Рішення № 112374169, 24.07.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2023 року Справа № 160/6963/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

УСТАНОВИВ:

06.04.2023 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому просить:

- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 до бюджету у сумі 49 220,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач на час звернення до суду з позовом має податковий борг по податку на нерухоме на суму 49 220,03 грн., який виник у зв`язку з несплатою у встановлений термін грошових зобов`язань, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 01.05.2023 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

11.04.2023 року від відповідача до суду надійшло звернення, в якому позивач зазначає, шо земельна площа, на яку виник податковий борг по податку на нерухоме у сумі 49 220,03 грн. їй не належить.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 року з метою всебічного та повного з`ясування обставин у цій справі судом витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області докази на підтвердження обставин викладених у позовній заяві, а саме підстави для формування та винесення податкового повідомлення-рішення форми "Ф" №20624-04 від 16.05.2017 стосовно ОСОБА_1 на суму 17889,89 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

07.07.2023 року на виконання ухвали суду від 06.06.2023 представником позивача надана інформація, в якій позивач зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків в Верхньодніпровській ДПІ. Так, за даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України (платник є власником: комплексу площею 2596,5 кв., м., за адресою: АДРЕСА_1 . Керуючись п. п. 266.7.1 ст. 266 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс) платнику сформовано податкові повідомлення - рішення (форма Ф) за 2016 рік: ППР№ 20626-04 від 16.05.2017 на суму 17889,89 грн., яке надіслано платнику поштою.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Так, фізична особа ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків.

Так, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.05.2017 року (форма Ф) №20626-04, яким визначено суму податкового зобов`язання ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єкту за період 2016 року у сумі 17889,89 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкову вимогу від 05.12.2017 року (форма Ф) №48446/17-0316, яким визначено суму податкового зобов`язання ОСОБА_1 у сумі 17889,89 грн.

Також, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.04.2018 року (форма Ф) №0501459-1314-0416, яким визначено суму податкового зобов`язання ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єкту за період 2017 року у сумі 16277,78 грн.

Так, вищезазначені податкові повідомлення-рішення надіслані на адресу відповідача засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення, проте повернулось на адресу податкового органу з відміткою за закінченням терміну зберігання.

Загальна сума боргу за податковими повідомленнями-рішеннями складає 49 220,03 грн., що підтверджується даними, що відображені в інтегрованій картці платника податків та довідкою-розрахунком виникнення боргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області станом на 15.03.2023 року наявною в матеріалах справи.

З урахуванням вимог п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у зв`язку з несплатою ОСОБА_1 у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у зв`язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано та направлено на адресу боржника податкову вимогу від 05.12.2017 року (форма Ф) №48446/17-0316, яка була вручена 13.03.2018 року.

Доказів сплати податкового боргу відповідачем суду не надано.

Отже, спір між сторонами виник з підстав несплати відповідачем податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб-підприємців на загальну суму 49 220,03 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 67 Конституції України встановлено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктами 15.1, 15.2 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 Податкового кодексу України).

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є складовою податку на майно (підпункт 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1, підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а об`єктом оподаткування - об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно правил, установлених підпунктом 266.7.2 пункту 266.7, підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення, якими ОСОБА_2 визначені податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, були надіслані контролюючим органом на адресу відповідача рекомендованим порядком з повідомленнями про вручення за адресою реєстрації місця проживання, що є її податковою адресою у розумінні пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України, та вручено відповідачу особисто, а саме: №0501459-1314-0416 від 02.04.2018 (вручено 03.07.2019), що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України (в редакції на час винесення податкових повідомлень-рішень) податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків у розумінні пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України.

Крім того, як вбачається із довідок відділення поштового зв`язку, податкове повідомлення-рішення №20626-04 від 16.05.2017, яке було надіслано контролюючим органом на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленнями про вручення за адресою реєстрації місця проживання, не вручене адресату у зв`язку із закінченням терміну зберігання, а тому в розумінні пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України такі податкові повідомлення-рішення вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги, вказує, що вона не погоджується з винесеними податковими-повідомленнями рішеннями, якими її нараховано заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами та вказує, що земельна ділянка їй не належить, а до Держреєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, внесена помилкова інформація, що спричинило задвоєння.

Суд такі доводи до уваги не бере з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Відповідно до положень ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, у разі незгоди з податковим повідомленням - рішенням, яким платнику податків визначено грошове зобов`язання, останній має право оскаржити таке податкове повідомлення рішення в адміністративному чи судовому порядку. Протягом строку оскарження грошове зобов`язання вважається неузгодженим.

Однак, ОСОБА_1 податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у строк, визначений підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України, не сплатила, доказів оскарження податкових повідомлень-рішень, які слугували підставою для стягнення з відповідача податкового боргу у даній справі, суду не надала.

З огляду на викладене, станом на день розгляду цієї справи, нараховані контролюючим органом грошові зобов`язання, відповідно до вищевказаних податкових повідомлень-рішень, є узгодженими, але не сплаченими у встановлені строки, тобто перетворились на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України обумовлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

05.12.2017 позивач сформував та надіслав ОСОБА_1 податкову вимогу форми Ф №48446-17/0316, з якої вбачається, що станом на 04.12.2017 загальна сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями становить 17889,89 грн. та яка була надіслана відповідачу і вручена останній 13.03.2018, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу. Доказів оскарження податкової вимоги від 05.12.2017 №48446-17/031 або сплати сум податкового боргу відповідач не надала.

Згідно із пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Виходячи із системного аналізу положень Податкового кодексу України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що визначене відповідачу податкове зобов`язання у сумі 49220,03 грн є узгодженим та не сплачене нею у встановлений строк, суд доходить висновку про задоволення позову шляхом прийняття рішення про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у сумі 49 220,03 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді у період з 19.06.2023 року по 21.07.2023 року у відпустці, текст рішення суду складений першого робочого дня 24.07.2023 року.

Керуючись ст.ст.2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 49 220,03 грн (сорок дев`ять тисяч двісті двадцять грн. 03 коп).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець