Ухвала суду № 112392490, 25.07.2023, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13327/23

Провадження № 2/344/2864/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 липня 2023 року місто Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Мелещенко Л.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И Л А:

21 липня 2023 року представник позивачаОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,- адвокат Круць Володимир Миронович звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, місцезнаходження: 76018 м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, буд. 21, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітньої дитини.

Суддя, розглянувши матеріали позовної заяви, виходить з наступного.

Нормами статей 175 та 177 Цивільного процесуального кодексу України встановлені вимоги до форми і змісту позовної заяви.

У відповідності до пункту 2 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи.

Згідно з частиною першою статті 42 Цивільного процесуального кодексу України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем разом із сторонами зазначено іншого учасника справи, а саме Службу у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимогщодо предмета спору.

Згідно частини четвертої статті 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Відповідно до частини першої статті 56 Цивільного кодексу України, органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Разом з тим, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 866 від 24 вересня 2008 року "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини" передбачено, що органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад, які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім`ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей.

Згідно частини третьої статті 53 Цивільного процесуального кодексу України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем не залучений Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до участі у справі в якості третьої особи.

Також до позовної заяви не додано клопотання про залучення до участі у справі органу опіки та піклування.

Відповідно до частини першої статті 53 Цивільного процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Відтак позивачу необхідно виправити вищевказані недоліки.

Відповідно до частини четвертої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.

Згідно частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір, розмір якого становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1073,60 грн.

Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

До позову позивачем долучений документ про сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн, тобто за одну позовну вимогу.

Отже, позивачу слід сплатити судовий збір за другу вимогу немайнового характеру у розмірі 1073,60 грн.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Круз проти Польщі" від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Відповідно до частини першої-другої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітньої дитини - залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мелещенко Л.В.