Рішення № 11237516, 17.09.2010, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-5713/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2010 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Стоілової Т.В.

при секретарі Коваленко О.Г.,

за участю представника позивача

представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1»,третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Красноармійську, про поновлення строку для звернення до суду, про відшкодування моральної шкоди, повязаної з травмою на виробництві, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1" про відшкодування моральної шкоди, повязаної з травмою на виробництві.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 19 листопада 2007 року по 07.12.2009 року він працював на ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1» прохідником дільниці гірничо- капітальних робіт, тепер працює на поверхні учнем елекрослюсаря.

07.12.2009 року, в 18.00 год. на фланговому хіднику північного крила блоку №10 підприємства, при виконанні ним трудових обов"язків сталася аварія - обвалення породи покрівлі, внаслідок якої він отримав тілесні ушкодження, а саме :закриту черепно - мозкову травму , струс головного мозку, множинні садна і гематоми тулупа, лівого стегна, Висновком МСЕК №375138 від 16.04.2010 року йому встановлено третю групу інвалідності та втрату 50 відсотків працездатності терміном до 16.04.2011 року.

За висновком Акту форми Н-1 від 22 грудня.2009 року винними в аварії на шахті є посадові особи підприємства, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці.

Внаслідок нещасного випадку на виробництві йому було заподіяно моральну шкоду, яка полягає в наступному. В момент одержання травми, а також в подальшому він зазнав дуже сильного фізичного болю і страждань, внаслідок , закритої черепно-мозкової травми, струсу мозку та наслідків травми . В 28 років він став інвалідом третьої групи, втратив значну частину свого заробітку, оскільки тепер не може працювати на підземних роботах, змінився його звичний спосіб життя, тепер йому потрібно докладати значно більше зусиль, щоб організувати своє життя.

Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. .

Заподіяну моральну шкоду він оцінює в 20000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав свої вимоги.

Представник відповідача - ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1» - Михалко В.В., позовні вимоги не визнала з тих підстав, що відшкодування моральної шкоди відноситься до позадоговірної відповідальності, а в трудовому договорі між позивачем та підприємством не зазначено, що підприємство має відшкодовувати моральну шкоду. Крім того, представник відповідача вважає, що позивач не надав суду достатніх доказів спричинення йому моральної шкоди.

Представник третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійськ

Донецької області до суду не з"явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність (а.с.18,20 ).

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав:

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 19 листопада 2007 року по 07.12.2009 року працював на ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1» прохідником дільниці гірничо- капітальних робіт, тепер працює на поверхні учнем елекрослюсаря.

07.12.2009 року, в 18.00 год. на фланговому хіднику північного крила блоку №10 підприємства, при виконанні позивачем трудових обов"язків сталася аварія - обвалення породи покрівлі, внаслідок якої він отримав тілесні ушкодження, а саме :закриту черепно - мозкову травму , струс головного мозку, множинні садна і гематоми тіла, лівого стегна, що підтверджується Актом за формою Н-1 від 22.12.2009 року №95(а.с.9-14).

За висновком Акту форми Н-1 від 22 грудня.2009 року винними в аварії на шахті є посадові особи підприємства, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці.

Висновком МСЕК №375138 від 16.04.2010 року ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності та втрату 50 відсотків працездатності терміном до 16.04.2011 року, роботу може виконувати без тяжкої фізичної праці і не в підземних умовах(а.с.6,24,25).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України “Про охорону праці”, а саме, ч.1 ст.9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоровя або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обовязків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)” спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в звязку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, бувши здоровою працездатною людиною, втратив 50% працездатності в звязку з травмою. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

Позивач ОСОБА_1 отримав травму внаслідок нещасного випадку на виробництві і при цьому мала місце протиправність дій відповідача ВАТ Вугільна Компанія «Шахта Красноармійська-Західна № 1», повязаних з порушенням Закону України „Про охорону праці”, «Правил безпеки у вугільних шахтах”, що стало причиною нещасного випадку (а.с.11).

Вищезазначене законодавство, а також розяснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» повязують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих звязків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, розясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоровя позивача, те, що професійна працездатність в звязку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 50%.

Виходячи із викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська Західна № 1» на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 15000 грн.

Згідно ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

У разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 цього кодексу, суд може поновити ці строки ( ст. 234 КЗпП України).

Судом встановлено, що травма мала місце 07.12 2009 року, втрата працездатності була встановлена висновком МСЕК 16.04.2010 року, до суду позивач звернувся 13.07.2010 року, тобто в межах тримісячного строку для звернення до суду, тому суд вважає, що вимоги позивача є законні, обгрунтовані і заявлені без порушення терміну звернення до суду.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська Західна № 1» на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору в розмірі 150 грн., по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1» задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1», р/р 26008980102771 в Донбаській філії ВАТ "Кредитпромбанк" м. Красноармійська, МФО 335593, код ЄДРПОУ 13498562, інд. №134985605163 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, спричинену йому внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 15000 ( п"ятнадцять тисяч) гривень та судові витрати: державне мито в розмірі 150 грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення 120грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: