Рішення № 112399045, 24.07.2023, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/490/23

Провадження №2/471/140/23

Номер рядка звіту 29

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"24" липня 2023 р.

Братський районний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді Гукова І.Б.,

за участю секретаря Холоденко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Братське цивільну справу № 471/490/23 за позовом ОСОБА_1 до Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області дійсним.

В своєму позові позивач зазначає, що 21 вересня 2001 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 . Договір в цей же день було зареєстровано універсальною товарною біржею "РіКо-Альянс" в журналі реєстрації біржових угод за № 3-114. Зобов`язання по цьому договору сторонами було виконано в повному обсязі: покупець сплатила продавцю оговорену суму - 2000 грн., а він віддав документи на будинок та ключі від нього. Позивач зареєструвала право власності на вказаний будинок в органі реєстрації, який на той час реєстрував право власності на нерухоме майно Вознесенському МБТІ, про що свідчить реєстраційний напис №1920 від 26 вересня 2001 року Після чого позивач разом з сім`єю стала проживати в даному будинку, користуватись ним та прибудинковою територією, будівлями та спорудами біля нього. В даний час виникло питання щодо реєстрації місця проживання неповнолітнього сина, а для цього потрібно надати витяг про реєстрацію права власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Звернувшись у ЦНАП Братської селищної ради Миколаївської області з питання отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач дізналася, що вказаний договір купівлі-продажу, не оформлений нотаріально, не являється документом, який посвідчує право власності на будинок, оскільки відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Однак, нотаріально посвідчити договір в нотаріальній конторі не має можливості.

Оскільки, правовідносини щодо купівлі-продажу вказаного будинку склалися до прийняття Цивільного кодексу України в редакції 2004 року, то при вирішенні даного спору застосовується Цивільний Кодекс України 1963 року.

При укладанні договору купівлі-продажу житлового будинку 04 червня 2002 року дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності відбувся, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу нерухомого майна. Отже, правочин був реальним і вчинений у формі, передбаченій чинним законодавством України на момент його вчинення.

Таким чином, оскільки сторони договору купівлі-продажу досягли згоди щодо всіх умов договору, що підтверджується підписами сторін, всі зобов`язання за договором сторонами виконанні в повному обсязі, договір зареєстрований в МБТІ, тому покупець набув право власності на спірне майно і правомірно володів ним.

Представник позивача до початку судового засідання звернулась із заявою, в якій підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила справу слухати без їх участі.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, причини неявки суду невідомі.

Суд на підставі ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Дослідивши надані докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

21 вересня 2001 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 . Договір в цей же день було зареєстровано універсальною товарною біржею "РіКо-Альянс" в журналі реєстрації біржових угод за № 3-114..

Зобов`язання по цьому договору сторонами було виконано в повному обсязі: покупець сплатила продавцю оговорену суму - 2000 грн., а він віддав останній документи на будинок та ключі від нього.

В даний час виникло питання щодо реєстрації місця проживання неповнолітнього сина, а для цього потрібно надати витяг про реєстрацію права власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Звернувшись у ЦНАП Братської селищної ради Миколаївської області з питання отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач дізналася, що вказаний договір купівлі-продажу, не оформлений нотаріально, не являється документом, який посвідчує право власності на будинок, оскільки відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» розяснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Тому, оскільки цивільні відносини по даній справі виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України від 01 січня 2004 року, а саме договір купівлі-продажу житлового будинку було укладено 31 січня 2000 року, тому на дані правовідносини поширюється дія норм Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 року.

Відповідно до ст. 224 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р., який діяв на час укладення угоди), за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 227 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р.) передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Зобов`язання за договором купівлі-продажу магазину сторонами були виконанні.

Проте, в порушення вищевказаних вимог оформлення обумовленого договору купівлі-продажу нерухомого майна в нотаріальному порядку не відбулося.

Згідно з ч. 2 ст. 47 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р.), якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Враховуючи вище викладене, зважаючи на те, що сторони за договором домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується договором купівлі-продажу № 3-114 від 21 вересня 2001 року, укладеним на універсальній товарній біржі Ріко-Альянс; крім того, відбулося повне виконання договору, зазначене в даному конкретному випадку, виходячи з принципу розумності та справедливості, є підставою для визнання дійсним договору купівлі-продажу будинку, з господарськими спорудами та будівлями.

Судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 280, 282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним задовольнити .

Визнати дійсним договір купівлі-продажу будинку, з господарськими спорудами та будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_5 ) та ОСОБА_3 на суму 2000 гривень, та зареєстрований універсальною товарною біржею "РіКо-Альянс", 21 вересня 2001 року за №3-114.

Судові витрати залишити за позивачем.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Братська селищна ради Вознесенського району Миколаївської області, місце знаходження: вул. Миру, 131, смт. Братське Вознесенського району Миколаївської області, ЄДРПОУ 04375926.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Миколаївського апеляційного суду.

СуддяІ.Б. Гукова