Ухвала суду № 112426480, 17.07.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4681/23

2/308/873/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2023 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої суддіЛемак О.В.,

за участю секретаря судового засіданняСухан Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінфорс» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 22978,80 грн.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.04.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даною позовною заявою. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

05.05.2023 від арбітражного керуючого Ракущинець А.А. до суду надійшла заява про передачу справи до Господарського суду Закарпатської області, згідно з якою просить суд передати дану справу для продовження розгляду до справи Господарського суду Закарпатської області № 907/792/22, в межах якої ухвалою від 08.02.2023 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржникафізичної особи ОСОБА_1 .

Учасники справи у дане судове засідання не з`явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Розглянувши вказану заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно дост. 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з п. 8 ч. 1ст. 20 Господарського процесуального кодексу Українигосподарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати.

За змістом ч. 2ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутствагосподарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до ч. 3ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутстваматеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Системний аналіз положень законодавства про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні нормиКодексу України з процедур банкрутствамають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Суд звертає увагу на те, що нормиКодексу України з процедур банкрутствапередбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Отже, порушення провадження у справі про банкрутство боржника обумовлює особливість вирішення таких спорів і полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються по суті саме у межах справи про банкрутство.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.02.2023 року відкрито провадження у справі № 907/972/22 про неплатоспроможність боржникафізичної особи ОСОБА_1 .

Тобто на спірні правовідносини розповсюджується дія ч. 2ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, а спір належить до юрисдикції господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

За приписами ч. ч. 5, 6ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 травня 2021 року у справі № 759/9008/19 у частині другій та третійстатті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21 квітня 2019 року, передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц зазначено, що захист осіб, які мають вимоги до банкрута полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками судів першої та апеляційної інстанції, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. Однак не погодилася з висновками про закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 Кодексу № 2597-VIII, а до цьогостаттею 23 Закону № 2343-XII, та направила справу до господарського суду, на розгляді якого перебуває справа про банкрутство.

Таким чином, виходячи із правових висновків Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку, що з моменту порушення провадження у справі про неплатоспроможність, відповідач ОСОБА_1 перебуває в особливому правовому режимі, тобто внаслідок змін у правовому статусі відповідача справа належить до виключної підсудності іншого судугосподарського суду, в провадженні якого перебуває справа про неплатоспроможність.

У відповідності до п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК Українисуд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. При цьому вимогами ч. 2ст. 31 ЦПК Українипередбачено, що справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про передачу даної справи за підсудністю до Господарського суду Закарпатської області.

Згідно зіст. 32 ЦПК Україниспори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст. ст.19,31,32,260,353-355 ЦПК України,ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд,

В С Т А Н О В И В:

Цивільну справу № 308/4681/23 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості передати за підсудністю до Господарського суду Закарпатської області для розгляду в межах провадження у справі № 907/792/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена удень її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняна ухвали судуякщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Лемак