Рішення № 112354056, 04.07.2023, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/22787/21

н/п 2/953/1126/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

судді Єфіменко Н.В.,

за участі секретаря Лущан В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

01.12.2021 р. ОСОБА_1 (далі: позивач) звернулась з позовом до ТОВ «Вердикт капітал» (далі: відповідач), треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова А.А. (далі: третя особа-1), приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. (далі: третя особа-2), в якому просить суд визнати виконавчий напис № 4839 вчинений 16.09.2019 року таким, що не підлягає виконанню.

Крім того просила стягнули з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 7 950 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на вчинення оспорюваного виконавчого напису з порушенням вимог законодавства України.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував посилаюсь на те, що виконавчий напис № 4839 від 16.09.2019 року вчинено без порушень вимог законодавства України.

Також відповідачем подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу.

Позивач та його представник до судового засідання не з`явились, представник подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач та треті особи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явились, причини не явки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, підстави повторного відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд розглядає справу за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини:

21.05.2023 року між ПАТ «Альфа-банк» та позивачем укладено кредитний договір № 500373849, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 6 648 грн. зі строком повернення до 22.05.2016 р.

Правонаступником ПАТ «Альфа-банк» на підставі Договорів факторингу № 2019-1ДМГ/ВЕСТА від 14.01.2019 р., відступлення прав вимоги № 16-01/19/2 від 16.01.2019 є відповідач.

16.09.2019 р. третьою особою-1 вчинено виконавчий напис № 4839 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором № 500373849 від 21.05.2013 у сумі 36 770, 20 грн.

27.09.2019 третьою особою-2 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого напису № 4839 від 16.09.2019 р.

Встановивши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд доходить висновує:

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

У статті 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно з підпунктами 1.1., 1.2. пункту 1, підпунктами 3.1., 3.5. пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (п.п. 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.

Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п.1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. 12 березня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до п. 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та позивачем кредитний договір № 500373849 від 21.05.2013, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, нотаріально не посвідчений, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню за недотримання умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року в справі № 172/1652/18.

Вбачається, що нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис з недотриманням умов вчинення виконавчого напису стосовних обов`язку подачі стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вказаних висновків дійшла також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на Відповідача.

Позивач, звернувшись до суду за захистом своїх прав як споживач звільнений від сплати судового збору.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908 грн. на користь держави.

Стосовно витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19).

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

У постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі № 596/2305/18-ц зазначено, що відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача - адвокатом Хворост Д.М. надано суду: попередній (орієнтовний ) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, детальний опис робіт (наданих послуг), акт приймання-передачі наданої правової допомоги № 1 до Договору про надання правової допомоги № 90 від 03.11.2021, копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та квитанцію від 23.11.2021, з якої вбачається що позивач сплатила адвокату Хворост Д.М. 7 950 грн.

Разом з тим, відповідачем надано до суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, оскільки позивачем до позовної заяви не подано належних та допустимих документів, які б підтверджували оплату правничої допомоги, в тому числі документів, які б підтверджували перерахунок коштів адвокату. Також зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналізуючи матеріали справи суд вважає, що визначені в розрахунку 9 годин 30 хв. часу, які адвокат витратив на вивчення матеріалів та консультації, підготовку позовної заяви та клопотань, підготовку та написання попереднього розрахунку суми судових витрат та детального опису робіт, є завищеними та необґрунтованими.

Отже, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про часткове задоволення цієї вимоги та стягнення з відповідача на користь позивача (7950:100)х75 = 5 962, 50 грн. витрат понесених останньою на професійну правничу допомогу.

Доводи позивача про те, що позовної заяви не подано належних та допустимих документів, які б підтверджували оплату правничої допомоги, суд вважає безпідставними, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 141, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 16, 18 ЦК України, ЗУ «Про нотаріат» від 02.09.1993р. №3425-XII, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.

Виконавчий напис № 3839, вчинений 16.09.2019 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» заборгованості за кредитним договором № 500373849 від 21.05.2013 в сумі 36 770 20 грн., визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» на користь держави судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 5 962 (п`ять тисяч шістсот дві) грн. 50 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5Б).

Треті особи: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна (Київська область, м. Бровари, вул. Шевченка, буд. 13, оф. 7).

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна (м. Київ, вул. Окіпної Раїси, буд. 4-А, оф. 35А).

Повне судове рішення складено 04.07.2023.

Суддя -