Рішення № 112396911, 25.07.2023, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/2232/23

2/301/618/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" липня 2023 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ТОВ «Коллект Центр» звернулося в Іршавський районний суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 24 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №4584234 (далі - Договір).

Згідно п.1.1. Договору, ТОВ «Мілоан» зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3. договору, надати ОСОБА_1 грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2. договору (далі - кредит), а ОСОБА_1 зобов`язався повернути ТОВ «Мілоан» кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.2.-1.4., 2.1. Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 8000,00 грн., який надається позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок строком на 15 днів з 24.07.2021 року (строк кредитування) з терміном (датою) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 08.08.2021 року.

Згідно з п. 1.5.2., 1.6. Договору, проценти за користування кредитом становлять 1800.00 грн., які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, а стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно з п.4.2. Договору, у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п.1.6. договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст.625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6. договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.

Відповідно до п.6.1. Договору, цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та доступний зокрема через сайт кредитодавця та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно з п.6.2. Договору, розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається кредитодавцем електронним повідомленням (SМS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт кредитодавця, мобільний додаток, месенджери або у SМS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер НОМЕР_1 (вартість відправки SМS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником кредитодавцем.

Відповідно до п.6.3. Договору, приймаючи пропозицію кредитодавця про укладання цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у тому числі Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) кредитодавцем, що розміщені на сайті кредитодавця та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п.6.4. Договору, укладення кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Відповідно до п.6.5. Договору, цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 8000,00 грн. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Зазначені умови є публічною пропозицією розумінні ст. 641, 644 ЦК України.

Станом на сьогоднішній день строк надання грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

28.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №28-12/2021-72, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит №4584234 від 24.07.2021 року, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, в тому числі за Договором про споживчий кредит №4584234 від 24.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 . Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, зокрема, заборгованість за Договором не погашає, проценти за користування кредитними коштами не сплачує. Станом на 06.06.2023 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором становить 48351,01 грн., з яких: 6794,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 41557,01 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором про споживчий кредит №4584234 від 24.07.2021 року в сумі 48351,01 грн., судові витрати у сумі 2684 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 9000 грн.

Ухвалою Іршавського районного суду від 27.06.2023 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, згідно позовної заяви розгляд справи просив проводити без його участі, не заперечував проти винесення заочного рішення (а.с.7).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки не повідомив, поважність неявки не підтвердив, відзиву не подав (а.с. 129).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторона посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ТОВ «Коллект Центр» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором про споживчий кредит №4584234 у розмірі 48351,01 грн., право вимоги по якому належить позивачеві, що був укладений 24.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1

28 грудня 2021 року ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Вердикт Капітал» уклали Договір факторингу №28-12/2021-72, згідно якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги до відповідача за Договором про споживчий кредит №4584234 від 24.07.2021 року.

10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» і ТОВ «Коллект Центр» уклали Договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, згідно якого позивач набув право вимоги до відповідача за Договором про споживчий кредит №4584234 від 24.07.2021 року.

Згідно з п. 6.1., 6.2. Договору про споживчий кредит №4584234 від 24.07.2021 року,цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SМS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток, месенджери або у SМS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер НОМЕР_1 (вартість відправки SМS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником товариству (а.с.15).

Згідно позовної заяви та приєднаної копій договору, вказаний Договір був укладений між первинним кредитором та позичальником ОСОБА_1 шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно з умовами Договору ОСОБА_1 зобов`язувався вчасно повернути кошти та сплатити відсотки за їх користування в порядку, визначеному договором, однак взяті на себе зобов`язання відповідач не виконав, тому має борг за тілом кредиту та нарахованими відсотками.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Звертаючись до суду з цим позовом, ТОВ «Коллект Центр» на підтвердження позовних вимог надало суду:

-копію Договору про споживчий кредит №4584234 (індивідуальна частина) від 24.07.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 з двома додатками: Графік платежів та Паспорт споживчого кредиту (а.с. 9-17, 18, 19-20),

-Анкету-заяву на кредит №4584234 від 24.07.2021 року (а.с. 21-23),

-копію довідки про ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 (а.с.24),

-копію довідки про перерахування ТОВ «Мілоан» на картку ОСОБА_1 24.07.2021 року 8000 грн. (а.с.25),

-копію розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 28.12.2021 року (а.с. 26-28);

-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023 року та станом на 06.06.2023 року (а.с. 29, 30);

-копію Договору факторингу №28-12/2021-72 від 28.12.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Вердикт Капітал» з копією Реєстру боржників та копією Акту приймання-передавання Реєстру боржників (а.с. 31-47);

-копію Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, що був укладений між ТОВ «Вердикт Капітал» і ТОВ «Коллект Центр» з копією Реєстру боржників та копією Акту прийому-передачі Реєстру боржників (а.с. 48-64).

Згідно позовної заяви та умов кредитного договору, такий укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором та відповідно до положень ЗУ «Про електронну комерцію» Договори прирівнюються до укладених в письмовій формі.

У частинах першій, третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копією електронного документа) в розумінні положень частини першої статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", тобто не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, оскільки у такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення.

Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 червня 2019 року у справі № 904/2882/18, від 24 вересня 2019 року у справі № 922/1151/18, від 28 грудня 2019 року у справі № 922/788/19, від 16 березня 2020 року у справі № 910/1162/19.

Відповідно до частин 1, 2 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У пункті 2 частини 1 статті 208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною особою та юридичною особою.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (частини 1, 2 статті 207 ЦК України).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина 3 статті 207 ЦК України).

Відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Статтею 5 зазначеного Закону визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

За змістом статей 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Отже, електронний документ, на підставі якого між сторонами виникають права та обов`язки, має відповідати положенням Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Вказані висновки викладені у постановах ВС від 16 березня 2020 року у справі № 910/1162/19 та від 19 січня 2022 року у справі № 202/2965/21.

Згідно позовної заяви та поданої копій Договору, такий укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Накладання електронного підпису завершує створення електронного документа.

Разом з тим, доказів укладення такого договору, який за формою відповідає вимогам цивільного законодавства, позивачем не надано.

На підтвердження укладення кредитного договору між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 позивачем подано до суду копію Договору про споживчий кредит №4584234 (індивідуальна частина) від 24.07.2021 року з додатками - Графіком платежів та Паспортом споживчого кредиту, Анкету-заяву на кредит №4584234 від 24.07.2021 року, копію довідки про ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 та копію довідки про перерахування на картку ОСОБА_1 8000 грн.

При цьому, позивачем не надано доказів того, що наявна в матеріалах справи копія договору створювалася у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вона підписувалася електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа.

Отже, наявна в матеріалах справи копія договору не може вважатись електронним документом (копією електронного документа), оскільки не відповідає вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належним доказом укладення кредитного договору між відповідачем та кредитором.

Стверджуючи про наявність у відповідача боргу за договором кредиту в розмірі 48351,01 грн. позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту в сумі 6794,00 грн. та заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги в сумі 41557,01 грн.

При цьому, детального розрахунку боргу по всім його складовим із зазначенням періоду виникнення заборгованості, відсоткової ставки, суми заборгованості за конкретний період (помісячно) із вказівкою суми погашення відповідачем (у разі здійснення такого), по договору позивачем суду не надано.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Згідно п.41-46, 59-60 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, операції, які здійснює банк, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг. Касовими документами оформляються операції з готівкою. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо організації касової роботи в банках України. Відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками здійснюється на підставі платіжних інструкцій, наданих/складених відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з питань безготівкових розрахунків та виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті.

Згідно п. 59-60 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: 1) клієнтські рахунки та виписки з них; 2) аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій; 3) книги реєстрації відкритих рахунків; 4) оборотно-сальдовий баланс/оборотно-сальдову відомість. У разі складання регістрів бухгалтерського обліку в електронному вигляді банк зобов`язаний зробити їх копії на паперових носіях на вимогу учасників операції, а також органів контролю та правоохоронних органів відповідно до вимог законодавства України. Клієнтські рахунки та рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

Отже, банківські виписки з рахунків позичальника, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Дана позиція суду узгоджується з висновками ВС від 24 травня 2018 року у справі №630/366/16-ц та від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц.

Однак, позивачем не подано до суду ні документів, що підтверджують розмір заборгованості по кредиту та відсоткам, ні детального розрахунку боргу.

Отже, належних і допустимих доказів виникнення заборгованості у відповідача в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» позивач до суду не надав.

Ухвалою суду від 21.06.2023 року позивачеві надавався строк для усунення недоліків позовної заяви, де вказувалося на необхідність подачі до суду розрахунку боргу по всім його складовим, однак, такий суду наданий не був.

В заяві про усунення недоліків від 26.06.2023 року позивач зазначав, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем зазначено обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, а також зазначено, що до матеріалів справи він надав докази, якими, на його думку, ці обставини підтверджуються (а.с. 108-111).

Відомості про наявність та розмір боргу, а також його детальний розрахунок, входять до предмету доказування по даній справі, позивач повинен довести обставини, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог, а суд не має право з власної ініціативи збирати докази.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених позивачем вимог, особа на власний розсуд розпоряджається своїми цивільними і процесуальними правами; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.ст. 12, 13, 77-81 ЦПК України); про задоволення позову рішення може бути прийняте за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог (ст. 263 ЦПК України).

Отже, оскільки позивачем не надано суду належних і допустимих доказів ні про укладення договору на отримання кредиту, ні детального розрахунку боргу, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» про стягнення з ОСОБА_1 кредитного боргу недоведеними і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 15, 16, 514 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 89, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України,

р і ш и в :

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит №4584234 від 24 липня 2021 року у сумі 48351 (сорок вісім тисяч триста п`ятдесят одна) грн. 01 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 25 липня 2023 року.

Головуюча: М. О. Пітерських