Ухвала суду № 112408510, 25.07.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні відводу судді

25 липня 2023 року 640/23165/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про відвід судді в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 доРади адвокатів міста Києвапро визнання протиправними дій, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Ради адвокатів міста Києва (04070, м. Київ, Борисоглібська, будинок 3, 5 поверх, код ЄДРПОУ 38517528), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо внесення завідомо недостовірних (фіктивних) відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України відносно свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №222 від 28.04.2005.

Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа №640/23165/21 розподілена судді Колесніковій І.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 прийнято до провадження адміністративну справу №640/23165/21, ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

10.07.2023 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Колеснікової І.С. в адміністративній справі № 640/23165/21.

Заява мотивована незгодою позивача з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2023 за наслідками провадження за нововиявленими обставинами винесеною суддею Колесніковою І.С. в адміністративній справі №640/36795/21.

Відповідно до Наказів Голови Київського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 №81-ктм/гс та від 20.07.2023 №98-ктм/гс суддя Колеснікова Ірина Сергіївна перебувала у щорічній основній відпустці з 07.07.2023 по 21.07.2023.

Розглянувши вказану заяву суд дійшов висновку про її необґрунтованість та безпідставність з огляду на таке.

Так, статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) визначений перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Згідно частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відтак, адміністративним процесуальним законодавством визначений вичерпний перелік підстав, за якими суддя (колегія суддів) не може брати участь в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

Частиною четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Мотиви заяви зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями, зокрема щодо відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2022 в адміністративній справі №640/36795/21.

Зазначені обставини викликають у позивача сумніви у неупередженості та об`єктивності судді Колеснікової І.С.

Тобто, вказані доводи позивача свідчать саме про незгоду сторони з процесуальним рішенням судді Колеснікової І.С., що у відповідності до положень частини четвертої статті 36 КАС України, не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.

Відтак, сумнів у неупередженості судді у зв`язку з вчиненням процесуальних дій та прийняття рішення у справі не є чинником, що може свідчити про упередженість та необ`єктивність суду.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

За роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України в пункту 10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Суд наголошує, що відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Проте, будь-яких об`єктивних доказів, які б підтверджували неупередженість або необ`єктивність судді Колеснікової І.С. заявник не надав.

Інших підстав, які б свідчили про упередженість судді Колеснікової І.С. або його необ`єктивність заявником не наведено, а судом не встановлено.

Відтак, заява представника позивача про відвід суддів не містить визначених законом підстав для відводу судді Колеснікової І.С .Жодними доказами не підтверджуються існування обставин, які викликають сумніви у неупередженості та об`єктивності суддів. Тому, вказані у заяві доводи не є підставами для задоволення відводу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та необхідність вирішення питання про відвід в порядку, встановленому частиною 4 статті 40 КАС України.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Колесніковій І.С. у справі №640/23165/21 необґрунтованою.

2. Передати матеріали справи №640/23165/21 для вирішення питання про відвід судді Колесніковій І.С. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу та визначений відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Колеснікова І.С.