Рішення № 112360420, 18.07.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/22653/20 2/760/3106/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого судді - Усатової І.А., за участю секретаря - Омелько Г.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 12 750,51 грн. заборгованості за спожиту не обліковану електричну енергію та 2 102 грн. судового збору.

Посилається в позові на те, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині прав і обов`язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії місцевим (локальним) електронним мережам, в тому числі і в частині використання ліцензій та тарифів виданих та встановлених для ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».

04.07.2005 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» був укладений договір про користування електричною енергією № 08018407302 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 18 зазначеного договору споживач несе відповідальність за порушення Правил користування електричною енергією.

27.11.2018 року та 11.08.2020 року уповноваженими представниками ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» за адресою відповідача були виявлені порушення, які полягали у самовільному підключенні струмоприймачів до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку.

На підставі виявленого були складені акти про порушення № 048126 від 27.11.2018 року та № 04687 від 11.08.2020 року, відповідно до яких для усунення порушень виконано відповідні заходи.

27.12.2018 року та 22.09.2020 року у відповідності до вимог ПРРЕЕ відбулися засідання комісії по розгляду актів, на яких споживач був відсутній. На засіданнях було вирішено провести розрахунки обсягу та вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПКЕНН та ПРРЕЕ за період з 28.05.2018 року по 27.11.2018 року та з 28.06.2020 року по 11.08.2020 року.

Нарахування по актам складають - 9246,92 грн. та 3503,59 грн., відповідно.

Станом на 01 жовтня 2020 року сума заборгованості не сплачена.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 19 жовтня 2020 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2020 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.

11 січня 2021 року на адресу суду повернувся конверт із копією ухвали про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви, який направлявся відповідачу.

Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.

На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористалась, відзив на позов не подала.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у позові, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з п. 1 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року /чинних на момент виникнення спірних правовідносин/ ці Правила регулюють відносини між побутовими споживачами та енергопостачальниками.

Правила обов`язкові для виконання всіма побутовими споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Пунктом 48 Правил передбачено відповідальність споживача за прострочення терміну внесення платежів зв електричну енергію.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи № 13443247 від 05 листопада 2020 року.

У відповідності до розрахунку боргу за спожиту електроенергію о/р 08018407302 за актами № 048126 від 27.11.2018 року та № 04687 від 11.08.2020 року заборгованість за спожиту не обліковану електричну енергію в розмірі 9246,92 грн. та 3503,59 грн., відповідно.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, у тому числі, споживачі (індивідуальні та колективні) та виконавці комунальних послуг.

Частиною 2 ст. 7 Закону встановлено обов`язок споживача укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Звертаючись до суду, будь-яких доказів, що відповідач є власником чи користувачем квартири, чи споживачем житлово-комунальних послуг у ній, позивач не надав.

Згідно Витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва відповідач у зазначеній в матеріалах справи квартирі, в якій позивачем надаються послуги з електропостачання зареєстрований разом з іншими особами.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тобто, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги з електропостачання , на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Суд враховує, що статтями 22, 24 Конституції України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В Рішенні Конституційного суду України № 11-рп/2012 зазначається, що засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в ч.1 ст.55 Конституції України.

Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного ч. 1 ст.24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.

Тобто, суд конституційної юрисдикції тлумачить даний принцип, як принцип, який дає змогу усім учасникам реалізувати свої процесуальні права.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.

Звертаючись до суду, будь-яким чином пред`явлення позову до вказаного в позові відповідача, позивач не обґрунтував.

Крім того, суд враховує, що відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України при зверненні до суду позивач зобов`язаний вказати в позові повне найменування відповідача, а також інші дані, які дають можливість його ідентифікувати.

Згідно з ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивач - це особа, яка звернулася до суду у встановленому законом порядку та стверджує про порушення, невизнання або оспорювання своїх прав, свобод чи інтересів іншими учасниками цивільних відносин.

Відповідач - це особа, яка має нести установлену договором або законом відповідальність.

Позивач на власний розсуд визначає особу, до якої пред`являє вимоги.

З точки зору ч. 1 ст. 2 ЦПК України завдання та основні засади цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

З даного аналізу випливає, що відповідач - це особа, на яку вказує позивач в позовній заяві, як на порушника своїх прав.

Тому саме позивач визначає, до кого пред`явити позов.

Якщо позивач помилиться (неправильно зазначивши сторону) і притягне відповідачем особу, яка його прав не порушила або не заявить клопотання про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача, суд у такому позові відмовляє.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Тобто, на суд лише покладено обов`язок сприяння учасникам процесу в реалізації ними своїх прав, а не збирання доказів та встановлення осіб, які мають відповідати за позовом.

Статтями 83 та 84 ЦПК України врегульовано порядок подання та витребування доказів судом.

Тобто, законом на суд у певних випадках лише покладено обов`язок витребувати докази щодо предмету спору за клопотанням сторін.

Збирання ж судом інформації щодо кола осіб, які мають відповідати за позовом, суперечить вимогам закону.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням викладеного вище підстави для задоволення вимог позивача відсутні.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 322 ЦК України, Законом України « Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 51, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, код ЄДРПОУ 41946011) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Усатова І.А.