Вирок № 112372793, 24.07.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/9018/23

пр. № 1-кп/759/1161/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023100080001123 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 06.03.2023 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Святошинського районного суду м. Києва за ст. 390-1 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, -

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , 13.01.2022 та 02.12.2022 вчиняв домашнє насильство відносно своєї матері, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП; в період з 20.06.2022 по 10.11.2022 неодноразово вчиняв домашнє насильство відносно своєї бабусі ОСОБА_6 , за що був притягнутим до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП; крім того 08.02.2022, 23.02.2022, 09.12.2022, 11.01.2023 був неодноразово на підставі постанов суду в порядку ст. 22 КУпАП звільнений від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (за малозначністю діяння, суд обмежувався усним зауваженням), діючи в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, ст. 29 Конституції України, згідно якої кожна людина має право на особисту недоторканість, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», належних висновків для себе не зробив, і 05.03.2023 повторно вчинив психологічне насильство по відношенню до своєї бабусі ОСОБА_6 .

Так, 20.06.2022 року, близько 10.00 години, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив конфлікт зі своєю бабусею ОСОБА_6 , в ході якого висловлював в адресу останньої словесні образи, навмисно спричинив бабусі емоційну невпевненість та нездатність захистити себе, чим вчинив насильство в сім`ї психологічного характеру (притягнуто до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, згідно постанови суду від 04.07.2022).

Крім цього, 27.09.2022, близько 16.00 години, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , висловлювався нецензурною лайкою та ображав свою бабусю ОСОБА_6 , чим вчинив домашнє насильство, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої (притягнуто до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, згідно постанови суду від 26.10.2022).

Крім цього, 10.11.2022, близько 20.00 години, ОСОБА_3 , знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , повторно влаштував сварку із своєю бабусею ОСОБА_6 , в ході якої словесно ображав її, тобто умисно вчинив дії психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої (притягнуто до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, згідно постанови суду від 01.12.2022).

Крім цього, ОСОБА_3 , будучи особою, раніше неодноразово притягнутою до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, належних висновків для себе не зробив і 05.03.2023, близько 15.00 години, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , діючи систематично, умисно, вчинив психологічне насильство щодо своєї бабусі ОСОБА_6 , при цьому незважаючи на її похилий вік, вчинив конфлікт з останньою, в ході якого, будучи агресивно налаштованим, висловлював в адресу ОСОБА_6 словесні образи, використовуючи нецензурну лайку, принижуючи її честь і гідність та погрожуючи фізичною розправою. Внаслідок вказаних протиправних діянь ОСОБА_3 завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілої.

Отже, ОСОБА_3 систематично вчиняв відносно своєї бабусі ОСОБА_6 дії психологічного насильства, що виражались у словесних образах з використанням нецензурних висловлювань у її бік, приниженні її честі і гідності, залякуванні, погроз в бік потерпілої, в результаті чого завдав систематичні психологічні страждання ОСОБА_6 .

Багаторічна стресова сімейна ситуація, обумовлена діями ОСОБА_3 , в тому числі і в період часу з 23.02.2022 по 09.12.2022, стала для потерпілої психотравмуючою, викликала формування та фіксацію негативних психоемоційних змін у вигляді сталої психоемоційної напруги з тривожністю, погіршеним настроєм, страхом за здоров`я та безпеку, які за виразністю досягають ступеня психічного розладу (встановлено психіатричний діагноз у вигляді змішаної тривожно-депресивної реакції в межах розладу адаптації F43.12 згідно з МКХ-10) і спричинили істотне погіршення її соціального функціонування та суттєве зниження якості життя.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст.126-1 КК України за наведених вище обставин визнав у повному обсязі і послідовно дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює всі обставини справи, і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд, роз`яснивши обвинуваченому положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням ч.3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів до справі.

Оцінюючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена повністю та кваліфікація його дій за ст.126-1 КК України вірна, оскільки він вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо своєї бабусі ОСОБА_6 , з якою перебував у близьких відносинах, що призвело до психологічних страждань, розладів здоров`я, погіршення якості життя потерпілої особи.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, обставини скоєння злочину, враховує особу обвинуваченого, який судимий, не одружений, не працює, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Згідно ст. 66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття. Згідно ст. 67 КК України, обставинами, що обтяжують покарання останнього, є вчинення злочину щодо особи похилого віку та вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід обрати міру покарання у виді обмеження волі.

Крім того, суд вважає за необхідне, на підставі ст. 70 КК України, призначити остаточне покарання ОСОБА_3 шляхом поглинення менш суворого покарання по вироку Святошинського районного суду м. Києва від 19.06.2023, більш суворим по даному вироку.

Поряд з цим, суд вважає за можливе перевиховання ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, в зв`язку з чим вважає за необхідне застосувати до нього ст. 75 КК України.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 368, 373-376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 126-1 КК України і призначити покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання по вироку Святошинського районного суду м. Києва від 19.06.2023, більш суворим по даному вироку, обвинуваченому ОСОБА_3 призначити остаточне покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_3 звільнити від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки та на підставі ст. 76 КК України зобов`язати періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Речовий доказ після набрання вироком законної сили:

- DVD-R диск - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1