Ухвала суду № 112405742, 25.07.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"25" липня 2023 р. м ХарківСправа № 922/3291/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

розглянувши матеріали

позовної заявиТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро", м. Харків до 1. Республіки Білорусь , 2. Російської Федерації про стягнення 631'075,77 дол. США

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Республіки Білорусь та Російської Федерації, в якому просить суд:

1) Визнати неправомірною бездіяльність Республіки Білорусь щодо виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду від 25.09.2020 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясокомбінат Мітьківщина ЕкспортАльфаГрупп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Новааагро" (ідентифікаційний код: 39820081) 631'075,77 USD (шістсот тридцять одна тисяча сімдесят п`ять доларів США 77 центів);

2) Стягнути солідарно з Республіки Білорусь та Російської Федерації завдану майнову шкоду в розмірі суми боргу відповідно до рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду від 25.09.2020 у розмірі 631'075,77 USD (шістсот тридцять одна тисяча сімдесят п`ять доларів США 77 центів) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Новааагро" (ідентифікаційний код: 39820081).

Позов обґрунтовано неналежним виконанням державними органами Республіки Білорус, зокрема Управлінням примусового виконання Головного управління юстиції Вітебського облвиконкому, обов`язків щодо виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду від 25.09.2020 про стягнення 631'075,77 дол. США з Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясокомбінат Мітьківщина ЕкспортАльфаГрупи" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар", яке відступило своє право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" на підставі договору №22/10/2021 про відступлення права вимоги (заміну кредитора в зобов`язанні).

Дослідивши позовну заяву із додатками, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.

Вимогами пункту 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України встановлено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, правові підстави позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

З поданої позовної заяви убачається, що позивач зазначає про наявність рішень, які були постановлені, зокрема: Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України, Економічним судом Вітебської області у справі № 152Мз2150.

Проте до позовної заяви жодних із вказаних у позові копій рішень не надано.

Також, у позовній заяві зазначено про укладання між ТОВ "Торговий дім Агродар" та ТОВ "Торговий будинок "Новаагро" договору № 22/10/2021 про відступлення права вимоги (заміну кредитора в зобов`язанні) від 22.10.2021.

Разом з тим, копії вищевказаного договору з додатками до нього до позовної заяви позивачем не надано.

Окрім того, у позові зазначено про виконавчі провадження №№ 20121009064, 20121009065, які перебувають в Управлінні примусового виконання Головного управління юстиції Вітебського облвиконкому.

Разом з тим, жодних копій постанов в рамках виконавчих проваджень №№ 20121009064, 20121009065 позивачем до позовної заяви не надано.

У позові також зазначено про неодноразові звернення ТОВ "ТБ "Новаагро" до Управлінням примусового виконання Головного управління юстиції Вітебського облвиконкому із запитом щодо надання інформації щодо стягнення коштів за виконавчими провадженнями.

Разом з тим, у позові не зазначено, якими доказами це підтверджується та до позову не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин.

Отже, позивачу необхідно виправити встановлені судом недоліки позовної заяви та привести її у відповідність до вимог пунктів 2, 5 частини 3 ГПК України.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Положеннями ст. 1, 2 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, у відповідності до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2023 становить 2684 грн.

У позовній заяві позивачем заявлено дві вимоги: одну вимогу немайнового характеру (визнання неправомірною бездіяльність) та одну вимогу майнового характеру (стягнення майнової шкоди в сумі 631'075,77 дол. США), за які має бути сплачено судовий збір у встановленому розмірі.

При цьому, судом не беруться до уваги посилання позивача, наведені в позові, про звільнення його від сплати судового збору за подання такого позову, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора російської федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Зокрема, така пільга передбачає звільнення від сплати судового збору за позовами до держави-агресора російської федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

У даному випадку предметом позову є вимоги про визнання неправомірною бездіяльність Республіки Білорусь щодо виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду від 25.09.2020 та солідарне стягнення з відповідачів шкоди, заподіяної внаслідок невиконання держаними органами Республіки Білорусь рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду від 25.09.2020.

Відповідно до ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.

У статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У силу ч. 1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

При цьому, суд зазначає, що Закон України "Про судовий збір" (а саме п. 22 ч. 1 ст. 5 цього закону) не пов`язує звільнення від сплати судового збору з порушенням права власності на майно як загальне поняття і особливий об`єкт цивільних прав, що охоплює й майнові права.

Натомість необхідною умовою звільнення від сплати судового збору за п. 22 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" є порушення права власності саме на рухоме та/або нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Згідно з ч. 2 ст. 181 ЦК України рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Отже, порушення державними органами Республіки Беларусь прав позивача щодо виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду від 25.09.2020, не підпадає під .

У пункті 22 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнення від сплати судового збору законодавець пов`язує з вимушеним переселенням з тимчасово окупованих територій України, загибеллю, пораненням, перебуванням в полоні, незаконним позбавленням волі або викраденням, а також порушенням права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Водночас порушення права щодо невиконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду від 25.09.2020, тобто порушення майнового права, є відмінним від порушення права власності на рухоме майно в контексті змісту п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

За таких обставин передбачені чинним законодавством умови, необхідні для звільнення позивача від сплати судового збору, відсутні.

Отже, на підтвердження факту сплати судового збору позивач повинен надати суду докази сплати судового збору у встановленому розмірі, а саме 1,5 відсотка ціни позову за майнову вимогу та 2684 грн за немайнову вимогу.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати (ч. 1 ст. 6 ЗУ "Про судовий збір").

З наведених підстав позовна заява підлягає залишенню її без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

На підставі викладеного та керуючись ст. 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" без руху.

2. Установити позивачу строк десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

3. Визначити позивачу наступний спосіб усунення недоліків шляхом подання:

- доказів, які підтверджують зазначені у позові обставини;

- доказів сплати судового збору у вставленому порядку та розмірі.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

СуддяІ.В. Трофімов