Ухвала суду № 112390658, 21.07.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/10326/23

Провадження №: 2/755/5131/23

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

"21" липня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

15 липня 2023 року до Дніпровського районного суду міста Києва звернулась позивач ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Згідно заявлених вимог позивач просить суд:

1.позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

2.стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Вказану позовну заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Як убачається зі змісту позовної заяви, предметом спору є позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

За змістом ч. 1 ст. 28 ЦПК України, позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначила адресу свого зареєстрованого місця проживання - АДРЕСА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_2 ; адресу місця проживання відповідача - АДРЕСА_3 .

На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, суддею в порядку досудової підготовки справи здійснено запит до Електронного державного демографічного реєстру. Відповідно до отриманої інформації особу ОСОБА_2 не знайдено.

Звертаючись до Дніпровського районного суду міста Києва позивач в позовній заяві зазначила адресу свого місця проживання АДРЕСА_2 . На підтвердження зазначеного, до позовної заяви долучено копію договору найму (оренди) нерухомого майна №25052021-5 від 25 травня 2021 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Разом з тим, термін дії цього договору встановлений з 26 травня 2021 року до 25 травня 2022 року.

Отже, позивачем не надано достовірних доказів на підтвердження проживання/перебування позивача в Дніпровському районі міста Києва станом на час подання позовної заяви.

Враховуючи що позивачем не долучено належних та допустимих доказів, які б підтверджували проживання позивача в Дніпровському районі міста Києва, позовна заява як за правилами ч.1 ст.28 ЦПК України, так і за правилами ч.1 ст.27 ЦПК України територіально не підсудна Дніпровському районному суду міста Києва, що позбавляє Дніпровський районний суд міста Києва права прийняти дану справу до свого провадження не порушуючи правил підсудності.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги відомості про зареєстроване місце проживання позивача, суд приходить до висновку про передачу вказаної цивільної справи за підсудністю на розгляд до Херсонського міського суду Херсонської області.

На підставі викладеного та керуючись статями 4, 27, 28, 31, 260, 353, 354 ЦПК України -

П О С Т А Н О В И В:

Цивільну справу №755/10326/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - передати за підсудністю на розгляд до Херсонського міського суду Херсонської області (вулиця Маяковського, 6/29, м.Херсон, 73000).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: