Рішення № 112405549, 20.07.2023, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2023 р. м. Рівне Справа № 922/1638/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., при секретарі судового засідання Гусевик І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Нейрановського Артема Олексійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ГРУПП НАФТА» (33028, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 112, код ЄДРПОУ 43431254)

про стягнення 41 374 грн 62 коп.

учасники справи не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання

Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2023 року на поштову адресу Господарського суду Харківської області надійшов позов Фізичної особи-підприємця Нейрановського Артема Олексійовича (далі - ФОП Нейрановський А.О., позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ГРУПП НАФТА» (далі - ТОВ «ПРАЙМ ГРУПП НАФТА», відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача грошову суму (попередню оплату у формі авансу) в сумі 13 151,00 грн, штраф у сумі 17 550,00 грн, інфляційне збільшення в сумі 3 411,05 грн та пеню в сумі 7262,57 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.05.2023 матеріали справи № 922/1638/23 передано на розгляд за встановленою територіальною підсудністю до Господарського суду Рівненської області.

30 травня 2023 року за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 922/1638/23 розподілено судді Пашкевич І.О.

Ухвалою від 31.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1638/23. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Рішенням від 29.06.2023 позов задоволено частково. Ухвалено стягнути з ТОВ "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" на користь ФОП Нейрановського А.О. 13 151 грн 00 коп. попередньої оплати, 3 411 грн 05 коп. - інфляційні втрати, 7 228 грн 91 коп. - пеня, 17 550 грн 00 коп. - штраф та 2 255 грн 27 коп. судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. У задоволенні позову про стягнення 33 грн 66 коп. пені - відмовлено. Повернути ухвалою суду з Державного бюджету України ФОП Нейрановському А.О. 426 грн 55 коп. судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 99 від 18.04.2023, копія якої міститься у матеріалах даної справи. Ухвалу видати після набрання рішенням законної сили.

10 липня 2023 року на офіційну електронну пошту Господарського суду Рівненської області від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі та стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у справі у розмірі 20 000 грн 00 коп. із відповідача. У заяві представник позивача просив суд поновити процесуальний строк подачі доказів щодо розміру судових витрат, оскільки не був присутній у судовому засіданні 29.06.2023; повний текст рішення від 29.06.2023 був складений лише 04.07.2023, а відтак існують об`єктивні обставини з причин яких позивач не мав можливості подати докази витрат до ухвалення рішення, позаяк не знав про його ухвалення.

Ухвалою від 10.07.2023 поновлено ФОП Нейрановському А.О. процесуальний строк на подання доказів судових витрат у зв`язку з розглядом справи. Призначено до розгляду у судовому засіданні заяву ФОП Нейрановського А.О. про ухвалення додаткового рішення по справі № 922/1638/23 на 20.07.2023. Запропоновано ТОВ «ПРАЙМ ГРУПП НАФТА» надати свої пояснення щодо поданої заяви про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги до 18.07.2023 (включно).

20 липня 2023 року судом встановлено, що позивач та відповідач у справі не забезпечили явку повноважних представників у судове засідання по розгляду заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі, належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення даного засідання, що підтверджується довідкою про надіслання на офіційні електронні адреси їх представників ухвали від 10.07.2023.

Відповідно до п. 17 розділу ІІІ положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя 17.08.2021 за № 1845/0/15-21 встановлено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Під офіційною електронною поштою розуміється адреса електронної пошти, яка вказана користувачем в ЄСІТС, що складається з складається з ідентифікатора, позначки «@» та доменного імені.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач у позовній заяві вказував свою електронну адресу artem.neiranovskys@gmail.gov.ua.

Відповідач у заяві про надання доступу до електронної справи вказав електронну адресу свого представника 19.advokat.75@gmail.gov.ua.

Отже, суд виходить з того, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Таку позицію висловив Верховний Суд у справі 759/14068/19, постанова від 30.11.2022.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що ФОП Нейрановський А.О. та ТОВ «ПРАЙМ ГРУПП НАФТА» належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення даного засідання.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 ГПК України).

Враховуючи те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення без участі ФОП Нейрановського А.О. та представника ТОВ "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА".

У відповідності до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.

Господарський суд Рівненської області 29.06.2023 ухвалив судове рішення у даній справі, згідно з яким позовні вимоги задовольнив частково. Рішення ухвалене за відсутності учасників справи.

При цьому відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, та надання цією стороною необхідних доказів або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Така заява про відшкодування (компенсацію, стягнення, розподіл) судових витрат, про намір подати докази на підтвердження витрат після ухвалення рішення в будь-якому випадку має бути подана (зроблена) до закінчення судових дебатів у справі.

При цьому перевірка поданих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом лише у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.01.2019 у справі № 927/26/18, від 09.07.2019 у справі №922/4366/16, ухвала Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/13193/19, ухвала Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 910/16513/21).

Судом встановлено, що позивач до ухвалення рішення у справі (у позовній заяві) виявив намір про подання у майбутньому доказів понесених судових витрат, а саме протягом 5 днів після ухвалення рішення у даній справі у порядку передбаченому абз. 2 ч. 8 ст. 129, ч. 1 ст. 221 ГПК України, та вчинив відповідну заяву.

Отже, стороною позивача дотримано порядок, встановлений абз. 2 ч. 8 ст. 129, ч. 1 ст. 221 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи зазначені норми права, суд розглядає заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення після ухвалення рішення у даній справі.

Господарський суд, розглянувши заяву представника ФОП Нейрановського А.О. про ухвалення додаткового рішення у справі, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, прийшов до висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.

За змістом частин 1, 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.9 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Отже, у положеннях ГПК України закріплено вимогу до кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи (ст. 124 ГПК). Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою позовної заяви, оскільки з огляду на положення ч.ч. 5-7 ст. 129 ГПК попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд зазначає, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує дотримання принципу змагальності, сприяє обізнаності іншої сторони про приблизну суму судових витрат, яка може бути покладена на неї за результатами розгляду справи, надає можливість іншій стороні підготуватися до спростування чи доведення неспівмірності судових витрат, остаточний розмір яких, проте, може визначатись та доводитись в процесі розгляду справи та не відповідати розміру, вказаному у попередньому розрахунку.

Як вбачається із матеріалів справи, у позовній заяві зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які ФОП Нейрановський А.О. поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, яка складається із витрат на оплату професійної правової (правничої) допомоги у розмірі 10 000 грн 00 коп.

У позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача суму судових витрат, які пов`язані із розглядом справи.

Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 1-3 ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 02.11.2022 між адвокатом Данчин Юлією Романівною, яка діє на підставі свідоцтва про право па заняття адвокатською діяльністю №001493, яке видане 10.04.2019 року Радою адвокатів Івано-Франківської області (далі - адвокат), з однієї сторони та ФОП Нейрановським А.О. (далі - клієнт), з іншої сторони, укладено Договір про надання правової допомоги. (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами по справі: про стягнення заборгованості з ТОВ «Прайм Груп Нафта», ЄДРПОУ 43431254 за договором .№0401 поставки нафтопродуктів від 04.01.2022 року.

У відповідності до п. 1.2. Договору адвокат відповідно до узгоджених Сторонами доручень:

- надає Клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади, органах прокуратури. МВС та СБУ, державної виконавчої служби, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб.

- представляє клієнта з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, у тому числі з правом пред`явлення позову, зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред`явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред`явлення його до виконання; підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені Клієнта державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; вчиняти інші дії в інтересах Клієнта не передбачених даним Договором.

- представляє інтереси Клієнта в судах, в органах прокуратури, МВС та СБУ під час досудового та судового слідства, кримінального провадження, у справах про адміністративні правопорушення, подавати заяви, клопотання, пояснення, докази та вчиняти інші дії щодо захисту прав та інтересів Клієнта.

- представляє інтереси Клієнта в Постійно діючому третейському суді при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу».

При виконанні зобов`язань, передбачених в п. 1.2. Договору адвокат керується національним законодавством України і цим Договором. (п. 1.3. Договору).

Клієнт зобов`язується: своєчасно забезпечувати Адвоката всім необхідним для виконання доручень, передбачених цим Договором, зокрема, документами та інформацією; оплачувати витрати, в тому числі, судові, що необхідні для виконання доручень; своєчасно оплачувати послуги адвоката. (п. 1.4. Договору).

У відповідності до п. 3.1. Договору за правову допомогу, передбачену в п. п. 1.2. Договору клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному в додаткових угодах до цього Договору.

В ціну Договору не включені фактичні витрати щодо виконання Адвокатом зобов`язань за Договором. (п. 3.2. Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання Сторонами своїх зобов`язань. (п. 2.1. Договору).

Як вбачається із Договору, сторони обумовили між собою порядок розрахунків, а саме узгодили, що розмір оплати праці Адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються Сторонами в додатках до цього Договору. За домовленістю Сторін, оплата правової допомоги може здійснюватися також у вигляді передоплати або авансу.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що 02.11.2022 сторони уклали між собою Додаткову угоду до Договору, якою визначили, що згідно Договору адвокат за завданням (дорученням) клієнта зобов`язується надати правову допомогу, визначену в цьому Договорі, а Клієнт зобов`язується оплатити Адвокату гонорар за надання правової допомоги та усі фактичні витрати, необхідні для виконанням Адвокатом своїх зобов`язань по справі: про стягнення заборгованості з ТОВ "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА", ЄДРПОУ 43431254 за договором № 0401 поставки нафтопродуктів від 04.01.2022. Правова допомога за Договором надається Адвокатом Клієнту в повному обсязі, якісно (з повним дотриманням вимог чинного законодавства України) та у визначені судом строки. Розмір адвокатського гонорару по справі здійснюється у фіксованому розмірі 10 000,00грн.

Як вбачається із п. 4 Додаткової угоди, сторони узгодили гонорар успіху адвоката по справі - 10 000,00 грн при прийнятті судом рішення, яким будуть повністю або частково задоволенні судом позовні вимоги Клієнта по справі.

Початок строку надання Адвокатом правової допомоги Клієнту - момент укладення цієї Додаткової угоди. Кінець строку надання Адвокатом правової допомоги Клієнту - момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі. (п. п. 5, 6 Додаткової угоди).

Визначення фактичного об`єму послуги з правової допомоги Адвокатом Клієнту здійснюється відповідно без урахування фактично витраченого часу роботи по справі, на підтвердження чого Адвокат складає та надає Клієнту Акт-рахунок. (п. 7 Додаткової угоди).

Підставою для сплати Клієнтом гонорару Адвокату є підписаний Сторонами Акт-рахунок. Строк сплати Клієнтом гонорару Адвокату - 90 календарних днів з моменту укладення та підписання Сторонами Акту-рахунку. Адвокат не несе відповідальність за процесуальні ризики по справі після підписання Акту-рахунку. Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору. (п.п. 8-11 Додаткової угоди).

Судом встановлено, що Договір та Додаткова угода до Договору є укладеними, підписані уповноваженими сторонами та скріплені відтисками печатки позивача та відповідача, на час розгляду справи доказів недійсності Договору та Додаткової угоди до нього, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.

Позивачем долучено до матеріалів справи акт-рахунок прийому-передачі правової допомоги від 04.07.2023 з якого вбачається, що адвокат надав, а клієнт прийняв послугу з правової допомоги в повному обсязі, якісно і в строк по справі про стягнення заборгованості з ТОВ "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА", ЄДРПОУ 43431254 за договором №0401 поставки нафтопродуктів від 04.01.2022. Розмір адвокатського гонорару по справі здійснюється у фіксованому розмірі 10 000.00 грн. Сторони узгодили гонорар успіху Адвоката по справі 10 000,00 гри. при прийнятті судом рішення, яким будуть повністю або частково задоволенні судом позовні вимоги Клієнта по справі. Оскільки рішенням Господарського суду Рівненської області по справі № 922/1638/23 позов ФОП Нейрановського А.О. до ТОВ «ПРАЙМ ГРУПП НАФТА» (ЄДРПОУ 43431254) про стягнення 41 374 грн 62 коп. задоволений частково, тому Клієнт узгоджує додаткову винагороду адвокату у вигляді гонорар успіху в розмірі - 10 000,00 грн. Детальний перелік робіт виконаних дій, залучених осіб та витраченого часу наведено у таблиці, яка міститься в акті-рахунку прийому-передачі правової допомоги від 04.07.2023.

Крім того, як встановлено судом, на підтвердження повноважень на представництво інтересів ФОП Нейрановського А.О. в матеріалах справи міститься копія ордеру серія АТ № 1045808 на надання правничої правової допомоги, виданого 05.03.2023 адвокатом Данчин Юлією Романівною (адвокатом, що здійснює свою діяльність індивідуально).

Окрім того, до матеріалів справи долучено копії свідоцтва Данчин Юлії Романівни про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІФ № 001496 від 10.04.2019.

Отже, матеріалами справи стверджено, що для ФОП Нейрановського А.О. були надані правові послуги адвокатом Данчин Юлією Романівною.

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В матеріалах справи відсутні заперечення відповідача проти стягнення з нього заявленої суми витрат на оплату послуг адвоката у загальному розмірі 20 000 грн 00 коп.

Господарський суд враховує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Ла-вентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У даному випадку суд приймає до уваги, ті обставини, що розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки ціна позову не перевищувала 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Під час розгляду справи відбулося одне судове засідання. Представник позивача участі у даному засіданні не брав, подав заяву про проведення судового засідання без його участі.

Адвокат та Клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо договору про надання правової допомоги, погодили між собою розмір та вартість такої допомоги у вигляді у фіксованому вигляді - 10 000 грн 00 коп. та гонорар успіху - 10 000 грн 00 коп.

