Ухвала суду № 112419161, 26.07.2023, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/989/23

Номер провадження 1-кп/950/152/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2023 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4

представника потерпілої ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритиому судовому засіданні в залі судових засідань Лебединського районного суду Сумської області кримінальне провадження № 12023205550000031 від 18.02.2023 року по обвинуваченню

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лебедин, Сумської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого;

за ч. 1 ст. 121 КК України;

В С Т А Н О В И В:

В Лебединському районному суді перебуває на розгляді зазначене кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , мотивуючи це тим, що розгляд кримінального провадження не закінчено, строк його тримання під вартою спливає 30.07.2023 року і просив продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою, так як він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисного тяжкогозлочину протижиття таздоров`я,за якийзаконом передбаченопокарання увиді позбавленняволі на строк до восьми років, у той же час наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, визначені ч. 1ст. 177 КПК України, зокрема:

-обвинувачений може переховуватися від суду, так як вчинив тяжкий злочин і може уникати відповідальності за його вчинення, крім того систематично не виконує покладені на нього обов`язки визначені ухвалою слідчого судді;

-незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, для зміни їхніх показів на свою користь;

-вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, тому прокурор в судовому засіданні просив суд продовжити ОСОБА_6 строк тримання під вартою.

Потерпіла та її представник в судовому засіданні підтримали клопотання прокурора в повному обсязі.

Захисник проти задоволення клопотання про продовженнястроку триманняпід вартою заперечив, мотивуючи це тим, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити перебування під цілодобовим домашнім арештом.

Обвинувачений в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою теж заперечив, вважає його занадто суворим, просив замінити йому запобіжний захід на інший, не пов`язаний із триманням під вартою.

Вислухавши прокурора, потерпілу та її представника, обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника і вивчивши подане клопотання та матеріали справи, суд вважає необхідним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою, оскільки при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_6 матиме можливість переховуватись від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 178 КПК України при обранні запобіжного заходу суд, зокрема, враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зав`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію, майновий стан обвинуваченого, наявність судимостей обвинуваченого.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

При цьому суд враховує, що за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визначено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, що свідчить про ступінь суспільної небезпечності обвинуваченого та підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитися від суду, так як відповідно до рішень ЄСПЛ у справах «Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини» небезпека ризику переховування від суду може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з інформацією про матеріальний, соціальний стан особи та ін., а серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти.

Тому, не зважаючи на те, що тяжкість покарання не може бути єдиною підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд не може не взяти її до уваги.

Щодо встановлення ризику незаконного впливу на потерпілих та свідків, суд бере до уваги, що згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України показання від цих осіб отримуються на стадії судового розгляду усно шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні усіма сторонами кримінального провадження. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового розгляду, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею і ризик впливу на потерпілих та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при первинному зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від зазначених осіб та дослідження їх судом безпосередньо в судовому засіданні.

При цьому суд бере до уваги, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений поза всяким сумнівом здійснюватиме відповідні незаконні дії, проте вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Тому суд не може взяти до уваги доводи захисника і в тій частині, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, визначені при застосуванні запобіжного заходу, зокрема щодо можливості переховуватись від суду та незаконного впливу на потерпілих та свідків не були доведені в судовому засіданні, вважає, що на даний час вони існують, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою.

Крім того, суд бере до уваги ту обставину, що кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_6 вчинено з застосуванням насильства та враховує вимоги п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, які дають право суду не визначати розміру застави у кримінальному провадженні.

За таких обставин суд дійшов до висновку про неможливість застосування домашнього арешту, застави, інших більш м`яких запобіжних заходів, не може взяти до уваги усні клопотання про заміну запобіжного заходу та вважає за необхідне з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків продовжити ОСОБА_6 ранішеобраний запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюна строкшістдесят днів без визначення застави.

На підставівищенаведеного,керуючись ст.ст.178,197,199, 331, 371-372 КПК України;

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 задовольнити.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Лебедина, Сумської області, українцю, громадянину України, не одруженому, не працюючому, зареєстрованому та фактично проживаючому по АДРЕСА_1 , продовжити строк тримання під вартою у ДУ «Сумський слідчий ізолятор» на строк до 24 год. 23 вересня 2023 року без визначення застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, взятою під варту в той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя: ОСОБА_8