Ухвала суду № 112428157, 25.07.2023, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/761/22

Провадження № 1-кп/577/88/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" липня 2023 р.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42021202500000190 від 24.11.2021 року по обвинуваченню

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Конотопського міськрайонного суду Сумської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42021202500000190 від 24.11.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України з реєстром матеріалів досудового розслідування.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період з 22 год. до 06 год. наступної доби зі строком до 04.08.2023 року.

24.07.2023 прокурор надіслав до суду клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою. Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років ніде не працює, не має постійного легального джерела доходів, відсутні сталі трудові стосунки з іншими особами чи зайняття ним суспільно корисливими справами, а також порушив правила запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, зокрема без дозволу прокурора або суду був відсутній за місцем проживання у нічний час 17.08.2022 року, 29.10.2022 року та 11.05.2023 року. За таких обставин прокурор просить змінити обвинуваченому запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою, строком на 60 діб.

Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_5 , кожен окремо, в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора. Обвинувачений пояснив, що він не допускав порушень запобіжного заходу. Захисник зауважив про необґрунтованість клопотання та не надання прокурором належних та допустимих доказів щодо порушення ОСОБА_9 покладених на нього обов`язків, як передбачено Інструкцією про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України13.07.2016 № 654, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2016 р. за № 1087/29217.

Інші учасники процесу щодо вирішення заявленого клопотання також заперечували його задоволенню

Суд, вислухавши думку учасників, перевіривши матеріали заявленого клопотання, дійшов наступного висновку.

Так, ухвалою суду від 08.06.2023 відносно обвинуваченого ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання, строком на 60 днів, тобто до 04.08.2023 з покладанням на нього наступних обов`язків:

1) не відлучатись з місця постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 20 години до 06 години наступної доби, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

2) прибувати до слідчого, прокурора чи суду, залежно від стадії провадження, за першою вимогою;

3) здати на зберігання до СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

4) носити електронні засоби контролю, застосовані відділом поліції;

5) утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу або його зміну, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України.

Із вказаних положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні.

Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого (ст. 331 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно із вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою» подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинно бути мотивованим і містити підстави для обрання такого запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Обґрунтовуючи клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу прокурор вказує на порушення обвинуваченим покладених на нього обов`язків, зокрема обов`язку перебувати за місцем проживання з 22 год. до 06 год. наступної доби. На підтвердження даних доводів прокурор посилається на відповідні листи Конотопського РВП ГУНП у Сумській області, а також рапорти поліцейських (а.с. 112, 190, 238) про порушення ОСОБА_9 правил запобіжного заходу, а саме відсутність за місцем проживання 17.08.2022 року, 29.10.2022 року та 11.05.2023 року.

Оцінюючи надані докази суд враховує наступне.

Порядок та організація виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту визначено Інструкцією про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України13.07.2016 № 654, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2016 р. за № 1087/29217 (далі - Інструкція).

Згідно із п. 3 Розділу ІІІ Інструкції, у разі встановлення обставин, що свідчать про порушення підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, поліцейський зобов`язаний: 1) зафіксувати факт порушення покладених обов`язків шляхом складання мотивованого рапорту. Відібрати письмові пояснення з приводу виявлених порушень у підозрюваного, обвинуваченого, членів його сім`ї, сусідів або інших свідків події за їх згодою. Зміст складеного рапорту та відібраних пояснень доповісти керівникові органу Національної поліції; 2) у разі відсутності підозрюваного, обвинуваченого за місцем проживання негайно повідомити про це орган Національної поліції та вжити заходів для встановлення місця його перебування; 3) забезпечити невідкладне інформування усно засобами зв`язку, а надалі - письмово про виявлені факти порушень слідчого та прокурора, а якщо кримінальне провадження перебуває на розгляді в суді, - суду і прокурора. Копії інформаційного листа та рапорту працівника поліції про порушення долучаються до контрольно-наглядової справи.

Приймаючи до уваги те, що вищевказані рапорти поліцейських про фіксацію порушення правил запобіжного заходу, без письмових пояснень обвинуваченого, членів його сім`ї, сусідів або інших свідків за їх згодою, а також за відсутності доказів вжиття заходів щодо встановлення місця перебування обвинуваченого, не можуть бути належними, допустимими та достовірними доказами порушення обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Крім того, суд звертає увагу, що рапорт від 17.08.2022 року взагалі не підтверджує порушення обвинуваченим обов`язків покладених судом, оскільки складений о 18.44 год.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що порушення обвинуваченим покладених на нього обов`язків не доведено.

За приписами частини 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Поряд з цим, прокурором в рамках даного кримінального провадження не заявлено клопотання щодо продовження раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 .

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги те, що прокурором не доведено підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні даного клопотання прокурора.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 193, 194, 197, 331, 370-372, 395 КПК України, суд , -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_10 про зміну обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу з домашнього арешту у період доби на запобіжний захід тримання під вартою відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

СуддяОСОБА_1