Вирок № 112399967, 20.07.2023, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/405/23

Справа№754/16377/20

Вирок

Іменем України

20 липня 2023 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8

захисника ОСОБА_9

потерпілої ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020100000000560 від 23.06.2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м. Волгоград, Красноармійського району російської федерації,

громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22.06.2020 приблизно о 20 год. 45 хв. ОСОБА_8 , керуючи у стані алкогольного сп`яніння технічно несправним автомобілем марки «Seat-Ibiza», н.з. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вул. Драйзера, зі сторони пр. Маяковського в напрямку вул. Закревського в місті Києві. Рухаючись у крайній лівій смузі, він наближався до регульованого пішохідного переходу, розташованого поблизу будинку № 7 по вул. Драйзера, який регулюється автоматичним світлофором і наявною горизонтальною дорожньою розміткою 1.12 «стоп-лінія» Правил дорожнього руху України. В цей час по вказаному регульованому пішохідному переході, зліва на право відносно руху автомобіля «Seat-Ibiza», н.з. НОМЕР_1 , на зелений сигнал світлофора проїзну частину вул. Драйзера переходила пішохід ОСОБА_10 . Під час руху ОСОБА_8 грубо порушив вимоги підпункту «б» п. 2.3, підпункту «е» п. 8.7.3, п. 8.10, підпункту «а» п. 2.9, дорожню розмітку 1.12 додатку № 2 та підпункту «а» п. 31.4.5 Правил дорожнього руху України:

-підпункт «б» п. 2.3 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- підпункт «а» п. 2.9 водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

-підпункт «е» п. 8.7.3 червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червонипх миготливих сигнали забороняють рух;

-п. 8.10 у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитись перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 (місце зупинки), «якщо їх немає - не ближче 10 метрів до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуванню проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів;

-п. 1.12 додатку № 2 (стоп-лінія) - позначає місце, де водій повинен зупинитися за наявності знака 2.2 або при сигналі світлофора чи регулювальника, що забороняє рух.

підпункт «а» п. 31.4.5 забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: шини легкових автомобілів та вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою до 3,5 т мають залишкову висоту малюнка протектора менше 1,6 мм, вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т- 1,0 мм, автобусів - 2,0 мм, мотоциклів і мопедів - 0,8 мм.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_8 виявились в тому, що він, маючи об`єктивну змогу при проведенні зовнішнього огляду автомобіля марки «Seat-Ibiza», н.з. НОМЕР_1 , встановити, що на шині правого переднього колеса по колу бігової доріжки присутній граничний знос малюнку протектора та відмовитись від експлуатації технічного несправного транспортного засобу або забезпечити своїми односторонніми діями його технічну справність, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, розпочав керування технічно несправним автомобілем «Seat-Ibiza», н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись в лівій смузі руху вул. Драйзера у місті Києві, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, маючи об`єктивну можливість спостерігати за поданням світлофором червоного (забороняючого рух) сигналу, не зупинився перед горизонтальною дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) та виїхав на червоний сигнал світлофора на пішохідний перехід, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_10 , яка рухалась на зелений (дозволяючий рух) для пішоходів сигнал світлофора.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної події ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя).

Так, порушення вимог підпункту «б» п. 2.3, підпункту «е» п. 8.7.3, п. 8.10, підпункту «а» п. 2.9, дорожню розмітку 1.12 додатку № 2 та підпункту «а» п. 31.4.5 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_8 знаходиться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події і її наслідків.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину визнав частково, показав, що за викладених в обвинувальному акті обставин він керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння та скоїв наїзд на пішохідному переході на потерпілу, після чого намагався втікти з місця дорожньо-транспортої пригоди, в чому він щиро кається, але вважає, що внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_10 не могла отримати тяжкі тілесні ушкодження, вважає що тілесні пошкодження завдав потерпілій середньої тяжкості.

Винність ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, встановлених судом, доведена повністю зібраними по справі та дослідженими судом доказами в їх сукупності:

- показами потерпілої ОСОБА_10 , яка в судовому засіданні показала, що 22.06.2020 р. ввечері вона з чоловіком вийшла на вулицю прогулятись. Коли вони підійшли до регульованого переходу, то дочекавшись зеленого сигналу світлофору почали переходити проїжджу частину, разом з ними почали переходити й інші пішоходи. Чоловік пішов трохи попереду неї. Коли вона знаходилась на проїжджій частині то відчула удар, спочатку впала на машину, а потім на землю. Вона бачила як з автомобіля вийшов чоловік і попрямував кудись. Водія автомобіля затримали якісь люди і повернули його на місце події, хто саме затримав вона не бачила. Вона втрачала свідомість на місці ДТП і коли приїхала швидка то одразу забрала її у лікарню. Зі слів чоловіка вона знає, що водій автомобіля був у стані сильного алкогольного спяніння, вона сама також бачила, що у водія була хитка хода. Під час ДТП вона отримала тяжкі тілесні ушкодження, був перелам ноги та відкритий перелом плеча. Також потерпіла зазначила, що протягом 6 місяців вона не могла ходити, до операції водій автомобіля жодної матеріальної допомоги не надавав. Приблизно з жовтня 2020 року обвинувачений перерахував їй приблизно 30 тисяч гривень. На операцію вона витратила біля 70 тисяч гривень.

- даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.06.2020 р. та фототаблицею до нього, відповідно до якого оглянуто місце дорожньо-транспортної пригоди, яке розташоване по вул. Драйзера, 7 в м. Києві, де розташований автомобіль «Seat-Ibiza», н.з. НОМЕР_1 . Місце події знаходиться в зоні дії дорожнього знаку «Пішохідний перехід». Автомобіль розташований в крайній лівій смузі руху. При огляді у автомобіля були наявні наступні пошкодження: розбира права передня блок фара, деформація капоту з права, розбите лобове скло з права та деформація даху спереду з права. Сліди гальмування відсутні. З місця події було вилучено автомобіль «Seat-Ibiza», н.з. НОМЕР_1 ;

- даними, які містяться в схемі місця ДТП від 22.06.2020р., в якій зафіксовано розташування автомобіля «Seat-Ibiza», н.з. НОМЕР_1 ;

- Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеним 23.06.2020 р. на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеному о 01 год. 40 хв. 23.06.2020 р., відповідно до якого ОСОБА_8 перебуває в стані алкогольного спяніння, 1.27%;

- протоколом перегляду відеозапису від 07.07.2020 р., згідно даних якого було проведено перегляд відеозапису з камери відео спостереження системи «Безпечне місто», яка розташована на опорі міського освітлення поряд з місцем дорожньо-транспортної пригоди, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Драйзера, навпроти будинку 7. На відеозаписі зафіксовано, що автомобіль «Seat-Ibiza», н.з. НОМЕР_1 , який рухається по вул. Драйзера в крайній лівій смузі руху в напрямку пр. Маяковського, зі сторони вул. Закревського, не зважаючи, що для нього горить червоний сигнал світлофора продовжує рух не гальмуючи, лише перед пішоходами видно, що загорілись задні фонарі (стопи) та почалось гальмування автомобіля і в цей час здійснюється наїзд передньою правою частиною на пішохода та після наїзду зупиняється. Наїзд на пішохода ОСОБА_10 відбувся в межах пішохідного переходу на розмітці «зебра» в крайній лівій смузі руху (в смузі руху автомобіля), при цьому у автомобіля був червоний сигнал світлофора. З моменту як пішоходи почали рух з тротуару на дорогу пішохідного переходу з цього моменту для автомобіля «Seat-Ibiza», н.з. НОМЕР_1 вже горів червоний сигнал світлофора і до моменту наїзду пройшов час 13 секунд. Даний відеозапис також було оглянуто в судовому засіданні.

- речовими доказами, якими постановами слідчого від 07.07.2020 р., 11.10.2020р., 23.06.2020 р. визнано: 2 CD-R диски, автомобіль «Seat-Ibiza», н.з. НОМЕР_1 ,

- протоколом перегляду відеозапису від 11.10.2020 р., відповідно доданих якого було проведено перегляд відеозапису з відео реєстратора із салону автомобіля «Фольксваген-Джетта», який надав водій, свідок ОСОБА_11 . На медіа файлі зафіксовано як водій ОСОБА_8 біжить з дороги, а його переслідує чоловік потерпілої. Даний відеозапис також було оглянуто в судовому засіданні.

