Рішення № 112377272, 24.07.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7217/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВСТ-ОЙЛ до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВСТ-ОЙЛ звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області про застосування фінансових санкцій від 13.12.2022 №10514/02-32-09- 04/44882553.

В обґрунтування позовних вимог позивачем наголошено, що проведення фактичної перевірки Товариства здійснено без дотримання вимог пункту 80.2. статті 80 ПК України в частині наявності підстав для проведення перевірки, передбачених пп. 80.2.5. п. 80.2. статті 80 ПК України, на які наявні посилання у Наказі Головного управління ДПС в Вінницькій області №3369-к-п від 31.10.2022 року, що свідчить про незаконність перевірки, та, відповідно, відсутність правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття Акта індивідуальної дії. Крім того, позивач зазначив, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2022 №1020 ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» з 16.10.2022 не здійснювало господарську діяльність з роздрібної торгівлі пальним та відповідно зберігання пального за адресою: Вінницька обл., Гайсинський р., м. Гайсин, вул. 1 Травня, буд. 231, та отримавши 14.10.2022 дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, одразу в той же день звернулось до Головного управління ДПС Вінницької області з заявою на отримання ліцензії у порядку та строки визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». З Акта перевірки вбачається, що ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» нібито здійснювало зберігання пального за період з 16.10.2022 по 31.10.2022 на АЗС за адресою: Вінницька обл., Гайсинський р., м. Гайсин, вул. 1 Травня, буд. 231, у резервуарах у кількості: Резервуар №1, Дизельне паливо - 6229,22 л; Резервуар №3, Бензин А-95 - 14067,77 л; Резервуар №4, Бензин А-95 - 0,00 л; Резервуар №5, Газ пропан-бутан - 5927,70, без ліцензії. ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» 31.10.2022 отримало ліцензію на право роздрібної торгівлі №02040314202200009 за адресою Вінницька обл., Гайсинський р., м. Гайсин, вул. 1 Травня, буд. 231. Та відповідно до ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів. рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» з 31.10.2022 ТОВВСТ-ОЙЛ» надано право здійснювати господарську діяльність з роздрібної торгівлі пальним за адресою: Вінницька обл., Гайсинський р., м. Гайсин, вул. 1 Травня, буд. 231, і отримання ліцензії на зберігання пального за такою адресою не вимагається. Враховуючи наведене, затримка в отриманні ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним була зумовлена виключно відсутністю чіткого нормативно визначеного порядку отримання таких ліценцій після втрати чинності декларації про провадження господарської діяльності та невідповідністю і протиріччю підзаконних нормативних актів один одному та законам України, що мають вищу юридичну силу по відношення до постанов Кабінету Міністрів України. Таким чином, покладення на ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» відповідальності за зберігання пального без відповідної ліцензії за період з 15.10.2022 по 31.10.2022, враховуючи, що законодавець надав можливість отримати таку ліцензію лише 20.10.2022, є неправомірним.

Відповідачем - Головним управління ДПС у Вінницькій області до суду надано відзив (вхід. № 13861/23 від 01.05.2023 р.), та наголошено на безпідставність позовних вимог, оскільки фактичною перевіркою реалізації та зберігання пального на акцизному складі №1018986 без відповідних дозвільних документів встановлено, що ТОВ "ВСТ-ОЙЛ" 3 01.10.2022р. здійснювало господарську діяльність із продажу пального на підставі поданої декларації про провадження господарської діяльності. Ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №02040314202200009 з терміном з 31.10.2022 року до 31.10.2027 року ТОВ "ВСТ-ОЙЛ" отримало 31.10.2022 року, яка на момент перевірки с діючою. Тобто у періоді з 15.10.2022 року по 31.10.2022 року ТОВ "ВСТ-ОЙЛ" не мало жодної ліцензії пов`язаної із обігом пального. Таким чином, на підставі електронних баз даних АІС "Податковий блок", довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі №1018986 (електронна форма документу Ј0210401) за 15.10.2022р. - 01.11.2022р. та наданих до перевірки Змінних звітів АЗС (форма 17-НП) від 15.10.2022 р. та від 01.11.2022 р., Z-звітів РРО фіскальний номер 3001020489 від 15.10.2022р. № 1034 та від 01.11.2022 р. №1035 встановлено факт, що ТОВ "ВСТ-ОЙЛ" у період з 15.10.2022 року по 31.10.2022 року на акцизному складі №1018986 здійснювало господарську діяльність із зберігання пального (бензину, дизельного палива та газ пропан-бутан) без відповідних дозвільних документів, а саме ліцензії на право зберігання пального. При цьому, при прийнятті рішення, контролюючий орган, як того вимагає ст. 19 Конституції України, керувався положеннями Податкового кодексу України, Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Постанови КМУ від 18 березня 2022 р. №314 "Про деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану", Постанови КМУ від 10 вересня 2022 р. №1020 "Про внесення зміни у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 р. № 314" (набрання чинності відбулось 15.09.2022 р.), яка чітко встановила перехідний період для господарювання, а саме один місяця з дня набрання чинності цією постановою, суб`єктів тобто до 15.10.2022 р. Протягом зазначеного строку суб`єкти господарювання для подальшого провадження такої діяльності повинні отримати відповідні ліцензії у порядку, строки та на умовах, що передбачені законодавством.

Ухвалою суду від 10.04.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/7217/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВСТ-ОЙЛ до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю ВСТ-ОЙЛ (код ЄДРПОУ 44882553) зареєстроване в якості юридичної особи, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 17.06.2022 Номер запису: 1010701020000000197. Основним видом діяльності позивача є: 47.30 Роздрібна торгівля пальним (основний) 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах 52.10 Складське господарство 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування 56.21 Постачання готових страв для подій 56.29 Постачання інших готових страв 56.30 Обслуговування напоями 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування 71.20 Технічні випробування та дослідження 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у. 73.11 Рекламні агентства 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

31.10.2022 Товариству з обмеженою відповідальністю ВСТ-ОЙЛ була видана ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним №02040314202200009, виданої ГУ ДПС у Вінницькій області від 31.10.2022 року, з терміном дії з 31.10.2022 року до 31.10.2027 року.

Також, 31.10.2022 ГУ ДПС в Вінницькій області видано Наказ № 3369-к Про проведення фактичної перевірки ТОВ ВСТ-ОЙЛ з метою протидії незаконному обігу пального, впорядкування обліку пального та з питань дотримання вимог Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, Закону України від 19 грудня 1995 року Х481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та палючого", та інших нормативно - правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального в Україні, керуючись статтями 20, 61, 62, на підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 та на виконання вимог пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI та доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області від 28.10.2022 року № 1544/02-32-09-01.

За наслідками вказаної перевірки Головним управлінням ДПС в Вінницькій області 10 листопада 2022 складено Акт № 9728/02-32-09-04/44882553 Про результати фактичної перевірки ТОВ "ВСТ-ОЙЛ", (ЄДРПОУ 44882553) з питань обліку та обігу пального, дотримання Вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2022 року по 10.11.2022 року, у якому, серед іншого, акцентовано наступне: - «Фактичною перевіркою реалізації та зберігання пального на акцизному складі №1018986 без відповідних дозвільних документів встановлено, що ТОВ "ВСТ-ОЙЛ" з 01.10.2022 р. здійснювало господарську діяльність із продажу пального На підставі поданої декларації про провадження господарської діяльності. Ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №02040314202200009 з терміном дії з 31.10.2022 року до 31.10.2027 року ТОВ "ВСТ-ОЙЛ" отримало 31.10.2022 року, яка на момент перевірки є діючою. Тобто у періоді з 15.10.2022 року по 31.10.2022 року ТОВ "ВСТ-ОЙЛ" не мало жодної ліцензії пов`язаної із обігом пального. Таким чином, на підставі електронних баз даних АІС "Податковий блок", довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі №1018986 (електронна форма документу Ј0210401) за 15.10.2022 р. - 01.11.2022 р. та наданих до перевірки Змінних звітів АЗС (форма 17-НП) від 15.10.2022 р. та від 01.11.2022 р., Z-звітів РРО Фіскальний номер 3001020489 від 15.10.2022 р. №1034 та від 01.11.2022 р. №1035 встановлено факт, що ТОВ "ВСТ-ОЙЛ" у період з 15.10.2022 року по 31.10.2022 року на акцизному складі №1018986 здійснювало господарську діяльність із зберігання пального (бензину, дизельного палива та газ пропан-бутан) без відповідних дозвільних документів, а саме ліцензії на право зберігання пального. Перевіркою встановлено, щоденні наявні залишки пального у період з 15.10.2022 року по 31.10.2022 року становили:Резервуар №1, Дизельне паливо 6229,22 л.; Резервуар №3, Бензин А-95 - 14067,77 л.; Резервуар №4, Бензин А-95 - 0,00 л.; Резервуар №5, Газ пропан-бутан 5927,70 л.».

Також, у висновках Акта № 9728/02-32-09-04/44882553 зазначено, що: «в ході проведення фактичної перевірки ТОВ "ВСТ-ОЙЛ", (ЄДРПОУ 44882553) встановлено порушення вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР, зі змінами та доповненнями, а саме, ТОВ "ВСТ-ОЙЛ" на акцизному складі №1018986 у період з 15.10.2022 року по 31.10.2022 року здійснювало господарську діяльність із зберігання пального без відповідних дозвільних документів, а саме ліцензії на право зберігання пального».

На підставі висновків Акта перевірки від 10 листопада 2022 складено Акт № 9728/02-32-09-04/44882553 Про результати фактичної перевірки ТОВ "ВСТ-ОЙЛ", (ЄДРПОУ 44882553) з питань обліку та обігу пального, дотримання Вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2022 року по 10.11.2022 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 13.12.2022 року №10514/02-32-09- 04/44882553, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю ВСТ-ОЙЛ застосовано штраф у розмірі 500 000,00 грн.

Так, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх належність, допустимість, та достовірність, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з п.80.1 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пп.80.2.2 та пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Пунктом 80.7 статті 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Згідно з п.п.80.9-80.10 ст.80 Податкового кодексу України строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно з п.81.2 ст.81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків. Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта. У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня. У разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.81.3 ст.81 Податкового кодексу України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 28.10.2022 року за № 1544/02-32-09-01 на ім`я заступника начальника Головного управління ДПС у Вінницькій області подано Доповідну записку від управління контролю за підакцизними товарами, в якій заявник просить контролюючий орган з метою протидії незаконному обігу пального та впорядкування обліку пального, в рамках п.п. 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України надати дозвіл на проведення фактичної перевірки ТОВ "ВСТ-ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 44882553) за адресою: Вінницька область, м. Гайсин, вул. 1 Травня, буд. 231, терміном 10 діб з 01.11.2022 року за період з 01.01.2022 року, з метою контролю за дотриманням вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються електронних сигаретах, та пального в Україні.

Окреслені обставини послугували підставою для прийняття Головним управлінням ДПС в Вінницькій області Наказу від 31.10.2022 № 3369-к Про проведення фактичної перевірки ТОВ ВСТ-ОЙЛ з метою протидії незаконному обігу пального, впорядкування обліку пального та з питань дотримання вимог Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, Закону України від 19 грудня 1995 року Х481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та палючого", та інших нормативно - правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального в Україні, керуючись статтями 20, 61, 62, на підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5. пункту 80,2 статті 80 та на виконання вимог пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI та доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області від 28.10.2022 року № 1544/02-32-09-01.

В той же час, суд зазначає, що підставою для проведення фактичної перевірки, визначеної підпунктом 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Проте, як з`ясовано судом, у Наказі від 31.10.2022 № 3369-к Про проведення фактичної перевірки ТОВ ВСТ-ОЙЛ відсутні будь-які посилання на наявність відповідних підстав, у контексті вище окреслених законодавчих вимог, щодо призначення перевірки, як і не відображено в рамках яких саме заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності підприємства вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції або інші докази вчинення таких операцій) була встановлена податковим органом.

Посилання ж відповідача на доповідну записку від 28.10.2022 року за № 1544/02-32-09-01, в якій лише окреслено загальну мету здійснення контролюючих заходів, на думку суду, не є свідченням наявності законодавчо визначених підстав для прийняття наказу від 31.10.2022 № 3369-к Про проведення фактичної перевірки ТОВ ВСТ-ОЙЛ.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не надав належним чином доказів, які б підтвердили, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувала інформація про порушення позивачем вимог законодавства. Адже безпосередньо у наказі про призначення перевірки, податковим органом не конкретизовано суть порушення.

Натомість, суд зазначає, що інформація, на підставі якої прийнято оскаржуваний наказ, має містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.

Зазначений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22 вересня 2020 року у справі №520/1304/2020 та від 04 грудня 2018 року у справі №820/4894/18, від 08 квітня 2021 року у справі № 640/21528/19.

Приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача від 31.10.2022 № 3369-к, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків, але, при цьому, відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки.

На думку суду, для призначення та проведення фактичної перевірки платника податків не достатньо зазначення номера підпункту статті Податкового кодексу України, особливо якщо такий пункт містить декілька обґрунтувань для проведення перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 640/21536/19, від 22.09.2020 у справі №520/1304/2020 від 05.03.2019 у справі №820/4893/18, від 11.06.2019 у справі №1440/2045/18.

Суд не заперечує того факту, що до функцій контролюючих органів, відповідно до ст.19 ПК України віднесено здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечення міжгалузевої координації у цій сфері (пп.19-1.1.14.); забезпечення контролю за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку (пп.19-1.1.15); здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (пп.19-1.1.16).

Водночас, суд констатує, що реалізація відповідних функцій у визначеній сфері щодо призначення перевірок не є безмежною. Такими функціями контролюючий орган наділений законодавчо на постійній основі, проте реалізація таких функцій певним чином обмежена законодавством. Тобто, не у будь-якому випадку за наявності компетенції на проведення перевірки, перевірка може бути призначена.

Суд зауважує, що ст.80 ПК України передбачає вичерпні підстави для проведення фактичної перевірки. Втім, застосовуючи конкретну правову підставу для призначення такої перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов`язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги відсутність в наказі про призначення перевірки від 31.10.2022 № 3369-к будь-якого посилання на отриману відповідачем в установленому порядку інформацію про факти, які б свідчили про можливі порушення позивачем законодавства, зважаючи, що наведені в наказі підстави проведення перевірки в ході розгляду справи не підтвердилися, та не були доведені відповідачем як суб`єктом владних повноважень, суд доходить висновку, що призначення та проведення відповідної фактичної перевірки щодо позивача, було здійснено неправомірно.

Так, суд зазначає, що постановах Верховного Суду від 04.04.2019 у справі №815/756/16, від 11.06.2019 у справі № 1440/2045/18, від 22.09.2020 у справі № 520/1304/2020, від 19.11.2020 у справі №160/7971/19, від 08.09.2020 у справі №640/21536/19, від 17.12.2020 у справі №520/12028/18, від 08.09.2020 у справі №640/21536/19, від 05.07.2021 у справі №825/951/17, від 16.09.2021 у справі № 120/1431/20-а, від 12.10.2021 у справі №120/5729/20-а, від 28.10.2021 у справі №520/10214/2020, від 02.12.2021 у справі № 120/3918/20-а висловлена правова позиція про те що недостатньо лише повноважень контролюючого органу, але і необхідне отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками. Також, зазначена інформація, яка стала підставою для призначення фактичної перевірки повинна бути відображена у наказі про призначення фактичної перевірки.

Однак, в постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №810/1394/16, від 05.11.2018 у справі №803/988/17, від 07.11.2019 у справі №140/391/19, від 07.11.2019 у справі № 140/391/19, від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, від 22.04.2021 у справі №805/3809/16-а, від 29.07.2021 у справі №815/6864/16, від 12.08.2021 у справі №140/14625/20, пп. 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України розтлумачено на користь контролюючого органу. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку, за висновком судів попередніх інстанцій достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Згідно частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17).

Враховуючи наведену вище правову позицію, суд вважає необґрунтованим покликання відповідача на зазначену у відзиві на позовну заяву практику Верховного Суду щодо проведення перевірок на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, адже необхідно враховувати саме останню правову позицію.

У постанові від 11.07.2022 у справі №120/5728/20-а, де предметом розгляду були подібні правовідносини, Верховний Суд, проаналізувавши ряд своїх рішень, зокрема, від 08.09.2020 (справа №640/21536/19), від 17.12.2020 (справа №520/12028/18), від 11.06.2019 (справа №1440/2045/18), де вказано про необхідність зазначення у наказі про проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, окрім звичайного посилання на норму, що регулює питання її призначення, і конкретні фактичні підстави її призначення, суд касаційної інстанції зауважив, що такий правовий висновок не суперечить наведеній позиції, адже уточнює та розширює підхід щодо застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України як підстави для призначення фактичної перевірки.

Узагальнюючи викладене, Верховний Суд зробив правовий висновок, що при призначенні фактичної перевірки контролюючий орган повинен зазначити одну із підстав, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, й у разі, якщо такою підставою є наявність та/або отримання інформації про порушення платником податків вимог законодавства, конкретизувати останню.

За висновком Верховного Суду в подібних правовідносинах, що викладений в постановах від 12.10.2021 у справах №120/5729/20-а та №120/5229/20-а, при встановленні в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки конкретна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

Таким чином, на думку суду, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність достатність правових та фактичних підстав для проведення фактичної перевірки позивача на підставі наказу від 31.10.2022 № 3369-к.

В постанові Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №1340/3590/18, викладена правова позиція, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості покликатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Зокрема, суд акцентує, що контролюючий орган не дотримав вимоги пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України для призначення та проведення фактичної перевірки, що у свою чергу призводить до відсутності правових наслідків такої.

У постанові від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18, ухваленої складом судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, Верховним судом викладено висновки відповідно до яких контролюючі органи та їх посадові особи при виконанні владних повноважень, у тому числі при прийнятті наказів та проведенні перевірок, зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, та не допускати згідно зі статтею 21 ПК України порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Не виконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

У постанові Верховного суду від 12 липня 2023 року по справі № 420/15538/21 Верховний суд не знайшов підстав для відступу від вказаних висновків.

Отже, з урахуванням вище окресленого, суд дійшов висновку, що прийняте за наслідками перевірки, призначеної Наказом від 31.10.2022 № 3369-к, оскаржуване рішення є протиправним, та відповідно підлягає скасуванню, а відтак, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ВСТ-ОЙЛ є ґрунтовними, та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд не надає оцінку правомірності спірного рішення, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ВСТ-ОЙЛ до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області про застосування фінансових санкцій від 13.12.2022 №10514/02-32-09- 04/44882553, є правомірними, а отже підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.

Керуючись статтями 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВСТ-ОЙЛ до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області про застосування фінансових санкцій від 13.12.2022 №10514/02-32-09- 04/44882553, - задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області про застосування фінансових санкцій від 13.12.2022 №10514/02-32-09- 04/44882553.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ ВП 44069150) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВСТ-ОЙЛ (вул.Вернидуба, буд.9-В, с.Усатове, Одеський р-н, Одеська обл., 67663) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення складено 17.07.2023 р., з урахуванням знаходження судді Ю.В. Харченко, у відпустці у період часу з 12.05.2023 р. по 06.06.2023 р., а також на лікарняному - з 07.06.2023 р. по 14.06.2023 р., включно.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВСТ-ОЙЛ до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області про застосування фінансових санкцій від 13.12.2022 №10514/02-32-09- 04/44882553, - задовольнити

24.07.23.