Рішення № 112377106, 24.07.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8538/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ІМПОРТ» до Одеської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 18.04.2023 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ІМПОРТ» до Одеської митниці в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів № UA500000/2023/000011/2 від 23.03.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) №UA500080/2023/000097 від 23.03.2023.

Позовні вимоги ТОВ «АЛЬЯНС ІМПОРТ» обґрунтовує тим, що 21.02.2021 між компанією DMV INC, Сполучені Штати Америки (Продавець) та ТОВ «АЛЬЯНС ІМПОРТ», Україна (Покупець) укладений контракт № 777, пунктом 1.1 якого передбачено, що Продавець здійснює Поставку та продає, а Покупець приймає Товар: Транспортні засоби, комплектуючі та запасні частини до них різних виробників, у різному стані та комплектності, відповідно до умов цього Контракту. В пункті 1.2 контракту № 777 від 21.02.2021 зазначено, що характеристики, умови поставок та особливості Товару за цим Контрактом повинні бути вказані в Специфікаціях та/або в Інвойсах, що є невід`ємною частиною цього Контракту. Відповідно до пункту 2.1 контракту № 777 від 21.02.2021 кількісні та якісні характеристики Товару визначаються Специфікаціями та/або Інвойсами. Пунктом 4.1 контракту № 777 від 21.02.2021 обумовлено, що ціна на Товар за цим Контрактом встановлюється в Доларах США. Згідно з пунктом 4.2 контракту № 777 від 21.02.2021 ціни на Товар вказуються в Інвойсах, які є невід`ємною частиною цього Контракту, для кожної поставки окремо. Пунктом 11.3 контракту № 777 від 21.02.2021 визначено, що строк дії Контракту до 28 лютого 2022 року. Згідно з пунктом 11.4 контракту № 777 від 21.02.2021, якщо жодна з сторін не зробить до закінчення вказаного терміну письмової заяви про своє бажання розірвати Контракт або змінити його умови, Контракт автоматично продовжується на наступний рік. Додатковими угодами № 1 від 19.04.2021, № 2 від 05.08.2021, № 3 від 25.10.2021 до контракту № 777 від 21.02.2021 внесені зміни до пункту 12.2 контракту № 777 від 21.02.2021, яким визначені реквізити Покупця. Додатковою угодою № 4 від 25.11.2021 до контракту № 777 від 21.02.2021 внесені зміни до пункту 12.1 контракту № 777 від 21.02.2021, якими визначені реквізити Продавця. В графі «Description of goods» (Опис товарів) специфікації № 077/2022 від 28.12.2022 наведений наступний опис товару: «FERRARI SF90», VIN ZFF95NMB000262699 та зазначена ціна товару 466000,00 доларів США. В інвойсі (invoice) № 077 від 28.12.2022 вказані опис товару: «FERRARI SF90», VIN ZFF95NMB000262699; ціна за одиницю товару - 466000,00 доларів США, підсумкова (загальна) ціна товару (Total price) - 466000,00 доларів США; умови поставки товарів СРТ Одеса (Україна). До Одеської митниці декларантом (ТОВ «АЛЬЯНС ІМПОРТ», ідентифікаційний код - 41240792) подано митну декларацію (МД) № 23UA500080001267U2 від 10.03.2023, в графі 31 «Вантажні місця та опис товару» були наведений наступний опис товару: « 1.ЛЕГКОВИЙ АВТОМОБІЛЬ ПАСАЖИРСЬКИЙ НОВИЙ: Марка згідно з довідником - FERRARI, Модель згідно з довідником - SF90. Ідентифікаційний № ZFF95NMB000262699. Виробник - N.V.»., Італія (IT). Країна виробництва Італія (IT). Тип двигуна - 11 Ferrari бензиновий з робочим об`ємом циліндрів 3990 см3, з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом та електродвигуном в якості двигунів для пересування, які здатні заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електроенергії, ємність електричного акумулятора 7,9 кВт/год. Номер двигуна не визначений. Не містить у своєму складі передавачі або приймачі та передавачі. Категорія М1. Колір червоний. Тип кузова - купе, призначений для перевезення людей, кількість місць, уключаючи місце водія кількість дверей 2. Колісна формула - 4х4. Тип приводу виготовлення - 2022. Модельний рік виготовлення 2022». В митній декларації № 23UA500080001267U2 від 10.03.2023 декларантом визначено та заявлено митну вартість товару № 1 за основним (першим) методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в розмірі 466000,00 доларів США (тобто 17040967,60 грн за курсом НБУ на день подання митної декларації 36,5686 грн за 1 долар США) (графи 23 «Курс валют», 42 «Ціна товару», 43 «Метод визначення вартості», 45 «Коригування» митної декларації). Разом з митною декларацією (МД) № 23UA500080001267U2 від 10.03.2023 декларантом до митниці подані наступні документи (копії документів) (графа 44 МД): пакувальний лист № 077/2022 від 28.12.2022, інвойс № 077 від 28.12.2022, автотранспортна накладна б/н від 07.03.2023, сертифікат про походження товару №А35528655 від 28.02.2023, висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № AS230310-001 від 10.03.2022, контракт № 777 від 21.02.2021, специфікація № 077/2022 від 28.12.2022, додаткова угода № 1 від 19.04.2021, додаткова угода № 2 від 05.08.2021, додаткова угода № 3 від 25.10.2021, додаткова угода № 4 від 25.11.2021, фото, разовий дозвіл № ПР-030025 від 10.03.2023, довіреність № 12 від 10.03.2023, довідка ТОВ «ЦЕНТР АВТО» № 2023-01297 від 10.03.2023, копія транзитного супровідного документа № 23DE245269353697М0 від 07.03.2023.

14.03.2023 декларант надіслав до митниці додатковий документ звіт № AS230314-001 - від 14.03.2023 про незалежну оцінку нерозмитненого транспортного засобу FERRARI SF90, VIN НОМЕР_1 , який виконаний ТОВ «ЦЕНТР НЕЗАЛЕЖНОЇ ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ», що є суб`єктом оціночної діяльності (сертифікат № 863/21 виданий Фондом державного майна України 25.11.2021). Також 21.03.2023 декларант надіслав до митниці додаткові документи копії платіжних доручень в іноземній валюті № 174 від 11.01.2023, № 185 від 07.02.2023, № 194 від 28.02.2023, № 196 від 07.03.2023. Листом № 2203/1 від 22.03.2023 декларант повідомив митницю про відсутність можливості надання інших додаткових документів. Одеська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA500000/2023/000011/2 від 23.03.2023, в якому застосувала метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (третій метод) та визначила митну вартість товару №1 у митній декларації (МД) № 23UA500080001267U2 від 10.03.2023 - 597654,11 дол.США за шт. У зв`язку з вищезазначеним рішенням про коригування митної вартості товарів Одеська митниця прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2023/000097 від 23.03.2023. У зв`язку з незгодою декларанта з рішенням про коригування митної вартості № UA500000/2023/000011/2 від 23.03.2023 товар випущений у вільний обіг за митною декларацією № 23UA500080001646U3 від 24.03.2023 за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI на строк 90 днів з дня випуску товарів.

Позивач наголошує, що твердження Одеської митниці в оскаржуваному рішенні про те, що начебто подані до митного оформлення документи містили розбіжності, які ставили під сумнів автентичність наданих до митного оформлення документів є необґрунтованими припущеннями, що суперечать наявним документальним доказам та не відповідають положенням міжнародних договорів та національного законодавства України - частині 1 статті 1, частині 2 статті 7 Митного кодексу України, параграфу 1 статті 4, параграфу 1 статті 5, параграфу 1 статті 14, параграфу 1 статті 26, параграфу 2 статті 40, параграфам 1, 2 статті 41, статті 42, параграфам 1, 2 статті 43, параграфам 1, 3, 4 статті 45, статті 51 Доповнення I «Процедури спільного транзиту», додаткам A3, A4, A5, А6 до доповнення III до Конвенції про процедуру спільного транзиту від 20.05.1987. Таким чином, оскільки в рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500000/2023/000011/2 від 23.03.2023 суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтованих сумнівів у документах, які були надані декларантом разом з митною декларацією, то у Одеської митниці були відсутні підстави, передбачені частиною 3 статті 53 пунктами 1, 2 частини 5 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, для витребування у декларанта додаткових документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Ухвалою судді від 24.04.2023 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме надання до суду нотаріально засвідчених перекладів на державну мову документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою та доказів про сплату судового збору.

Ухвалою судді від 15.05.2023 позовну заяву ТОВ «АЛЬЯНС ІМПОРТ» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку статті 262 КАС України.

30.05.2023 до суду надійшов (вх..№ЕС/5378/23) відзив Одеської митниці на позовну заяву ТОВ «АЛЬЯНС ІМПОРТ» з проханням відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що за митною декларацією №23UA500080001267U2 від 10.03.2023 автоматизованою системою управління ризиками були встановлені форми обов`язкового контролю ігнорування не виконання яких не допускається Митним Кодексом України. Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) від 10.03.2023 містились розбіжності, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості та обумовлювати запитувати додаткові документи та відомості. Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. 14.03.2023 надіслано звіт № AS230314. У поданому висновку про вартісні характеристики зазначено, що експерт здійснював огляд КТЗ. Проте, в акті митного огляду відсутня інформація про присутність експерта при проведенні митного огляду. Також у митного органу відсутня інформація щодо присутності (перебування) експерта у зоні митного контролю протягом перебуванням товару у зоні митного контролю. Згідно пункту шостого статті 356 взяття проб (зразків) товарів, що перебувають під митним контролем, посадовими особами інших державних органів, а також декларантами або уповноваженими ними особами здійснюється спільно з посадовими особами відповідного митного органу. Звіт № AS230314 до митного оформлення надано у двох різних варіантах з різною вартістю аналогічних КТЗ, що ставить під сумнів інформацію наведену у звіті та надану до митного оформлення. 21.03.2023 надіслані платіжні доручення від 11.01.2023 № 174, від 07.02.2023 № 185, від 28.02.1023 № 194 та від 07.03.2023 № 196 на яких відсутні печатка (штамп) банку, що ставить під сумнів дані документи. 22.03.2023 № 2203 надіслано лист у якому зазначено, що ТОВ «Альянс Імпорт» більше надати додаткові документи не має можливості. Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № UA500000/2023/000011/2 від 23.03.2023 містились розбіжності, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: по товару № 1 597654,1083 дол США/шт. (ВМД від 01.02.2022 № UA100200/2022/127280), ніж рівень митної вартості, який було заявлено декларантом 466000 дол США/шт. Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару № 1 скориговано до рівня 597654,1083 дол США/шт. Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, статті 256 Митного кодексу України, Одеською митницею була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2023/000097 від 23.03.2023 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Ухвалою суду від 05.06.2023 відмовлено у задоволені клопотання представника відповідача Панчошак О.О., про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

05.06.2023 до суду надійшла (вх..№18145/23) відповідь позивача на відзив, зміст якої відповідає змісту позовної заяви.

12.06.2023 до суду надійшли (вх.№ЕС/5935/23) заперечення відповідача на відповідь на відзив у яких зазначено, що під час митного оформлення було виявлено велику кількість розбіжностей в наданих ТОВ «АЛЬЯНС ІМПОРТ» документах, про що зазначено в Рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA500370/2023/000023/2 від 31.03.2023, тому зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Оскільки надані позивачем документи містили вищенаведені розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Інших заяв/клопотань по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.02.2021 між компанією DMV INC, Сполучені Штати Америки (Продавець) та ТОВ «АЛЬЯНС ІМПОРТ», Україна (Покупець) був укладений контракт № 777, пунктом 1.1 якого передбачено, що Продавець здійснює Поставку та продає, а Покупець приймає Товар: Транспортні засоби, комплектуючі та запасні частини до них різних виробників, у різному стані та комплектності, відповідно до умов цього Контракту.

Пунктом 1.2 контракту № 777 від 21.02.2021 визначено, що характеристики, умови поставок та особливості Товару за цим Контрактом повинні бути вказані в Специфікаціях та/або в Інвойсах, що є невід`ємною частиною цього Контракту.

Відповідно до пункту 2.1 контракту № 777 від 21.02.2021 кількісні та якісні характеристики Товару визначаються Специфікаціями та/або Інвойсами.

Пунктом 4.1 контракту № 777 від 21.02.2021 обумовлено, що ціна на Товар за цим Контрактом встановлюється в Доларах США.

Згідно з пунктом 4.2 контракту № 777 від 21.02.2021 ціни на Товар вказуються в Інвойсах, які є невід`ємною частиною цього Контракту, для кожної поставки окремо.

Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 23UA500080001267U2 від 10.03.2023, відповідно до якої за умовами поставки CPT на митну територію України надійшов товар ТОВ «АЛЬЯНС ІМПОРТ», а саме: - товар № 1 - ЛЕГКОВИЙ АВТОМОБІЛЬ ПАСАЖИРСЬКИЙ НОВИЙ: Марка згідно з довідником - FERRARI, Модель згідно з довідником - SF90. Ідентифікаційний № ZFF95NMB000262699. Виробник «Ferrari N.V.», Італія (IT). Країна виробництва - Італія (IT). Тип двигуна - бензиновий з робочим об`ємом циліндрів 3990 см3., з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом та електродвигуном в якості двигунів для пересування, які здатні заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електроенергії (Plug-in Hybrid Electric Vehicle), ємність електричного акумулятора 7,9 кВт/год. Номер двигуна - не визначений. Не містить у своєму складі передавачі або приймачі та передавачі. Категорія - М1. Колір - червоний. Тип кузова - купе, призначений для перевезення людей, кількість місць, уключаючи місце водія - 2, кількість дверей - 2. Колісна формула - 4х4. Тип приводу - повний. Календарний рік виготовлення - 2022. Модельний рік виготовлення 2022.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 23UA500080001267U2 від 10.03.2023 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме:

- пакувальний лист (Packing list) № 077/2022 від 28.12.2022;

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 077 від 28.12.2022;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) Б/Н від 07.03.2023;

- сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № A 35528655 від 28.02.2023;

- висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № AS230310-001 від 10.03.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 777 від 21.02.2021;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (додаткова угода) № 1 від 19.04.2021;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (додаткова угода) № 2 від 05.08.2021;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (додаткова угода) № 3 від 25.10.2021;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (додаткова угода) № 4 від 25.11.2021;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (Специфікація) № 077/2022 від 28.12.2022;

- інші некласифіковані документи (разовий дозвіл) № ПР-030025 від 10.03.2023;

- інші некласифіковані документи (фото) від 10.03.2023;

- копія митної декларації країни відправлення № 23DE245269353697M0 від 07.03.2023.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Судом встановлено, що під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з вищевказаними митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності.

Відповідачем було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2023/000097 від 23.03.2023 (а.с.78).

23.03.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2023/000011/2, у зв`язку з чим митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом.

Так, у оскаржуваному рішенні зазначено, що метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовується у зв`язку з тим, що документи, подані декларантом до митного оформлення, не можуть бути використані для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів з наступних підстав:

1) до митного оформлення митному органу надані товаросупровідні документи - CMR, копія транзитної митної декларації, інвойс на яких відсутні печатки (штампи) іноземних компетентних митних органів при проходженні кордонів, що ставить під сумнів автентичність наданих до митного оформлення документів;

2) у копії транзитної митної декларації відсутня інформація щодо CMR, яка супроводжує вантаж.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення та картки відмови Миколаївської митниці про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень МК України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини можна дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

У цій справі відповідач вважав, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувались додаткові документи, та оскільки декларантом не надано необхідних витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено митним органом за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці.

Відповідно до ч. ч. 11, 12 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умовах повної ринкової конкуренції).

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.

Основним документом, що регулює міжнародні автомобільні перевезення вантажів, є Конвенція про Договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів.

CMR - це міжнародна товарно-транспортна накладна, це бланк, що самокопіюється, форма якого не уніфікована і в різних країнах може суттєво відрізнятися.

Щодо зауважень відповідача, що подана CMR № 100223/1 від 10.02.2023 не містить підпису чи печатки відправника та не заповнена графа 23, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року) вантажна накладна містить такі дані: а) дата і місце складання вантажної накладної; Ь) ім`я та адреса відправника; с) ім`я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; е) ім`я та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; д) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; і) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.

У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані: а) заява про те, що перевантаження забороняється; Ь) платежі, які відправник зобов`язується сплатити; с) сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; d) декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника; е) інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу; f) погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення; д) перелік документів, переданих перевізнику.

Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року) вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

При цьому, факт проставлення або непроставлення підпису та/або штампу відправника та перевізника товару чи не заповнення граф 23 «Номер дорожнього листа, прізвище водія та штамп підприємства перевізника» жодним чином не впливає на визначення митної вартості такого товару.

За статтею 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року), вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Тобто, вказана накладна регулює господарські відносини між суб`єктами господарювання - відправником товару та перевізником.

Отже, відповідно до наведених вище положень Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, ані відправник, ані перевізник не мають обов`язку проставляти на вантажній накладній (CMR) свої підписи або штампи.

Більш того, ані вказаною Конвенцією ані нормами Митного Кодексу України не передбачений обов`язок іноземних митних органів проставляти печатки (штампи) на CMR, відповідно, їх наявність або відсутність не свідчить про не автентичність поданої накладної.

При цьому, варто звернути увагу на тому, що зазначена CMR містить печатки (штампи) відправника DNV Inc. та перевізника ФОП « ОСОБА_1 » (а.с.117).

Інвойс - рахунок на оплату, підписання якого створює зобов`язання щодо надсилання, отримання та сплати за товар. Підсумкові ціна та обсяги можуть відрізнятись від початкових та можуть коригуватися до остаточного варіанту хоча б через відмінність фактичної маси товару, що завантажується (а це в нашому випадку технічно неминуче - рулони жерсті не калібровані за масою, контрактом передбачено оплату «за фактом»), від вказаного попередньо в Специфікації.

Частина 2 статті 53 МК України визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу)».

Умови оплати товару є вільним вибором сторін договору як і умова встановлення предоплат, післяплат чи часткових оплат.

Суд зазначає, що умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 17.04.2018 по справі №815/329/17 та від 26.11.2020 по справі №540/2455/19.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідачем в поданих до суду запереченнях з викладенням своїх доводів, не наведено норму закону яка встановлює обов`язок надавати до митного органу CMR, транзитну митну декларацію та інвойс з проставленими на них штампами іноземних митних органів.

Щодо посилання Одеської митниці на відсутність у копії транзитної митної декларації інформації щодо CMR яку супроводжує вантаж, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України, митна декларація країни відправлення не відноситься до документів, що підтверджують числові значення митної вартості, а лише може вимагатись та досліджуватись (за наявності) митним органом у разі, якщо документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України мають розбіжності, ознаки підробки або всієї інформації.

Відповідачем у оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтування невідповідності наданої позивачем копії митної декларації країни відправлення вимогам законодавства країни-відправника.

При цьому, покупець жодним чином не впливає на дані, які заносяться до експортної декларації постачальника. Постачальник самостійно вирішує, яку інформацію заносити в декларацію та подавати митним органам країни відправлення.

Таким чином, відсутність в поданій транзитній митній декларації інформації щодо CMR яку супроводжує вантаж не може свідчити про розбіжність поданих митних документів, оскільки така декларація взагалі не відноситься до документів, що підтверджують числові значення митної вартості та її заповнення залежить від розсуду постачальника.

Стосовно посилань відповідача на те, що декларантом неподані усі необхідні документи, суд зазначає, що, відповідно до положень ст.53 МК України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи.

Не надання додаткових документів не є підставою для здійснення коригування митної вартості.

Згідно з усталеною судовою практикою у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Отже, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 по справі №1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Таким чином суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Будь-яких інших доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведених позивачем розрахунків митної вартості товару за ціною договору, митним органом під час судового розгляду не надано. Крім того, відповідач не надав доказів неможливості застосування кожного з попередніх методів при визначенні митної вартості ввезеного позивачем товару.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення та картка відмови, прийняті Одеською митницею, є необґрунтованими, а відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ІМПОРТ» є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір за подання даної позовної заяви у сумі 21460,18 грн (платіжне доручення №2085 від 11.04.2023).

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ІМПОРТ» судового збору у розмірі 21460,00 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ІМПОРТ» до Одеської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів № UA500000/2023/000011/2 від 23.03.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) №UA500080/2023/000097 від 23.03.2023.

Стягнути з Одеською митниці як відокремленим підрозділом Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ІМПОРТ» судовий збір у розмірі 21460,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ІМПОРТ» (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 18, приміщ. «А», код ЄДРПОУ 41240792);

Відповідач - Одеська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, код ЄДРПОУ 44005631).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА