Рішення № 112425987, 05.07.2023, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/15234/23

Провадження № 2-а/127/115/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2023 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Клапоущака С.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Ратушняк Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Ковальчук Євген Миколайович, до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, за участю третьої особи - Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови серії ЕАС №6995137 від 15 травня 2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

25 травня 2023 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Ковальчук Є.М., звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до інспектора поліції УПП у Вінницькій області Недогоди Д.В., за участю третьої особи - Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови серії ЕАС №6995137 від 15 травня 2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Згідно з ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 травня 2023 року позовна заява ОСОБА_1 була прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за даним позовом, підготовче засідання призначено на 09 червня 2023 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09 червня 2023 року задоволено клопотання представника позивача - адвоката Ковальчука Є.М. та замінено первісного неналежного відповідача - інспектора 1-го батальйону 2-ї роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області Недогоду Д.В. належним відповідачем - Департаментом патрульної поліції Національної поліції України, підготовче засідання відкладено на 28 червня 2023 року.

Згідно з ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 червня 2023 року підготовче провадження закрито, адміністративну справу призначено до судового розгляду на 05 липня 2023 року.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що постановою інспектора рядового поліції УПП у Вінницькій області 1-го батальйону 2-ї роти Недогоди Д.В. серії ЕАС №6995137 від 15.05.2023 його було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень за те, що 15 травня 2023 року об 11.22 год. в м. Вінниці по вул. Київській, 176, він керував транспортним засобом без відповідної категорії, при цьому буксирував напівпричіп ПГ, д.н.з. НОМЕР_1 , який підлягає категорії С1, чим порушив п. 2.1. «а» ПДР України - керування транспортним засобом особою, яка не має права керувати таким транспортним засобом. Вважає, що дана постанова є незаконною та винесена із порушенням вимог діючого законодавства, з порушенням установленого порядку накладення адміністративного стягнення.

Так, він, керуючи автомобілем, був зупинений працівником патрульної поліції, який незрозуміло відрекомендувавшись, розповів про якийсь рейд перевірки та попросив надати йому документи. Він надав поліцейському документи, в тому числі: посвідчення водія НОМЕР_2 , видане 05.02.2022; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на автомобіль марки «Renault Mascott 110», спеціалізований вантажний фургон, 2000 року випуску, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_2 . Після чого, поліцейський заявив, що він порушив правила дорожнього руху, оскільки керував транспортним засобом без відповідної категорії. При цьому він звернув увагу поліцейського на те, що згідно з діючим законодавством на період дії війського стану, він може керувати вантажним автомобілем категорії С1, навіть при наявності категорії В. Однак, незважаючи на це, поліцейський виніс оскаржувану постанову, не надав йому можливості ознайомитися із матеріалами справи, надати докази, заявляти клопотання, скористатися юридичною допомогою адвоката, справу поліцейський розглянув у його відсутність. Крім того, його було зупинено поліцейським не за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, 173, яка розташована за перехрестям (колом) з вулицею С. Зулінського, а насправді на в`їзді до м. Вінниці до перехрестя (кола) з вул. С. Зулінського, ближче до автосалону «Шкода» (вул. Київська, 175). В постанові серії ЕАС №6995137 від 15.05.2023 вказується, що він їхав на автотранспортному засобі «Renault Mascott 110», д.н.з. НОМЕР_4 , із напівпричепом ПГ д.н.з. НОМЕР_5 , який підлягає категорії С1, що не відповідає дійсності, оскільки вказаного у постанові напівпричепа до його автомобіля не приєднано і що це за транспортний засіб, кому він належить, невідомо. Насправді був причіп ПР-платформа тентований, 2014 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_2 .

Пункт 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року №340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 №511), містить поділ на категорії транспортних засобів, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення, а саме в тому числі вказує: С1 - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кг (від 7700 до 16500 фунтів); С-призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кг (16500 фунтів); ВЕ, C1Е, СЕ, D1E, DE - состави транспортних засобів з тягачем категорії В, C1, С, D1 або D, яким водій має право керувати, але який не належить до зазначених категорій составів транспортних засобів. Враховуючи даний пункт вказаного Положення, він рухався на составі транспортних засобів, що відносяться до категорії C1Е, проте в оскаржуваній постанові поліцейським вказано про відсутність прав категорії С1. Поряд з тим, поліцейський не прийняв до уваги, що згідно з указом Президента України №64/2022 з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, дія якого продовжується і на сьогодні. Відповідач також не прийняв до уваги те, що посвідчення водія серії НОМЕР_2 на його ім`я, яке видане 05.02.2022 ТЦС 0541, містить в графах 9. «Категорія» та 10. «Категорія дійсна з» та 11. «Категорія дійсна до» відмітки про відкриття та дію категорій: В-03.10.2009 - 05.02.2052, С-03.10.2009 - 05.02.2052, ВЕ - 05.02.2022 - 05.02.2052, СЕ - 05.02.2022 - 05.02.2052. Поліцейський також не прийняв до уваги, що відповідно до п. 11 Постанови КМУ від 03.03.2022 №184 «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами» установлено, що у період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії С, С1 на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії В. Отже, з врахуванням даного положення, він, маючи вищевказане посвідчення водія транспортних засобів категорії В, С, ВЕ, СЕ мав право керувати як транспортним засобом С1 так і відповідним составом транспортних засобів С1Е. Враховуючи вищевикладене, позивач просить скасувати постанову інспектора рядового поліції УПП у Вінницькій області 1-го батальйону 2-ї роти Недогоди Д.В. серії ЕАС №6995137 від 15.05.2023, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень, а провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП закрити.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Ковальчук Є.М. не з`явилися, останній надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив позов задоволити.

