Ухвала суду № 112374001, 24.07.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 липня 2023 року Справа №160/2902/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування акта, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Акт службового розслідування, проведений інженером інформаційно-телекомунікаційного вузла зв`язку старшим лейтенантом ОСОБА_2 , та затверджений командиром Військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_3 , на підставі якого винесений наказ №3779 від 24.10.2022 «Про результати службового розслідування» стосовно старшого солдата резерву 16 запасної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №3779 від 24.10.2022 «Про результати службового розслідування» стосовно старшого солдата резерву 16 запасної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) негайно нарахувати та виплатити старшому солдату резерву 16 запасної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 : грошове забезпечення з 11.10.2022 по 13.10.2022 включно, премію за жовтень 2022 року в розмірі 100 відсотків, додаткову винагороду за жовтень 2022.

Судом встановлено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу п`ять днів для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду.

Так, 06.03.2023 адвокатом Сергієнко Д.М. подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду,

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 наведені у вказаній заяві причини пропуску строку звернення до суду визнано неповажними, позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України, публічною службою є, зокрема, діяльність військовослужбовців.

Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб`єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.

Також, в постанові від 22 липня 2020 року у провадженні № К/9901/13509/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду звернув увагу, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Інститут строків у адміністративному процесі стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Предметом спору у даній справі є Акт службового розслідування, затверджений командиром Військової частини НОМЕР_1 та наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №3779 від 24.10.2022 «Про результати службового розслідування» стосовно старшого солдата резерву 16 запасної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

Позовна заява надійшла до суду 15.02.2023 та згідно поштового конверта здана на пошту 06.02.2023.

Суд наголошує, що матеріали позовної заяви не містять жодних доказів на підтвердження дат та обставин ознайомлення позивача з даними актом та наказом, що позбавляє суд можливості встановити дотримання позивачем місячного строку звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, позивачем доказів на підтвердження ознайомлення з оспорюваними актом та наказом, а також заяви про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску, у разі його пропуску, до суду не надано.

Щодо наявної в матеріалах справи 06.03.2023 адвокатом Сергієнком Д.М. заяви про поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У відповідності до частини восьмої статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно із частиною 1-4 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

До поданої 06.03.2023 заяви долучено ордер на надання правової допомоги ОСОБА_1 серії ДП №____/035 адвокатом Сергієнком Д.М.

Суд, дослідивши вказаний ордер, встановив, що бланк ордеру є ксерокопією примірника ордеру виготовленого друкарським способом зразка 2012 року, на якій (ксерокопії) адвокатом нанесені відповідні відомості від руки. Зазначене не відповідає вимогам чинного законодавства.

Пунктами 2-8 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 р. № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України; Ордер має типову форму (Додаток № 1); Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України. Бланки ордерів виготовляються друкарським способом на замовлення Ради адвокатів регіону (АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя) в порядку, встановленому цим Положенням, і як виняток можуть бути виготовлені на замовлення Ради адвокатів України. Ордерна книжка - зброшурована підшивка пронумерованих бланків ордерів у кількості 50 примірників, із серією, що присвоюється Радою адвокатів України кожному регіону (АР Крим, областям, місту Києву та Севастополю) цим Положенням.

Разом з тим, відповідно до пунктів 3-7 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - також Положення № 41) в Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1). Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи. Облік згенерованих ордерів здійснюється автоматично системою управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України. Історія генерування ордерів відображається у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті НААУ та у адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ.

Пунктом 4 Рішення Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019 дозволено адвокатам України в строк до 01 січня 2022 року використовувати Типову форму ордера, виготовлену друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону.

Згідно з п. 5 вказаного Рішення, Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затверджене рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17 грудня 2012 року, із змінами та доповненнями, діє після 01 січня 2022 року до закінчення повноважень адвоката у конкретній справі (провадженні).

Пунктом 6 Рішення № 41 визнано таким, що втратило чинність Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17 грудня 2012 року, із змінами та доповненнями, крім Додатка № 1 до Положення про ордер адвоката та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України N 36 від 17 грудня 2012 року, та пункту 18 Положення, які діють до 01 січня 2022 року.

Таким чином, виходячи з аналізу п.п. 4-6 рішення Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 «Про затвердження Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції», суд зазначає, що типова форма ордеру формату А-5, яка була затверджена Положенням про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17 грудня 2012 року у додатку № 1 до вказаного положення повинна була використовуватись адвокатами до 01 січня 2022 року, окрім ордерів формату А-5, які діють після 01 січня 2022 року до закінчення повноважень адвоката у конкретній справі (провадженні), тобто у справах, де позови подані до 01 січня 2022 року.

Як встановлено судом, представник позивача звернувся до суду з даною заявою 06.03.2023, на підтвердження повноважень адвоката представником надано суду документ із назвою «ордер» виготовлений друкарським способом, серії ДП №___/035, типова форма якого, відповідно до п.п. 4 та 6 рішення Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41, використовувалася до 01 січня 2022 року, тобто станом на день звернення з даною заявою в цій справі втратила чинність.

До того ж, суд зазначає, що на даний час діє лише типова форма ордеру формату А-4 з двовимірним штрих-кодом (QR-кодом) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ, яка наведена у Додатку №1 до Положення, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41.

З огляду на викладене, наданий адвокатом ордер не відповідає встановленим вимогам Положення № 41 та, як наслідок, не підтверджує повноваження адвоката діяти від імені позивача, а тому подана адвокатом Сергієнком Д.М. заява про поновлення строку звернення до суду не може бути взята судом до уваги.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, з огляду на викладені обставини, а також з урахуванням висновків викладених у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2023, позивачу для усунення недоліків позовної заяви слід надати до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску, у разі його пропуску.

На підставі викладеного та керуючись ст. 169, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву - залишити без руху.

Надати позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:

- заяви про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску, у разі його пропуску.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Калугіна