Ухвала суду № 112345889, 18.07.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/23221/23

Провадження № 1-кс/761/15100/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника ПАТ «Нафтопереробний комплекс-Галичина» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 720 220 004 000 000 12 від 21.10.2022,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту грошових коштів ПАТ «Нафтопереробний комплекс-Галичина», що знаходяться на банківських рахунках у низці банківських установ, звернувся адвокат ОСОБА_3 .

На обґрунтування клопотання його ініціатор зазначив, що детективами Бюро економічної безпеки України здійснюєтьсядосудове розслідування у кримінальному провадженні № 720 220 004 000 000 12 від 21.10.2022 за ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 2051 КК України, у якому ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києві від 03.03.2023 (справа № 761/7220/23) накладений арешт на грошові кошти ПАТ «Нафтопереробний комплекс-Галичина», що знаходяться на банківських рахунках у низці банківських установ.

Вказаний захід забезпечення кримінального провадження застосований у зв`язку з тим, що грошові кошти на рахунках зазначеного вище підприємства здобуті протиправним шляхом, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні заявник клопотання підтримав, просив його задовольнити, наполягаючи, що у діях службових осіб ПАТ «Нафтопереробний комплекс-Галичина» відсутні ознаки кримінальних правопорушень, за фактом вчинення яких здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Крім того, представник власника майна просив врахувати, що подальше застосування оскаржуваного заходу забезпечення кримінального провадження спричинить зупинення діяльності підприємства, призведе до несплати податків та унеможливить виплату заробітної плати працівникам.

ПрокурорОфісу Генерального прокурора, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи належним чином, до суду не прибув.

Слідчий суддя, заслухавши ініціатора клопотання, дослідивши надані документи, дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, що передбачені законом і загальними принципами міжнародного права.

Наведена засада закріплена у ст. 41 Конституції України, яка зазначає, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

У рішенні «Смірнов проти Росії» від 07.06.2007 ЄСПЛ зазначив, що найбільш важлива вимога ст. 2 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-який акт втручання державного органу у здійснення права на безперешкодне користування своїм майном повинен бути законним.

У практиці ЄСПЛ неодноразово зазначалось, що таке втручання держави у права особи повинно здійснюватися на підставі закону.

Крім того, статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових частин права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.

У силу ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України до завдань кримінального провадження з-поміж іншого віднесена охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.

У контексті клопотання, що розглядається слідчим суддею, має бути надана оцінка правомірності обмеження власника можливості реалізації ним права власності.

Главою 2 КПК встановлені засади, тобто основоположні принципи кримінального провадження до яких, серед інших, віднесені законність (ст. 9 КПК), недоторканність права власності (ст. 16).

Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У силу ст. 16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

Сукупність наведених норм кримінального провадження, їх внутрішній, змістовний зв`язок між собою свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам.

Процесуальним законом визначено, що обов`язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю.

Таким чином, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень має забезпечити дотримання закону усіма учасниками кримінального провадження, а також зобов`язаний вживати передбачені законом заходи для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.

Особливої актуальності та гостроти це питання набуває у відношенні здійснення судового контролю за діяльністю сторони обвинувачення, представники якої наділені значними можливостями застосування заходів примусового характеру.

Отже, слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов`язки, має запобігти зловживанню стороною обвинувачення її повноваженнями з метою збереження рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.

Рішенням слідчого судді 03.03.2023 (справа № 761/7220/23) накладений арешт, на грошові кошти ПАТ «Нафтопереробний комплекс-Галичина», що знаходяться на банківських рахунках у ПАТ «Державний Ощадний Банк України» (МФО 325796),у зв`язку з тим, що на підставі аналітичного дослідження фінансово-господарських операцій ПАТ «Нафтопереробний комплекс-Галичина» за період січня-лютого 2022 року встановлено ймовірне сприяння службовими особами вказаного підприємства ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах.

У той же час, на день розгляду клопотання про скасування арешту майна стороною обвинувачення не надано доказів, що ПАТ «Нафтопереробний комплекс-Галичина» здійснювало фіктивні фінансово-господарськї операції з метою подальшого ухилення від сплати податків.

З наведеного витікає, що стороною обвинувачення не доведено, що службові особи ПАТ «Нафтопереробний комплекс-Галичина» причетні до вчинення кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 2051 КК України та грошові кошти на рахунку останнього, здобуті злочинним шляхом.

Також, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК.

У силу ст. 98 КПК до речових доказів кримінальний процесуальний закон відносить, серед іншого, об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення або набуті протиправним шляхом.

Водночас, як встановлено вище слідчим суддею не отримано даних на підтвердження того, що грошові коштиПАТ «Нафтопереробний комплекс-Галичина», які знаходяться на банківських рахунках, відповідають вимогам ст.98 КПК України.

Викладені обставини свідчать, що ризики, які стали підставою для арешту грошових коштів ПАТ «Нафтопереробний комплекс-Галичина», які знаходяться на банківських рахунках, на час розгляду клопотання про скасування арешту майна стороною обвинувачення не доведені, що обґрунтовано матеріалами, доданими до клопотання.

Виходячи з того, що прокурором не спростовані аргументи ініціатора клопотання про те, що піддане арешту майно має законне походження, а також відсутні інші ознаки для віднесення його до речових доказів, застосування щодо нього зазначеного заходу забезпечення не відповідає положенням ст. 170 КПК.

Крім того, з огляду на обсяг арештованих рахунків ПАТ «Нафтопереробний комплекс-Галичина», обґрунтованим є висновок, що подальше застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження позбавляє цього суб`єкта господарювання можливості здійснювати господарську діяльність, що свідчить про невиправданість такого масштабного втручання у діяльність суб`єкта господарювання потребам досудового розслідування щодо встановлення обставин вчинення злочину.

Зазначене приводить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про скасування арешту.

Приймаючи до уваги вищенаведене, керуючись ст. 7, 9, 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання представника ПАТ «Нафтопереробний комплекс-Галичина» адвоката ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати у кримінальному провадженні № 720 220 004 000 000 12 від 21.10.2022 арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.03.2023 (справа № 761/7220/23), частково, а саме на грошові кошти ПАТ «Нафтопереробний комплекс-Галичина» (ЄДРПОУ 00152388), які знаходяться на рахунках:

-№ НОМЕР_1 (980 українська гривня);

-№ НОМЕР_2 (980 українська гривня);

-№ НОМЕР_1 (840 долар США);

-№ НОМЕР_1 (978 ЄВРО);

-№ НОМЕР_1 (643 російський рубль);

-№ НОМЕР_3 (980 українська гривня),

що відкриті в Філія - Львівське обласне управління ПАТ «Державний Ощадний Банк України» (МФО 325796).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1