Суд враховує, що клієнт має право погодитись або не погодитися із запропонованими тарифами (вартістю послуг) зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору - клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленим у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Адвокат та Клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо договору про надання правової допомоги, погодили між собою розмір та вартість такої допомоги у вигляді у фіксованому вигляді - 10 000 грн 00 коп. та гонорар успіху - 10 000 грн 00 коп. Сторони підписали між собою акт наданих послуг, з якого вбачається, що клієнтом прийнято обумовлений вид та обсяг правової допомоги у розмірі 10 000 грн 00 коп., гонорар успіху 10 000 грн 00 коп. у випадку повного або часткового задоволення позовних вимог.

Суд зауважує, що при погодженому між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованому розмірі гонорару останній обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги, що виключає необхідність відображення інформації про понесені адвокатом витрати часу по кожному з видів робіт (наданих послуг) в детальному описі робіт (наданих послуг) чи іншому документі, що містить такий детальний опис. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту.

Відтак оскільки як вбачається із Договору та Додаткової угоди до Договору між позивачем та його адвокатом узгоджено фіксований розмір гонорару, що становить 10 000 грн 00 коп., а відтак означене вказує на те, що дана сума не потребує надання детального опису робіт. З огляду на викладене, суд не надає оцінку правової допомоги, яка визначена у Акті-рахунку прийому-передачі правової допомоги від 04.07.2023 щодо її видів та часу, витраченого адвокатом.

Частина 3 ст.126 ГПК визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 дійшла висновку про те, чи потрібно надавати суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, у разі, якщо сторони погодили оплату у фіксованій сумі.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у наведеній вище постанові зазначила таке:

"140. подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

141. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

143 частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

144. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис".

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В матеріалах справи відсутні заперечення відповідача проти стягнення з нього заявленої суми витрат на оплату послуг адвоката у загальному розмірі 20 000 грн 00 коп.

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У п. 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову.

Сума даних понесених витрат позивачем на професійну (правничу) допомогу адвоката позивача підтверджена належними та допустимими доказами.

Суд дійшов висновку, що витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката позивача у розмірі 20 000 грн 00 коп. є витратами на професійну правничу допомогу у справі № 918/922/1638/23 відповідно до ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України.

Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 року у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 року у справі № 910/353/19, від 19.07.2021 року у справі № 910/16803/19, від 01.09.2021 року у справі № 910/13034/20.

В матеріалах справи відсутні докази оплати витрат на правничу правову допомогу у розмірі 20 000 грн 00 коп. При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду викладену у постанові від 22.01.2021 у справі №925/1137/19. У даній постанові ВС зазначив, що за висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, за змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 ГПК).

Щодо гонорару успіху, суд враховує наступне.

Чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як гонорар успіху, проте суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

З огляду на встановлені судом вище обставини справи, а саме: дійсність договору про надання правової допомоги, додаткової угоди до нього, пунктом 4 якої передбачено «гонорар успіху», підписання позивачем та адвокатом Акту-рахунку прийому-передачі правової допомоги суд зазначає, що зазначеними сторонами Договору погоджено обсяг та вид наданих адвокатом послуг, в тому числі і понесення позивачем витрат у якості «гонорару успіху».

У постановах від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України) (наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.10.2020 у справі № 911/735/19).

При цьому суд надавши оцінку усім доданим до заяви доказам з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат пов`язаних із розміром справи, врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, зокрема, критеріям розумності, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є стягнення витрат позивача на професійну правничу допомогу, який відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Вирішуючи вказане питання, суд також керується тим, що судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

При цьому згідно з ст. ст. 126, 129 ГПК України - стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує за рахунок іншої сторони витрати на професійну правничу допомогу.

Зважаючи на викладене у сукупності, оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення із відповідача на користь позивача 19 983 грн 73 коп. витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, - тобто пропорційно задоволеним вимогам.

У решті витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги у розмірі 16 грн 27 коп. суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 202, 221, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Фізичної особи-підприємця Нейрановського Артема Олексійовича про ухвалення додаткового рішення по справі № 922/1638/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ГРУПП НАФТА» (33028, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 112, код ЄДРПОУ 43431254) на користь Фізичної особи-підприємця Нейрановського Артема Олексійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 19 983 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят три) грн 73 коп. витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги.

3. Наказ видати після набрання додатковим судовим рішенням законної сили.

4. У решті витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, у розмірі 16 грн 27 коп. - відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст додаткового рішення складено та підписано "25" липня 2023 року.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О. Пашкевич