Ухвала суду № 112408453, 24.07.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відвід судді

24 липня 2023 року 826/2778/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства юстиції України, у якому просив:

визнати незаконним його звільнення з роботи та недійсним внесений відповідачем запис до трудової книжки про звільнення за пунктом 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України;

визнати протиправними дії відповідача щодо проведення атестації 20.01.2014 після повідомлення позивачем про припинення трудових правовідносин та під час хвороби позивача;

скасувати наказ Міністерства юстиції України від 03.02.2014 № 178/к про звільнення позивача з роботи за пунктом 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України як незаконний та поновити позивача на роботі;

стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.01.2014 по день постановлення рішення у справі (на дату звернення до суду - 3219,04 грн);

стягнути з відповідача компенсацію за відрив від звичайних занять, пов`язану з прибуттям до суду - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням судових засідань на час винесення рішення по справі (участь у першому судовому засіданні - 22,83 грн.);

стягнути з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди - 20000,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2020 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.02.2014 по 13.02.2020 у розмірі 189023,01 грн, стягнуто з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2020 змінено в мотивувальній частині з урахуванням висновків даної постанови та викладено абзац 2 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2020 в такій редакції: стягнути з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 лютого 2014 року по 23 вересня 2019 року у розмірі 188869,12 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 21.10.2021 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2020 в частині стягнення з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а справу у цій частині направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2020 залишено без змін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.01.2022 справу прийнято до провадження.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №826/2778/14 до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 адміністративну справу №826/2778/14 прийнято до провадження та призначено підготовче засідання.

У судовому засіданні, призначеному 20.07.2023, позивачем було подано заяву про зміну предмету позову.

Протокольною ухвалою суду, у задоволенні заяви про зміну предмету позову ОСОБА_1 було відмовлено.

На адресу суду від позивача надійшла заява про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовича А.М.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, позивач незгоден зі змістом та вимогами суду, викладеними в протокольній ухвалі від 20.07.2023. На думку позивача, суддя безпідставно не задовольнив його клопотання про зміну предмету позову. Таким чином позивач вважає, що суддя у цій справі є упередженим та необ`єктивним.

Розглянувши це клопотання про відвід судді Леонтовича А.М., суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з частиною першою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд зазначає, що зі змісту доводів, які наведені ОСОБА_1 у клопотанні про відвід судді Леонтовича А.М., вбачається, що позивач виявив незгоду з процесуальними рішеннями та діями суду, а отже, ця заява не містить підстав для відводу судді, які визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Жодних інших доказів на підтвердження існування об`єктивних обставин, які б свідчили про сумніви у неупередженості або об`єктивності судді Лентовичем А.М. позивачем суду не надано.

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 73903174).

З огляду на вказане, суд вважає, що зазначені позивачем обставини в обґрунтування клопотання про відвід не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо неупередженості та об`єктивності судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовича А.М. у вирішенні цієї адміністративної справи, оскільки зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями та діями судді, а тому клопотання позивача про відвід не підлягає задоволенню.

Враховуючи приписи частини четвертої статті 40 КАС України, суд вважає за необхідне матеріали цієї справи передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 36-40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Визнати необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовича А.М. у справі №826/2778/14.

2. Матеріали адміністративної справи №826/2778/14 передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Леонтович А.М.