим № 635 від 02.08.2010 року станом на 28.07.2010 року сума заборгованості за січень, лютий, березень, квітень 2010 року, залишилась не сплаченою.

Таким чином, на порушення пунктів 4, 6 частини 2 статті 17, частини 6 статті 20 Закону відповідач своєчасно не сплатив в повному обсязі заборгованість за січень 2010 року в сумі 15304,21 гривень - до 20.02.2010 року; за лютий 2010 року – 16329,93 гривень – до 20.03.2010 року, за березень 2010 року – 17150,89 гривень – до 20.04.2010 року та за квітень 2010 року – 16719,81 гривень – до 20.05.2010 року, зазначених ним самостійно в розрахунках сум страхових внесків.

Частиною 2 статті 106 Закону встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до пп. 4 частини 2 статті 17 Закону страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Відповідно до пункту 3 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу).

Судом встановлено, що рішенням № 90 від 09.03.2010 року про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, до ТОВ «Виноробне підприємство «Діоніс» ЛТД за приховування суми заробітної плати (виплат, доходу) у розмірі 252,36 гривень застосована штрафна санкція у розмірі 252,36 гривень.

Дане рішення 11 березня 2010 року було отримано відповідачем, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 17).

Судом встановлено, що штрафні санкції позивачем застосовані вірно.

Відповідно до пункту 4 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Судом встановлено, що рішенням № 91 від 09.03.2010 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не нарахованих та не сплачених страхових внесків до ТОВ «Виноробне підприємство «Діоніс» ЛТД застосована фінансова санкція у розмірі 88,76 гривень.

Дане рішення 11 березня 2010 року було отримано відповідачем, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 16).

Згідно з розрахунком фінансових санкцій ТОВ «Виноробне підприємство «Діоніс» ЛТД органом пенсійного фонду донараховано страхових внесків на обов’язкове пенсійне страхування у розмірі 88,76 гривень, тому суд приходить до висновку, що позивачем правомірно застосовані фінансові санкції у розмірі 88,76 гривень, які вірно розраховувались на суми донарахованих страхових внесків виходячи з 5% зазначеної суми за кожний повний місяць, за який донараховані ці суми (а.с. 16).

Приймаючи до уваги, що відповідачем станом на день розгляду справи заборгованість з фінансових санкцій в сумі 341,12 гривень (252,36 гривень за рішенням № 90 від 09.03.2010 року + 88,76 гривень за рішенням № 91 від 09.03.2010 року) не погашена, вона підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 3 статті 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду за формою та в строки, встановлені Управлінням Пенсійного фонду України надсилають страхувальникам, які мають недоїмку вимогу про її сплату.

Пунктом 8.2. Інструкції про порядок нарахування і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, органи Пенсійного фонду направляють страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадку, якщо страхувальник має на кінець звітного періоду заборгованість по сплаті страхових внесків. При цьому вимога формується на підставі облікових даних карток особових рахунків страхувальника.

З матеріалів справи вбачається, що УПФУ у Київському районі м. Сімферополя АРК направлено вимоги про сплату боргу ТОВ «Виноробне підприємство «Діоніс» ЛТД № Ю 1110 від 01.06.2010 року на суму заборгованості 977738,83 гривень у тому числі: по недоїмки із страхових внесків – 806315,63 гривень; по фінансовим (штрафним) санкціям – 116497,92 гривень та пені – 54925,28 гривень. Дана вимога отримана відповідачем – 04.06.2010 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.18).

Сума недоїмки визначена вірно, на підставі розрахунків сум страхових внесків, здійснених відповідачем та даних карток особових рахунків страхувальника, які сформовані у відповідності до розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті.

Суд зазначає, що у визначений абзацом 3 частини 3 ст.106 Закону № 1058- IV 10-денний строк відповідач встановлені у вимогах суми недоїмки зі сплати страхових внесків, фінансових санкції та пені не оскаржив, тому сума заборгованості вважається погодженою.

Станом на 28.07.2010 року за ТОВ «Виноробне підприємство «Діоніс» ЛТД значиться заборгованість зі сплати страхових внесків та фінансових санкцій в сумі 65845,96 гривень, що підтверджується розрахунком позовних вимог, довідкою позивача № 635 від 02.08.2010 року та карткою особового рахунку відповідача.

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні відомості про погашення відповідачем заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та фінансових санкцій по страховим внескам, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 65845,96 гривень.

Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", п. 5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за №64/8663, перерахування страхових внесків здійснюється страхувальником одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій або натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому відповідно до частини 15 статті 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Крім того, згідно із частиною 12 статті 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов’язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов’язкових платежів.

Таким чином, позовні вимоги Управління ПФУ в Київському районі м. Сімферополя АР Крим підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Судом 03 серпня 2010 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 05 серпня 2010 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160-163,167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Виноробне підприємство «Діоніс» ЛТД (код ЄДРПОУ 30848549, юридична адреса: 95017, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Грибоєдова, буд. 7) на користь Управління Пенсійного фонду в Київському районі м. Сімферополя АР Крим заборгованість у сумі 65845 (шістдесят п’ять тисяч вісімсот сорок п’ять) гривен 96 копійок, у тому числі: по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з січня 2010 року по квітень 2010 року у сумі 65504 (шістдесят п’ять тисяч п’ятсот чотири) гривень 84 копійок та фінансовим (штрафним) санкціям у сумі 341 (триста сорок одна) гривень 12 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                   Кудряшова А.М.