Ухвала суду № 112356858, 20.07.2023, Гусятинський районний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

"20" липня 2023 р. Справа № 608/1209/17

Провадження № 1-кп/596/34/2023

Гусятинський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши в підготовчому судовому клопотання обвинуваченого про повернення обвинувального акта прокурору в кримінальному провадженні №42017000000002228, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.07.2017 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 подав клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.

В обгрунтування клопотання сторона захисту посилається на те, що вручений ОСОБА_4 обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, оскільки у ньому відсутні такі важливі елементи, як формулювання обвинувачення та правова кваліфікація, а замість цього обвинувальний акт дублює повідомлення про підозру та опис фактичних обставин справи, не містить конкретних даних про те, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні шахрайства та підбурюванні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди.

Формулювання обвинувачення за ч.1 ст.190 КК України є ідентичним формулюванню обвинувачення за ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369 КК України.

Обвинувальний акт не містить відомостей в чому виражається зловживання довірою ОСОБА_4 по відношенні до ОСОБА_6 , у який саме спосіб ОСОБА_4 схилив ОСОБА_6 до вчинення злочину (умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину).

На неконкретність обвинувачення в даному кримінальному провадженні звернув увагу Тернопільський апеляційний суд у своїй ухвалі від 23 серпня 2022 року.

Рішення про висунення обвинувачення ОСОБА_4 в обвинувальному акті не прийнято, а тільки зазначено про те, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні шахрайства та підбурюванні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди.

Також, на думку сторони захисту, обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні вручений ОСОБА_4 та направлений до суду після сплину строків досудового розслідування, передбачених ст.219 КПК України, які сплинули 24 липня 2017 року.

26 липня 2017 року слідчим в ОВС Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 складено, а прокурором відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 затверджено обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні, який йому вручено 26 липня 2017 року.

Даний обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 надійшов до Чортківського районного суду Тернопільської області 01 серпня 2017 року, про шо свідчить протокол автоматизованого розподілу справ Чортківського районного суду від 01 серпня 2017 року та інформація Чортківського районного суду Тернопільської області 16 лютого 2023 року.

Отже, на думку сторони захисту, обвинувальний акт прокурор направив до суду поза межами строку досудового розслідування.

Направлення прокурором обвинувального акту після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, виключає набуття ОСОБА_4 процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті.

На думку захисту, в порушення вимог ч. 2 ст. 109 КПК України, в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні відомості про внесення до ЄРДР даних про повідомлення про підозру ОСОБА_4 , зміну підозри, продовження строків досудового розслідування та заходів забезпечення кримінального провадження, закінчення досудового розслідування.

Також в клопотанні обвинувачений ОСОБА_4 звертає увагу на те, що у матеріалах кримінального провадження №42017000000002228 від 13.07.2017 року щодо ОСОБА_4 за ч.1 ст.190, ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369 КК України міститься два обвинувальних акти. Один, затверджений прокурором 25 липня 2017 року, а другий - 26 липня 2017 року.

Крім того, на 12 сторінці обвинувального акту зазначено, що обвинувальний акт затверджений 25 липня 2017 року у приміщенні Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України за адресою: м.Київ, бульв.Л.Українки,26А, каб.408, прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу процесуального керівництва Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 .

Водночас на цій же сторінці обвинувального акту вказана посада прокурора у кримінальному провадженні, його прізвище та зазначена дата - 26 липня 2017 року.

За таких умов, на думку сторони захисту, обвинувальний акт підлягає безумовному поверненню прокуророві.

Прокурором ОСОБА_3 подано письмові заперечення на клопотання, в обґрунтування якого сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_9 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України на підставі зібраних доказів, перелік яких міститься в реєстрі та з дотриманням вимог ст. 291 КПК України, тому підстав для повернення обвинувального акту прокурору немає.

Вважає безпідставним висновок сторони захисту, що відсутність рішення про висунення обвинувачення та не встановлення меж висунутого ОСОБА_4 обвинувачення позбавляє суд здійснити судовий розгляд справи, а тому обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

На думку прокурора, кримінальне процесуальне законодавство не покладає на слідчого та прокурора зобов`язання приймати рішення про висунення обвинувачення підозрюваній особі у формі постанови, а передбачає складання обвинувального акту. Разом з цим, кримінальне процесуальне законодавство зобов`язує прокурора звернутися з обвинувальним актом до суду, що він і зробив.

Також не є підставою повернення обвинувального акта через закінчення строків досудового розслідування.

На думку сторони обвинувачення прокурором виконано вимоги п.1 ч. 4 ст.291 КПК України та додано до обвинувального акту реєстр матеріалів досудового розслідування.

Перевірка відомостей, які містяться у вказаному реєстрі не відноситься до компетенції суду та згідно з вищенаведеними вимогами кримінального процесуального закону не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

До такого ж висновку 13.06.2018 року прийшов Апеляційний суд Тернопільської області у цій справі, постановляючи рішення про скасування ухвали Теребовлянського районного суду від 25.04.2018 року про повернення обвинувального акту з підстав відсутності відомостей в реєстрі та призначив судовий розгляд обвинувального акту прокурора стосовно ОСОБА_4 в суді першої інстанції.

Не є обґрунтованим, на думку прокурора, твердження захисту про наявність в матеріалах справи двох обвинувальних актів відносно ОСОБА_4 . Сторона обвинувачення склала та скерувала до Чортківського районного суду обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, який на даний час розглядається. Один екземпляр скерованого в суд обвинувального акту 26.07.2017 вручено обвинуваченому та його захиснику. Будь-який «другий» обвинувальний акт, як зазначає обвинувачений зі змістовними розбіжностями обвинувачення, стороною обвинувачення не складався та в суд для розгляду не скеровувався.

Крім того, прокурором висловлено позицію про те, що слід призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акта відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України, в приміщенні Гусятинського районного суду Тернопільської області. Розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні. Визначити дату судового розгляду не пізніше 10 днів з дня постановлення ухвали про його призначення. У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого його захисника та свідків сторони обвинувачення.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 підтримали клопотання про повернення обвинувального акта.

Щодо позиції прокурора про призначення судового розгляду, виклику свідків заперечували, посилаючись на те, сторона захисту має ще клопотання на стадії підготовчого судового засідання.

Суд, дослідивши подане клопотання, заслухавши доводи сторін, дійшов таких висновків.

Так, оцінюючи доводи сторони захисту в частині аргументів про те, що в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення та правова кваліфікація, не повністю розкрита об`єктивна частина, зміст пред`явленого обвинувачення є незрозумілим, суд вважає за потрібне звернути увагу на наступне.

Під формулюванням обвинувачення слід розуміти короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактично моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. В обвинувальному акті, зокрема, зазначається виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України). Саме сформульованим обвинуваченням визначаються межі судового розгляду (ч. 1 ст. 337 КПК України).

З наведеного слідує, що визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора. Адже виключно прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому КПК України. При цьому кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг.

Така правова позиція, висловлена Касаційний кримінальним судом у складі Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03.07.2019 року по справі № 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18). Відповідно до названої позиції, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Як попередньо зазначалося, визначення ступеня деталізації опису обставин вчинення злочину в обвинувальному акті належить до повноважень прокурора. Разом з тим, зміст та спосіб викладення вказаних обставин повинні давати можливість обвинуваченому в достатній мірі розуміти суть висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки позиції сторони захисту.

Про обізнаність обвинуваченого із суттю обвинувачення повинні свідчити не лише наявність у тексті обвинувального акта правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, а фактичні обставини вчинення злочину та інші обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Вказане є важливою передумовою забезпечення права на справедливий судовий розгляд.

За наслідками ознайомлення з обвинувальним актом у кримінальному провадженні №42017000000002228, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.07.2017 року відносно ОСОБА_4 суд приходить до висновку, що він у достатній мірі інформує обвинуваченого як про причину обвинувачення, так і про його характер. Встановлення ж судом відсутності в діянні обвинуваченого обов`язкових об`єктивних ознак кримінального правопорушення є підставою для винесення виправдувального вироку, а не повернення обвинувального акта прокурору (ч. 1 ст. 373 КПК України).

