Рішення № 112375209, 24.07.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2023 року Справа № 280/3376/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі позивач, ГУ ДПС у Запорізькій області) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), у якій позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 31429,82 грн, які зарахувати: р/р UA968999980314000699000008479; отримувач - ГУК у Запорізький області/ТГ м.Запоріжжя, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 18050400.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 31429,82 грн, внаслідок чого відповідно до Податкового кодексу України контролюючий орган набув право звернутися до суду з позовом про стягнення податкового боргу платника податків. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 30.05.2023 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

На зареєстровану адресу місця проживання відповідача судом направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 30.05.2023, яка повернулась за зворотною адресою з причин за закінченням терміну зберігання. Крім того, судом опубліковано оголошення про судовий розгляд на веб-порталі судової влади України.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з пунктами 99, 116, 117, 119 Правил надання послуг поштового зв`язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270) у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17, від 13.10.2021 у справі №340/4259/20, від 24.11.2021 у справі №280/228/20, від 29.08.2022 у справі № 522/3598/16-а тощо.

Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд, наявні підстави вважати, що відповідач вважається таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.

Протягом строків, визначених частиною 1 статті 261 КАС України, відповідач відзив не подав.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, суд вирішив справу за наявними матеріалами.

На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 30.11.2015, номер запису: 21030000000085259, основний вид діяльності за КВЕД 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, перебуває на обліку у позивача (Головне управління ДПС у Запорізькій області, Олександрівське управління у м.Запоріжжі) з 30.11.2015.

Згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 07.12.2015 № 19673/10, ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2016 перебував на спрощеній системі оподаткування та звітності як платник єдиного внеску 3 групи за ставкою податку 5% до доходу:

- відповідачем подано податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за ІІІ квартали 2017 року № 149957028 від 17.10.2017, відповідно до якої самостійно визначено належну до сплати суму єдиного податку 2120,01 грн;

- відповідачем подано податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2017 рік № 4899277 від 10.01.2018, відповідно до якої самостійно визначено належну до сплати суму єдиного податку 6982,11 грн;

- відповідачем подано податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за І квартал 2018 року №20699 від 08.05.2018, відповідно до якої самостійно визначено належну до сплати суму єдиного податку 1566,55 грн;

- відповідачем подано податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за півріччя 2018 року № 27494 від 10.08.2018, відповідно до якої самостійно визначено належну до сплати суму єдиного податку 12160,00 грн;

- відповідачем подано податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2018 рік № 15215772 від 11.02.2019, відповідно до якої самостійно визначено належну до сплати суму єдиного податку 5956,00 грн.

Крім того, на підставі висновків акту про результати камеральної перевірки платника єдиного податку фізичної особи-підприємця від 10.12.2018 №6988/08-01/49-07/ НОМЕР_1 , контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0007634907 від 28.01.2019, яким ФОП ОСОБА_1 визначено суму штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного податку у розмірі 2484,66 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0007634907 від 28.01.2019 направлялось на податкову адресу відповідача: АДРЕСА_2 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернуто до контролюючого органу без вручення з відміткою поштової служби за закінченням терміну зберігання

Крім того, контролюючим органом нараховано пеню по єдиному податку в сумі 160,49 грн внаслідок прострочення сплати податкових зобов`язань.

Контролюючим органом на адресу відповідача направлено податкову вимогу №2238-49/827 від 12.04.2018 на суму 9262,61 грн, з яких основний платіж - 9102,12 грн, пеня 160,49 грн, яка повернулась за зворотною адресою з причин за закінченням терміну зберігання.

Зважаючи на несплату відповідачем протягом граничних строків узгодженого зобов`язання з єдиного внеску, ГУ ДПС у Запорізькій області звернулось з даним позовом до суду на виконання наданих Податковим кодексом України повноважень.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.

Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання протягом установленого строку.

Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку і сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

У силу п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.291.2 ст.291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України).

Згідно з п.293.1 ст.293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Пунктом 293.3 ст.293 Податкового кодексу України передбачено, що відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;

2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Відповідно до п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість з єдиного податку виникла у зв`язку з несплатою відповідачем самостійно нарахованих сум єдиного податку, штрафних санкцій, застосованих контролюючим органом, та нарахованої пені.

Пунктом 56.11 ст.56 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Отже, визначена платником самостійно сума податкового зобов`язання з єдиного податку є узгодженою та набула статусу податкового боргу у зв`язку з його несплатою у терміни, встановлені податковим законодавством.

Відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пп. 54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України (в редакції до 23 травня 2020 року) податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Пунктом 42.2 ст.42 Податкового кодексу України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України).

Як встановлено судом, контролюючий орган виконав обов`язок щодо направлення на адресу відповідача податкового повідомлення-рішення, яке з урахуванням положень п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України вважається врученим платнику належним чином, отже, враховуючи відсутність доказів оскарження такого податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку, визначена ним сума грошового зобов`язання є узгодженою та набула статусу податкового боргу.

Судом також встановлено, що контролюючий орган виконав обов`язок та направив на адресу відповідача податкову вимогу, яка вважається врученою належним чином.

Згідно з п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було, у зв`язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

Відповідно до пп.129.1.1 та 129.1.3 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається:

при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Підпунктом 129.3.1 п.129.3 ст.129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені закінчується: 129.3.1. у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Згідно з п.131.1 ст.131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Судом встановлено, що контролюючим органом нараховано відповідачу пеню в сумі 160,49 грн у зв`язку з простроченням сплати грошового зобов`язання у відповідності до пп.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України, що відображено в облікових даних платника податків.

Відповідно до п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З урахуванням положень статті 102, пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України позов про стягнення податкового боргу заявлено в межах строків, встановлених податковим законодавством.

Враховуючи вищевикладене, наявний у відповідача податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 31429,82 грн підлягає стягненню за судовим рішенням, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не надано доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв`язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 31429,82 грн (тридцять одна тисяча чотириста двадцять дев`ять гривень 82 коп.) які зарахувати: р/р UA968999980314000699000008479; отримувач - ГУК у Запорізький області/ТГ м.Запоріжжя, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 18050400.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП 44118663.

Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 24.07.2023.

Суддя М.О. Семененко