Рішення № 112352911, 21.07.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2023 року № 320/14087/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ШИНА МІКС" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ШИНА МІКС" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.01.2023 №8101043/39325164 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.01.2022 №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

2) зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 05.01.2022 №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію;

3) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.01.2023 №8101044/39325164 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.01.2022 №29 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

4) зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 05.01.2022 №29 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію;

5) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.01.2023 №8101035/39325164 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.01.2022 №21 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

6) зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 05.01.2022 №21 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію;

7) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.01.2023 №8101038/39325164 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.01.2022 №30 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

8) зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 05.01.2022 №30 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію;

9) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.01.2023 №8101037/39325164 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.01.2022 №31 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

10) зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 05.01.2022 №31 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію;

11) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.01.2023 №8101036/39325164 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.01.2022 №32 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

12) зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 05.01.2022 №32 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію;

13) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.01.2023 №8101034/39325164 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.01.2022 №33 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

14) зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 05.01.2022 №33 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію;

15) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.01.2023 №8101045/39325164 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.01.2022 №25 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

16) зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 05.01.2022 №25 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію;

17) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.01.2023 №8101041/39325164 про відмову в реєстрації податкової накладної від 06.01.2022 №37 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

18) зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 06.01.2022 №37 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію;

19) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.01.2023 №8101039/39325164 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.01.2022 №67 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

20) зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 10.01.2022 №67 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ТОВ "ШИНА МІКС" було подано до контролюючого органу податкові накладні для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак рішеннями від 18.01.2023 було відмовлено у реєстрації податкових накладних, не зважаючи на їх відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

Позивач звернув увагу на те, що спірні рішення не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень Головним управлінням ДПС у м. Києві, а лише містять посилання на те, що причиною їх прийняття є ненадання платником податку первинних документів. У той же час, як вказує позивач, Головним управлінням ДПС у м. Києві не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Крім того, позивач зазначив, що після зупинення реєстрації податкових накладних ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарської операції, а тому спірні рішення були прийнято протиправно та мають бути скасовані.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачі, заперечуючи проти позовних вимог, зазначили, що під час перевірки реєстрації поданої позивачем податкової накладної контролюючим органом встановлено відсутність первинних документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та / або банківських виписок з особових рахунків. Відповідачами наголошено, що обсяг поданих позивачем документів не відповідає вичерпному переліку, а зміст вказаних документів не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарських операцій, з огляду на що оскаржуване рішення є обґрунтованими та не підлягає скасуванню.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ШИНА МІКС" (ідентифікаційний код 39325164, місцезнаходження: 01103, м. Київ, проїзд Військовий, 1) 29.07.2014 було зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Видами діяльності позивача за КВЕД є: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний); 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.

Для здійснення основної та допоміжної господарської діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «ШИНА МІКС» використовує наступні приміщення:

офіс за адресою: м. Київ, Військовий проїзд, будинок 1 на підставі оренди, згідно Договору оренди нежитлового приміщення № 21 від 29.11.2019;

склад - магазин за адресою: м. Київ, Військовий проїзд, будинок 1. на підставі оренди, згідно Договору оренди нежитлового приміщення № 21 від 29.11.2019;

склад за адресою: м. Київ, Військовий проїзд, будинок 1, на підставі оренди, згідно Договору оренди нежитлового приміщення №21 від 29.11.2019;

складське приміщення за адресою: м. Бровари, вулиця Онікієнка Олега (Кутузова), будинок 8А, на підставі оренди, згідно Договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.01.2017;

складське приміщення за адресою: м. Бровари, бульвар Незалежності, буд.16, на підставі оренди, згідно Договору оренди нежитлового приміщення № 222/18 від 01.07.2018

Крім того, у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ШИНА МІКС» є транспортні засоби: Toyota Rav4 ( НОМЕР_1 ), Ford Transit (AA9065TM) та Citroen Jamper (KA5928EM), що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію на кожний транспортний засіб, копії яких наявні в матеріалах справи.

Як вбачається з штатного розпису Товариства з обмеженою відповідальністю «ШИНА МІКС» та звіту Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 4 квартал 2021 року на підприємстві працює 13 осіб.

02.01.2019 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «АСКАНІЯ АВТО» було підписано договір поставки №19-02012019, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в обумовлений даним договором строк поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті відповідно до специфікацій, що є невід`ємною частиною договору, в кількості та за ціною, зазначиними у накладних, на умовах та в порядку, визнчених даним договором.Належним чином завірена копія договору додається.

Так, ТОВ «АСКАНІЯ АВТО» було здійснено продаж автошин, що підтверджується: видатковими накладними №49436 від 17.12.2021, №50821 від 28.12.2021, №49143 від 15.12.2021, №30739 від 13.09.2021, №41140 від 04.11.2021, №32518 від 18.10.2019, №39176 від 26.10.2021, №8172 від 29.03.2021, №45349 від 24.11.2021, №31679 від 15.09.2021, №13091 від 27.04.2021, №38418 від 21.10.2021, №31604 від 14.09.2021; товарно-транспортними накладними №00000049425 від 17.12.2021, №00000050821 від 29.12.2021, №00000049143 від 15.12.2021, №00000030739 від 13.09.2021, №00000045587 від 04.11.2021, №00000032518 від 18.10.2019, №00000039176 від 26.10.2021, №00000038418 від 21.10.2021, №00000013091 від 27.04.2021, №0000045349 від 24.11.2021, №0000031679 від 15.09.2021, №00000031604 від 14.09.2021, а також зареєстрованими ТОВ «АСКАНІЯ АВТО» в ЄРПН податковими накладними №1200702 від 17.12.2021, №1201208 від 28.12.2021, №1200634 від 15.12.2021, №900568 від 13.09.2021, №1100271 від 04.11.2021, №302120 від 29.03.2021, №401497 від 27.04.2021, №900780 від 15.09.2021, №1000719 від 18.10.2019, №1001347 від 21.10.2021, №1001678 від 26.10.2021, №1117785 від 24.11.2021, №900707 від 14.09.2021.

Також, 21.12.2021 позивачем було здійснено у ФОП ОСОБА_1 замовлення товару згідно рахунку № НОМЕР_2 .

21.12.2021 на виконання замовлення ФОП ОСОБА_1 було відвантажено на користь позивача товар, у тому числі автошини, що підтверджується видатковою накладною №13440 від 21.12.2021.

Вказаний товар був поставлений силами та ресурсами позивча, що підтверджується товарно-транспортною накладною №16838 від 21.12.2021.

За фактом поставки позивачу товару ФОП ОСОБА_1 було складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну №1116 від 21.12.2021.

Крім того, 29.08.2019 та 24.12.2021 позивачем було здійснено придбання автошин у ТОВ "СТОК ШИНА", що підтверджується: видатковими накладними №3017 від 29.08.2019, №4773 від 24.12.2021; товарно-транспортними накладними №Р3017 від 29.08.2019, №Р4773 від 24.12.2021, а також зареєстрованими ТОВ "СТОК ШИНА" в ЄРПН податковими накладними №363 від 29.08.2019, №268 від 24.12.2021.

У подальшому позивачем було реалізований придбаний у ТОВ «АСКАНІЯ АВТО», ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "СТОК ШИНА" товар, - автошини, ТОВ "Лихачовська Меблива Фабрика", ТОВ "ТЕХ СТО", МПП "АСВА", ТОВ "УКРШИНА У А", ТОВ "ІМПОРТНІ АВТОШИНИ", ТОВ "АВТОЛЕНД-КИЇВ", що підтверджується: рахунком-фактури №12 від 04.01.2022, видатковою накладною №26 від 05.01.2022, рахунком-фактури №31 від 05.01.2022, видатковою накладною №29 від 05.01.2022, договором купівлі-продажу №28/01-2020 від 28.01.2020, рахунком-фактури №27 від 05.01.2022, видатковою накладною №24 від 05.01.2022, товарно-транспортною накладною №Р*24 від 05.01.2022, договором купівлі - продажу №20/03-2018 від 20.03.2018, рахунком-фактури №26 від 05.01.2022, видатковою накладною №11 від 05.01.2022, товарно-транспортною накладною №Р11 від 05.01.2022, рахунком-фактури № 25 від 05.01.2022, видатковою накладною №21 від 05.01.2022, товарно-транспортною накладною №Р-21 від 05.01.2022, рахунком-фактури №2 від 04.01.2022, видатковою накладною №22 від 05.01.2022, товарно-транспортною накладною №Р21 від 05.0.12022, рахунком - фактури №6010 від 28.12.2021, видатковою накладною №23 від 05.01.2022, рахунком №30 від 05.01.2022, видатковою накладною №28 від 05.01.2022, договором купівлі - продажу №04/01/2021/3 від 04.01.2021, рахунком №39 від 06.01.2022, видатковою накладною №38 від 06.01.2022, товарно-транспортною накладною №Р38 від 06.01.2022, рахунком №46 від 10.01.2022, видатковою накладною №39 від 10.01.2022, товарно-транспортною накладною №Р39 від 10.01.2022. Належним чином завірені копії вказаних документів наявні в матеріалах справи.

05.01.2022 за фактом поставки товару позивачем були складені та подані для реєстрації в ЄРПН податкові накладні №7, №29, №21, №30, №31, №32, №33, №25.

Також, 06.01.2022 та 10.01.2022 за фактом поставки товару позивачем були складені та подані для реєстрації в ЄРПН податкові накладні №37 та №67 відповідно.

За результатом обробки вказаних податкових накладних їх реєстрація була зупинена, про що позивачу направлено відповідні квитанції.

В якості підстав для зупинення реєстрації податкових накладних від 05.01.2022 №7, від 05.01.2022 №29, від 05.01.2022 №21, від 05.01.2022 №30, від 05.01.2022 №31, від 05.01.2022 №32, від 05.01.2022 №33, від 05.01.2022 №25, від 06.01.2022 №37, від 10.01.2022 №67 відповідачем вказано: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем були направлені до Головного управління ДПС у м. Києві повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, до яких додані документи довільного формату - копії первинних документів, які, на думку позивача, повністю розкривають зміст господарських операцій та підтверджують документальне оформлення проведених господарських операцій.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті рішення від 18.01.2023 №8101043/39325164, від 18.01.2023 №8101044/39325164, від 18.01.2023 №8101035/39325164, від 18.01.2023 №8101038/39325164, від 18.01.2023 №8101037/39325164, від 18.01.2023 №8101036/39325164, від 18.01.2023 №8101034/39325164, від 18.01.2023 №8101045/39325164, від 18.01.2023 №8101041/39325164, від 18.01.2023 №8101039/39325164, якими у реєстрації податкових накладних від 05.01.2022 №7, від 05.01.2022 №29, від 05.01.2022 №21, від 05.01.2022 №30, від 05.01.2022 №31, від 05.01.2022 №32, від 05.01.2022 №33, від 05.01.2022 №25, від 06.01.2022 №37, від 10.01.2022 №67 відмовлено.

В якості підстави для прийняття вказаних рішень Комісією ГУ ДПС у м. Києві зазначено про ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

Судом встановлено, що позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргами на спірні рішення.

За результатами розгляду вказаних скарг Державною податковою службою України були прийняті рішення, якими спірні рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення з підстав ненадання ним копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись з рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку № 1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку № 1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДФС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку № 520).Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку № 520).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

З матеріалів справи вбачається, що в спірних рішеннях Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 18.01.2023 №8101043/39325164, від 18.01.2023 №8101044/39325164, від 18.01.2023 №8101035/39325164, від 18.01.2023 №8101038/39325164, від 18.01.2023 №8101037/39325164, від 18.01.2023 №8101036/39325164, від 18.01.2023 №8101034/39325164, від 18.01.2023 №8101045/39325164, від 18.01.2023 №8101041/39325164, від 18.01.2023 №8101039/39325164 вказано про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Отже, у спірних рішеннях фактично було лише процитоване положення пунктів 5 та 11 Порядку №520, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача-1, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.

Суд зазначає, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520.

Пунктом 26 Порядку № 1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Згідно з пунктом 29 Порядку № 1165 передбачено, що до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку № 1165).

Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку № 1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Пунктом 45 Порядку № 1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:

- доповідь секретаря комісії;

- доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);

- внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення;

- оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;

- голосування;

- оголошення головою комісії результатів голосування;

- оформлення протоколу.

Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Проте, відповідачами під час розгляду справи не було надано суду протоколів засідання комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на яких розглядалось питання щодо реєстрації спірних податкових накладних.

Суд зазначає, що абзацом другим пункту 5 Порядку № 1165 регламентовано, що податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, які є Додатком 3 до вказаного порядку, критерієм ризиковості здійснення операцій визначено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Пунктом 8 Додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено, що до критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість належить: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд звертає увагу на те, що в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних від 05.01.2022 №7, від 05.01.2022 №29, від 05.01.2022 №21, від 05.01.2022 №30, від 05.01.2022 №31, від 05.01.2022 №32, від 05.01.2022 №33, від 05.01.2022 №25, від 06.01.2022 №37, від 10.01.2022 №67 в якості підстав для зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем вказано: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

При цьому контролюючим органом не було зазначено, яка саме податкова інформація зумовила висновки про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку. Також Головним управлінням ДПС у м. Києві не надано суду доказів наявності у контролюючих органів податкової інформації, яка б свідчила про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, як не надано і рішення про відповідність товариства критеріям ризиковості платника податку.

Як вже було зазначено вище, рішеннями відповідної комісії податкового органу було відмовлено у реєстрації податкових накладних від 18.01.2023 №8101043/39325164, від 18.01.2023 №8101044/39325164, від 18.01.2023 №8101035/39325164, від 18.01.2023 №8101038/39325164, від 18.01.2023 №8101037/39325164, від 18.01.2023 №8101036/39325164, від 18.01.2023 №8101034/39325164, від 18.01.2023 №8101045/39325164, від 18.01.2023 №8101041/39325164, від 18.01.2023 №8101039/39325164 з підстав ненадання позивачем первинних документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності повних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Натомість, з огляду на докази, надані позивачем до податкового органу після зупинення реєстрації податкових накладних, які надані до матеріалів справи, що повністю розкривають зміст господарських операцій, останнім підтверджено реальність здійснення господарських операцій, надані пояснення та копії бухгалтерських документів, якими підтверджується законність та реальність таких операцій.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.11.2022 у справі №320/3483/21, 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

На підставі викладеного, суд зазначає, що спірні рішення містять лише загальне твердження без зазначення, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

При цьому суд звертає увагу на те, що спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних були винесені не у зв`язку з невиконанням позивачем вимог щодо надання пояснень по пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а у зв`язку з ненаданням копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування.

При цьому ГУ ДПС у м. Києві не обґрунтовано правомірності прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних з підстави, з якої попередньо не було зупинено реєстрацію таких податкових накладних та надано право платнику податку усунути недоліки при подачі податкових накладних на реєстрацію. Зазначене суперечить принципу правової визначеності та свідчить про порушення ГУ ДПС у м. Києві при прийнятті оскаржуваних рішень принципів добросовісності, обґрунтованості та участі особи у процесі прийняття рішення щодо останньої.

Суд зауважує, що згідно отриманих квитанцій податкові накладні прийняті, але їх реєстрацію зупинено з посиланням на п. 201.16 ст. 201 ПК України та п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У справі, що розглядається, судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що рішеннями відповідної комісії контролюючого органу було відмовлено у реєстрації податкових накладних від 05.01.2022 №7, від 05.01.2022 №29, від 05.01.2022 №21, від 05.01.2022 №30, від 05.01.2022 №31, від 05.01.2022 №32, від 05.01.2022 №33, від 05.01.2022 №25, від 06.01.2022 №37, від 10.01.2022 №67 з підстав ненадання позивачем первинних документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності повних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Іншої додаткової інформації вказані рішення не містили.

Судом, з урахуванням доказів, наданих позивачем до контролюючого органу після зупинення реєстрації податкових накладних (пояснення та копії бухгалтерських документів), встановлено, що позивачем надано документи, що повністю розкривають зміст господарських операцій та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постанові від 25 листопада 2022 року у справі № 320/3484/21.

Індивідуальний акт, виданий суб`єктом владних повноважень є документом, прийнятим з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що у спірних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, якої саме інформації у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Крім того, аналіз змісту оспорюваних рішень дає підстави стверджувати, що Комісія ГУ ДПС у м. Києві, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації поданих позивачем податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій.

Натомість Комісія ГУ ДПС у м. Києві будь-якими належними доказами не обґрунтувала підстави прийняття оскаржуваного рішення, зокрема те, яких саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних не вистачало для здійснення реєстрації податкових накладних.

Також Комісія ГУ ДПС у м. Києві не довела, що надані позивачем документи мали такі недоліки форми або змісту, які виключали можливість реєстрації податкової накладної.

Суд вважає, що ненадання платником окремих необхідних документів пояснюється, передусім, відсутністю чіткої вимоги податкового органу стосовно переліку документів, необхідних для підтвердження конкретної господарської операції.

У зв`язку з цим, сама по собі наявність у законодавстві відповідного переліку усіх можливих документів, які можуть бути використані для підтвердження правомірності складання податкової накладної, і ненадання платником усіх цих документів, не може розглядатись як обставина, що свідчить про вину платника або прямо доводить безпідставність реєстрації податкової накладної.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДПС у м. Києві по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Однак під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у м. Києві документів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані ГУ ДПС у м. Києві останній не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.01.2023 №8101043/39325164, від 18.01.2023 №8101044/39325164, від 18.01.2023 №8101035/39325164, від 18.01.2023 №8101038/39325164, від 18.01.2023 №8101037/39325164, від 18.01.2023 №8101036/39325164, від 18.01.2023 №8101034/39325164, від 18.01.2023 №8101045/39325164, від 18.01.2023 №8101041/39325164, від 18.01.2023 №8101039/39325164 про відмову в реєстрації податкових накладних від 05.01.2022 №7, від 05.01.2022 №29, від 05.01.2022 №21, від 05.01.2022 №30, від 05.01.2022 №31, від 05.01.2022 №32, від 05.01.2022 №33, від 05.01.2022 №25, від 06.01.2022 №37, від 10.01.2022 №67 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 05.01.2022 №7, від 05.01.2022 №29, від 05.01.2022 №21, від 05.01.2022 №30, від 05.01.2022 №31, від 05.01.2022 №32, від 05.01.2022 №33, від 05.01.2022 №25, від 06.01.2022 №37, від 10.01.2022 №67, суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 №7 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Суд звертає увагу на те, що спірні накладні були подані до реєстрації 05.09.2022, а тому підлягають реєстрації у день їх подання.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 26840,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки спірні рішення саме комісії регіонального рівня призвели до виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 249, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.01.2023 №8101043/39325164, від 18.01.2023 №8101044/39325164, від 18.01.2023 №8101035/39325164, від 18.01.2023 №8101038/39325164, від 18.01.2023 №8101037/39325164, від 18.01.2023 №8101036/39325164, від 18.01.2023 №8101034/39325164, від 18.01.2023 №8101045/39325164, від 18.01.2023 №8101041/39325164, від 18.01.2023 №8101039/39325164 про відмову в реєстрації податкових накладних від 05.01.2022 №7, від 05.01.2022 №29, від 05.01.2022 №21, від 05.01.2022 №30, від 05.01.2022 №31, від 05.01.2022 №32, від 05.01.2022 №33, від 05.01.2022 №25, від 06.01.2022 №37, від 10.01.2022 №67.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 05.01.2022 №7, від 05.01.2022 №29, від 05.01.2022 №21, від 05.01.2022 №30, від 05.01.2022 №31, від 05.01.2022 №32, від 05.01.2022 №33, від 05.01.2022 №25, від 06.01.2022 №37, від 10.01.2022 №67 датою їх подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ШИНА МІКС" (ідентифікаційний код 39325164) судовий збір у сумі 26840,00 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.