Не є обґрунтованим твердження сторони захисту про те, що недоліком обвинувального акту є той факт, що формулювання обвинувачення відповідає змісту тексту повідомлення про підозру, дублює повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Як наголошував Верховий Суд, висновки якого враховуються іншими судами при застосуванні норм права, випадки коли обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, не збігається з викладом фактичних даних у повідомленні про підозру, мають визнаватися істотними порушеннями вимог КПК України. Структурні елементи, які входять до підозри та формалізуються у повідомленні про підозру, мають повністю відтворюватися в обвинувальному акті (постанова Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 295/12923/19, провадження № 51-207км21).

На переконання суду, доводи обвинуваченого щодо обґрунтування наявності підстав для повернення обвинувального акта фактично стосуються питання остаточної доведеності вини або невинуватості особи. Однак, таке питання не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні з огляду на мету цієї стадії та вичерпний перелік повноважень суду під час її проведення. Вирішення вказаних питань можливе виключно за результатами судового розгляду та на підставі дослідження і оцінки наданих суду доказів.

Посилання сторони захисту на недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування, як на підставу повернення прокурору обвинувального акта є безпідставними, оскільки відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого судового засідання, є обвинувальний акт. Додатки до обвинувального акта, визначені ч. 4 ст. 291 КПК України, не є предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання. Кримінальний процесуальний закон не визначає наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування як підставу для повернення обвинувального акта прокурору.

На відсутності підстав щодо повернення обвинувального акта в цьому кримінальному провадженні констатував апеляційний суд згідно ухвали колегії судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області від 13 червня 2018 року, за наслідками розгляду апеляційної скарги прокурора на ухвалу Теребовлянського районного суду від 25 квітня 2018 року про повернення обвинувального акта прокурору.

Так, зокрема, апеляційний суд зазначив, що перевірка відомостей, які містяться у вказаному реєстрі не відноситься до компетенції суду та не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, а тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування ухвали суду з призначенням нового розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст.190, ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369 КК України в Теребовлянському районному суді Тернопільської області.

Оцінюючи доводи захисту в частині аргументів стосовно направлення обвинувального акта до суду після закінчення строків досудового розслідування, суд констатує, що зазначена обставина відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284, п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України є підставою для прийняття на підготовчому судовому засіданні рішення про закриття провадження, про що суд наголошував в ухвалі від 28 квітня 2023 року. Водночас, закінчення строків досудового розслідування не підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Також не є обґрунтованими доводи захисту про те, що в матеріалах справи міститься два обвинувальних акти відносно обвинувачення ОСОБА_4 (один затверджено 25 липня 2017 року, інший - 26 липня 2017 року).

Як встановлено, прокурором затверджено та скеровано до Чортківського районного суду обвинувальний акт щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. З ст. 369 КК України 26 липня 2017 року. Один екземпляр скерованого в суд обвинувального акту 26.07.2017 року вручено обвинуваченому та його захиснику. Обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 надійшов до Чортківського районного суду Тернопільської області 01 серпня 2017 року, про що свідчить протокол автоматизованого розподілу справ Чортківського районного суду від 01 серпня 2017 року.

Будь-який «другий» обвинувальний акт в суд відповідно до приписів ст.ст.290,293 КПК України для розгляду в суд прокурором не скеровувався.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що в клопотаннях сторони захисту не наведено такої невідповідності обвинувального акта у кримінальному провадженні №42017000000002228, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.07.2017 року вимогам Кримінального процесуального кодексу України, яка б перешкоджала призначенню його до судового розгляду.

Також з врахуванням позиції сторони захисту, яка наголосила що не всі клопотання сторони захисту на стадії підготовчого провадження вже подані, суд не вважає можливим вирішувати питання в цій ухвалі щодо призначення судового розгляду, оскільки це буде передчасним.

Керуючись ст.ст. 291, 314-316, 350 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта прокурору, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний тест ухвали складено та оголошено 24 липня 2023 року о 8 годині.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області ОСОБА_1