Рішення № 112406895, 24.07.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2023 року Справа № 160/9289/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

03.05.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.02.2023 № 912400160412 щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності за нормами Закону України "Про державну службу";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести ОСОБА_1 , з 30.06.2022 року на пенсію по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу".

В обґрунтування позову вказано, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач звернулась до відповідача із заявою про переведення на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу», при цьому рішенням відповідача від 05 липня 2022 року № 912400160412 відмовлено у призначені пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу», оскільки призначення пенсії відповідно до Закону №889-VІІІ не передбачено. Не погодившись із рішенням позивач оскаржила його в судовому порядку. Так рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 року по справі №160/10985/22 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.06.2022 року, про переведення ОСОБА_1 на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахування правової оцінки наданої судом у даному рішенні. Проте розглянувши повторно заяву від 30.06.2022 року на виконання рішення суду від 30.06.2022 року відповідач повторно відмовив у призначені пенсії. Позивач вважає, що рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії є протиправним та такими, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 24.05.2023 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Також, даною ухвалою витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області матеріали, що були сформовані за зверненням ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

01.06.2023 року відповідачем засобами електронного зв`язку через підсистему Електронний суд до суду подано відзив на позовну заяву, в якому представник заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що ОСОБА_1 з 24.05.2018 отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 30.06.2022 позивач звернулась із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на загальних підставах на пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України «Про державну службу». З 01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889- VІІІ, яким передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу (розділу XI Закону №889-VIII).Відповідно до пунктів 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ право на призначення пенсії згідно статті 37 Закону №3723-XII мають державні службовці, які на день набрання чинності Законом №889-VІІІ (01.05.2016) займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, або на день набрання чинності Законом №889-VІІІ (01.05.2016) мають не менш як 20 років стажу на посадах , віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету міністрів, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01 травня 2016 року. В свою чергу, статтею 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Крім того, частиною 3 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, визначено, що право на пенсію згідно ст. 37 Закону №3723-XII та з урахуванням вимог, визначених п. 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ, мають особи при досягненні пенсійного віку жінками - згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та наявності страхового стажу 30 років, чоловіками - 62 роки та наявності страхового стажу 35 років. За таких обставин, враховуючи, що на дату подання заяви - 30.06.2022 позивач не досягла пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», підстави для переведення останньої з пенсії по інвалідності за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності за Законом України «Про державну службу» відсутні. Щодо переведення на пенсію по інвалідності за Законом України «Про державну службу» у розмірах, передбачених ч.1 ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та на підставі наданих довідок про суми заробітної плати від 29.06.2022 №03-61/5 та №03-61/6 зазначає, що надані позивачем довідки про складові заробітної плати неможливо взяти до уваги для визначення розміру можливої пенсії Позивача, оскільки довідки не відповідають нормам, які визначені в постанові КМУ від 14.09.2016 №622 Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб. Також зазначає, що позивач зверталась з аналогічними позовними вимогами у 2022 році.

02.06.2023 року на виконання ухвали суду відповідачем засобами електронного зв`язку через підсистему Електронний суд до суду надано матеріали, що були сформовані за зверненням ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

30.06.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо переходу на пенсію по інвалідності в розмірі за віком відповідно до Закону України «Про державну службу.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №912400160412 від 05.07.2022 року відмовлено у переведенні пенсії по інвалідності.

Не погоджуючись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №912400160412 від 05.07.2022 року, позивач звернулась до суду із позовною заявою.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 року по справі №160/10985/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково, а саме:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05 липня 2022 року № 912400160412 щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності за нормами Закону України «Про державну службу»;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.06.2022 року, про переведення ОСОБА_1 на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахування правової оцінки наданої судом у даному рішенні;

- у задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

Розглянувши повторно заяву від 30.06.2022 року відповідач рішенням від 16.02.2023 № 912400160412 повторно відмовив у призначені пенсії, пославшись на наступне:

«Розглянувши повторно заяву від 30.06.2022року№ 2894 .... встановлено наступне. Відповідно до ст. 90 Закону 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з п. 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-УШ передбачено право державних службовців, за певних умов, на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу».

На призначення пенсії за Законом № 889-УШ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ), можуть розраховувати дві категорії осіб:

державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889-УШ обіймають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № З 723-ХІ1 та актами КМУ. особи, які на день набрання чинності Законом № 889-УШ мають не менше як 20років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № З 723-ХІІ та актами КМУ. Таким чином, враховуючи вищевикладене, зобов`язання, які вказані у рішенні суду, виконані. Заяву ОСОБА_1 від 30.06.2022 року на перерахунок пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні повторно розглянуто.

Прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії, так як призначення пенсії по інвалідності в розмірі за віком відповідно до Закону № 889-УШ не передбачено».

Позивач вважає вказане рішення про відмову у переведенні позивача на пенсію по інвалідності за нормами Закону України «Про державну службу» протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Отже, спір між сторонами виник з підстав протиправності дій відповідача щодо відмови у переведенні на іншу пенсію.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, в тому числі й порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначені Законом України "Про державну службу".

01 травня 2016 року набрав чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VIII«Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII), пунктом 2 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано такими, що втратив чинність Закон України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 Розділу XI Закону №889-VIII.

Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Водночас, законодавець також визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу».

Зокрема, пунктом 10 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Натомість, пунктом 12 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» 16.12.1993 №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622, затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям (далі - Порядок №622).

Пунктом 2 Порядку №622 визначено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII "Про державну службу" мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу":

- мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;

- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Зі змісту вищезазначених норм вбачається, що пунктами 10 та 12 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII встановлено право особи на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у випадку наявності у неї станом на 01.05.2016 (дату набрання чинності Законом №889-VIII) певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), але це право на призначення пенсії реалізується у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч. 10 ст. 37 Закону № 3723-XII).

Суд звертає увагу, що правовими нормами статті 37 Закону №3723-ХІІ передбачено декілька видів пенсій, що можуть призначатися особам, які працювали на посадах, віднесених до посад державних службовців, а саме: пенсія по віку (ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ), пенсія по інвалідності (ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ) та пенсія у зв`язку з втратою годувальника (ч. 13 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ).

Відтак, аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що після 01.05.2016, у випадку дотримання вимог, визначених у пунктах 10 та 12 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до норм статті 37 Закону №3723-ХІІ, в тому числі й пенсії по інвалідності, яка передбачена ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ.

Під час розгляду справи судом встановлено, що з 24.05.2018 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується випискою з акту огляду МСЕК серії 12 ААА №997402.

Згідно записів в трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 15.05.1992р., позивач працювала:

- з 01.09.1982р. по 23.06.1987 р. - навчалася в Київському інституті народного господарства;

- з 01.08.1986 р. по 31.12.1987 р. - працювала бухгалтером, старшим бухгалтером Дзержинського відділення Держбанку СРСР;

- з 31.12.1987 р. по 31.05.1989 р. - бухгалтером, економістом МФО Центрально-міського відділення Держбанку СРСР;

- з 05.06.1989р. по 06.08.1989р.- старшим податковим ревізором - інспектором Тернівського районного фінансового відділу;

- з 07.08.1989р. по 29.06.1990р. - податковими ревізором - інспектором податкової інспекції; з 02.07.1990р. по 08.04.1991р. - державним податковим інспектором відділу по оподаткуванню кооперативних і громадських організацій Державної податкової інспекції по Тернівському району м. Кривого Рогу;

- з 09.04.1991р. по 30.04.1992р. - старшим державним податковим інспектором відділу податків з населення Державної податкової інспекції по Тернівському району м. Кривого Рогу;

- з 01.05.1992р. по 08.06.1993р. - головним державним податковим інспектором відділу податків з населення Державної податкової інспекції по Тернівському району м. Кривого Рогу;

- з 09.06.1993р. по 01.02.1994р. - головним бухгалтером фірми «Надія ЛТД»;

- з 01.02.1994р. по 28.06.1996р. - заступником завідуючого - начальником інспекції по

плануванню і аналізу доходів Тернівського районного фінансового відділу;

- з 01.07.1996р. по 23.01.2006р. - начальником відділення у Тернівському районні м. Кривого Рогу Управління Державного казначейства в Дніпропетровській області;

- з 24.01.2006р. по 13.11.2006р. - начальником відділення Державного казначейства у Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області;

- з 14.11.2006р. по 15.04.2009р. - начальником управління Державного казначейства у Тернівському районі м. Кривого Рогу Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області;

- з 16.04.2009р. по 19.12.2011р. - начальником управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Кривого Рогу Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області;

- з 20.12.2011р. по 09.06.2016р. - начальником Управління Державної казначейської служби України у Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровській області;

- з 10.06.2016р. по 16.07.2018р. - начальником Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровській області.

