Ухвала суду № 112405874, 20.07.2023, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

20 липня 2023 року м. Чернігів справа № 927/193/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі за позовом Приватного підприємства «Виробничо-конструкторське об`єднання «МААНС» 35705, м. Здолбунів Рівненської області, вул. Грушевського, 28 (vko.maans@gmail.com)до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» 16512, м. Батурин Бахмацького району Чернігівської області, вул. В.Ющенка, 61 (office@legallitis.com.ua)про визнання недійсним пункту договору

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Демчук Є.В. - адвокат (ордер серії СВ № 1048212 від 16.03.2023)

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2023 року через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Виробничо-конструкторське об`єднання "МААНС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕТЬМАНСЬКЕ" про визнання недійсним пункту договору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що в абзаці 3 пункту 7.1. Договору поставки № 06-М-210610/2 від 10.06.2021 сторони прийшли до взаємної згоди про те, що третейський розгляд здійснюється Третейським судом у складі одного третейського судді, який призначається в порядку, передбаченому регламентом даного суду. Проте, станом на дату підписання зазначеного Договору, Приватне підприємство "Виробничо-конструкторське об`єднання "МААНС" не було ознайомлене з регламентом Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті. Оскільки при підписанні Договору поставки № 06-М-210610/2 від 10.06.2021 не були дотримані вимоги ч. 2 ст. 12 Закону України "Про третейські суди", то відповідно до ч. 7 ст. 12 зазначеного Закону Договір є недійсним в частині третейського застереження.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.07.2023 позов Приватного підприємства "Виробничо-конструкторське об`єднання "МААНС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" про визнання недійсним пункту договору залишено без розгляду.

Постановляючи відповідну ухвалу, питання про розподіл між сторонами судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу господарським судом не вирішувалось.

12.07.2023 до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 11.07.2023 відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в якому він просить стягнути з позивача понесені товариством витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн. Даний документ був сформований через систему "Електронний суд" 11.07.2023.

Ухвалою від 13.07.2023 клопотання від 11.07.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу прийнято та приєднано до матеріалів справи, призначено розгляд клопотання в судовому засіданні на 20 липня 2023 року, повідомлено сторін про призначення судового засідання, а також про те, що їх неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду клопотання, встановлено процесуальний строк для подання позивачем заперечення на клопотання - до 18.07.2023 включно.

18.07.2023, у встановлений судом процесуальний строк, через систему «Електронний суд» позивачем подано заперечення на клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в якому він зазначив, що законодавство, яким регулюється спір у справі, документи й доводи, якими адвокат обґрунтував свої вимоги й інші обставини, підготовка цієї справи в суді не вимагали великого обсягу юридичної й технічної роботи, а відтак сума 30000 грн є безпідставною, надуманою та не доведеною. Також позивач вказав, що клопотання про ухвалення додаткового рішення з доказами, що підтверджують понесення витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, та їх розмір, подані з пропуском встановленого ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України).

В силу приписів частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У статті 130 Господарського процесуального кодексу України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, зокрема, залишення позову без розгляду.

Відповідно до частини п`ятої та шостої статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129 -130 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку про те, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана норма є спеціальною (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17).

За таких, обставин відповідачем подано клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у встановлений строк (протягом п`яти днів після постановлення ухвали від 06.07.2023 про залишення позову без розгляду).

У відзиві на позовну заяву від 19.03.2023 відповідачем було зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести в зв`язку із розглядом справи становить 40000 грн в господарському суді та вказано про подання доказів на підтвердження судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, а тому твердження позивача, що до закінчення судових дебатів відповідачем не було ані подано доказів, ані зроблено відповідної заяви про необхідність часу на збирання та подання таких доказів відхилені судом.

У разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже, відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і у подальшому з залишенням позову без розгляду.

Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Відповідач вказує на те, що оскільки єдиною метою подання позовної заяви у цій справі є вчинення дій спрямованих на невиконання рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 02.09.2022 у справі № 1/06-2021, то дії (факт подання позову) та бездіяльність (неучасть у судових засіданнях) позивача є необґрунтованими.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідно до приписів частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача, тощо (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі № 924/804/20).

Про зловживання правом зі сторони ПП «ВКО «МААНС», на думку відповідача, свідчать наступні обставини:

Сторонами правочину вже було реалізовано п. 7.1 Договору поставки (третейське застереження) шляхом вчинення дій у третейському спорі, спрямованих на реалізацію прав та обов`язків, передбачених регламентом Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті, - представник ПП «ВКО «МААНС» приймав участь у третейському спорі, подавав відзив, пояснення, заяви, тощо.

Рішенням Третейського суду при Рівненській Торгово-Промисловій палаті від 02.09.2022 у справі № 1/06-2021 р. задоволено позов TOB «Гетьманське» до ПП ВКО «МААНС» про стягнення збитків, неустойки, витрат по оплаті третейського збору, витрат на професійну правничу допомогу; присуджено до стягнення 376 356,00 грн. неустойки, 25 000,00 грн. витрат на правничу допомогу та 4 892, 63 грн. витрат по третейському збору.

ПП «ВКО «МААНС» участь у третейському спорі приймало, подавало відзив на позовну заяву, заяви, клопотання. Про відсутність компетенції Третейського суду не вказувало, як і про не ознайомлення з Регламентом такого суду.

Окрім того, в матеріалах третейської справи міститься роздруківка електронного листа, що надана ПП «ВКО «МААНС», про отримання ним регламенту Третейського суду в 2020 році.

TOB «Гетьманське» звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду із заявою від 20.09.2022 про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 02.09.2022 у справі №01/06-2021 р. (справа № 874/14/22)

Одночасно, ПП «ВКО «МААНС» подало заяву про скасування вказаного рішення третейського суду в якій посилалось на те, що склад третейського суду при прийнятті рішення не відповідав вимогам закону (справа №874/11/22).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2023 провадження у справі №874/14/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду було зупинене до набрання законної сили ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суд від 18.10.2022 р. у справі № 874/11/22.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 заяву ПП «ВКО «МААНС» про скасування рішення Третейського суду при Рівненській ТПП від 02.09.2022 у третейській справі № 1/06-2021 р. задоволено, рішення третейського суду скасовано.

Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №874/11/22 за апеляційною скаргою ТОВ «Гетьманське».

15.02.2023 до Верховного Суду від представника ПП «ВКО «МААНС» надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, в якому останнє зазначало, що на розгляді Господарського суду Полтавської області знаходиться справа № 917/185/23 про визнання третейського застереження у п. 7.1 договору поставки, укладеного між TOB «Гетьманське» та ПП «ВКО «МААНС» недійсним.

Постановою Верховного Суду від 21.02.2023 у справі №874/11/22 апеляційну скаргу TOB «Гетьманське» задоволено, ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні заяви ПП «ВКО «МААНС» про скасування рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 02.09.2022 у справі №1/06-2021 р.

Таким чином, описані факти свідчать про використання ПП «ВКО «МААНС» своїх прав за цим позовом в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

В ухвалі від 06.07.2023 про залишення позову без розгляду у даній справі суд вказав наступне.

Позивач у справі був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення як підготовчих засідань, так і засідань з розгляду справи по суті, однак жодного разу в засідання не з`явився.

Натомість, представником позивача Степанчуком В.М. неодноразово, через систему "Електронний суд", подавались клопотання від 03.03.2023, 22.03.2023, 20.04.2023, 06.07.2023 про відкладення розгляду справи та участь представника у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції. У поданих клопотаннях представник позивача Степанчук В.М. посилався на неможливість бути присутнім у призначених судових засіданнях у Господарському суді Чернігівської області у справі № 927/193/23 через зайнятість в інших судових засіданнях, в інших судах та просив суд визнати поважними причини такої неучасті.

Судом задовольнялись клопотання представника позивача Степанчука В.М. про відкладення розгляду справи та участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проте представник позивача процесуальним право участі як у підготовчому засіданні, так і у судовому засіданні з розгляду справи по суті, в тому числі в режимі відеоконференції, жодного разу не скористався.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Приватного підприємства "Виробничо-конструкторське об`єднання "МААНС", Степанчук В.М. є керівником юридичної особи (виконуючим обов`язки директора). Від імені юридичної особи представництво інтересів у судах можуть здійснювати також ще два представника підприємства - Карпан Є.А. та Шевчук Ж.Д., які могли бути присутніми в судових засіданнях з розгляду даної справи, в тому числі брати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, проте таким правом жодного разу не скористались.

При цьому у межах спірних правовідносин, що склалися між сторонами у цій справі, відсутні обставини, які б свідчили про існування у інших представників позивача об`єктивних підстав, що унеможливили їх явку у засідання суду, в тому числі в режимі відеоконференції, надіслання ними до суду повідомлення про причини своєї неявки, заяв про розгляд справи за його відсутності.

Як вбачається зі змісту ухвали Північно - Західного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 по справі № 874/7/23, судове засідання було призначено на 06.07.2023 о 11:30 год. в режимі відеоконференції. При цьому, явка представника ПП "Виробничо-конструкторське об`єднання "МААНС" обов`язковою визнана не була.

Таким чином, один з представників позивача мав всі можливості взяти участь у засіданні Господарського суду Чернігівської області по справі № 927/193/23, призначеному на 06.07.2023 о 14:30 год., в режимі відеоконференції.

Відповідну поведінку позивача суд розцінив як невжиття останнім заходів, спрямованих на ефективний розгляд та вирішення даного спору; відсутність готовності брати участь на всіх етапах судового розгляду та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання; своєю бездіяльністю позивач перешкоджає своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

З огляду на викладене, суд зазначив про наявність у цій справі усіх обов`язкових умов (обставин) для застосування судом передбачених частиною четвертою статті 202 та пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання.

Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.

Таким чином, всі вказані дії позивача суд вважає такими, внаслідок вчинення яких, на підставі ч.ч.5, 6 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у відповідача виникло право заявити вимогу про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

На підтвердження факту надання професійної правничої допомоги відповідач надав суду: копії Договору про надання правової допомоги №АБ-14 від 04.01.2022, Додаткових угод від 30.12.2022, від 06.03.2023, від 06.07.2023 до Договору про надання правової допомоги №АБ-14 від 04.01.2022, Акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) до Договору про надання правової допомоги №АБ-14 від 04.01.2022, рахунку на оплату №43 від 06.07.2023, платіжної інструкції №6536 від 11.07.2023.

Згідно п.1.1 Договору про надання правової допомоги №АБ-14 від 04.01.2022 Адвокатське об`єднання «Легаллітіс» зобов`язалося здійснити надання правової допомоги клієнту - Товариству з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язався оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п.1.6 Договору замовлення послуги за договором здійснюється шляхом звернення клієнта з дорученням до адвокатського об`єднання усно (за допомогою стільникового зв`язку, під час зустрічі, тощо) та/або письмово (шляхом електронного листування, листами тощо). Замовленням є інформація про потребу клієнта у послугах з надання правової допомоги адвокатським об`єднанням згідно умов даного договору. Адвокатське об`єднання приймає замовлення шляхом вчинення дій щодо надання послуг (виконання робіт) або надає відмову повідомивши про це клієнта у спосіб, в який відбулося замовлення послуги. Для представництва інтересів клієнта в судових органах, сторонами складається та підписується додаткова угода, в якій зазначається предмет спору (якщо на момент укладання угоди судове провадження ще не відкрито) та/або номер судової справи (якщо на момент укладання угоди судове провадження вже відкрито).

Згідно п.1 Додаткової угоди від 06.03.2023 до Договору про надання правової допомоги №АБ-14 від 04.01.2022 клієнт доручає Адвокатському об`єднанню здійснити представництво його інтересів у Господарському суді Чернігівської області, Північному апеляційному господарському суді та Верховному Суді по судовій справі №927/193/23 за позовом Приватного підприємства «Виробничо-конструкторське об`єднання «МААНС» про визнання недійсним пункту 7.1 договору поставки №06-М-210610/2 від 10.06.2021.

Вартість послуг з надання правової допомоги згідно пункту 1 цієї додаткової угоди становить у Господарському суді Чернігівської області - 40000грн, у Північному апеляційному господарському суді - 35000грн, у Верховному Суді - 35000грн (п.2 Додаткової угоди від 06.03.2023).

Перелік наданих послуг та їх вартість зазначається в акті приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), що підписується сторонами. Підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) є підставою для здійснення клієнтом оплати Адвокатському об`єднанню ціни (вартості) послуг (п.3 Додаткової угоди від 06.03.2023).

Клієнт зобов`язаний сплатити на банківський рахунок Адвокатському об`єднанню узгоджену сторонами ціну (вартість послуг протягом 5 днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт). (п.4 Додаткової угоди від 06.03.2023).

Згідно п.1 Додаткової угоди від 06.07.2023 до Договору про надання правової допомоги №АБ-14 від 04.01.2022 у зв`язку з постановленням Господарським судом Чернігівської області у справі №927/193/23 ухвали від 06.07.2023 про залишення без розгляду позову ПП «Виробничо-конструкторське об`єднання «МААНС» про визнання недійсним пункту 7.1 договору поставки №06-М-210610/2 від 10.06.2021, що мало наслідком зменшення обсягу наданих Адвокатським об`єднанням клієнту послуг, сторони домовились змінити вартість послуг за представництво в Господарському суді Чернігівської області, визначених у пункті 2 додаткової угоди від 06.03.2023 до Договору про надання правової допомоги (на умовах абонентського обслуговування) №АБ-14 від 04.01.2022, та встановити її в розмірі 30000грн.

Згідно Акту приймання-передачі послуг(виконаних робіт) від 06.07.2023 Адвокатське об`єднання передало, а клієнт прийняв належним чином надані послуги (виконані роботи) згідно додаткової угоди від 06.03.2023: Надання правової допомоги з представництва інтересів клієнта у Господарському суді Чернігівської області по судовій справі №927/193/23 за позовом Приватного підприємства «Виробничо-конструкторське об`єднання «МААНС» про визнання недійсним пункту 7.1 договору поставки № №06-М-210610/2 від 10.06.2021; складання та подання до суду заяв по суті, заяв з процесуальних питань, участь у судових засіданнях.

Згідно Рахунку №43 від 06.07.2023 ТОВ «Гетьманське» перерахувало Адвокатському об`єднанню 30000грн згідно платіжної інструкції №6536 від 11.07.2023.

Відповідно до ч.3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові.

Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд також враховує, що частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Керуючись критерієм розумності і співмірності розміру витрат, враховуючи, вищевикладене та те, що при розгляді справи адвокатами відповідача було подано заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 16.03.2023, від 14.04.2023, відзив на позовну заяву від 19.03.2023, заперечення на відповідь на відзив від 31.03.2023 та представники відповідача приймали участь у трьох судових засіданнях - 04.04.2023 (засідання тривало 13 хвилин), 20.04.2023 (засідання тривало 3 хвилини), 06.07.2023 (засідання тривало 33 хвилини), суд дійшов висновку, про часткове задоволення клопотання відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу на суму 9000,00 грн. (3500,00 грн за кожну заяву відповідача по суті справи; 500,00 грн за кожне судове засідання; 500 грн за подання інших заяв). В решті вимог клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Клопотання від 11.07.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-конструкторське об`єднання «МААНС» (35705, м. Здолбунів Рівненської області, вул. Грушевського, 28; код 36921697) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» (16512, м. Батурин Бахмацького району Чернігівської області, вул. В.Ющенка, 61; код 41105190) 9 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відмовити в задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Дана ухвала є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 25.07.2023.

Дата набрання ухвалою законної сили - 20.07.2023.

Суддя А.С. Сидоренко