- висновком експерта №042-1219-2020 від 05.08.2020 - 25.09.2020, згідно якого аналіз наданої медичної документації на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час первинного відомого звернення 22.06.2020 о 20 годині 48 хв (під час первинного огляду лікарями швидкої медичної допомоги), з урахуванням даних, що відзеркалюють її стаціонарне лікування (у тому числі, проведених оперативних втручань), у ОСОБА_10 клінічними лікарями було виявлено такі тілесні ушкодження: а) садна (без опису морфології) у ділянці лівого ліктя, попереку, тазу - яке відноситься до легкого тілесного ушкодження; б) закрита травма правої гомілки; уламкові переломи обох кісток правої гомілки в середній третині (зі зміщенням уламків) - яке відносить до середнього ступеню тяжкості; в) відкрита травма правого плеча; точкова рана у ділянці верхньої третини правого плеча по передньо-латеральній поверхні, яка має сполучення з ділянкою уламкового перелому діафізу правої плечової кістки (на межі проксимальної та середньої третин) - відкритий характер перелому правої плечової кістки - яке відносить до тяжкого тілесного ушкодження. Виявлені тілесні ушкодження могли утворитися до 20 години 48 хвилин 22 червня 2020 року, можливо внаслідок автомобільної травми - зіткнення автомобіля, який рухався, з пішоходом, який у момент первинного контакту перебував у вертикальному або наближеному до нього положенні.

- висновком експерта №12-1/1950 від 07.08.2020, відповідно до якого на момент огляду автомобіля «Seat-Ibiza», д.н.з. НОМЕР_1 , виявлено невідповідність ходової частини вимогам пункту 31.4.5.а) ПДР України, а гальмівна система та система рульового керування знаходяться в працездатному стані. Виявлена невідповідність автомобіля «Seat-Ibiza», д.н.з. НОМЕР_1 вимогам пункту 31.4.5.а) ПДР України виникли до ДТП. Виявлену невідповідність ходової частини автомобіля «Seat-Ibiza», д.н.з. НОМЕР_1 водій міг виявити перед настанням ДТП.

- висновком експерта №12-1/1949 від 07.08.2020, згідно якого в даній дорожній ситуації водій автомобіля «Seat-Ibiza» НОМЕР_1 ОСОБА_8 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_10 шляхом виконання вимог пунктів: 8.7.3.(е); 8.10 ПДР України. В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Seat-Ibiza» НОМЕР_1 ОСОБА_8 експертом, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пунктів: 8.7.3.(е); 8.10; 31.4.5. а) Правил дорожнього руху України. Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія автомобіля «Seat-Ibiza» НОМЕР_1 ОСОБА_8 вимогам пунктів: 8.7.3.(е); 8.10 Правил дорожнього руху.

- показами в судовому засіданні експерта ОСОБА_13 , який підтримав складений ним висновок експерта № 042-1219-2020, зазначив, що даний висновок був зроблений на підставі аналізу матеріалів кримінального провадження, медичної документації потерпілої та даних протоколів допиту осіб, які надавали первинну медичну допомогу потерпілій-лікарів, в тому числі лікарів швидкої медичної допомоги. Органом досудового розслідування було повідомлено, що потерпіла особа не може з`явитись для проведення огляду, тому враховуючи обставини ним було прийнято рішення, що проведення даного огляду потерпілої не є вирішальною складовою для визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_10 .

Наведені вище докази є належними, допустимими, достовірними, повністю узгоджуються між собою і в своїй сукупності повністю доводять вину обвинуваченого у ОСОБА_8 порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинили вищезазначені тяжкі наслідки.

У суду немає сумнівів в їх об`єктивності та достовірності, добуті в ході докази є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою, і підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_8 в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, а тому суд приймає їх за основу при ухваленні даного вироку.

Також суд приймає до уваги висновок експерта № 042-1219-2020 та покази в судовому засіданні експерта ОСОБА_13 , які є обгрунтованими і не протирічать іншим матеріалам провадження, тому підстав сумніватися в їх достовірності та правдивості у суду немає.

Досліджені судом докази в їх сукупності переконливо спростовують доводи сторони захисту про необгрунтованість його обвинувачення в частині ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілої, а тому надані обвинуваченим ОСОБА_8 покази в цій частині суд розцінює як обрану форму захисту та визнає такими, що спрямовані на уникнення від відповідальності за вчинення суспільно-небезпечного діяння.

Твердження захисника про те, що стороні захисту у порушення вимог ст.290 КПК України не було відкрито медичну документацію, суд зазначає наступне.

Згідно висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 27 січня 2020 року (справа № 754/14281/17, провадження № 51-218кмо19), відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, невідкриття цих документів стороні захисту на стадії виконання ст.290КПК не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в аспекті ст. 412 вказаного Кодексу.

Наданий захисником висновок спеціаліста № 22.07/22 від 08.08.2022 року спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи-судово-медичного експерта ОСОБА_14 , згідно якого у потерпілої ОСОБА_10 наявність середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, а також легкого тілесного ушкодження, суд вважає таким, що не може ставити під сумнів висновок експерта № 042-1219-2020 та покази в судовому засіданні експерта ОСОБА_13 .

Так, спеціаліст ОСОБА_14 не був попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України, надав оцінку вибірковим матеріалам кримінального провадження, наданими стороною захисту, при цьому зміст його висновку має висловлення, які базуються на припущеннях, містять його суб`єктивну думку та негативну критику відносно висновку експерта № 042-1219-2020, проведеного експертом ОСОБА_13 .

У відповідності до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів, а не висновки спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи, підготовлені на письмове звернення адвоката.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_8 своїми умисними діями вчинив:

-порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілій тяжке тілесне ушкодження, а тому його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України;

-завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, маючи змогу надати їй допомогу, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, а тому його дії необхідно кваліфікувати ч. 1 ст. 135 КК України.

Обставини, які згідно ст.66 ч.1 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 судом визнає часткове відшкодування шкоди.

Обставини, які згідно ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює, пом`якшуючі і обтяжуючі покарання обставини, і приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_8 не можливе без ізоляції від суспільства. При цьому правових підстав для застосування ст.69,75 КК України суд не вбачає, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину. Також, враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення та наслідки вчиненого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_8 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Під час кримінального провадження до початку судового розгляду представник потерпілої ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_15 звернулась з позовною заявою в якій просить: 1) стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» на користь ОСОБА_10 страхове відшкодування за завдану останній матеріальну шкоду у розмірі - 65 571 грн. 17 коп. 2) Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 завдану останній моральну шкоду у розмірі 2 592 000 грн. 00 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 цивільний позов не визнав.

Дослідивши докази, що стосуються цивільного позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Частиною 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Вирішуючи цивільні позови про стягнення матеріальної шкоди суд керується наступним.

Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями, рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст. 1177 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, зокрема, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Положеннями ст. 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до преамбули Закону України від 1 липня 2004 року №1961-1У «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цей Закон регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Згідно із п.24.1 ст.24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність обвинуваченого була застрахована в АСК «Омега" згідно полісу №АО/3742416 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров`ю становить 200 000,00 грн. Дана дорожньо-транспортна пригода сталася в період дії договору і є страховим випадком, внаслідок якого настає цивільно-правова відповідальність.

В зв`язку з наведеним, позовні вимоги про стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» на користь ОСОБА_10 страхове відшкодування за завдану останній матеріальну шкоду у розмірі - 65 571 грн. 17 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вказані витрати понесені потерпілою ОСОБА_10 на оплату медичних послуг під час лікування та документально підтверджені чеками.

Вирішуючи цивільний позов про стягнення моральної шкоди суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частина 3 ст. 23 ЦК України передбачає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В судовому засіданні встановлено, що внаслідок дій ОСОБА_8 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_10 були завдані тяжкі тілесні ушкодження.

При визначенні розміру завданої потерпілій ОСОБА_10 моральної шкоди суд враховує характер та обсяг страждань, яких вона зазнала внаслідок ушкодження здоров`я, негативний вплив наслідків травми на спосіб її життя, зокрема, порушення звичайного способу та ритму життя, негативний вплив на стан здоров`я, неможливістю самостійного пересування та самостійного задоволення побутових потреб, тому з урахуванням характеру, обсягу, тривалості душевних страждань та фізичного болю, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, вимушених змін у її житті, пов`язаних з тривалим лікуванням, перенесенням операцій, невідворотних змін в її здоров`ї внаслідок спричинення тяжких тілесних ушкоджень, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову в цій частині у розмірі 200 000 гривень.

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України, речові докази - 2 CD-R диски - підлягають залишення в матеріалах кримінального провадження, автомобіль «Seat-Ibiza», н.з. НОМЕР_1 , який передано на зберігання власнику ОСОБА_8 - підлягає залишенню в розпорядженні власника.

Суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_8 процесуальні витрати за проведення експертизи в доход держави у сумі 3 269 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_8 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту затримання.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 3 269 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 завдану моральну шкоду у розмірі 200.000 гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» на користь ОСОБА_10 страхове відшкодування за завдану матеріальну шкоду у розмірі - 65 571 грн. 17 коп..

Речовий доказ по справі - 2 CD-R диски - залишити в матеріалах кримінального провадження, автомобіль «Seat-Ibiza», н.з. НОМЕР_1 , який передано на зберігання ОСОБА_8 - залишити в його розпорядженні .

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий