Ухвала суду № 112356243, 22.07.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12628/23

1-кс/308/3159/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про звернення застави в дохід держави та зміну запобіжного заходу відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Ужгород Закарпатської області, без освіти, одруженого, на утриманні шестеро малолітніх та неповнолітніх дітей, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2023 року до слідчого судді надійшло клопотання слідчого, доповнене прокурором письмово в судовому засіданні, про звернення застави в дохід держави та зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Клопотання обґрунтовує тим, що 22.05.2023 щодо підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 53680 грн. Цією ж ухвалою визначено, що у разі внесення застави на ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покладено такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого. прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

25.05.2023 внесено заставу у розмірі 53680 грн.

30.06.2023 слідчим у провадженні у зв`язку із тимчасовою відсутністю ОСОБА_4 , за місцем проживання вручено під розписку батьку підозрюваного ОСОБА_8 для передачі підозрюваному повістку з вимогою прибути 05.07.2023, 06.07.2023. 07.07.2023 до органу досудового розслідування для проведення процесуальних дій, однак підозрюваний не з`явився за викликом слідчого.

10.07.2023 слідчим у кримінальному провадженні було винесено постанову про зупинення досудового розслідування та оголошено в розшук підозрюваного. 21.07.2023 працівниками сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області встановлено місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_4 21.07.2023 слідчим у кримінальному провадженні було винесено постанову про відновлення досудового розслідування.

Позиції учасників судового засідання.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити. Пояснив, що підозрюваний порушував покладені на нього обов`язки, що свідчить про недостатність застосованого у відношенні підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави для досягнення мети його застосування. З урахуванням обставин справи, порушення підозрюваним ОСОБА_4 обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави та фактичної недобросовісної процесуальної поведінки підозрюваного просив застосувати запобіжний захід, який здатний нівелювати ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, у виді тримання під вартою, а сплачену за ОСОБА_4 суму застави звернути в дохід держави.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечили.

При цьому ОСОБА_4 пояснив, що про виклик до органу досудового розслідування обізнаний не був, так як повістки були вручені його батькові, про батько його не повідомляв. Паспорт для виїзду за кордон слідчому не здавав, так як йому було невідомо про цей обов`язок. Виїхав за кордон України в Угорщину, по поверненні добровільно з`явився до СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.

Захисник адвокат ОСОБА_5 звернув увагу слідчого судді, що слідчим не виконано вимог ч.2 ст.200 КПК України та не зазначено в клопотанні обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати. Повістки про виклик до органу досудового розслідування не вручалися підозрюваному безпосередньо. Просив застосувати до ОСОБА_4 наслідки неприбуття, передбачені ст. 139 КПК України, у вигляді грошового стягнення.

Оцінка та мотиви слідчого судді.

Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч.1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам (ч.1 ст. 177 КПК України).

Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме: постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з частиною 3 статті 182 КПК при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Частиною 4 статті 182 КПК визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 6 статті 182 КПК визначено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до частини 8 статті 182 КПК, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Згідно з частиною 7 статті 42 КПК, з моменту набуття певною особою статусу підозрюваного чи обвинуваченого на неї покладено процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Частина 5 статті 194 КПК містить припис щодо визначення обов`язку підозрюваного, обвинуваченого (без визначення строку дії такого обов`язку) прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади при застосуванні до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Окремо від цього слідчий суддя, суд зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого виконувати один або декілька обов`язків, передбачених пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК на строк не більше двох місяців, який може бути продовжений (частина 7 статті 194 КПК).

Тобто обов`язки, визначені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК, не є окремим запобіжним заходом, а застосовуються додатково до обраного підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу при наявності визначених в частині 5 статті 194 КПК умов, тобто обов`язки підозрюваного, обвинуваченого, визначені частиною 7 статті 42 КПК, та обов`язки, які передбачені частиною 5 статті 194 КПК, не є взаємовиключними чи альтернативними.

Таким чином, запобіжний захід (зокрема застава) забезпечує виконання підозрюваним чи обвинуваченим як процесуальних обов`язків, покладених на нього безпосередньо процесуальним законом - частиною 7 статті 42 КПК, - так й обов`язків, покладених на певний строк слідчим суддею чи судом при застосуванні запобіжного заходу згідно з пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК, й при цьому КПК передбачає два окремих випадки можливості звернення застави в дохід держави:

1) підозрюваний чи обвинувачений, який відповідно до статті 135 КПК належним чином викликаний до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду, не прибув на такий виклик (за винятком обумовлення неприбуття поважними причинами чи обґрунтованого неповідомлення про причини неявки), чим порушується процесуальний обов`язок, передбачений частиною 7 статті 42 КПК. При цьому КПК не встановлює кількості необхідних неявок підозрюваного чи обвинуваченого за викликом для звернення застави, тобто цілком достатньо одного випадку;

2) підозрюваний чи обвинувачений порушили будь-який чи кілька покладених на них при застосуванні запобіжного заходу процесуальних обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК.

Прокурор просить звернути заставу в дохід держави, так як, за твердженням прокурора, підозрюваний ОСОБА_8 порушив кілька покладених на них при застосуванні запобіжного заходу процесуальних обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12023071170000385 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.05.2023 року.

Підставою внесення зазначених відомостей до ЄРДР стало те, що «20 травня 2023 року близько 02 години 00 хвилин ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з невстановленими на даний час органом досудового розслідування особами чоловічої статі, в умовах воєнного стану, діючи з прямим умислом - усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, попередньо (усно) домовившись про вчинення злочину, а саме заволодіння чужим майном, без чіткого визначення ролей, шляхом відчинення металевих воріт проникли на територію будинку АДРЕСА_1 , де шляхом віджиму вхідних дверей, проникли в середину, де знаходилась ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звідки відкрито заволоділи належними їм речами, а саме: мобільним телефоном марки «XIAOMI REDMI A7 » IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , приставкою Т2, грошовими коштами у сумі 300 (триста) гривень та алкогольними напоями. У подальшому ОСОБА_4 разом із невстановленими особами чоловічої статі та викраденим майном покинули місце події, чим спричинили ОСОБА_9 матеріальні збитки на суму, яка встановлюється».

20.05.2023 року о 13год. 12 хв. ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст.208 КПК України. 20.05.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, а саме: у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням до житла, в умовах воєнного стану.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 22.05.2023 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 53680 грн. У разі внесення застави на ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покладено такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

25.05.2023 року за підозрюваного ОСОБА_4 внесено заставу у розмірі 53 680 грн.

З пояснень ОСОБА_8 в судовому засіданні вбачається, що свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, ОСОБА_8 до відповідних органів державної влади не здав; відлучився з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; виїхав за кордон України в Угорщину.

30.06.2023 року слідчим СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенантом поліції ОСОБА_10 у зв`язку із тимчасовою відсутністю підозрюваного ОСОБА_4 за місцем проживання вручено під розписку батьку підозрюваного ОСОБА_8 для передачі підозрюваному повісткок з вимогою прибути 05.07.2023, 06.07.2023. 07.07.2023 до органу досудового розслідування для проведення процесуальних дій, однак останній не з`явився за викликом слідчого, жодних відомостей про поважність причин неявки не подав.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає доведеним факт порушення кілька покладених на ОСОБА_8 при застосуванні запобіжного заходу процесуальних обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК, а саме: порушено обов`язки прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Правові засади застосування запобіжних заходів регламентовано главою 18 КПК «Запобіжні заходи, затримання особи» (статті 176-213 КПК). Термін «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й зміну на інший запобіжний захід. Такий висновок узгоджується з усталеною практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду (постанови від 18.12.2018 у справі №628/969/18 та від 28.03.2019 у справі №286/1695/18).

Порядок зміни запобіжних заходів врегульовано статтями 200, 201 КПК. Поряд з цим щодо окремих видів запобіжних заходів закон передбачає спеціальні умови для їх зміни. Так, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений порушив покладені на нього ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді застави обов`язки, вирішується питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу в вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу (частини 8 та10 статті 182 КПК).

При порушенні умов такого запобіжного заходу як застава процедура його застосування включає також застосування заходів кримінально-процесуальної відповідальності. Так, у разі порушення умов застави вона звертається в дохід держави (частина 8 статті 182 КПК).

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу (частина 9 статті 182 КПК).

З наведеного вище, слідує, що звернення застави в дохід держави є невід`ємною складовою зміни запобіжного заходу у вигляді застави, яка передбачена частинами 8 та 10 статті 182 КПК, та охоплюється поняттям «застосування запобіжного заходу» у вигляді застави.

Заходами забезпечення кримінального провадження є, у тому числі, запобіжні заходи (пункт 9 частини 2 статті 131 КПК). Застава є одним із видів запобіжних заходів (пункт 3 частини 1 статті 176 КПК).

У зв`язку із викладеним, звернення застави в дохід держави має (із врахуванням особливостей цього заходу) відповідати встановленим правилам застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Пропорційність втручання у майнові права заставодавця ОСОБА_11 має бути оцінена слідчим суддею з урахуванням характеру порушення покладеного на підозрюваного обов`язку та негативних наслідків, що настали у вигляді перешкод кримінальному провадженню.

Так, слідчий суддя виходить з того, що підозрюваний ОСОБА_4 тричі, а саме: 05.07.2023, 06.07.2023. 07.07.2023 до органу досудового розслідування для проведення процесуальних дій, не з`явився; свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, ОСОБА_8 до відповідних органів державної влади не здав; відлучився з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; виїхав за кордон України в Угорщину.

Вказані порушення покладених на ОСОБА_8 обов`язків спричинило затягування досудового розслідування.

Враховуючи наведені вище характеристики порушення покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків у співвідношенні з ризиками для кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку, що принципу пропорційності в цьому провадженні відповідатиме звернення в дохід держави грошових коштів, внесених в якості застави заставодавцем ОСОБА_11 у розмірі 53 680,00 грн.

Згідно з ч. 10 ст. 182 КПК у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК.

Так як слідчий суддя дійшов висновку про необхідність звернення застави, внесеної за ОСОБА_4 , в дохід держави, а тому, слідчому судді належить з`ясувати, який запобіжний захід має діяти щодо підозрюваного надалі.

Прокурор просив обрати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, оскільки на його переконання існують ризики, передбачені ст. 177 КПК, а саме: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Слідчий суддя зауважує, що дієвість кримінального провадження не в останню чергу залежить від виду запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обставини кримінального правопорушення та причетність громадянина ОСОБА_4 до даного кримінального правопорушення, обґрунтованість підозри підтверджується:

-рапортом про прийняття та реєстрацію заяви від 20.05.2023 року;

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.05.2023 року;

-протоколом огляду місця події та ілюстративними таблицями до нього від 20.05.2023 року;

-актом про застосування службової собаки від 20.05.2023 року;

-протоколом обшуку від 20.05.2023 року;

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 20.05.2023 року;

-протоколом та довідкою пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.05.2023 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 20.05.2023 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 20.05.2023 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 30.05.2023 року.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги вищевказані рішення ЄСПЛ, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

При цьому слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

На думку суду, ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування, суду та незаконного впливу на свідків, потерпілого є реальними та зумовлюють необхідність дії запобіжного заходу.

Зокрема, ризик переховування від органу досудового розслідування, суду досить вірогідний з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками, встановленими випадками нез`явлення за викликами до органу досудового розслідування, залишення місця проживання, виїзду за кордон України.

Таким чином, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику переховування від органу досудового розслідування, суду.

Окрім цього, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, беручи до уваги обставини вчиненого правопорушення, враховуючи, що докази по кримінальному провадженню в повному обсязі не зібрано, вважає, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може впливати на потерпілого ОСОБА_9 та свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 з метою дачі, зміни показань на його користь, адже після ознайомлення з матеріалами клопотання підозрюваному стануть відомі анкетні дані останніх, а це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань або відмови від надання таких.

Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вказане в сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1ст. 177 КПК України.

Частиною 3 ст. 176 КПК встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК).

Ґрунтуючись на досліджених у судовому засіданні матеріалах клопотання та поясненнях сторін провадження, слідчий суддя під час обрання запобіжного заходу, враховує наступні обставини:

1)кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , згідно зі ст. 12 КК відноситься до тяжких і у разі визнання його винуватим йому може загрожувати покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

2)станом на день вирішення клопотання ОСОБА_4 виповнився 34 роки, даних про неможливість перебування особи в умовах ізоляції суду не надано;

3)ОСОБА_4 одружений, на утриманні має шестеро малолітніх та неповнолітніх дітей;

4)підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий;

5)підозрюваний ОСОБА_4 не дотримувався умов раніше застосованого до нього запобіжного заходу. Відомостей щодо повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.

Відомостей, які свідчили б про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторонами не надано.

Отже, зважаючи на положення п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК, до підозрюваного ОСОБА_4 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В частині доводів сторони захисту щодо наявності у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, а саме те, що підозрюваний одружений, на утриманні має шестеро малолітніх та неповнолітніх дітей, слідчий суддя зазначає, що вказані обставини жодним чином не стали для підозрюваного тим стримуючим фактором, який би запобіг ймовірному вчиненню підозрюваним вищезазначеного кримінального правопорушення, а тому з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини інкримінованих підозрюваному дій, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу.

Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, слідчий суддя, у першу чергу враховує те, що ОСОБА_4 неодноразово без поважних причин не прибував до органу досудового розслідування, покидав територію України, а тому з великою ймовірністю може вчиняти такі дії знову. Така оцінка стосується перспективних фактів, тому слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт та інші не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Тому, враховуючи усе вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку, що щодо підозрюваного ОСОБА_13 слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує, що головним критерієм, за яким має бути визначений розмір застави, є його достатність для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків.

У цьому зв`язку слідчий суддя зауважує, що попередній розмір застави, визначений в ухвалі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.05.2023 року в розмірі 53 680 грн. не забезпечив виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

Частиною 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує як характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, а також те що підозрюваний ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, постійного доходу не отримує, та переконаний, що застава в розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, передбаченому ч. 5 ст. 182 КПК України, гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_13 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти відповідні обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

З цих підстав, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України заставу в розмірі 53 680,00 грн., внесену 25.05.2023 року заставодавцем ОСОБА_11 за підозрюваного ОСОБА_4 згідно з ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 травня 2023 року.

Змінити ОСОБА_4 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді застави, застосований ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 травня 2023 року, на запобіжний захід тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 30.07.2023 року включно.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, визначивши її у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 80 520,00 гривень.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком на два місяці наступні обов`язки:

- не відлучатися з Ужгородського району Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- пробувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування із потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити на два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання вищевказаних обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала підлягає негайному виконання після її оголошення.

Суддя ОСОБА_1