Рішення № 112409357, 25.07.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12174/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просить:

визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зі зменшення належного ОСОБА_1 стажу роботи на посаді судді, який складає 27 років 2 місяці 2 дні, здійсненого відповідачем під час перерахунку за його рішенням № 951370834060 15.01.2021 року та відповідного зменшення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до 52 відсотків від суддівської винагороди протиправними;

визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, викладеної в листі 10719-9845/Є-02/8-1500/23 від 04.05.2023 року, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 64 відсотків від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді протиправними;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та сплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судці у відставці у розмірі 64 відсотків від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням довідки Південно-Західного апеляційного господарського суду № 08-02/1384/2020 від 22.06.2020 року та фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року, виходячи з наявного стажу роботи на посаді судді, що складає 27 років 2 місяці 2 дні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 року у справі №420/12561/20 у зв`язку із зміною складових суддівської винагороди відповідачем зроблено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Південно-Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 року №08/1384/2020 із розрахунку 52 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Відповідно до розрахунку Одеського апеляційного господарського суду щодо стажу роботи судді ОСОБА_1 , копії трудової книжки, постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 24.02.2016 року у справі № 521/20774/15-а, стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 27 років 2 місяці 2 дні. 18.04.2023 року позивач через вебпортал електронних послуг звернувся до начальника ГУ ПФУ в Одеській області із скаргою на протиправні дії посадових осіб відповідача. Із отриманої відповіді на скаргу, що міститься в листі № 10719-9845/Є-02/8-15000/23 від 04.05.2023 року за підписом в.о. керівника головного управління вбачається, що стаж на посаді судді, на його переконання, визначено вірно і підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці не має.

Позивач вважає дії відповідача зі зменшення на шість років наявного у нього стажу роботу на посаді судді та здійснення у зв`язку з цим перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці всупереч вимогам чинного законодавства протиправними та такими, що порушують його права на отримання матеріального та соціального забезпечення в межах, встановлених Законом, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 31.05.2023 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

15.06.2023 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.

Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що Порядок обчислення стажу роботи на посаді судді визначається Законом України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402 від 02.06.2016 (далі - Закон № 1402).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Закону № 1402 суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Відповідно до ст. 137 Закону № 1402 до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону № 1402 щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Враховуючи те, що у позивача в наявності 21 рік стажу роботи безпосередньо на посаді судді, Головне управління правомірно обчислює щомісячне довічне грошове утримання з 52% від суддівської винагороди.

Крім того, обов`язковою умовою для звернення судового рішення до негайного виконання є задоволення позовних вимог в частині стягнення всієї суми боргу. Позивачем не заявлено жодних вимог щодо стягнення з Головного управління суми боргу, відсутні правові підстави для звернення рішення до негайного виконання.

З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що Постановою Верховної Ради України від 12.11.2015 року за № 788-VIII ОСОБА_1 звільнено з посади судді Одеського апеляційного господарського суду у відставку відповідно до п.9 ч. 5 ст. 126 Конституції України.

Відповідно до розрахунку Одеського апеляційного господарського суду та копії трудової книжки стаж роботи суддею, який дає позивачу право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, становить 27 років 2 місяця 2 дні (з них стаж роботи суддею - 21 рік 7 місяців 8 днів).

З 2015 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України у Малиновському районі м. Одеси, правонаступником, якого є Головне Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області та одержує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди, діючого на відповідній посаді судді.

22.06.2020 року Південно-Західним апеляційним господарським судом видано позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за № 08-02/1384/2020 та 30.09.2020 року.

З вказаною довідкою позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про проведення перерахунку пенсії відповідно до вказаної довідки.

Рішенням відділу з питань перерахунків пенсій №13 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області № 951370834060 від 01.10.2020 року відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку довічного грошового утримання.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 у справі № 420/12561/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення відділу з питань перерахунків пенсій №13 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 951370834060 від 01.10.2020 року про відмову у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Південно-Західного апеляційного господарського суду №08-02/1384/2020 від 22.06.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та сплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці згідно довідки Південно-Західного апеляційного господарського суду №08-02/1384/2020 від 22.06.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з суми, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 210200,00 грн, починаючи з 19.02.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

На виконання рішення суду від 09.12.2020 у справі № 420/12561/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки Південно-Західного апеляційного господарського суду №08-02/1384/2020 від 22.06.2020 року, виходячи з розрахунку 52 % суддівської винагороди.

19.04.2023 позивач через вебпортал електронних послуг звернувся до відповідача із скаргою на посадових осіб.

На звернення, розміщене на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 04.05.2023 № 10719-9845/Є-02/8-1500/23 повідомило, що «.... враховуючи постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 24.02.2016 по справі № 521/20774/15-а та згідно вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI ОСОБА_1 отримував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 64 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Однак, чинним Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі Закон) визначені інші вихідні дані для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме:

- щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді (ч. 4 ст. 142 Закону);

- базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (з підвищуючими коефіцієнтами для суддів апеляційної та касаційної інстанції) (ч. 3, 4 ст. 135 Закону).

Таким чином, з 19.02.2020 на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 по справі № 420/12561/20 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має розраховуватися, виходячи з відсоткових розмірів суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді згідно вимог Закону.

На зазначених підставах, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 по справі № 420/12561/20, здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі довідки Південно-Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 № 02/1384/2020, виходячи з розрахунку 52% суддівської винагороди.

Стаж на посаді судці визначено вірно та відповідає вимогам чинного законодавства. Для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на цей час підстав не має ...».

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII.

Згідно з положеннями частини 1 статті 142 закон України "Про судоустрій і статус суддів", судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Відповідно до частини 2 статті 142 закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Досліджуючи поняття щомісячне довічне грошове утримання судді, Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 року №18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

У рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Крім цього, зазначений підхід до статусу судді у відставці та питання належного матеріального забезпечення суддів у відставці знайшов своє продовження у Рішенні Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016, у абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини якого Суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Відповідно до частини 3 статті 142 закону України "Про судоустрій і статус суддів" щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Згідно з частиною 4, 5 статті 142 закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Зокрема, пунктом 25 розділу XII Закону №1402-VIII було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41 - 45, ст. 529; 2015 р., №№ 18 - 20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 у справі за Конституційним Поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, вказаний пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII визнаний неконституційним.

Відповідно до статті 91 закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, починаючи з 19.02.2020 в законодавстві України відсутні норми, які окремо регулюють питання суддівської винагороди та щомісячного грошового утримання судді у відставці, для суддів, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання відповідно до вимог Закону №1402-VIII.

Враховуючи наведене, на спірні правовідносини розповсюджуються загальні правила нарахування щомісячного грошового утримання судді у відставці, передбачені статтею 142 Закону №1402-VIII.

Розрахунок щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці не може бути здійснений одночасно із застосуванням двох різних законів, а саме: щодо відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді по Закону № 2453-VI, а розмір суддівської винагороди - по Закону №1402-VIII, оскільки такий перерахунок ставить суддів, які вийшли або вийдуть у відставку по Закону №1402-VIII у нерівне становище з тими суддями, які вийшли у відставку за Законом №2453-VI, так як Закон № 2453-VI передбачав, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 80 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді за 20 років, а Закон №1402-VIII - 50 відсотків за 20 років суддівського стажу.

В свою чергу, частина третя статті 142 Закону № 1402-VIII не визнавалась Конституційним судом України неконституційною.

Зокрема, згідно висновку Конституційного Суду України, викладеного у пункті 16 Рішення від 18.02.2020 №2-р/2020, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Як слідує із матеріалів справи, здійснюючи перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача з 19.02.2020, відповідач обрахував його розмір на рівні 52% розміру суддівської винагороди відповідного працюючого судді.

При цьому, відповідний розмір грошового утримання розрахований із врахуванням стажу позивача на посаді судді - 21 рік 7 місяців 8 днів.

У той же час, судом встановлено, що відповідно до розрахунку Одеського апеляційного господарського суду та копії трудової книжки стаж роботи суддею, який дає позивачу право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, становить 27 років 2 місяця 2 дні (з них стаж роботи суддею - 21 рік 7 місяців 8 днів).

Стаж ОСОБА_1 у 27 років 2 місяця 2 дні встановлений також постановою Малиновського районного суду м. Одеса від 24.02.2016 у справі № 521/20774/15-а.

Приймаючи відповідне рішення, Малиновський районний суд м. Одеса дійшов висновку, що стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання, складає 27 років 2 місяця 2 дні.

Згідно із положеннями ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини, які стосуються наявного у позивача стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання, не потребує доказування в межах розгляду даної справи, адже є такими, що встановлені постановою Малиновського районного суду м. Одеса від 24.02.2016 у справі № 521/20774/15-а, яке набрало законної сили.

Із наведеного слідує, що з урахуванням приписів ч. 3 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", розмір довічного грошового утримання позивача відповідає 64% (7 років роботи на посаді судді понад 20 років * 2 %) розміру суддівської винагороди, визначеної у довідці від 22.06.2020 № 08-02/1384/2020.

Таким чином, дії відповідача щодо зменшення стажу роботи на посаді судді та відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відмови у здійсненні перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 64 % від суддівської винагороди є протиправними.

Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених у спірних відносинах прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці у розмірі 64 % від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки Південно-Західного апеляційного господарського суду № 08-02/1384/2020 від 22.06.2020 року, починаючи з 19.02. 2020 року, виходячи зі стажу роботи на посаді судді 27 років 2 місяці 2 дні, з врахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Враховуючи те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Стосовно вимоги позивача щодо звернення рішення до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи, що в межах даної суд не присудив до стягнення конкретну суму пенсії, а зобов`язує відповідача вчинити певні дії, рішення не підлягає зверненню до негайного виконання.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 263, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення ОСОБА_1 стажу роботи на посаді судді та відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до 52 % від суддівської винагороди.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови, викладеної в листі 10719-9845/Є-02/8-1500/23 від 04.05.2023 року, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 64 % від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 64 % від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки Південно-Західного апеляційного господарського суду № 08-02/1384/2020 від 22.06.2020 року, починаючи з 19.02.2020 року, виходячи зі стажу роботи на посаді судді 27 років 2 місяці 2 дні, з врахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний