Ухвала суду № 112391013, 20.07.2023, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1120/23

провадження №

У Х В А Л А

20 липня 2023 року

Подільський районний суд міста Києва в складі

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м. Києва кримінальне провадження №42019101060000200 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,

в с т а н о в и в:

І. До Подільського районного суду міста Києва надійшло кримінальне провадження №42019101060000200 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

В судовому засіданні адвокатами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 подано клопотання про закриття кримінального провадження; адвокатом ОСОБА_5 - також клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_7 та скарга на бездіяльність слідчого органу досудового розслідування та процесуального керівника.

ІІ. Зміст клопотань адвоката ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , та захисник ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , заявили клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, визначених у ст. 219 КПК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , мотивував своє клопотання тим, що 04 серпня 2022 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 слідчою було надано для ознайомлення нібито лист за підписом нібито прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва, в якому йшлося про нібито завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019101060000200.

28 вересня 2022 року відповідно до повідомлення прокурора ОСОБА_10 досудове розслідування було поновлено та знову завершене.

28 жовтня 2022 року стороні захисту надано всі матеріали досудового розслідування, проте на той час строк досудового розслідування вже фактично було вичерпано (досудове розслідування мало бути закінчене до 11 грудня 2021 року; строк було продовжено до 12 квітня 2022 року; на день складання постанови про розшук підозрюваних - 24 лютого 2022 року - залишок строку складав 1 міс. та 15 днів); на день поновлення досудового розслідування (29 червня 2022 року) залишок строку складав 1 міс. та 12 днів; строк закінчення досудового розслідування - 12 серпня 2022 року; за станом на день «першого» звершення досудового розслідування (04 серпня 2022 року) залишок строку складав 7 днів; після поновлення і повторного завершення досудового розслідування (28 вересня 2022 року) залишок строку становив 5 днів; після прийняття певних процесуальних документів в період часу з 28 вересня 2022 року по 18 листопада 2022 року залишок строку складав 5 днів; на момент надання стороною обвинувачення фактичного доступу стороні захисту до матеріалів досудового розслідування після його завершення минув місяць, а строк досудового розслідування фактично було вичерпано).

Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування було виявлено постанову прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва про зупинення досудового розслідування та оголошення розшуку ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Проте розшук фактично не оголошувався і не проводився, відомості в ЄРДР своєчасно не вносились.

Захисник вказав, що як повідомлення про завершення досудового розслідування, так і відкриття матеріалів досудового розслідування, а також складання, вручення і подання обвинувального акту вчинені стороною обвинувачення після завершення строків досудового розслідування, тобто підлягає застосуванню п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Детальні мотиви стороною захисту викладені в клопотанні про закриття кримінального провадження з додатками /т. 1, а.с. 168-230, т. 3, а.с. 33-35/.

Захисник ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , мотивував своє клопотання тим, що 11 жовтня 2021 року було виписано три повідомлення про підозру - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8

11 січня 2022 року строк досудового розслідування було продовжено до 11 квітня 2022 року.

24 лютого 2022 року винесена незаконна постанова про зупинення досудового розслідування та оголошення в розшук ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8

29 червня 2022 року винесена постанова про скасування постанови про зупинення досудового розслідування, якою досудове розслідування відновлене.

04 серпня 2022 року перше повідомлення про завершення досудового розслідування.

28 вересня 2022 року винесено постанову про поновлення досудового розслідування.

28 вересня 2022 року винесено нові підозри ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_9

28 вересня 2022 року друге повідомлення про завершення досудового розслідування.

13 січня 2023 року стороною захисту закінчена процедура ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

28 січня 2023 року Подільською окружною прокуратурою складено обвинувальні акти, які отримані Подільським районним судом м. Києва.

Таким чином, часовий проміжок з 11 жовтня 2021 року по 31 січня 2023 року перевищує визначений строк досудового розслідування ухвалою Подільського районного суду м. Києва.

Захисник вказав, що як повідомлення про завершення досудового розслідування, так і відкриття матеріалів досудового розслідування, а також складання, вручення і подання обвинувального акту вчинені стороною обвинувачення після завершення строків досудового розслідування, тобто підлягає застосуванню п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Детальні мотиви стороною захисту викладені в клопотанні про закриття кримінального провадження з додатками /т. 1, а.с. 232-250, т. 2, а.с. 1-62/.

Адвокатом ОСОБА_5 подано клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_7 на особисте зобов`язання з покладенням на неї додаткових обмежень /т. 1, а.с. 125-149/. Клопотання мотивоване наступним. 25 жовтня 2021 року щодо підозрюваної ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, в той час як іншим підозрюваним обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Ризики, які враховані судом при обранні такого запобіжного заходу ОСОБА_7 є необґрунтованими (щодо можливого переховування та незаконного впливу на свідків), а ризик невідшкодування ймовірно заподіяної шкоди цілком запобігається накладеним арештом на майно ОСОБА_7 . На переконання сторони захисту, нараз існують всі підстави для зміни обраного ОСОБА_7 запобіжного заходу на особисте зобов`язання та повернення застави особі, яка її внесла.

Крім того, адвокатом ОСОБА_5 подано скаргу на дії прокурора в порядку ст. 303 КК України, в якій він просить визнати дії слідчих та прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , які полягають у нездійсненні допитів обвинувачених у кримінальному провадженні №42019101060000200 від 26 червня 2019 року.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження

Прокурор заперечував проти задоволення клопотань, свою позицію виклав письмово /т. 2, а.с. 172-250, т. 3, а.с. 1-29/.

Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 підтримали позицію своїх захисників.

Вислухавши думку учасників процесу, заявлені клопотання про закриття кримінального провадження, скаргу на дії прокурора, клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_7 , дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

ІV. Оцінка та мотиви суду

Відомості про кримінальне провадження № 42019101060000200 були внесені до ЄРДР 26 червня 2019 року.

11 жовтня 2021 року ОСОБА_7 , ОСОБА_8 було повідомлено про підозру /т. 1, а.с. 179, 238/.

11 січня 2022 року суддею Подільського районного суду м. Києва розглянуто подання прокурора від 28 грудня 2021 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019101060000200 від 26 червня 2019 року та продовжено строк досудового розслідування до шести місяців, а саме до 12 квітня 2022 року.

24 лютого 2022 року досудове розслідування в кримінальному провадженні №42019101060000200 було зупинено та оголошено розшук підозрюваних ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 /т. 1, а.с. 184-185/.

28 лютого 2022 року оголошено розшук підозрюваної ОСОБА_7 /т. 1, а.с. 191/.

29 червня 2022 року постановою заступника керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва постанову прокурора від 28 лютого 2022 року про зупинення досудового розслідування скасовано /т. 2, а.с. 34-37/.

04 серпня 2022 року ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 було повідомлено про завершення досудового розслідування /т. 1, а.с. 181, т. 2, а.с. 38/.

28 вересня 2022 року постановою прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019101060000200 поновлено /т. 2, а.с. 39-44/.

28 вересня 2022 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України /т. 1, а.с. 245-250, т. 2, а.с. 1-19/.

Після цього 28 вересня 2022 року прокурором винесене повідомлення про завершення досудового розслідування, адресоване ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 /т. 1, а.с. 182, т. 2, а.с. 47, 48/.

28 жовтня 2022 року підозрюваним та захисникам було надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Для ознайомлення були надані томи 1, 2, 3, 5, 6 /т. 1, а.с. 183/.

07 грудня 2022 року адвокат ОСОБА_5 повідомив Подільську окружну прокуратуру м. Києва про те, що 09 грудня 2022 року підозрювані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 разом із захисником ОСОБА_5 прибудуть 09 грудня 2022 року для ознайомлення з усім обсягом матеріалів кримінального провадження №42019101060000200 /т. 1, а.с. 212/.

09 грудня 2022 року ОСОБА_7 на ім`я прокурора ОСОБА_3 подано заяву про доручення ознайомлення з матеріалами досудового розслідування адвокату ОСОБА_5 . Після ознайомлення адвоката просить вважати її такою, що також ознайомлена з матеріалами досудового розслідування. Аналогічного змісту подана заява ОСОБА_6 та ОСОБА_8 /т. 1, а.с. 217, т. 2, а.с. 236(а)/.

Того ж 09 грудня 2022 року підозрюваними та захисниками складено акт про те, що 09 грудня 2022 року було часткове ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, яке було перерване і наступна дата узгоджена 14 грудня 2022 року /т. 2, а.с. 203/.

14 грудня 2022 року захисник ОСОБА_4 ознайомився з 4 та 8 томами матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №42019101060000200 /т. 2, а.с. 197, 204/.

23 грудня 2022 року захисник ОСОБА_4 ознайомився з відеоматеріалами кримінального провадження №42019101060000200 /т. 2, а.с. 202/.

27 грудня 2022 року ОСОБА_9 на ім`я прокурора ОСОБА_3 подано заяву про доручення ознайомлення з матеріалами досудового розслідування адвокату ОСОБА_4 .

27 грудня 2022 року адвокат ОСОБА_5 повідомив Подільську окружну прокуратуру м. Києва про те, що захисник ОСОБА_5 прибуде 30 грудня 2022 року для ознайомлення з усім обсягом матеріалів кримінального провадження №42019101060000200 /т. 1, а.с. 214/.

10 січня 2023 року слідчою ОСОБА_15 запрошено підозрюваних та захисників для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та вручення обвинувального акту на 13 січня 2023 року /т. 2, а.с. 209-214/.

13 січня 2023 року адвокату ОСОБА_4 було надано для ознайомлення том № 7 /т. 1, а.с. 218/. Захисник ОСОБА_4 в протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування зробив запис, що з усіма наданими матеріалами він ознайомлений, процес ознайомлення завершений.

13 січня 2023 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на ім`я прокурора ОСОБА_3 подано заяву про відмову від подальшого ознайомлення з матеріалами досудового розслідування /т. 1, а.с. 219/.

13 січня 2023 року адвокатом ОСОБА_5 подано повідомлення щодо відмови в ознайомленні з наявними матеріалами досудового розслідування /т. 1, а.с. 220/.

13 січня 2023 року слідчою ОСОБА_15 запрошено підозрюваних та захисників для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та вручення обвинувального акту на 17 січня 2023 року

/т. 2, а.с. 214(а)-215/, які скеровані поштовим зв`язком на адресу підозрюваних і захисників /т. 2, а.с. 215(а)-220/.

17 січня 2023 року адвокату ОСОБА_5 поштовим зв`язком скеровані листи з пропозицією з`явитися до слідчого 18, 19, 20 січня 2023 року для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та вручення обвинувального акту /т. 2, а.с. 221-223/.

17 січня 2023 року слідчою СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_16 доручено оперативним працівникам УСР у м. Києві ДСР НП України вчинити певні дії з метою ознайомлення захисника з матеріалами досудового розслідування та вручення обвинувального акта.

26 січня 2023 року представнику Подільської районної в місті Києві державній адміністрації було надано доступ до матеріалів кримінального провадження у 8 томах /т. 2, а.с. 241(а)/.

26 січня 2023 року прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_17 на адресу адвоката Старенького та його підзахисних було направлено лист з проханням повідомити та письмово підтвердити або спростувати факт надання доступу та ознайомлення з усіма матеріалами кримінального провадження, в тому числі з тими, з якими вони залишилися неознайомленими /т. 2, а.с. 240(а)-241/.

26 січня та 27 січня 2023 року стороною обвинувачення вживалися додаткові заходи для надання учасникам доступу до матеріалів кримінального провадження, з якими вони не ознайомлені /т. 2, а.с. 242-250, т. 3, а.с. 1-10/.

28 січня 2023 року стороні захисту було запропоновано з`явитися для вручення обвинувального акту /т. 3, а.с. 11-16/.

28 січня 2023 року обвинувальний акт в кримінальному провадженні №42019101060000200 направлено до суду /т. 1, а.с. 106/.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (ч. 1 ст. 1 КПК України).

Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ч. 1 ст. 5 КПК України).

П. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Відповідно до ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.

Стаття 219 КПК України визначає строки досудового розслідування та порядок їх обчислення /нижче наведено окремі положення вказаної статті в редакції, чинній на момент вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень/.

Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить:

1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;

2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

1) одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених п. п. 1 і 2 ч. 3 цієї статті;

2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;

3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, 24 лютого 2022 року досудове розслідування в кримінальному провадженні №42019101060000200 було зупинено та оголошено розшук підозрюваних ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 .

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02 грудня 2022 року було відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 про визнання незаконною та скасування постанови від 24 лютого 2022 року про зупинення досудового розслідування та оголошення розшуку підозрюваних /т. 1, а.с. 190/. Таким чином, питання правомірності вказаної постанови вже було предметом судового контролю.

Судом було задоволено клопотання сторони захисту та витребувано відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань в кримінальному провадженні. З вказаних відомостей вбачається, що постанова прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва від 28 лютого 2022 року про розшук була внесена в ЄРДР. Разом з тим, у відомостях з ЄРДР відсутні дані про внесення до реєстру постанови від 24 лютого 2022 року про розшук /т. 2, а.с. 88-171/.

Статтею 110 КПК України установлено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови.

Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 26 березня 2019 року (справа № 807/1456/17) зазначила, що діяльність уповноважених службових осіб правоохоронних органів щодо інформаційного наповнення ЄРДР полягає в офіційному фіксуванні здійснених у кримінальному провадженні процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень i є похідною від них.

Наказом Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року затверджено Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення). Реєстр, як визначено в п. 2 глави 1 розділу I, - це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здiйснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у п. 1 глави 2 цього розділу, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.

Як убачається з наведеної вище Постанови Верховного Суду і правил розділу VI «Контроль та нагляд» Положення, відомості, наявні в ЄРДР, є похідними від процесуальних рішень прокурора, слідчого. Такий висновок узгоджується із п. 4 зазначеного розділу, яким передбачено, що в разі встановлення фактів невідповідності внесеної до Реєстру інформації матеріалам кримінального провадження або її неповноти вживаються заходи щодо усунення виявлених порушень.

Тобто відомості, внесені до ЄРДР, не можуть бути використані для встановлення або спростування факту винесення або не винесення прокурором або слідчим певного процесуального рішення у кримінальному провадженні.

Відповідно, невнесення прокурором до ЄРДР постанови від 24 лютого 2022 року не спростовує факт її прийняття.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Отже, закон пов`язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення - постанови про закриття кримінального провадження, або вчиненням комплексу процесуальних дій, пов`язаних з направленням до суду обвинувального акту чи відповідного клопотання. У Параграфі 1 Глави 24 КПК України розкриваються відповідні форми закінчення досудового розслідування.

За загальним правилом, слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитися лише в розпочатому кримінальному провадженні, відомості про яке занесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування. Будь-які слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими (ч. 3 ст. 214, ч. 8 ст. 223, ст. 219 КПК України).

Окрім того, закон містить поняття «завершення» як проміжний етап досудового розслідування. Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові віхи: початок - визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення - пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК; закінчення - фіксується направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК України, та не має точок дотику із завершенням досудового розслідування. До цього слід додати, що законодавчі обмеження на проведення слідчих (розшукових) дій «прив`язані» саме до закінчення, а не до завершення досудового розслідування.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, після повідомлення ОСОБА_13 та ОСОБА_12 про завершення досудового розслідування обвинувальний акт щодо них не було складено та постановою від 28 вересня 2022 року було відновлено досудове розслідування. З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що 28 вересня 2022 року винесено постанову про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення /а. 1, а.с. 71, п. 66 реєстру/.

Період ознайомлення сторін кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування після його завершення 28 вересня 2022 року тривав до 26 січня 2023 року (ознайомлення представника потерпілої особи) і, відповідно, не включається в строк досудового розслідування.

Таким чином:

11 жовтня 2021 року повідомлено про підозру;

строк досудового розслідування встановлено до 12 квітня 2022 року;

24 лютого 2022 року зупинено кримінальне провадження, яке відновлено 29 червня 2022 року;

04 серпня 2022 року повідомлено про завершення досудового розслідування;

28 вересня 2022 року поновлено досудове розслідування;

28 вересня 2022 року завершено досудове розслідування;

26 січня 2023 року завершено процес відкриття учасникам кримінального провадження матеріалів досудового розслідування.

Отже, з урахуванням вказаних положень КПК України, конкретних обставин цієї справи, враховуючи строк досудового розслідування (який було продовжено до 12 квітня 2022 року, зупинення кримінального провадження 24 лютого 2022 року, його відновлення, відкриття матеріалів досудового розслідування тощо) суд дійшов висновку, що прокурором обвинувальний акт направлено до суду в межах строку досудового розслідування.

В судовому засіданні під час розгляду справи доводи клопотання захисників не знайшли свого підтвердження.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для закриття кримінального провадження, з огляду на що в задоволенні клопотань захисників про закриття кримінального провадження слід відмовити.

V. Вирішення скарги сторони захисту, поданої в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України.

У ході підготовчого судового засідання захисником ОСОБА_5 подано скаргу на бездіяльність слідчого органу досудового розслідування та процесуального керівника в порядку ст. 303 КПК України, в якій він просить визнати незаконною бездіяльність слідчих групи слідчих та прокурорів групи прокурорів, яка полягала у нездійсненні допиту та відібрання пояснень у підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо інкримінованої їм підозри; а також визнати порушення права з боку сторони обвинувачення стосовно підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яке полягало у нездійсненні їх допиту та відібранні пояснень /т. 1, а.с. 150-165/.

Суд, дослідивши подану скарги та заслухавши доводи сторін, дійшов таких висновків.

Положеннями ч. 2 ст. 303 КПК України, на яке посилається сторона захисту у своїй скарзі, визначено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора (ніж ті, що зазначені в частині 1 цієї статті) не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Отже, положення ч. 2 ст. 303 КПК України не містять імперативної вимоги щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених ст. ст. 314-318 КПК України (зокрема, на це вказує використане законодавцем формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядаються» чи «підлягають розгляду» тощо, а також пряме відсилання до правил ст. ст. 314-316 КПК України).

А ні ч. 2 ст. 303, а ні ст. ст. 314-316 КПК України не передбачають, що суд в підготовчому судовому засіданні має право ухвалити за результатом розгляду таких скарг одне з рішень, які передбачені ч. 2 ст. 307 КПК України під час досудового розслідування, а саме скасовувати рішення слідчого чи прокурора, зобов`язувати припинити дію чи, навпаки, вчинити певну дію, відмовити в задоволенні скарги тощо.

Натомість, за змістом ст. ст. 314-316 КПК України, підготовче судове засідання є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якої є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

З огляду на вказану специфіку завдань та цілей підготовчого судового засідання, в межах цієї стадії суд позбавлений можливості досліджувати докази, надавати їм оцінку з точки зору їх допустимості та/або достовірності, а також робити висновки щодо законності чи незаконності дій, бездіяльності чи рішень, прийнятих на досудовому розслідуванні.

Водночас, зі змісту поданої стороною захисту скарги вбачається, що викладені у ній доводи зводяться до необхідності надання судом оцінки діям та рішенням представників сторони обвинувачення, в тому числі, з точки зору їх законності, у зв`язку з порушеннями норм діючого законодавства, які, на думку захисту, були допущенні.

На переконання суду, викладені у скарзі аргументи потребують аналізу законності низки взаємопов`язаних процесуальних дій та рішень у кримінальному провадженні, а відтак, твердження захисника щодо допущених порушень під час досудового розслідування, заперечення з цього приводу сторони обвинувачення, підлягають дослідженню вже під час судового розгляду.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність долучення скарги до матеріалів кримінального провадження та надання оцінку висловленим у ній доводам у ході судового розгляду.

VI. Вирішення питання щодо зміни запобіжного заходу.

За ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

За ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. За ч. 6 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

При цьому за ч. 3 ст. 201 КПК України, до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання, а за ч. 4 ст. 201 КПК України, клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто, обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, та внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення. Однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.

Також, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, судді слід мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Також практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу.

Відтак суд наголошує, що належне виконання ОСОБА_7 покладених на неї процесуальних обов`язків само по собі не може бути підставою для зміни чи скасування запобіжного заходу, й, більш того, сумлінне виконання обвинуваченою таких обов`язків жодним чином не свідчить про те, що ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу, перестали існувати, а свідчить саме про те, що обраний запобіжний захід достатньо забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченої.

Таким чином, на теперішній час відсутні підстави вважати, що у разі зміни обвинуваченій ОСОБА_7 запобіжного заходу на більш м`який вона буде продовжувати виконувати свої процесуальні обов`язки належним чином, а тому суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.

VІІ. Обґрунтування можливості призначення судового розгляду.

Вказане кримінальне провадження підсудне Подільському районному суду м. Києва, підстав для його закриття немає, обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, угоди, передбачені ст. 468 КПК України учасниками кримінального провадження не укладались.

З огляду на те, що клопотань від учасників про розгляд провадження у закритому судовому засіданні не надходило, а будь-яких підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні під час підготовчого судового засідання не встановлено, воно має бути розглянуте у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного його фіксування за допомогою технічних засобів.

З`ясувавши думку учасників про склад осіб, які братимуть участь в судовому засіданні, суд дійшов висновку про проведення судового розгляду за участю прокурора, обвинувачених та їх захисників.

Відповідно до ч.1, 2 ст.31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою та дванадцятою цієї статті. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.

Від обвинувачених клопотань про колегіальний розгляд справи не надходило.

За таких обставин судовий розгляд кримінального провадження №42019101060000200 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, слід проводити одноособово.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-316 КПК України,

постановив:

У задоволенні клопотань захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 червня 2019 року за №42019101060000200 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, відмовити.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_7 відмовити.

Скаргу сторони захисту - адвоката ОСОБА_5 , подану в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України, на бездіяльність слідчого органу досудового розслідування та процесуального керівника - прокурора щодо нездійснення процесуальних і слідчих дій - долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у ній доводам у ході судового розгляду.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження №42019101060000200 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м. Києва на 27 липня 2023 року о 12 годині 00 хвилин.

Судовий розгляд здійснювати одноособово суддею ОСОБА_1 .

Судовий розгляд проводити за участю прокурора, обвинувачених та їх захисників.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде проголошений 25 липня 2023 року об 11.15 год.

Суддя ОСОБА_18