Представник відповідача - Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та третьої особи - Управління патрульної поліції у Вінницькій області за довіреністю Ковальчук Д.О. в судове засідання не з`явився, суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність та відзив на адміністративний позов, до якого долучив диск з відеозаписом події, яка мала місце за участю позивача. У відзиві просив у задоволенні позову відмовити, оскільки керування транспортним засобом «Renault Mascott 110», д.н.з. НОМЕР_4 , буксируючи причеп ПГ 02-И, д.н.з. НОМЕР_6 , має здійснюватися із категорією С1Е, якої у ОСОБА_1 немає, тобто позивачу заборонено буксирувати даний причіп і це підпадає під ч. 2 ст. 126 КУпАП. Щодо доводів позивача про порушення поліцейським порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, то керуючись постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду №127/15580/18 від 20.09.2018, процедурні порушення допущенні суб`єктом владних повноважень при розгляді справи про адміністративне правопорушення не можуть бути обставиною, яка звільняє від відповідальності у разі підтвердження правопорушення. Таким чином, розглядаючи дану справу інспектор поліції діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд розглянув справу у відсутність сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх

компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно положень ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В судовому засіданні встановлено, що згідно з постановою серії ЕАС №6995137 від 15 травня 2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 15 травня 2023 року об 11:22 год. в м. Вінниці по вул. Київська, 173 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault Mascott 110», д.н.з. НОМЕР_4 , без відповідної категорії, при цьому буксирував напівпричіп ПГ д.н.з. НОМЕР_1 , який підлягає категорії С1, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР України - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. За вказане адміністративне правопорушення на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України від 02.07.2015 р. № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 за № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Диспозиція частини 2 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Як зазначено в п. 2.1 «а» ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки не грунтується на нормах діючого законодавства.

Так, як стверджував позивач у своєму позові, під час розгляду справи йому фактично не були роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст.ст. 268, 287-289 КУпАП; відповідачем були обмежені його права щодо можливості надання пояснень, заперечень, користування юридичною допомогою адвоката; відповідачем не були з`ясовані та доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП; в оскаржуваній постанові невірно вказане місце начебто скоєння правопорушення та транспортні засоби, на яких він рухався; відповідач розглянув справу фактично у його відсутність як і склав оскаржувану постанову; на будь-які заперечення, зауваження відповідач не реагував та не прийняв до уваги те, що діючими нормами постанови КМУ №184 від 03.03.2022 дозволено керування транспортним засобом категорії С1 за умови наявності посвідчення водія категорії В.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Предметом судового дослідження у спірних правовідносинах є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Разом з тим, пункт 1 статті 247 КУпАП вказує на те, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, як стверджує відповідач у своєму відзиві, на час виникнення спірних відносин законодавством було передбачено спрощену процедуру розгляду посадовою особою УПП справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, а тому це виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку, як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи тощо.

Однак, слід зазначити, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, яку він виклав у постанові від 18.02.2020 у справі №524/9827/16-а, якщо поліцейським розглянуто справу на місці зупинки транспортного засобу без надання права водію скористатися правовою допомогою адвоката - постанова підлягає скасуванню.

Під час винесення оскаржуваної постанови поліцейським також не було прийнято до уваги, що відповідно до п. 1-1 Постанови КМУ від 03.03.2022 №184 «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами»(із змінами, внесеними постановою КМУ від 22.03.2022 №348), у період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії С, С1 на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії В. Отже, з врахуванням даного положення позивач, маючи вищевказане посвідчення водія транспортних засобів категорії В, С, ВЕ, СЕ, мав право керувати як транспортним засобом С1 так і відповідним составом транспортних засобів С1Е.

За вище викладених обставин, позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є обґрунтованими та доведеними, відповідач доказів на спростування доводів позивача суду не надав, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта власних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи із вказаної норми, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Крім того, суд звертає увагу на те, що частинами 1, 2 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011року №3674-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до ст. 1 якого судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, за подання до Вінницького міського суду Вінницької області даної позовної заяви ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок, що підтверджується квитанцією про сплату №67943 від 24.05.2023 (а.с. 9).

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 гривень 80 копійок.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 7, ч. 2 ст. 126, ст.ст. 247, 293 КУпАП ст.ст. 72, 77, 118-119, 122, 139, 243-244, 246, 262, 286 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Ковальчук Євген Миколайович, до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, за участю третьої особи - Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови серії ЕАС №6995137 від 15 травня 2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, - задоволити.

Постанову серії ЕАС №6995137 від 15 травня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 3400 гривень, скасувати.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_7 , тел. НОМЕР_8 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: