Ухвала суду № 112426138, 24.07.2023, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/4874/22

Провадження № 1-кп/127/96/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2023 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020010001649 від 31.12.2021 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_4 ,

представник потерпілого: захисника ОСОБА_5 ,

захисника: ОСОБА_6 ,

обвинуваченого: ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Прокурор ОСОБА_4 у ході судового провадження заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 строком на 60 днів, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, а тому може переховуватись від суду, може чинити тиск на свідків, які ще не допитані, а також обвинувачений ОСОБА_3 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Представник потерпілого: захисник ОСОБА_5 підтримав клопотання прокурора, зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не відпали, завдану потерпілому шкоду обвинувачений не відшкодував та не намагався відшкодувати.

Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, зазначив, що ризики передбачені ст. 177 КПК України відпали, усі докази у вказаному кримінальному провадженні уже досліджені, єдиний свідок подій, що інкримінуються обвинуваченому уже допитаний, інші свідки у судові засідання не з`являються, потерпілий також систематично у судові засідання не з`являється, чим суттєво затягується розгляд кримінального провадження та перебування обвинуваченого під вартою. Крім того, захисник зазначив, що обвинувачений ОСОБА_3 має постійне місце проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а тому захисник просив суд змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 із тримання під вартою на більш м`який.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника та просив суд змінити йому запобіжний захід із тримання під вартою на більш м`який.

Суд вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Так, глава 18 КПК України визначає мету та підстави застосування запобіжних заходів, роз`яснює загальні положення, визначає обставини, що враховуються при обранні, продовженні запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України тримання під вартою є найбільш суворішим запобіжним заходом.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід розглядати у кожній справі окремо з урахуванням її особливостей (Рішення ЄСПЛ «Jecius проти Литви» заява №34578/97 від 31.07.2000).

Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом, але за наявності чітких ознак, що цього вимагає справжній суспільний інтерес, який не зважаючи на наявність презумпції невинуватості переважає інтереси забезпечення права на свободу.

З вказаного слідує, що рішення суду про продовження строку тримання під вартою буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає вимогам КПК України, але й постановлено з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.

Судом встановлено, що у межах даного кримінального провадження ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.01.2022 до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В подальшому, ухвалами Вінницького міського суду Вінницької області застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 продовжувався.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує вимоги ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, при вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 суд, крім наявності ризиків зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити у сукупності всі обставини у тому числі зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.

Судом встановлено, що відповідно до обвинувального акту ОСОБА_3 , обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, до затримання не мав постійного місця роботи та стабільного доходу.

Натомість, як вбачається із матеріалів кримінального провадження та було встановлено у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 має постійне місце проживання та реєстрації, до затримання працював неофіційно, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, отже має стійкі соціальні зв`язки.

Крім того, судом враховано час перебування обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, та те, що потерпілий ОСОБА_7 у судові засідання жодного разу не з`явився, що і призводить до затягування розгляду кримінального провадження.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Таким чином, дослідивши матеріали кримінального провадження, матеріали клопотання прокурора, вислухавши клопотання захисника та думки учасників судового провадження, суд приходить до висновку щодо доцільності зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на момент застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, істотно зменшились.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне клопотання захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 задовольнити, а у клопотанні прокурора слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 331, 370, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У клопотанні прокурора ОСОБА_4 про продовження застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 відмовити.

Клопотання захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 із тримання під вартою на запобіжний захід не пов`язаний із позбавлення волі задовольнити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 днів, тобто до 21.09.2023 включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки:

?прибувати на виклик до суду за першою вимогою;

?не відлучатись з місця проживання, без дозволу суду;

?повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

?утримуватись від спілкування із потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні;

?здати на зберігання закордонний паспорт та інші документи, які дають право на виїзд за кордон.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 з під варти в залі суду негайно.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Копію ухвали суду для виконання направити начальнику Відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Копію ухвали суду направити до Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» до відома.

Суддя: