Рішення № 112373363, 24.07.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 липня 2023 р. Справа № 120/2460/23

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі ОСОБА_2 , позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі- ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що ГУ ПФУ у Вінницькій області протиправно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи: з 24.01.1995 по 11.06.1996, з 01.01.2004 по 12.06.2006, з 23.11.2010 по 16.02.2011. Окрім того, позивач вказує, що відповідачем відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії з визначенням середньомісячного фактичного заробітку для обчислення пенсії за роботу на території зони радіоактивного забруднення без обмеження максимальним розміром пенсії в розмірі 168 грн. за період роботи з лютого 1995 року по січень 1996 року згідно довідки про заробіток та обчислення пенсії в Ладижинській філії Вінницького акціонерного товариства «Лада-Сервіс» у відповідності із вимогами частини другої статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, але не вище 75 процентів заробітку відповідно до вимог пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 січня 2023 року.

Не погоджуючись з таким діями суб`єкта владних повноважень позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 17.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

06.04.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача позовні вимоги заперечує.

З приводу позовних вимог про зарахування до стажу періодів роботи: з 24.01.1995 по 11.06.1996, з 01.01.2004 по 12.06.2006, з 23.11.2010 по 16.02.2011 відповідач вказує, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. При цьому, чинне законодавство України встановлює обов`язкову умову для можливості врахування заробітку при обчисленні пенсії особи сплата відповідних страхових внесків з такого заробітку (доходу).

Так, період роботи з 24.01.1995 по 11.07.1996 (ВАТ «Лада-Сервіс) не зараховано до трудового стажу, у зв`язку з відсутністю наказу на звільнення у трудовій книжці НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту 2 статті 24 Закону №1058 страховий стаж з 01.01.2004 обчислюється відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку, тобто по 31.12.2003 включно на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Умовою для зарахування страхового стажу та відображення сплати внесків в формі ОК-5 являється наявність зданого звіту про суми нарахованого доходу застрахованої особи та суми нарахованого єдиного внеску та відповідно сплати внесків страхувальником.

Таким чином, ГУ ПФУ у Вінницькій області вказує, що у нього відсутні правові підстави для зарахування періодів роботи з 24.01.1995 по 11.06.1996, з 01.01.2004 по 12.06.2006 до страхового стажу. У свою чергу, період роботи з 23.11.2010 по 16.02.2011 зараховано до страхового стажу згідно сплати страхових внесків

Щодо позовних вимог про здійснення перерахунку пенсії з визначенням середньомісячного заробітку за роботу в зоні радіоактивного забруднення без обмеження максимальним розміром пенсії в розмірі 168 грн за період роботи з лютого 1995 року по січень 1996 року згідно довідки про заробіток та обчислення пенсії із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, але не вище 75% заробітку, представник відповідача зазначив таке.

Згідно ч. 2 ст. 56 Закону №796 право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно що ст. 57 Закону №796 для осіб, які працювали на території радіоекологічного забруднення передбачено пільги при обчисленні середньомісячного заробітку. Зокрема, у разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону №1058 (за двоскладовою формулою) за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Сторона відповідача звертає увагу, що вказана пільга застосовується лише для визначення частини пенсії за стаж, набутий до 01.01.2004 року і не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених раніше діючим законодавством, а саме 168 грн. Тому проводити розрахунок пенсії позивача за віком із заробітної плати за роботу у зоні відчуження за двоскладовою формулою не доцільно.

Окрім того, зазначено, що надана позивачем довідка про заробітну плану не може бути взята для обрахунку, оскільки довідка видана без дотримання встановленого зразка. Довідка про заробіток не містить номера та дати видачі документа.

Відтак ГУ ПФУ у Вінницькій області вважає, що пенсія призначена та виплачується позивачу у відповідності до чинного законодавства.

17.06.2023 позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи архівної довідки.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та отримуєте пенсію за віком, призначену із зниженням пенсійного віку, згідно ст. 55 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як вказує позивач, в 13.11.2022 після отримання довідки про перерахунок пенсії, він з`ясував, що при нарахуванні пенсії відповідач протиправно не зарахував до його стажу періодів роботи з 24.01.1995 по 11.06.1996, з 01.01.2004 по 12.06.2006, з 23.11.2010 по 16.02.2011 та не врахував положення ч. 2 ст.57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що в свою чергу слугувало підставою для звернення до відповідача з відповідною заявою.

Разом з тим, ГУ ПФУ у Вінницькій області листом від 13.01.2023 №446-10030/А-02/8-0200/23 повідомило, що в розрахунок середньомісячного заробітку врахована заробітна плата за періоди за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.12.2003, з 01.01.2008 по 31.10.2009, з 01.02.2010 по 28.02.2010, з 01.10.2010 по 28.02.2011, з 01.06.2011 по 30.09.2011, з 01.05.2012 по 30.09.2015. Індивідуальний коефіцієнт заробітку становить 0,84943, який застосовано до проіндексованого показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки - 6186,32 грн.

Щодо питання про зарахування до страхового стажу періодів роботи: з 01.12.1994 по 12.12.1994, з 24.01.1995 по 11.06.1996, з 02.03.2000 по 12.06.2006, з 23.11.2010 по 16.02.2011 зазначено, що період роботи з 01.12.1994 по 12.12.1994 по пенсійній справі зарахований до страхового стажу .

Період роботи з 24.01.1995 по 11.07.1996 (ВАТ «Лада-Сервіс) не зараховано до трудового стажу, у зв`язку з відсутністю наказу на звільнення у трудовій книжці НОМЕР_1 . По даному періоду роботи зроблено запит щодо надання уточнюючої довідки про підтвердження даного стажу роботи (вих. лист від 29.06.2016 №159/06-30/08), на який надійшла відповідь від 21.07.2016 №1205/06-32-1/10 (щодо проведеної роботи) з Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці, про те що за вказаною адресою підприємство відсутнє, і відповідь з даного підприємства не надходила (встановити фактичне місце знаходження підприємства не має можливості).

Також, щодо зарахування періодів стажу роботи з 02.03.2000 по 12.06.2006, та з 23.11.2010 по 16.02.2011 повідомлено, що відповідно до пункту 2 статті 24 страховий стаж з 01.01.2004 обчислюється відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку, тобто по 31.12.2003 включно на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Умовою для зарахування страхового стажу та відображення сплати внесків в формі ОК-5 являється наявність зданого звіту про суми нарахованого доходу застрахованої особи та суми нарахованого єдиного внеску та відповідно сплати внесків страхувальником.

З приводу перерахунку пенсії з визначенням середньомісячного заробітку за роботу в зоні радіоактивного забруднення за будь-які 12 місяців підряд у листі вказано, що ст. 57 Закону №796 для осіб, які працювали на території радіоекологічного забруднення передбачено пільги при обчисленні середньомісячного заробітку. Зокрема, у разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону №1058 (за двоскладовою формулою) за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Вказана пільга застосовується лише для визначення частини пенсії за стаж, набутий до 01.01.2004 і не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених раніше діючим законодавством, а саме 168 грн.

Відповідач вказав, що проводити розрахунок пенсії позивача за віком із заробітної плати за роботу у зоні відчуження за двоскладовою формулою не доцільно.

Не погоджуючись з таким діями суб`єкта владних повноважень позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам (далі - Закон № 1058-IV).

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1статті 24 Закону № 1058-IV).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цьогоЗакону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2статті 24 Закону № 1058-IV).

У листі від 13.01.2023 відповідач зазначив, що період роботи з 24.01.1995 по 11.07.1996 у ВАТ «Лада-Сервіс не зараховано до трудового стажу, у зв`язку з відсутністю у трудовій книжці номеру та дати наказу про звільнення.

Суд вказує, що статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка працівника, а в разі відсутності трудової книжки або ж якщо в останній відсутні певні записи або вони є неточними, підтвердження трудового стажу здійснюється за допомогою інших даних та документів.

Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 у справі № 235/805/17, від 06.12.2019 у справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 у справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 у справі № 242/2536/16-а.

Порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок у спірний період роботи позивача регулюється Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58 (далі -Інструкція № 58).

Згідно з пунктом 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Пунктом 4.1 Інструкції № 58 визначено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

З аналізу вказаних норм судом встановлено, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.

Дослідивши копію трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 судом встановлено, що дійсно запис № 38 виконаний з порушенням вимог законодавства, яким визначено порядок заповнення трудової книжки. Однак, такі порушення допущено роботодавцем при веденні трудової книжки позивача, відтак, на ОСОБА_1 не може покладатись відповідальність за порушення вимог, зокрема,Інструкції №58.

Окрім того, суд зауважує, що записи про спірні періоди роботи у трудовій книжці позивача не містять недопустимих (таких, що внесені в супереч Інструкції) перекреслень, виправлень чи дописок, які б змінювали суть записів або перекручували б їх зміст.

Отже, відсутність номеру та дати наказу про звільнення не може бути підставою для відмови в зарахуванні до трудового стажу позивача спірного періоду (з 24.01.1995 по 11.07.1996) роботи та позбавлення його конституційного права на пенсійне забезпечення.

Більш того, позивачем разом із заявою, яка надійшла до суду 17.04.2023, подано архівну довідку Архівного відділу Вінницької міської ради від 20.02.2023 №А/01/18141/24-30, відповідно до якої наказом президента АТ «Лада-Сервіс» від 11.07.1996 №49-к, гр. « ОСОБА_1 » (російською мовою), слюсаря Ладижинської філії, звільнено за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України з 11.07.1996.

Відтак, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо не врахування періоду роботи з 24.01.1995 по 11.07.1996 до страхового стажу позивача та з метою відновлення порушених прав ОСОБА_1 зобов`язати ГУ ПФУ у Вінницькій області зарахувати вищезазначений період.

Окрім того, ГУ ПФУ у Вінницькій області не враховано до стажу позивача періоду роботи з 01.01.2004 по 12.06.2006 та з 23.11.2010 по 16.02.2011, оскільки умовою для зарахування таких періодів до страхового стажу являється наявність зданого звіту про суми нарахованого доходу застрахованої особи та суми нарахованого єдиного внеску та відповідно сплати внесків страхувальником.

Надаючи оцінку вищезазначеним доводам відповідача, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно дозакону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Частиною 2статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону № 2464-VI відомості про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються для обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

Отже, починаючи з 01.01.2004 (день набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») обов`язковою умовою зарахування певного періоду до страхового стажу є проміжок часу, протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 01.11.2018 у справі №199/1852/15-а, від 20.03.2019 у справі № 688/947/17, від 17.07.2019 у справі №144/669/17, від 09.09.2019 у справі №242/5448/16-а та від 31.10.2019 у справі № 235/7373/16.

Судом встановлено, що відповідач дійшов висновку, що відсутність підстав для зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.01.2004 по 12.06.2006 та з 23.11.2010 по 16.02.2011 через відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків.

Водночас, при вирішенні цього спору, суд враховує правову позицію Верховного Суду висловлену у постанові від 17.07.2019 по справі № 144/669/17, так у вказаному рішенні Верховний Суд дійшов наступного висновку: «внаслідок невиконання ТОВ «Агрофірма «Удицький цукровий завод» обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту».

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків за періоди з 01.01.2004 по 12.06.2006 та з 23.11.2010 по 16.02.2011 не є підставою для позбавлення позивача права на зарахування таких періодів до його страхового стажу.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.»

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.12.2021 по справі №348/1249/17.

Відтак, дії відповідача щодо відмови у зарахуванні періодів з 01.01.2004 по 12.06.2006 та з 23.11.2010 по 16.02.2011 до страхового стажу є протиправними, а права позивача підлягають поновленню шляхом зобов`язання ГУ ПФУ у Вінницькій області зарахувати вищезазначені періоди до страхового стажу.

Визначаючись з приводу позовних вимог позивача про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії з визначенням середньомісячного фактичного заробітку для обчислення пенсії за роботу на території зони радіоактивного забруднення за період роботи з лютого 1995 року по січень 1996 року згідно довідки про заробіток та обчислення пенсії в Ладижинській філії Вінницького акціонерного товариства «Лада-Сервіс» у відповідності із вимогами частини другої статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, але не вище 75 процентів заробітку відповідно до вимог пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Відповідно до частини 1статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним, до категорій, 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.

Згідно з частиною 2статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

У зв`язку із набранням 11.10.2017 чинності Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" частину 2 доповнено словами і цифрами "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частиною 1статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено формулу розрахунку розміру пенсії за віком, а частиною 2 цієї статті передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Згідно з абзацом 2 частини 1статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

В той же час, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині 2статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Отже, особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону №796-XII, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.04.2018 у справі № 565/1270/17, від 02.04.2019 у справі № 565/871/17, від 26.11.2019 у справі № 572/1263/17, від 16.07.2020 у справі № 336/7176/16-а, від 26.12.2022 у справі 520/4297/19.

Таким чином, оскільки позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, на нього розповсюджується дія статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому перерахунок пенсії позивача повинен здійснюватись за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії із збільшенням пенсії на 1 (один) процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 процентів заробітку, згідно з пунктом 2статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

При цьому, посилання відповідача на неможливість застосування до позивача частини 2статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв`язку з не призначенням пенсії на умовах частини 2статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"(двохскладова формула) суд оцінює критично, з огляду на наступне.

Пенсія позивачу призначена до внесення дозаконузмін, які передбачили дану умову (тобто до 11.10.2017), а попередня редакція вказаної статті передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі частини 2статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення зазначених змін.

Таким чином, оскільки в даному випадку пенсія позивачу не призначається вперше, а належить до перерахунку, то на неї не поширюється вказана умова.

Відповідач відмовляючи у здійсненні перерахунку, посилається на те, що при даному розрахунку розмір пенсії проводиться за двоскладовою формулою. При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, а саме 168 грн.

Надаючи оцінку даним твердженням відповідача, суд зазначає наступне.

Так, частиною 2статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" або спеціальним Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно з приписами статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У разі обчислення пенсії відповідно до частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення: менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців; не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи; менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.

В даному ж випадку, відповідач зазначає, що частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, а саме 168 грн.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не містить жодних положень щодо обмеження частини пенсії, обрахованої відповідно до його положень за період роботи особи на територіях радіоактивного забруднення максимальною величиною 168,00 грн., передбаченою постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів трудових пенсій" від 15.04.2003 № 544.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 09.04.2020 в справі №560/869/17.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача та, як наслідок, наявність підстав для зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок його пенсії відповідно з визначенням середньомісячного фактичного заробітку для обчислення пенсії за роботу на території зони радіоактивного забруднення за період з лютого 1995 року по січень 1996 року згідно з довідкою про заробіток для обчислення пенсії, виданої Ладижинською філією акціонерного товариства «Лада-Сервіс» у відповідності із вимогами ч. 2 ст. 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та із збільшенням розміру пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 15 років відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без обмеження максимальним розміром пенсії в 168 грн.

Слід враховувати, що у відповідності до ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті48цьогоЗакону, провадиться в такі строки:

- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Таким чином, оскільки за перерахунком пенсії позивач звернувся 19.12.2022 (дата реєстрації в ГУ ПФУ у Вінницькій області заяви), перерахунок його пенсії слід здійснити з першого числа місяця, в якому він звернулась за перерахунком пенсії, тобто з 01.12.2022.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу приписів частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Вінницькій області підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2147,20 грн.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів його роботи з 24.01.1995 по 11.07.1996, з 01.01.2004 по 12.06.2006 та з 23.11.2010 по 16.02.2011.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 24.01.1995 по 11.07.1996, з 01.01.2004 по 12.06.2006 та з 23.11.2010 по 16.02.2011.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з визначенням середньомісячного фактичного заробітку для обчислення пенсії за роботу на території зони радіоактивного забруднення за період з лютого 1995 року по січень 1996 року згідно з довідкою про заробіток для обчислення пенсії, виданої Ладижинською філією акціонерного товариства «Лада-Сервіс», у відповідності із вимогами частини 2статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та із збільшенням розміру пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 15 років, але не вище 75% заробітку, відповідно до частини 2статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без обмеження максимальним розміром пенсії в 168 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з визначенням середньомісячного фактичного заробітку для обчислення пенсії за роботу на території зони радіоактивного забруднення за період з лютого 1995 року по січень 1996 року згідно з довідкою про заробіток для обчислення пенсії, виданої Ладижинською філією акціонерного товариства «Лада-Сервіс», у відповідності із вимогами частини 2статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та із збільшенням розміру пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 15 років, але не вище 75% заробітку, відповідно до частини 2статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без обмеження максимальним розміром пенсії в 168 грн., починаючи з 01.12.2022 та з урахуванням уже виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100; код ЄДРПОУ 13322403).

Рішення суду виготовлено: 24.07.2023.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна