Постанова № 112427428, 21.07.2023, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/2080/21

Провадження №2-а/944/10/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2023 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді - Швед Н.П.

з участю секретаря - Василиці Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судув м.Яворові адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтуванняпозовних вимогпокликається нате,що відповідно допостановипро накладенняадміністративного стягненняусправі проадміністративнеправопорушенняу сферізабезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксованенев автоматичномурежимі,серіїЕАН №4055751від 12.04.2021року,винесеноїінспекторомЯворівського РВПГУ НПу Львівськійобласті старшимсержантом поліціїКобзяком П.В.,він 12.04.2021року об06год59хв в смт.Шкло Яворівського району Львівської області по вул. Сагайдачного 38, керував транспортним засобом на іноземній реєстрації, який не ввіз на митну територію України та не помістив в митний режим транзит, а користувався транспортним засобом який належить ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.8 ст.121 КУпАП.

З даною постановою, він категорично не згідний, так як будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.8 ст.121 КУпАП, відповідачем не надано.

Зазначає, що окрім постанови у справі про адміністративне правопорушення інших доказів, пояснень, свідчень чи інших доказів до постанови не долучено, а сама постанова таких доказів не містить. Отже об`єктивні докази, які б свідчили про скоєне порушення в матеріалах справи відсутні.

Відповідач не повідомив його про права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не заслухав його, та не звернув увагу на те, що він бажає скористатись правовою допомогою адвоката. Крім цього, інспектор відмовив йому в ознайомленні з матеріалами справи.

Проситьсудпостановити рішення,якоюскасуватипостанову серіїЕАН №4055751від 12.04.2021рокупро притягненняйого до адміністративної відповідальності за ч.8ст.121 КУпАП та закрити провадження у справі.

В судове засідання позивач не з`явився, скерував на адресу суду заяву, у якій просить розгляд справи проводити у його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити.

Відповідач всудове засіданняне з`явився,хоч належнимчином бувповідомлений прочас тамісце розглядусправи,що підтверджуєтьсярекомендованим повідомленнямпро врученняпоштового відправлення, відзиву на позов та будь-яких доказів у визначений строк, які б спростовували доводи позивача не подав.

Відповідно до ч.6 ст.162КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами та доказами. Однак, як вбачається з матеріалів справи відповідач належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суд, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які містяться в матеріалах провадження, встановив наступне.

З постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН №4055751 від 12.04.2021року, винесеної інспектором Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції Кобзяком П.В., вбачається, що ОСОБА_1 12.04.2021 року об 06год59хв в смт.Шкло Яворівського району Львівської області по вул. Сагайдачного 38, керував транспортним засобом на іноземній реєстрації, який не ввозив на митну територію України та не поміщав в митний режим транзит і користувався транспортним засобом який належить ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.8 ст.121 КУпАП.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Україниобумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівностіперед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідкамидля прав, свобод таінтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); 9)з урахуваннямправа особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зістаттею 245 КУпАПзавданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 246КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до вимог ст.251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 252КУпАП посадова особа оцінює доказиза своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією частини 8 статті 121КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Згідно з ч. 5 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Представник відповідача відзиву на позов не подав, будь-яких даних про те, що автомобіль ввезений позивачем з порушенням митного режиму, як це вказано у оспорюваній постанові, матеріали справи не містять.

Будь-яких доказів, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення вказане у постанові про накладення адміністративного стягнення, суду відповідачем не представлено. У матеріалах справи відсутній будь-який доказ, який би підтвердив факт порушення Правил дорожнього руху України, що свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірність прийнятої ним постанови.

Будь-яких даних про те, що автомобіль ввезений позивачем з порушенням митного режиму, як це вказано у оспорюваній постанові, матеріали справи не містять.

Оскаржувана позивачем постанова не містить опису обставин справи, встановлених під час розгляду справи, до неї не додано жодних доказів, що свідчили би про наявність у позивача вини у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.

Суд вважає, що сама лише постанова, складена інспектором, не може бути об`єктивним доказом правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконував функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху.

Це відповідає позиції Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року в справі № 177/525/17 / провадження № К/9901/34580/18/.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Згідно з ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/ 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям Європейського Суду з прав людини, практика якого при розгляді справ судами в обов`язковому порядку використовується як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

В рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року ЄСПЛ підкреслив, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

В рішенні у справі "Коробов проти України" ЄСПЛ висловив позицію, що суд має правообґрунтувати свої висновки лишедоказами, що випливаютьіз співіснуваннядостатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.Тобто,таких,які не залишать місцесумнівам, оскільки наявність останніх неузгоджується зістандартом доведення"поза розумнимсумнівом".

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів в підтвердженняправомірності винесеноїінспектором ЯворівськогоРВП ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції Кобзяком Петром Васильовичем постанови, суд дійшов висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованою, прийнятою без повного та об`єктивно з`ясування усіх фактичних обставин, а тому підлягає скасуванню, а провадження підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.77, 242-244,246, 268, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову серії ЕАН №4055751 від 12.04.2021року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.8 ст.121 КУпАП скасувати та закрити провадження у справі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ,

проживає за адресою:

АДРЕСА_1 .

відповідач: Головне Управління національної поліції у Львівській області

юридична адреса: 79007 м.Львів вул.Генерала Григоренка, 3.

Суддя:Швед Н.П.