Рішення № 112416944, 25.07.2023, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/735/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року Сумський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Горчаренко Л.М., за участю секретаря судового засідання Макошенець С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, з тих підстав, що позивач уклав з відповідачем кредитний договір № б/н від 15 березня 2012 року. Згідно договору, відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак, ОСОБА_1 своїх зобов`язань по кредитному договору належним чином не виконав.

Станом на 05 березня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором від 15 березня 2012 року становить 32717 грн. 03 коп., які банк просить стягнути на його користь.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду клопотання, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує та просить справу розглядати без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, направивши до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, проти позову заперечував.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, 15.03.2012 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 відбулось підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 16).

Друкованим текстом анкети-заяви передбачено, зокрема, наступне - підписанням анкети-заяви я згоден з тим, що заява разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить між мною та банком договір про надання банківських послуг. Я знайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. Я зобов`язуюсь виконувати вимоги Умов і Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися із їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. Я не планую здійснювати угод за дорученням третім осіб і на користь третіх осіб. Можливість вирішального впливу з боку інших осіб на проведення мною фінансових операцій відсутня. У разі появи такої особи (контролера) зобов`язуюсь повідомити про це Банк.

Будь-яких інших умов кредитування (розмір відсоткової ставки, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов`язання, порядок погашення заборгованості, тощо) в анкеті-заяві не зазначено.

Додані банком до позовної заяви витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, відповідачем не підписані (а.с. 17-42).

Користування кредитними коштами ОСОБА_1 підтверджується випискою по картковому рахунку (а.с. 51-60).

Відповідно до наданої банком довідки ОСОБА_1 на підставі підписаного ним кредитного договору № б/н було видано кредитні картки (дата відкриття): 15.03.2012 року № НОМЕР_1 терміном дії до січня 2016 року; 06.09.2015 року № НОМЕР_2 терміном дії до вересня 2019 року; 20.05.2017 року № НОМЕР_3 терміном дії до травня 2021 року; 19.04.2018 року № 5168742219634064 терміном дії до березня 2022 року (а.с. 15).

Банком представлені до позову три розрахунки кредитної заборгованості за період:

перший - з 15.03.2012 року по 31.12.2015 року, де сума боргу складає - 2401,62 грн, з яких: 2325,87 грн - заборгованість за тілом кредиту, 75,75 грн - заборгованість за відсотками На поточну та прострочену заборгованість (а.с. 5-7);

другий - з 01.01.2016 року по 30.06.2019 року, де сума боргу складає - 41270,87 грн, з яких: 39797,21 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1473,66 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 8-11);

третій - з 01.07.2019 року по 05.03.2023 року, де сума боргу складає - 32717,03 грн, з яких: 26751,98 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5965,05 грн - заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 12-13).

Підставами позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» є неналежне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, який було укладено шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, та стягнення заборгованості за тілом кредиту, відповідно до вказаним Умов та правил, а також Тарифів банку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України йдеться про те, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Як передбачено частиною другою статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно положень ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

У справі, що розглядається, у заяві позичальника від 20.02.2015 року, підписаної сторонами, відсутні будь-які умови кредитування (розмір процентної ставки, порядок погашення заборгованості, застосування неустойки, тощо). А правила ч. 1 ст. 634 ЦК України в даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з Умов та Правил не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, якщо фактично отримані та використані позичальником грошові кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті в повному обсязі, а також виходячи з вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. Тобто, АТ КБ «ПриватБанк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Як вбачається з наданих позивачем розрахунків заборгованості, за період з 01.01.2016 року по 30.06.2019 року, та з 01.07.2019 року по 05.03.2023 року, до суми фактично отриманих відповідачем кредитних коштів банк неправомірно нарахував ще й відсотки, хоча докази про погодження з відповідачем на вчинення вказаних дій позивач суду не надав, а матеріали справи цього не містять. Вказані відсотки банк самовільно нарахував відповідачу, що відображено у відповідній колонці «Відсотки погашені за рахунок кредиту», додавши їх до суми фактично отриманих відповідачем кредитних коштів, внаслідок чого неправомірно збільшив тіло кредиту.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

До цього необхідно зазначити, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому, при укладенні договору з ОСОБА_1 , ПриватБанк не дотримався вимог добросовісності, розумності і справедливості та переклав на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

З огляду на викладене, суд вважає, що за відсутності погодження у встановленій законом формі сторонами кредитного договору його істотних умов, банк має право на повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Так, відповідач користуватись кредитними коштами, що підтверджується відповідними сумами в графі «Витрати клієнтом кредитних коштів» (розрахунок 2: загальна сума витрачених коштів становить - 98863,04 грн., розрахунок 3: загальна сума витрачених коштів становить 5877,65 грн., а також за вказаний період здійснював погашення заборгованості на загальну суму 149890,06 грн (розрахунок 2 сума складає 88950,36 гривень, розрахунок 3 сума складає 60939,70 гривень), що підтверджується відповідними сумами в графі «Сума погашення за наданим кредитом». Крім того, згідно розрахунку 1 заборгованість за кредитом ОСОБА_1 склала 2401,62 гривень (а.с. 5-13).

Таким чином, загальна сума фактично отриманої відповідачем суми кредитних коштів станом на 05.03.2023 становить 107142,31 гривень (2401,62+98863,04+5877,65), з яких ним було погашено суму в розмірі 149890,06 грн, тобто в даному випадку загальна сума переплати ОСОБА_1 складає 107142,31 - 149890,06 = -42747,75 гривень.

Отже, вимоги банку про стягнення заборгованості є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що суд відмовляє в позовних вимогах, то у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 611 ЦК України, ст. ст. 10-13, 81, 89, 263, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 (про стягнення заборгованості - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М.Гончаренко