Загальний стаж роботи на посадах державної служби складав понад 20 років, передбачених ст.37 Закону № 3723-ХІІ.

Таким чином, оскільки позивач є інвалідом ІІ групи, станом на день набрання чинності Законом №889-VIII займала посаду державної служби, має стаж роботи на посадах державної служби понад 20 років та безпосередньо перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до категорій посад державних службовців, суд доходить висновку, що позивач має право на призначення на призначення їй пенсії по інвалідності відповідно до ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII, а тому відповідно й наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII.

Вказані висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року за результатами розгляду зразкової справи №822/524/18 (Пз/9901/23/18).

Вказаними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18) ознаками типової справи є: позивач - особа, яка займає (або займала) посаду держслужби та якій встановлена інвалідність; відповідач - територіальний орган Пенсійного фонду України; предмет спору - вимога зобов`язати відповідача призначити пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухвалені рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатам розгляду зразкової справи, суд повинен враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатам розгляду зразкової справи.

Оскільки, дана адміністративна справа відповідає ознакам типової справи, суд при її вирішенні враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 13.02.2019 року у зразковій адміністративній справі за №822/524/18 (Пз/9901/23/18).

Враховуючи вищезазначене. суд приходить до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відмовляючи ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII, діяло протиправно, чим порушило права позивача.

При цьому, як було встановлено в ході розгляду справи, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2022 року по справі №160/10985/22 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.06.2022 року, про переведення ОСОБА_1 на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахування правової оцінки наданої судом у даному рішенні.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтею 370 КАС України та статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За таких обставин, висновки Дніпропетровського окружного адміністративного суду, викладені у рішенні від 15 вересня 2022 року по справі № 160/10985/22 є обов`язковими для відповідача.

Відповідно до правової оцінки, наданої судом у вказаному рішенні, позивач, як особа що є інвалідом II групи та має стаж на посаді державної служби понад 20 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, маю право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону № 3723-II, а тому наявні правові підстави для переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону № 1058-1V, на пенсію державного службовця по інвалідності II групи відповідно до Закону Закону № 3723-II.

Проте, з оскаржуваного рішення від 16.02.2023 року за № 912400160412 вбачається, що правова оцінка спірним правовідносинам, яка надана судом у рішенні від 15 вересня 2022 року по справі № 160/10985/22 проігноровані відповідачем.

Зважаючи на встановлену протиправність оскаржуваних дій Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII, суд, обираючи спосіб захисту права позивача, порушеного суб`єктом владних повноважень, зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Як було встановлено судом в ході розгляду справи, вперше із заявою про призначення пенсії позивач звернулась 30.06.2022 року, то нарахування та виплата їй такої пенсії повинна проводитись саме з дня звернення із відповідною заявою, тобто з 30.06.2022 року.

Також суд звертає увагу, що відповідно до пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Пунктом 5 Порядку №622 визначено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Так, вказані форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу" були затверджені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року за № 180/30048.

Матеріалами справи підтверджується, що за формами, затвердженими постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3, ОСОБА_2 були видані довідки про її заробітну плату для призначення пенсії, а саме: довідка Управління державної казначейської служби України у Покровському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.06.2022 року №03-61/5, довідка Управління державної казначейської служби України у Покровському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.06.2022 №03-61/6.

У відповідності до змісту рішення Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18 належним способом захисту прав позивача у таких типових справах є зобов`язання пенсійного органу призначити та здійснити нарахування і виплату пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ "Про державну службу" з урахуванням заробітку, зазначеного у відповідній довідці.

З огляду на вищезазначене, за встановленими у цій справі обставинами, належним способом поновлення порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести ОСОБА_1 , з 30.06.2022 року на пенсію по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу", з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця Управління державної казначейської служби України у Покровському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.06.2022 року №03-61/5, №03-61/6.

Покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку, про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.02.2023 №912400160412, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позивач, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді у період з 19.06.2023 року по 21.07.2023 року у відпустці, текст рішення суду складений першого робочого дня 24.07.2023 року.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.02.2023 № 912400160412 щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності за нормами Закону України "Про державну службу".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести ОСОБА_1 , з 30.06.2022 року на пенсію по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу", з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця Управління державної казначейської служби України у Покровському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.06.2022 року №03-61/5, №03-61/6.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець