Ухвала суду № 112372992, 10.07.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/14999/22

Провадження № 2/761/1783/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Романишена І.П.,

за участю секретаря Решти Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2022 року представник позивача звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з даним позовом.

Ухвалою суду від 15 вересня 2022 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 274 ЦПК України.

31 грудня 2022 року надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 17 січня 2023 року зустрічну позовну заяву повернуто заявнику.

Ухвалою суду від 24 січня 2023 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін у розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 07 березня 2023 року.

Ухвалою суду від 07 березня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд цивільної справи, при цьому визнано явку уповноваженого представника позивача обов`язковою.

Суд, врахувавши посилання відповідача на несанкціонований доступ до його поточного рахунку, переказ коштів, що вбачається зі змісту витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні, який долучено до відзиву, а також вказівку на те, що відповідні перекази коштів було включено позивачем до заборгованості, які останній просить стягнути з відповідача, прийняв рішення стосовно обов`язкової явки представника позивача у судові засідання, оскільки вбачав за необхідне отримати від уповноваженого представника позивача пояснення стосовно заперечень відповідача, а також яким чином була розрахована заборгованість за кредитним договором.

Вказаною ухвалою суду також було задоволено клопотання відповідача про витребування доказів, а саме: належним чином засвідчені копії правочинів (договорів), які передбачають надання послуг «Миттєва розстрочка» та договорів «Страхування кредитного ліміту», укладених між Акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 ; електронні документи, які підтверджують здійснення ОСОБА_1 переказу коштів з його поточних рахунків відкритих в АТ «Комерційний банк «Приватбанк» 11 та 12 березня 2018 року, засвідчених електронними підписами ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).

Представником позивача за довіреністю Меркуловою В.В., на виконання вимог вказаної ухвали суду, було подано до суду письмові пояснення, а також виписку по банківському рахунку відповідача.

Однак суд не може прийняти до уваги відповідні документи, оскільки представник за довіреністю не наділений правом представляти інтереси позивача в даному цивільному процесі, оскільки справа розглядається в порядку загального позовного провадження, в якій представником може бути виключно адвокат або законний представник, згідно ч.1 ст.60 ЦПК України.

В судове засідання сторони не з`явилися, повідомлялися належним чином про дату, місце та місце розгляду справи.

Стосовно повідомлення позивача про судові засідання, суд зазначає наступне.

Як убачається з довідок про доставку електронного документа, які містять матеріали справи, про судові засідання 05.06.2023р., 10.07.2023р. позивач повідомлявся електронними повідомленнями через систему "Електронний суд".

Статтею 14 ЦПК України передбачено, шо суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку.

Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суд від 26.10.2022р. справа № 761/877/20.

Отже, позивач був належним чином обізнаним про необхідність забезпечити свого уповноваженого представника для участі у судових засіданнях 05.06.2023р., 10.07.2023р.

Згідно ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Суд, враховуючи предмет та підстави позову, наявні в матеріалах справи докази, заперечення відповідача, а також відсутність з боку уповноваженого представника позивача відповідних доводів та пояснень, приходить до висновку, що неприбуття у судове засідання представника позивача перешкоджає вирішенню даного спору.

За ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

У рішенні Європейський суд з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання

Оскільки в ухвалі суду від 07.03.2023р. було визнано обов`язкову необхідність участі представника ініціатора позову у судових засіданнях, однак позивач повторно не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, що як процесуальний наслідок слугує підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки, оскільки поважність причин повторної неявки в судове засідання законодавцем не вимагається, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц провадження №61-9020св21.

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2021 року у справі №465/6555/16-ц провадження № 61-9020св21 зазначив, що системний аналіз норм процесуального права (ст.ст.43,44,223,257 ЦПК) дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 та від 20 червня 2022 року у справі №607/2015/17.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою представника позивача.

Керуючись ст.ст. 43, 223, 257, 259, 260, 353-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА