Ухвала суду № 112391757, 25.07.2023, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2269/23

1-кп/212/329/23

У Х В А Л А

25 липня 2023 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041730000013 від 03.01.2023 року,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_3 , захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 ,

встановив:

До Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні 12023041730000013 від 03.01.2023 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Ухвалою суду від 04 квітня 2023 року вказаний обвинувальний акт у кримінальному провадженні призначений до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Прокурор вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням встановлених вимог, підстав для закриття справи, внесення подання про визначення підсудності немає, просить призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Обвинувачена та її захисник у підготовчому судовому засіданні вважали за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору. Зазначили, що Криворізька міська рада та її виконавчий комітет під час воєнного стану продовжують безперервно здійснювати свої повноваження, тобто лише вказані органи здійснюють законне представництво інтересів територіальної громади міста Кривого Рогу. Залучення в якості потерпілого Криворізької районної військової адміністрації - Криворізької районної державної адміністрації суперечить положенням КПК України та впливає на захист обвинуваченої.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Тобто після отримання обвинувального акта суд зобов`язаний перевірити матеріали кримінального провадження, з`ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених ч.3 ст.314 КПК України, та вирішити питання, пов`язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст.3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Крім того, відповідно до висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року у справі №5-328кс16, аналіз ст. 291 КПК України свідчить про те, що закон вимагає обов`язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників: 1) фактичних обставин кримінального правопорушення; 2) правової кваліфікації (в теорії процесу використовується назва «формула обвинувачення»); 3) формулювання обвинувачення.

При цьому, в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально - правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) це правова модель злочину, вказівка на кримінально - правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

У ч. 1 ст. 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що виходячи з суті цієї статті має відображатися в обвинувальному акті, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Крім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 314 КПК України суд в підготовчому судовому засіданні повинний встановити територіальну підсудність кримінального провадження, яке згідно ст. 32 КПК України здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

Суд, перевіривши відповідність зазначених в обвинувальному акті обставин сформульованому прокурором обвинуваченню встановив, що в обвинувальному акті не зазначено місце вчинення кримінального правопорушення.

Перевіривши відповідність зазначених в обвинувальному акті обставин сформульованому прокурором обвинуваченню встановлено, що в обвинувальному акті зазначено лише одну адресу, яка позначена як адреса поставки товару за умовами договору.

Окрім цього, згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України, потерпілим є особа якій, в тому числі, заподіяно і майнову шкоду. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити відомості про потерпілих.

Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі за № 223-1430/0/4-12 від 03.10.2012 року «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» роз`яснено, що в підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам статей 291, 292 КПК України, зокрема: якщо цей документ містить положення, що суперечать одне одному.

Так, в обвинувальному акті зазначено, що потерпілим від кримінального правопорушення є орган виконавчої влади, а саме Криворізька районна військова адміністрація - Криворізька районна державна адміністрація.

Між тим, викладені в обвинувальному акті обставини вказують на те, що обвинувачена ОСОБА_3 , обіймаючи посаду в органі місцевого самоврядування (Відділі освіти виконавчого комітету Покровської районної у місті ради), безпідставно розтратила кошти цього відділу.

Отже вбачається, що викладені в обвинувальному акті обставини містять розбіжності в тому, що ОСОБА_3 обвинувачується у розтраті коштів органу місцевого самоврядування, тоді як потерпілим у кримінальному провадженні визнано місцевий орган виконавчої влади.

Окрім цього, у обвинувальному акті відсутнє посилання на обставини, які вказують на існування кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення, що дає підстави вважати нерозкритою його об`єктивну сторону, а також неконкретизованим обвинувачення в цілому, що вбачається з наступного.

Обов`язковою ознакою злочину, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України є розтрата чужого майна особою, яке їй ввірено, тобто на законних підставах надано для забезпечення зберігання, використання та розпорядження ним, чи майна, яке перебуває в її віданні, тобто щодо якого вона наділена повноваженнями тільки по розпорядженню ним і його використанню. Також основною ознакою злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, є протиправне вилучення та безоплатне обернення викраденого майна у свою власність чи власність третіх осіб, що має породжувати факт нестачі цих грошових коштів.

Аналогічний висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений в постанові Верховного Суду від 05 листопада 2021 року справа № 757/55923/16-к (провадження № 51-5147 км 19).

Між тим, викладені в обвинувальному акті обставини посилань на безпосередній предмет злочину не містять. В обвинувальному акті відсутній виклад обставин щодо конкретного майна, яке було ввірене або перебувало у віданні обвинуваченої особи.

Окрім цього, органом досудового слідства взагалі не вказано жодної конкретизації, у чому полягають корисливі мотиви чи інші інтереси ОСОБА_3 , або інших осіб, яку саме особисту вигоду прагнула отримати ОСОБА_3 використовуючи своє службове становище.

Суд враховує, що прокурор під час судового розгляду в порядку ст. 338 КПК України з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення має право змінити обвинувачення. Разом з тим, підставою для зміни прокурором обвинувачення в порядку ст. 338 КПК України є встановлення нових фактичних обставин кримінального правопорушення, тоді як законодавець визначив обов`язком суду перевірку форми та змісту обвинувального акту на відповідність вимогам КПК України саме на стадії підготовчого судового засідання.

Вищенаведені порушення вимог КПК України, на думку суду, є істотними, та такими, що заважають суду вирішити питання підсудності цього кримінального провадження, а також можуть при судовому розгляді кримінального провадження по суті призвести до неможливості реалізації судом положень ст. 348 КПК України в частині роз`яснення судом обвинуваченому суті його обвинувачення, а тому, перешкоджають суду призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Зважаючи на викладене суд приходить до висновку про те, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 необхідно повернути прокурору для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст.ст. 3, 291-292, 314-317, 337 КПК України, суд, -

ухвалив:

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, разом з додатками - повернути прокурору Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області для усунення виявлених недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1